Архивы автора: adplast

Як отримати спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин ?

Як отримати спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин ?Оптимальний механізм отримання спецдозволу на видобування корисних копалин.

На даний час, єдиним реальним способом отримання дозволу на видобування корисних копалин загальнодержавного значення на раніше розвіданих родовищах є апробація запасів в ДКЗ України, яка дає право на отримання дозволу без аукціону.

«За рік Держгеонадрами видано 500 спеціальних дозволів на користування надрами, з них 2 через аукціон …..». Це фраза зі звіту попереднього голови Держгеонадр М.О. Бояркіна за позаминулий рік. За результатами минулорічного аукціону видано 3 дозволи, в цьому році єдиний аукціон обіцяють в кінці літа. Отже, не зважаючи на те, що згідно чинного законодавства дозволи на користування надрами повинні видаватися, як правило, через аукціон, у 99% випадків вони видаються без аукціону.

Механізм аукціонів виявився не дієздатним. Основна причина – об’єкти на аукціон пропонуються не Держгеонадрами, а зацікавленими підприємствами, які самотужки знаходять перспективні родовища, готують матеріали, забезпечують надання Держгеонадрам погоджень місцевих рад та державних органів, а потім усі інші претенденти можуть приймати участь в аукціоні, який відбувається не частіше одного разу на рік і на який виставляють до 5 – 10 обєктів, і то, як у поточному році – переважно на видобування питних вод.

Електронні торги, якими Держгеонадра обіцяють замінити аукціон, тільки погіршать ситуацію, оскільки число претендентів на знайдений і підготовлений якимось ентузіастом об’єкт значно збільшиться.

Але вихід з ситуації завжди є.

Якщо не враховувати корисні копалини місцевого значення (суглинок, пісок) та воду для централізованого водопостачання, дозволи на які надаються без аукціону, то найбільш поширеним способом отримання спеціальних дозволів на користування надрами є отримання їх без аукціону на підставі п.п.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05. 2011, згідно якого дозвіл на видобування корисних копалин без проведення аукціону надається у разі:

– якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ (Державною комісією України по запасах корисних копалин);

якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ.

Однак, у першому випадку заявник фактично не звільняється від аукціону, оскільки для здійснення геологічного вивчення він повинен через аукціон отримати дозвіл на це вивчення.

У другому випадку – якщо заявник здійснив апробацію запасів в ДКЗ – дозвіл на видобування надається дійсно без аукціону.

Що таке апробація запасів? – Це попереднє затвердження їх в ДКЗ за матеріалами геологорозвідувальних робіт минулих, а найчастіше – давно минулих років.

При цьому, апробувати можна не тільки запаси розвіданих родовищ, що числяться на державному балансі, багато з яких відображені на розміщених на сайті Геоінформу інтерактивних картах, але і багатьох інших родовищ та ділянок, які не відображені, ні в державному балансі, ні на оглядових картах. Чому? – Тому, що майже 90% врахованих державним балансом родовищ розвідні за часів СРСР. А в ті часи, при розвідці більшості родовищ, спочатку попередньо розвідувалися до 3 – 5, а то і більше ділянок чи родовищ і тільки потім детально розвідувалося одне з них, яке вважалося найбільш перспективним, або частіше було найбільше за запасами. Саме це родовище і потрапило в державний баланс, довідники, на карти. Інформацію про інші попередньо розвідані родовища та ділянки можна знайти тільки в архівах Геоінформу.

Загальна кількість об’єктів, для яких можливо здійснити апробацію запасів, становить десятки тисяч, або щонайменше декілька сотень в межах кожної області. Відповідно, можливості отримання дозволів без аукціону незрівнянно більші ніж, кількість об’єктів, що виставляються на аукціон.

Що потрібно для здійснення апробації запасів в ДКЗ, яка дозволяє зразу ж отримати дозвіл на видобування на 20 років без аукціону?

1. Знайти матеріали раніше проведених геологорозвідувальних робіт.

2. Викупити в Держгеонадрах геологічну інформацію, як це передбачено Положенням, затвердженим постановою КМУ від 13.06.1995 № 423 та здійснити державну реєстрацію робіт відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінприроди від 14.06.2013  № 263, зареєстрованого Мінюстом 10.07.2013 за № 1157/23689 яка, у даному випадку, здійснюється на підставі висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об’єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку (п.п.1.4. Порядку).

3. Здійснити підрахунок запасів на які буде надаватися дозвіл та підготувати матеріали геолого-економічної оцінки родовища чи ділянки, що надається.

4. Подати матеріали геолого-економічної оцінки та підрахунку запасів в ДКЗ і отримати відповідний протокол.

Що таке розподіл раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об’єкти надрокористування? – Це механізм який, при розумному підході, дає можливість отримати дозвіл тільки на запаси, видобування яких можливе і доцільне, а також не платити за надлишкові запаси та ті, які не можуть бути видобуті (в бортах кар’єру, на наданих у власність землях, під лісами, в охоронних зонах і т.д.). Витрати на розподіл запасів та їх апробацію в ДКЗ, хоча і становлять кілька сотень тисяч гривень, у більшості випадків, з надлишком компенсуються зменшенням плати за отримання дозволу.

Плата за геологічну інформацію, для переважної більшості родовищ (крім нафти, газу, вугілля, металів та деякої іншої цінної сировини) коливається в межах 30 – 100 тис.грн. При цьому слід врахувати, що викуп геологічної інформації є обов’язковим при будь-якому способі отримання дозволу, в т.ч. і через аукціон.

На переваги такого способу отримання дозволів вказує сам орган з видачі дозволів на користування надрами – Держгеонадра – «використовуючи механізми купівлі геологічної інформації та державної реєстрації робіт, діє принцип першої заявки, тобто уникнення можливої конкуренції, що закладено процедурою аукціонів»

ТОВ «Пласт» здійснює роботи з пошуків, розвідки, геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, пошук інформації про розвідані родовища, роботи з розподілу раніше розвіданих запасів, реєстрації робіт з геологічного вивчення, затвердження та апробації запасів в ДКЗ, підготовки матеріалів для отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інші роботи, пов’язані з використанням надр.

російською мовою…>

Мораторій на перевірки в 2018 році – відміняється.

Кабінет Міністрів України практично скасував довгоочікуваний мораторій на перевірки в 2018 році.

Постановою КМУ № 1104 від 18.12.2017р затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Тобто, Перелік контролюючих органів які зможуть здійснювати перевірки, та на які не діятиме мораторій на перевірки в 2018 році. 

До цього Переліку увійшло 24 контролюючих органів.

І так, згідно Переліку затвердженого Постановою КМУ № 1104 від 18.12.2017р, у 2018 році перевірки зможуть здійснювати:

  1. Національний банк
  2. Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення
  3. НКРЕКП та її територіальні органи
  4. НКЦПФР та її територіальні органи
  5. Антимонопольний комітет та його територіальні відділення
  6. Державіаслужба
  7. Держархбудінспекція та її територіальні органи
  8. Держатомрегулювання та її територіальні органи
  9. Держаудитслужба  та її територіальні органи
  10. Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки)
  11. Держекспортконтроль
  12. Держлік служба та її територіальні органи
  13. Адміністрація Держспецзв’язку та її територіальні органи
  14. Мінприроди
  15. Держгеонадра
  16. Держгеокадастр та його територіальні органи
  17. Держпраці та її територіальні органи
  18. Держпродспоживслужба та її територіальні органи (в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин)
  19. ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об’єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об’єктів та об’єктів висотного будівництва)
  20. ДФС та її територіальні органи
  21. Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
  22. Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад
  23. Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю)
  24. Органи державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від    28 грудня 2016 р. № 1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” (Офіційний вісник України, 2017 р., №  50, ст. 1550).

Завантажити: Перерелік.doc

Дозвіл на спецводокористування у 2019 р. для організацій що надають послуги з централізованого водопостачання

Інформаційна довідка
про порядок отримання дозволу на спецводокористування для організацій, що здійснюють централізоване водопостачання населення.

1. Правові підстави.
7 лютого 2017 року було внесено зміни в ряд Законів та нормативно-правових актів України в сфері спецводокористування.
І з 4 червня 2017 року набув новий порядок видачі дозволів на спецводокористування.

2. Який пакет документів потрібно подати організації, що здійснює централізоване водопостачання (обслуговуючі кооперативи і т.д. ) для отримання дозволу на спецводокористування:
Заява (встановленого зразка)
Обґрунтування потреби води з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення (форма затверджена наказом Мінприроди від 23.06.2017 № 234, зареєстрованим у Мін’юсті 21.07.2017 за №№ 887/30755-888/30756);
Опис та схема місць забору води і скиду зворотніх вод;
Затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (скорочено ІТНВПВ)

3. Що таке ІТНВПВ та який порядок його затвердження?
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного  водопостачання, погоджуються з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої  влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного  середовища та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Органи що погоджують ІТНВПВ:
Сільрада, на території якої здійснює роботу організація;
Територіальний департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів та територіальний сектор  Державного агентства водних ресурсів України
ВАЖЛИВО: тільки за умов погодження всіма вищепереліченими органами проект ІТНВПВ для організації стає документом, що докладається до обов’язкового пакету документів з метою отримання дозволу на спецводокористування.
Також звертаємо Вашу увагу, що вказані органи згідно діючого законодавства мають право розглядати проект перед погодженням до 30 календарних днів. Радимо починати роботу над розробкою проекту завчасно. Адже момент між початком розробки і повним погодженням проекту складає від 3 до 4 місяців!

4.Який документ визначає порядок розрахунку ІТНВПВ?
Розрахунок втрат та технологічних витрат води здійснюється відповідно до наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
№ 179 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1062/25839;
№180 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1064/25840.
№ 181 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1064/25841.

5. Проект розробили і погодили. Що далі?
Після того, як проект ІТНВПВ погоджено всіма компетентними органами він додається до пакету документів, що вказаний в п.2 і через дозвільний офіс подається на розгляд до територіального органу Державного агентства водних ресурсів.
Він розглядає поданий пакет документів й дає запит на висновок щодо можливості видачі дозволу організації до Держгеонадр України. За умов позитивного висновку – дозвіл видається.
Зверніть увагу! Термін розгляду документів Державним водним агентством складає 30 календарних днів.
Дозвіл видається терміном на 5 років.

Ця довідка розроблена ТОВ «Пласт» та є способом інформування організацій, обслуговуючих кооперативів, що здійснюють централізоване водопостачання населених пунктів.
ТОВ «Пласт» надає консультації та послуги з розробки ІТНВПВ та пакету документів для отримання дозволу на спецводокористування й проводить повний супровід: від початку розробки проекту до факту отримання вашою організацією дозволу на спец водокористування.

Екологічний аудит

ТОВ “Пласт” має право на здійснення екологічного аудиту підприємств (в т.ч. обов’язкових – в процесі банкрутства, приватизації, оренди тощо).Ми проводимо як комплексні екологічні аудити (всі виробничі процеси підприємства в комплексі), так і експрес-аудити у сфері охорони атмосферного повітря, утворення та розміщення відходів, спеціального водокористування, надрокористування, екологічних платежів та зборів тощо.

Також можливе надання висновків екологічного аудиту з конкретних екологічних аспектів, в т.ч. і в якості доказів для суду.

Завдяки результатам екологічного аудиту Ви будете почуватись значно впевненіше під час перевірок Держекоінспекцією.

ТОВ “Пласт” внесено до Реєстру екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту за №67 від 28.02.2006р.

Сертифікат екологічного аудитора ЕА №109 від 22.04.2009р.
Що таке екологічний аудит Ви можете прочитати тут…

Проект індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ)

Товариство “Пласт” виконує роботи з розробки та супроводу під час отримання погоджень проекту індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ) для організацій, що надають, чи планують надавати послуги з централізованого водопостачання населенню в Вінницькій області та м.Вінниця.

Також спеціалісти нашого підприємства після розробки та погодження (ІТНВПВ) допоможуть Вам з отриманням дозволу на спецводокористування та ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного  водопостачання, погоджуються з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої  влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного  середовища та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Дозвіл на спеціальне водокористування (спецводокористування)

З нами Ви легко отримаєте дозвіл на спеціальне водокористування (спецводокористування) в Вінницькій області та м. Вінниця.

Надаємо наступні послуги:

– оформлення та супровід комплекту документів для одержання дозволу на спецводокористування;
– розрахунок потреби у воді;
– продовження дозволів на спеціальне водокористування;
– проект індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ);
– оформлення документів на одержання (переоформлення/продовження) спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення/видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних).

Згіно ст.48 Водного Кодексу України: Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Далі цим же Кодексом чітко прописано, що спеціальне водокористування здійснюється лище за наявності дозволу.

Забір води без дозволу на спецводокористування тягне за собою накладення штрафів, нарахування збитків (часто у дуже суттєвих розмірах), може призвести до прийняття постанови про призупинення діяльності підприємства пов’язаної із забором або скидом вод, а також до відкриття карних справ.

Нова річна звітність за формами №-5гр, №6-гр та №-7гр .

Нові бланки форм №5-гр, №6-гр та №7-гр за 2016р.

Річну звітність про рух балансових запасів корисної копалини у 2016 році (форми №-5гр, №6-гр та №-7гр) здаватимемо за новою формою і безпосередньо до Держгеонадр України.

Наказом Мінекології України №97 від 14.03.2016р., зареєс
трованому в Міністерстві юстиції України 30 травня 2016 р. за № 789/28919, затверджено нові бланки звітності за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр та нові інструкції щодо їх заповнення.

Тож звітність за 2016 рік, здаватимемо вже за новими бланками.

Скачати: БЛАНК форма №5-гр 2016р. – Інструкція щодо заповнення
Скачати: БЛАНК форма №6-гр 2016р. – Інструкція щодо заповнення
Скачати: БЛАНК форма №7-гр 2016р. – Інструкці щодо заповненняь
Скачати: Бланк Акту списання корисних копалин

Основні нововведення, які стосуються всіх надрокористувачів:

1) звітність подається до Держгеонадр України (до цього подавалась в ДВНП “Геоінформ України”).

2) звітність має подаватись одночасно в паперовій та електронній формі.

3) звітність складається окремо щодо кожного родовища (ділянки, шахти, горизонту, пласта тощо) та окремо для кожного виду сировини за промисловим використанням відповідно до результатів державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Надрокористувачі, які звітують по формі 5-гр, окрім самого звіту мають подавати також пояснювальну записку і акт списання корисних копалин, форма якого наведена в додатку 1 до Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.

Окрім того, тепер у формі 5-ГР доведеться додатково вказувати наступні відомості: кількість (за видами) готової продукції, що відвантажена споживачам; фактичну собівартість одиниці видобутку сировини; відпускну ціну одиниці сировини; відпускну ціну одиниці готової продукції.

Також чітко визначено, що форми 5-, 6-ГР оформлюється на аркушах паперу формату А3 (297 х 420 мм). Для форми 7-ГР, формат окремо не передбачений, але з урахуванням форми бланку, можна припустити, що формат має бути також А-3.

ТОВ “Пласт” виконує ряд робіт, що є необхідним практично всім добувним підприємствам. Зокрема:

переоцінка запасів, повторна геолого-економічна експертиза запасів корисних копалин;
щорічний радіаційний контроль за породами в кар’єрі на відповідність вимогам НРБУ-97;
геолого-маркшейдрське обслуговування гірничих робіт та видобування підземних вод;
переоформлення, продовження спецдозволу на користування надрами, внесення змін до Програми робіт;

російською мовою…>

Зміна керівницва Держгеонадр – не звільнила від “переоцінки запасів”

Після зміни керівництва Державної служби геології та надр України, що відбулось на початку літа 2017року,  надрокористувачі покладали великі надії на відміну  так званої «переоцінки запасів» родовищ корисних копалин кожні п`ять років.

Однак, після довгого налагодження роботи новим керівництвом, на офіційному сайті Держгеонадр знову почали з`являтись накази, якими переоцінку не відмінено, а лише встановлено нові строки для її виконання шляхом внесення змін до наказів старого керівництва.

Ось декілька з них:

  1. Наказ Держгеонадр від 28.08.2017 № 383 “Про продовження термінів для усунення порушень”
  1. Наказ Держгеонадр від 28.08.2017 № 382 “Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 № 373, від 11.01.2017 № 5, від 01.02.2017 № 50 та від 19.04.2017 № 172”

Отже, політика Державної служби геології та надр України, стосовно проведення повторної  державної  експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років залишилась незмінною.

Нагадаємо, що епопея з переоцінками запасів родовищ корисних копалин розпочалась ще у 2016 році. Тоді Держгеонадра почали надсилати листи підприємствам, в яких йшлось про необхідність виконати переоцінку запасів в зазначений строк.

Потім на офіційному сайті Держгеонадр почали з`являтись численні накази з переліками підприємств, яким зупинено дію спецдозволів та надано строки для усунення порушень.  До цих наказів увійшли практично всі діючі гірничовидобувні підприємства України, які не виконали повторну геолого-економічну оцінку запасів родовищ корисних копалин, що передбачена пунктом 25 Положенням «Про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» затвердженого постановою КМУ №865  від 22.1994.   

Аерофотозйомка з прив`язкою до державної системи координат.

Аерофотозйомка

Аерофотозйомка кар`єру

Нашими спеціалістами здійснюеться аерофотозйомка з прив`язкою до державної системи координат: кар’єрів, полів, відкритих складів та інших об`єктів.

Такі результи аерофотозйомки можуть  бути використані  для  складання  топографічних  планів, генеральних планів міст чи сіл, здійснення  маркшейдерського  обліку  видобутих  корисних  копалин, а  також  для  визначення об’ємів   сировини  чи  продукції  на  відкритих складах.

Аерофотозйомка  здійснюється за допомогою БПЛА із камерою з високою роздільною здатністю та високоточним двухчастотним GPS-приймачем, що дає  змогу легко опрацювати відзнятий  матеріал та отримати якісні чітки знімки з прив`язкою до державної системи координат.

Аерофотозйомка піщаного кар`єру

Аерофотозйомка піщаного кар`єру

Аерофторозйомка складів каоліну

 

і  ще

Фото з БПЛА уступу гранітного кар`єру

 

Аерофторозйомка складів щебеню

Потенційні притрасові кар’єри вздовж магістралі Львів-Одеса

Натисніть для збільшеня

У зв’язку з прийнятим урядом рішенням щодо пріоритетного будівництва магістральної автомобільної дороги Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-Одеса публікуємо схему розташування найближчих до магістралі розвіданих родовищ граніту для щебеню і піску, які не надані в користування або не розробляються з інших причин і можуть бути використані в якості притрасових кар’єрів для забезпечення масштабного будівництва.

Дозволи на розробку не наданих у користування родовищ надає Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) за погодженням з районними (родовища піску), обласними (родовища граніту) радами та Мінприроди України.  Дозволи надаються в порядку, передбаченому постановами КМУ №594 та №615 від 30.05.2011 р. шляхом продажу на аукціонах, або без проведення аукціонів – у випадку надання дозволів на видобування піску, а також граніту за наявності підстав для одержання дозволу без аукціону (наприклад якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ раніше затверджених запасів – п.п.1.п.8 Порядку постанови КМУ №615).

Родовища будівельних пісків, що не розробляються. Вінницька область

Родовища будівельних пісків, що не розробляються

(не надані в користування)

Вінницька область

Район Родовище Запаси, ресурси, тис.м3 Потужність, м
розвідані,

категорії А+В+С1

попередньо оцінені,

кат. С2, Р1

пісків розкрив-них порід
Р о д о в и щ а   п і с к і в
Вінницький Бохоницьке 1706 4,8 4,8
Прибузьке 2724 13,7 5,8
Сосонське 1626 4,0-13,5 0,2-3,0
Стрижавське 954 2020 8,0 2,5
Підлісне 544 5,8 3,1
Гайсинський Мар’янівське 340 4,0 0,8
Жмеринський Жмеринське 133 6,8 1,7
Калинівський Зах.-Гущинецьке 700 6,4 0,4
Мизяківське 600 6,5 0,3
Могилів-

Подільський

Вендичанське 2629 5,5 3,9
Немійсько-Юрківецьке 2240 3,5 4,7
Ізраїлівське 657 17,6
Немирівський Коржівське 166
Погребищенський Ординецьке 1121
Теплицький Поборське 13500 2260 6,4 4,2
Томашпіль- Комаргородське 301 6,2 2,4
ський Раківське 178 5,6 2,0
Раківське-1 726
Тростянець- Ладижинське 1500 6,8 3,5
кий Скибинецьке 453 9,1 2,8
Лукашівське 11312 8,0 0,4
Северинівське-2 107
Тульчинський Заозернівське 2438
Федьківське 11000 7,9 3,0
Тиврівський Зарванське 1500 9,5 8,0
Новомістівське 4300 16,2 2,7
Пирогівське 4200 13,1 1,7
Чернівецький Березівське 475
Чечельниць-кий Берізко-Чечельницьке 1554 14,2 1,0
Ямпільський Дзигівське 256 5 3
Гальжбіївське 226
Северинівське 397
м.Ладижин Ладижинське-2 1183
Р о д о в и щ а   п і щ а н о – г р а в і й н о ї   с у м і ш і
Мог.Подільський Яружанське
Ямпільський Цекинівське 1017
Михайлівське

 Спеціальні дозволи на користування надрами надаються в порядку, затвердженому постановами КМУ №615 та 594 від 30.05.2011р.

ТОВ «Пласт» готує документацію, необхідну для отримання спеціальних дозволів на користування надрами, при потребі здійснює пошукові та розвідувальні роботи.

ЯНТАРЬ «БОЛЬШОЙ» и «МАЛЕНЬКИЙ»

Недавний инцидент с обвинением народных депутатов Розенблатта и Полякова в причастности к незаконному янтарного бизнеса очередной раз показал наболевшую проблему, суть которой заключается в том, что наличие в Украине янтаря, вместо прибыли, оборачивается для государства убытками.

И проблема здесь не только в коррупции или отсутствия законодательной базы. Есть еще другая проблема. Нужно понимание того, что янтарь, как и рыбка в известной сказке, бывает «большой» и «маленький». Кстати янтарь, как и рыбу, на Полесье вылавливают одними и ты мы же сачками. Не верите? Побывайте на разработках!

На месте упомянутых народных депутатов, знакомый с горным бизнесом специалист наверняка усомнился бы реальности предложений зарубежной компании в инвестициях в разработку месторождений янтаря в Украине. Ведь зарубежные компании, перед тем как принять решение о финансировании серьезного проекта, нанимают квалифицированных экспертов, которые непременно доложили бы о том, что по данным Государственной службы геологии и недр Украины, месторождения янтаря в Украине практически отсутствуют.

В частности, по состоянию на прошлый год государственным балансом учтено три месторождения янтаря – Клесовское, Владимирец Восточный и «Свободное». Первые два предоставлены для промышленной разработки – одно государственному предприятию, другое коммерческому. Месторождение «Свободное» – ранее разрабатывалось государственным предприятием. Позже, им же, а потом и местными искателями, признано не интересным.

Все остальное, на что в такой жестокой борьбе выдавались и аннулировались разрешения – то участки лесов полей и болот, на которых разрешено искать янтарь – так называемые «специальные разрешения на геологическое изучение, в том числе опытно-промышленную разработку» янтаря – при условии, что он там есть, чего никто не гарантирует. И еще несколько участков, на которых, по желанию владельцев таких разрешений, запасы янтаря оценены путем умножения его содержания в поднятых из отдельных скважин проб на площадь, охваченную предоставленным разрешением.

Конечно, отрицать наличие месторождений янтаря, кроме трех упомянутых выше, было бы разумно, хотя бы учитывая сотни и тысячи несанкционированных рудников, и тонны изъятого янтаря только по дороге в таможню.

Получается, что месторождений янтаря почти нет, а самого янтаря полно. Разве это возможно? Вполне возможно и примеров таких много. Достаточно вспомнить золотую лихорадку на Аляске, изумрудные копи Бразилии или старательские артели на Колыме. Конечно и на Аляске и на Колыме есть разведанные месторождения золота со значительными запасами, которые в течение десятилетий разрабатываются горно-добывающими предприятиями. Но таких месторождений единицы среди сотен и тысяч мелких шахт или россыпей, которые разрабатывались золотоискателям.

И даже в Советском Союзе, при всем пренебрежении к мелкому  предпринимательству, было разрешено старательский способ добычи золота. Почему? Потому что было понимание того, что большая часть золота находится в мелких залежах, промышленная разработка которых, включая строительство карьеров, дорог, обогатительных фабрик и другой инфраструктуры, будет убыточной. В те времена средства на освоение месторождения золота выделялись при условии доказанной наличии на месторождении – то есть на одной конкретной области – не менее 10 тонн золота. А такие участки встречаются не часто.

Суть месторождения в том, что на небольшой площади при большой концентрации сосредоточено большое количество полезного ископаемого – достаточное для того, чтобы окупить все расходы, связанные с его освоением, начиная со стоимости земли, затрат на строительство карьера, обогатительной фабрики, дорог, коммуникаций и заканчивая рекультивацией земель. При этом конкурентоспособность горному предприятию обеспечивает именно незначительное  количество или отсутствие месторождений с такими же высокими или лучшими показателями.

Однако на месторождениях, любого вида сырья, сосредоточена лишь незначительная ее часть. Значительно большее его количество распылено в мелких, еще более мелких залежах и просто в горной породе. Например, золото содержится даже в морской воде, но несмотря на значительное его общее количество в просторах океана, никто не спешит его добывать.

Известно, что на одно большое месторождение приходится примерно десяток средних, на одно среднее – десяток мелких, на одно мелкое – 10 рудопроявлений или проявлений (небольших участков с промышленным содержанием полезного ископаемого, но недостаточными для промышленной добычи запасами), на одно проявление – десяток аномалий – мест с высоким содержанием полезного компонента.

Таким образом, наличие, например, в поисковой скважине зерен или обломков янтаря – это янтарная аномалия, или вероятность 1:10 выявления янтарного проявления или 1: 100 выявления мелкого месторождения или 1: 1000 открытия среднего месторождения.
Соответственно, вероятность найти янтарь, в пределах территории его распространения, относительно высока, но найти его в промышленной концентрации – то есть рудопроявление – вероятность на порядок ниже. Но это еще не месторождение. Вероятность найти мелкое месторождение, экономическая целесообразность разработки которого будет несколько сомнительной – меньше в 100 раз, а среднее, то есть экономически надежное – в 1000 раз.

В пределах янтарной территории – север Волынской, Ровенской, Житомирской областей – можно найти тысячи мест добычи янтаря. При этом, по меньшей мере на 90% таких разработок добыча прекращена самими же искателями янтаря, постольку их дальнейшее расширение оказалось бесперспективным. Так же и относительно размеров янтарных разработок – более 90% из них площадью до 1 га, несколько процентов достигают до 10 га. То есть с точки зрения горной науки это рудопроявления или в лучшем случае мелкие месторождения, запасы каждого из которых можно оценить ориентировочно в пределах первых тонн, соответственно суммарная стоимость янтаря составит до $ 10 млн, а прибыль – $ 1-3 млн. Что как бы и немало, но недостаточно для организации промышленной добычи со всей надлежащей инфраструктурой и техникой.

Но статистика всегда подтверждается. И среди этих сотен и тысяч мелких залежей есть настоящие промышленные месторождения средних и крупных  размеров, о чем свидетельствует, например, компактно отработаная площадь около 100 га в Олевском районе между селами Шебедиха и Рудня-Замысловецкая, где добыча продолжается. Запасы янтаря на этой площади составляли ориентировочно 100 тонн, что по действующей классификации соответствует среднему или крупному месторождению. К сожалению их никто не подсчитывал, как и то, что там осталось.

«Маленький» янтарь. Группа отработанных проявлений янтаря вблизи с.Малый Жолудск Владимирецкого района.

«Большой» янтарь. Не разведанное месторождение янтаря, разрабатываемое между селами Шебедиха и Рудня-Замысловецкая в Олевском районе.

Нужно также понимание того, что действительно промышленные рентабельные для разработки месторождения расположены там, где их создала природа, а не там где удается договориться с местными властями или получить землю. А также то, что их количество и площади не такие уже и значительные и на каждое такое месторождение приходятся сотни мест с находками янтаря и мелких рудников и сотни тысяч гектаров площадей, которые можно считать перспективными для выявления месторождения, но в приделах которых на самом деле перспективной может оказаться только одна сотня гектаров.

В природе чудес не много. Если, например, запасы природного газа России (48 трлн.м3) кажутся слишком большими по сравнению с Украиной (1,1 трлн.м3), разделите их на 30 – соотношение площадей государств – внесите поправку на то, что в Украине почти 30 лет разведкой никто не занимается и убедитесь, что все более-менее справедливо. Поэтому не следует ожидать, что настоящие промышленные месторождения янтаря у нас будут, как ни в одном государстве, везде и в неограниченном количестве, или хотя бы даже там, где под них создаются специальные коммунальные или коммерческие предприятия.

Поиски и разведка месторождений янтаря дело не из дешевых и продвигалось медленно даже во времена удовлетворительного финансирования до развала Союза. Теперь в большинстве своем считают, что поисковые работы это лишние расходы, начинать надо с разведки, а еще лучше сразу по добычи на конкретном участке. Такой подход действительно может быть оправданным, вот только вероятность этого, как было сказано выше где-то на уровне 1 до 100 или 1 до 1000.

Но мы рисковать любим, особенно государственными средствами. Чего не скажешь о зарубежных инвесторах. Для них, купленная за янтарные доллары дядей Колей с Дубровицы б/у BMW, даже с новой пристройкой к дому, не является надежным подтверждением экономической целесообразности финансирования янтарного бизнеса в Украине.

Янтарная проблема требует своего решения. Геологической службой Украины для этого не сделано почти ничего. Несравненно большую работу провели жители Полесского края. Именно они открыли, хотя при этом и почти отработали, наверно самое большое из известных в Украине месторождение янтаря в Олевском районе, десятки мелких месторождений и тысячи проявлений. Это тоже важная информация и ее следовало бы использовать. И именно это, а не материалы геологических исследований, стало причиной янтарной лихорадки на всех уровнях.

Важно понимать, что есть янтарь «маленький» – то есть мелкие залежи, хотя иногда достаточно богатые, разбросанные на большой территории, промышленная разработка которых вряд ли будет рентабельной, но они могут разрабатываться, а точнее уже разрабатываются, кустарным способом местным населением. И есть месторождения янтаря, где на небольшой площади сосредоточены запасы в сотни тонн, что дает возможность организовать промышленную добычу и обогащение и, при необходимости, привлекать средства инвесторов – это уже «большой» янтарь.

Поскольку промышленное освоение месторождений требует значительных средств, о «большом» янтаре можно будет говорить только после того, как его запасы будут надежно подтверждены материалами геологических изысканий.

К сожалению, сегодня государство не может предложить инвесторам такие материалы. Поэтому в ближайшей перспективе можно рассчитывать разве что на «малый» янтарь кустарной  добычи.

Бурштин «великий» і «маленький»

Недавній інцидент зі звинуваченням народних депутатів Розенблата і Полякова в причетності до незаконного бурштинового бізнесу черговий раз показав наболілу проблему, суть якої полягає в тому, що наявність в Україні бурштину,  замість прибутку, обертається для держави збитками.

І проблема тут не тільки в корупції чи відсутності законодавчої бази. Є ще інша проблема. Потрібне розуміння того, що бурштин, як і рибка у відомій казці, буває «великий» і «маленький». До речі бурштин, як і рибу, на Поліссі виловлюють одними і ти ми ж сачками. Не вірите? Побувайте на розробках!

На місці згаданих народних депутатів, обізнаний з гірничим бізнесом фахівець напевно засумнівався б реальності пропозицій зарубіжної компанії в інвестиціях у розробку родовищ бурштину в Україні. Адже зарубіжні компанії, перед тим як прийняти рішення про фінансування серйозного проекту, наймають кваліфікованих експертів, які неодмінно доповіли б про те, що за даними Державної служби геології та надр України, родовища бурштину в Україні, практично, відсутні.

Зокрема, станом на минулий рік державним балансом враховано три родовища бурштину  – Клесівське, Володимирець Східний та «Вільне». Перші два надані для промислової розробки – одне державному підприємству, інше комерційному. Родовище «Вільне» – раніше розроблялося  державним підприємством. Пізніше, ним же, а потім і місцевими шукачами, визнано не цікавим.

Усе решта, на що в такій жорстокій боротьбі видавалися і анулювалися дозволи – то ділянки лісів полів і боліт, на яких дозволено шукати бурштин – так звані «спеціальні дозволи на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку» бурштину – за умови, що він там є, на що ніхто жодних гарантій не видає. Та ще кілька ділянок на яких, за бажанням власників таких дозволів, запаси бурштину оцінено шляхом множення його вмісту в піднятих з окремих свердловин проб на площу, охоплену наданим дозволом.

Звичайно, заперечувати наявність родовищ бурштину, окрім трьох згаданих вище, було б не розумно, хоча б зважаючи на сотні і тисячі несанкціонованих копалень, та тонни вилученого бурштину тільки по дорозі до митниці.

Виходить, що родовищ бурштину майже немає, а самого бурштину повно. Хіба це можливо? Цілком можливо і прикладів таких багато. Достатньо згадати золоту лихоманку на Алясці, ізумрудні копальні Бразилії чи старательські артілі на Колимі. Звичайно і на Алясці і на Колимі є розвідані родовища золота зі значними запасами, які у продовж десятиліть розробляються гірничо-добувними підприємствами. Але таких родовищ одиниці серед сотень і тисяч дрібних копалень чи розсипів, які розроблялися золотошукачами.

І навіть в Радянському Союзі, при усій зневазі до дрібного підприємництва, було дозволено старательський спосіб видобування золота. Чому? Тому, що було розуміння того, що більшість золота знаходиться в дрібних покладах, промислова розробка яких, включно з будівництвом кар’єрів, доріг, збагачувальних фабрик та іншої інфраструктури, буде збитковою. У ті часи кошти на освоєння родовища золота виділялися за умови доказаної наявності на родовищі – тобто на одній конкретній ділянці – не менше 10 тон золота. А такі ділянки зустрічаються не часто.

Суть родовища в тому, що на невеликій площі при великій концентрації  зосереджена велика кількість корисної копалини – достатня для того щоб окупити усі витрати, пов’язані з його освоєнням, починаючи з вартості землі, витрат на будівництво кар’єру, збагачувальної фабрики, доріг, комунікацій і закінчуючи рекультивацією земель. При цьому конкурентоспроможність гірничому підприємству забезпечує саме незначна кількість чи відсутність  родовищ з такими ж високими чи кращими показниками.

Однак на родовищах, будь якого виду сировини, зосереджена тільки незначна її частина. Значно більша її кількість розпорошена в дрібних, ще дрібніших покладах і просто в гірській породі. Наприклад, золото міститься навіть у морській воді, але не зважаючи на значну його загальну кількість в просторах океану, ніхто не поспішає його видобувати.

Відомо, що на одне велике  родовище приходиться приблизно десяток середніх, на одне середнє – десяток дрібних, на одне дрібне  – 10 рудопроявів чи проявлень (невеличких ділянок з промисловим вмістом корисної копалини але недостатніми для промислового видобування запасами), на одне проявлення – десяток аномалій – місць з високим вмістом корисного компоненту.

Таким чином наявність, наприклад, в пошуковій свердловині зерен чи уламків бурштину – це бурштинова аномалія, або ймовірність 1:10 виявлення бурштинового прояву чи 1 :100 виявлення дрібного родовища або 1 :1000 відкриття середнього родовища.

Відповідно, ймовірність знайти бурштин, в межах території його поширення,  відносно висока, але знайти його в промисловій концентрації – тобто рудопрояв – ймовірність на порядок нижча. Але це ще не родовище. Ймовірність знайти дрібне родовище, економічна доцільність розробки якого буде дещо сумнівною –  менша в 100 разів, а середнє, тобто економічно надійне – в 1000 разів.

В межах бурштинової території – північ Волинської, Рівненської, Житомирської областей – можна знайти тисячі місць видобування бурштину. При цьому щонайменше на 90% таких розробок видобування припинено самими шукачами  бурштину, постільки їх подальше розширення виявилося не перспективним. Так само і щодо розмірів бурштинових розробок – понад 90% з них площею до 1 га, кілька процентів сягають до 10 га. Тобто з точки зору гірничої науки це рудопрояви чи в найкращому випадку дрібні родовища, запаси кожного з яких можна оцінити орієнтовно в межах перших тон, відповідно сумарна вартість бурштину складе до $10 млн, а прибуток – $1-3 млн. Що ніби і немало, але недостатньо для організації промислового видобування  зі всією належною інфраструктурою та технікою.

Але статистика завжди підтверджується. І серед цих сотень і тисяч дрібних покладів є справжні промислові родовища не менше середніх розмірів, про що свідчить, наприклад,  компактно відпрацьована площа близько 100 га в Олевському районі між селами Шебедиха і  Рудня-Замисловецька, де видобуток продовжується. Запаси бурштину на цій площі становили орієнтовно 100 тон, що за чинною класифікацією відповідає середньому або великому родовищу. На жаль їх ніхто не підраховував, як і те, що там залишилося.

«Маленький» бурштин. Група відпрацьованих проявів бурштину поблизу с.Малий Жолудськ Володимирецького району.

«Великий» бурштин. Не розвідане родовище бурштину, що розробляється між селами Шебедиха і Рудня-Замисловецька в Олевському районі.

Потрібне також розуміння того, що справді промислові рентабельні для розробки родовища розташовані там, де їх створила природа, а не там де вдається домовитися з місцевою владою чи отримати землю. А також те, що їх кількість і площі не такі уже і значні і на кожне таке родовище приходяться сотні місць зі знахідками бурштину та дрібних копалень і сотні тисяч гектарів площ, які можна вважати перспективними для виявлення родовища, але з яких насправді перспективною може виявитися тільки одна сотня гектарів.

В природі чудес не багато. Якщо, наприклад, запаси природного газу Росії (48 трлн.м3)  здаються надто великими в порівнянні з Україною (1,1 трлн м3), поділять їх на 30 – співвідношення площ держав – внесіть поправку на те, що в Україні майже 30 років розвідкою ніхто не займається   і переконаєтесь, що все менш-більш справедливо. Тому не слід очікувати, що справжні промислові родовища бурштину у нас будуть скрізь і у необмеженій кількості, чи хоча б навіть там, де під них створюються спеціальні комунальні чи комерційні підприємства.

Пошуки і розвідка родовищ бурштину справа не з дешевих і рухалася повільно навіть за часів задовільного фінансування до розвалу Союзу. Тепер здебільшого вважають, що пошукові роботи то зайві витрати, починати треба з розвідки, а ще краще зразу з видобування на конкретній ділянці. Такий підхід дійсно може бути оправданим, от тільки ймовірність цього, як було сказано вище десь на рівні 1 до 100 чи 1 до 1000.

Але ми ризикувати любимо, особливо державними коштами. Чого не скажеш про зарубіжних інвесторів. Для них, куплена за бурштинові долари  дядьком Миколою з Дубровиці б/у BMW, навіть з новою прибудовою до хати, не є надійним підтвердженням економічної доцільності фінансування бурштинового бізнесу в Україні.

Бурштинова проблема потребує свого вирішення. Геологічної службою України для цього не зроблено майже нічого. Не зрівняно більшу роботу провели жителі Поліського краю. Саме вони відкрили, хоча при цьому і майже відпрацювали, напевно найбільше з відомих в Україні родовище бурштину в Олевському районі, десятки дрібних родовищ та тисячі проявів. Це теж важлива інформація і її слід було б використати. І саме це, а не матеріали геологічних розвідок, стало причиною бурштинової лихоманки на усіх рівнях.

Важливо розуміти, що є бурштин «маленький» – тобто дрібні поклади, хоча іноді досить багаті, розкидані на великій території, промислова розробка яких навряд чи буде рентабельною, однак вони можуть розроблятися, а точніше уже розробляються,  кустарним способом місцевим населенням. І є родовища бурштину, де на невеликій площі зосереджені запаси в сотні тон, що дає можливість організувати промислове видобування та збагачення і, при необхідності, залучати кошти інвесторів – це уже «великий» бурштин.

Оскільки промислове освоєння родовищ потребує значних коштів, про «великий» бурштин можна буде говорити тільки після того, як його запаси будуть надійно підтверджені матеріалами геологічних розвідок. На жаль, на сьогодні, держава не може запропонувати інвесторам такі матеріали. Тому в найближчій перспективі можна розраховувати хіба що на «малий» бурштин кустарного видобування.

Читати російською мовою…

 

Повторная геолого-экономическая экспертиза запасов

Повторная геолого-экономическая (переоценка) запасов полезных ископаемых каждые 5 лет.

С начала 2016 года Государственная служба геологии и недр Украины при предоставлении специальных разрешений на пользование недрами с целью добычи полезных ископаемых, Соглашением об условиях пользования недрами, которое является приложением к Специальному разрешению, обязывает пользователей «проводить повторную государственную экспертизу и оценку/переоценку запасов месторождений полезных ископаемых через каждые пять лет эксплуатации участка недр» (пункт 5.3 Соглашения). Основанием для этого, по мнению Госгеонедр, есть пункт 25 Положения, утвержденного постановлением КМУ от 22.1994 №865 в соответствии со статьей 45 Кодекса Украины о недрах.

Недропользователей, заключивших Соглашения ранее Госгеонедра обязывает проводить повторную государственную экспертизу путем выдачи обязательных к исполнению предписаний во время осуществления проверок департаментом Государственного геологического контроля.

Следует отметить, что выполнить повторную геолого-экономическую оценку и экспертизу запасов полезных ископаемых в срок предусмотренный предписанием практически невозможно, поэтому желательно выполнить, или приступить к выполнению работ по переоценке запасов еще до проверки госгеоконтроля (невыполнение предписания является основанием для приостановления действия спецразрешения на пользование недрами).

Последняя экспертиза и оценка запасов большинства месторождений, на разработку которых предоставляются Специальные разрешения или продлеваются сроки их действия, осуществлялась свыше 5 – 30 или даже 40 – 60 лет назад.

Согласно Соглашения недропользователи обязаны «проводить повторную государственную экспертизу и оценку запасов месторождений полезных ископаемых через каждые пять лет эксплуатации участка недр».

Соответственно, пользователи, которые только приступают к эксплуатации участка недр, обязаны осуществить повторную государственную экспертизу не позднее 5-ти лет с момента начала эксплуатации участка. А вот в отношении недропользователей которые уже эксплуатируют участки недр более 5 лет, например тех, которые продлевают срок действия специального разрешения, срок выполнения повторной экспертизы фактически наступает с момента подписания Соглашения.

Так же немедленно обязаны осуществить повторную государственную экспертизу недропользователи, которым выданы соответствующие Предписания (выполнить переоценку в срок предусмотренный предписанием практически невозможно, поэтому рекомендуем выполнить, или приступить к выполнению работ по переоценке запасов еще до проверки и видачи предписания).

Невыполнение Соглашения или Предписания, в соответствии с подпунктами 1) и 8) пункта 22 Порядка предоставления специальных разрешений на пользование недрами, утвержденного постановлением КМУ от 30.05.2011 №615 является основанием для приостановления действия Специального разрешения на пользование недрами.

Кроме этого, в соответствии с требованиями абзаца третьего п.252.16 ст.252 Податковового кодекса Украины, «Горные предприятия, нарушивших срок регулярной повторной геолого-экономической оценки запасов полезных ископаемых участка недр, исчисляют налоговые обязательства с применением коэффициента рентабельности, равной трехкратному размеру учетной ставки Национального банка Украины».

ООО «Пласт» оперативно выполняет работы по повторной геолого-экономической оценки запасов полезных ископаемых с утверждением результатов Государственной комиссии Украины по запасам полезных ископаемых (ГКЗ). При необходимости одновременно осуществляется корректировка границ месторождения с увеличением его запасов по площади и на глубину списание запасов, не подлежащих добыче.

Новая годовая отчетность по формам №-5гр, №6-гр и №-7гр. Новые бланки форм №5-гр, №6-Ф и №7-гр за 2016.

Годовую отчетность о движении балансовых запасов полезных ископаемых в 2016 году (формы №-5гр, №6-гр и №-7гр) будем сдавать по новой форме и непосредственно в Госгеонедра Украины.

Приказом Минприроды Украины №97 от 14.03.2016г., Зарегистрированном в Министерстве юстиции Украины 30 мая 2016 № 789/28919, утверждены новые бланки отчетности по формам 5-гр, 6-гр, 7-гр и новые инструкции по их заполнению .

Поэтому отчетность за 2016, сдавать уже по новым бланкам.
Скачать: Бланк форма №5-гр 2016г. – Инструкция по заполнению
Скачать: Бланк форма №6-гр 2016г. – Инструкция по заполнению
Скачать: Бланк форма №7-гр 2016г. – Инструкция по заполнению
Скачать: Бланк Акта списания полезных ископаемых

Основные нововведения, касающиеся всех недропользователей:

1) отчетность подается в Госгеонедра Украины (до этого подавалась в ДВНП «Геоинформ Украины»).

2) отчетность должна подаваться одновременно в бумажной и электронной форме.

3) отчетность составляется отдельно по каждому месторождению (участка, шахты, горизонта, пласта и т.д.) и отдельно для каждого вида сырья по промышленным использованиям согласно результатам государственной экспертизы и оценки запасов полезных ископаемых.

Недропользователи, которые отчитываются по форме 5-гр, кроме самого отчета должны подавать также пояснительную записку и акт списания полезных ископаемых, форма которого приведена в приложении 1 к Положению о порядке списания запасов полезных ископаемых с учета горнодобывающего предприятия, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 27 января 1995 № 58.

Кроме того, теперь в форме 5-гр придется дополнительно указывать следующие сведения: количество (по видам) готовой продукции, которая отгружена потребителям; фактическую себестоимость единицы добычи сырья; отпускную цену единицы сырья; отпускную цену единицы готовой продукции.

Также четко определено, что формы 5-гр, 6-гр оформляются на листах бумаги формата А3 (297 х 420 мм). Для формы 7-гр, формат отдельно не предусмотрен, но с учетом формы бланка, можно предположить, что формат должен быть также А3.

ООО “Пласт” выполняет ряд работ, необходимо практически всем добывающим предприятиям. В частности:

переоценка запасов, повторная геолого-экономическая экспертиза запасов полезных ископаемых;
ежегодный радиационный контроль за породами в карьере на соответствие требованиям НРБУ-97;
геолого-маркшейдерское обслуживание горных работ и добычи подземных вод;
переоформление спецразрешения на недропользование, внесения изменений в Программу работ.

українською мовою…>

За невыполнение переоценки (повторной геолого-экономической оценки) остановлено действие спецразрешений!

В декабре 2016 года Приказом Держгеонадр № 489 от 19.12.2016р, за невыполнение повторной геолого-экономической оценки (переоценки запасов) остановлено действие специальных разрешений на пользование недрами более 80-ти предприятиям. Перечень предприятий которым приостановлено действие спецразрешений за невыполнение переоценки приведен в Приложении к Приказу № 489 от 19.12.2016р.

По мнению экспертов, это только первый шаг и в дальнейшем таких предприятий будет гораздо больше.

Напомним, что в сентябре 2016 Госгеонедрами опубликовано Приказ № 287 от 01.09.2016р., которым был установлен срок на проведение повторной геолого-экономической экспертизы (переоценки запасов) более тысячи добывающим предприятиям. Этим предприятиям в дальнейшем были направлены письма с уведомлением о необходимости проведения переоценки.

Перечень предприятий которым был установлен срок на проведение переоценки приведен в Приложении к Приказу № 287 от 01.09.2016р.

По нашему мнению, выполнить переоценку в указанный в приказе срок практически невозможно. Однако частично защитить себя все же можно.

Любые работы по изучению недр, в том числе и повторная геолого-экономическая оценка месторождения, согласно действующему законодательству могут выполняться только после их регистрации в установленном порядке и в установленные при этом сроки. Поэтому, в первую очередь, необходимо зарегистрировать проведения повторной геолого-экономической оценки месторождения и сообщить Госгеонедра о согласованных ими же сроках выполнения этих работ, подтвердив это копией документа о регистрации работ. Это дает возможность предприятию проводить упомянутые выше работы в течение согласованного срока (преимущественно 1 – 3 года) без риска остановки действия разрешения за невыполнение повторной геолого-экономической оценки.

переоценка запасов, повторная геолого-экономическая экспертиза запасов полезных ископаемых;
ежегодный радиационный контроль за породами в карьере на соответствие требованиям НРБУ-97;
геолого-маркшейдрське обслуживание горных работ и добычи подземных вод;
переоформление спецразрешения на недропользование, внесения изменений в Программу работ;
утверждение запасов и сопровождение опытно-промышленной разработки месторождений;

Мораторий на проверки в 2017году

1 января 2017 года вступил в силу Закон Украины “О временных особенностях осуществления мер государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности”, которым установлен мораторий на проведение органами государственного надзора (контроля) плановых мероприятий по осуществлению государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности до 31 декабря 2017 года.
Данный мораторий распространяется на все предприятия независимо от формы собственности и объема дохода и действует до конца 2017 года.

Закон устанавливает также и ограничения по проведению внеплановых проверок в 2017 году, а именно внеплановые меры государственного надзора (контроля) осуществляются органами государственного надзора (контроля):

1) на основании обоснованного обращения физического лица о нарушении субъектом хозяйствования его законных прав по согласованию центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную регуляторную политику, политику по вопросам надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности, лицензирования и разрешительной системы в сфере хозяйственной деятельности и дерегуляции хозяйственной деятельности (далее – Государственная регуляторная служба)

2) по письменному заявлению субъекта хозяйствования в соответствующий орган государственного надзора (контроля) об осуществлении мер государственного надзора (контроля) по его желанию;

3) по решению суда;

4) в случае наступления аварии, смерти пострадавшего вследствие несчастного случая, что было связано с деятельностью субъекта хозяйствования.

Однако данный мораторий касается не всех органов государственного надзора, и в 2017 году право на проверки без дополнительных ограничений будут иметь:

– Орган государственного регулирования деятельности в сферах энергетики и коммунальных услуг;

– Орган, осуществляющий государственное регулирование рынка ценных бумаг;

– Центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сферах безопасности и отдельных показателей качества пищевых продуктов, государственного контроля за соблюдением законодательства о защите прав потребителей, и его территориальные органы;

– Центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную налоговую политику, государственную политику в сфере государственного таможенного дела, и его территориальные органы;

– Центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере государственного финансового контроля, и его территориальные органы;

– Центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере государственного экспортного контроля;

– Центральный орган исполнительной власти, обеспечивающий формирование и реализует государственную политику в сфере безопасности использования ядерной энергии, и его территориальные органы;

– Государственная служба Украины по вопросам труда и его территориальные органы;

– Центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере гражданской авиации и использования воздушного пространства Украины и является уполномоченным органом по вопросам гражданской авиации;

– Органы государственного архитектурно-строительного контроля (надзора);

– Центральный орган исполнительной власти по обеспечению реализации государственной политики по осуществлению государственного надзора (контроля) в сфере охраны окружающей природной среды, рационального использования, воспроизводства и охраны природных ресурсов (экологическая инспекция)

– Национальный совет Украины по вопросам телевидения и радиовещания;

– Национальный банк Украины;

– Антимонопольный комитет Украины.

українською мовою…>

Мораторій на перевірки у 2017 році

01 січня 2017 року набув чинності Закон України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, яким встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року.

Даний мораторій поширюється на всі підприємства незалежно від форми власності та обсягу доходу і діє до кінця 2017 року.

Закон встановлює також і обмеження щодо проведення позапланових перевірок у 2017 році, а саме, позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі – Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Однак даний мораторій стосується не всіх органів державного нагляду, і у 2017 році право на перевірки без додаткових обмежень матимуть:

– орган державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

– орган, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю;

– центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальні органи;

– Державна служба України з питань праці та її територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

– органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);

– центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (екологічна інспекція);

– Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;

– Національний банк України;

– Антимонопольний комітет України.

російською мовою…>

Ежегодный радиационный контроль за породами в карьере

радиационный контроль за породами в карьереЛаборатория ООО Пласт выполняет работы по радиационному контролю за породами в карьере на соответствие требованиям НРБУ-97 в пределах Винницкой и соседних областей (Черновицкая, Ровенская, Сумская, Хмельницкая, Житомирская, Тернопольская и другие).

особые условия спецразрешения

(нажмите на картинку для увеличения)

В большинстве специальных разрешений на пользование недрами с целью добычи полезных ископаемых одним из особых условий является ежегодный радиационный контроль за породами в карьере и готовой продукцией на соответствие требованиям НРБУ-97.

При этом ежегодного получения сертификатов (паспортов) радиационного качества на продукцию и сырье не достаточно для выполнения указанного условия.

Органы геологического контроля под ежегодным радиационным контролем пород в карьере понимают отчет о радиационно-гигиенической оценке пород участка запланированной добычи, включающего в себя пешеходную гамма-съемку, лабораторное опробование и деление на классы радиоактивности.

Карьеры по добыче сырья для строительных материалов, согласно требованиям пунктов 4.6 и 4.7 ДБН В.1.4-2.01-97 “Радиационная контроль строительных материалов и объектов строительства”, относятся к объектам обязательного радиационного контроля.

При разведке месторождения разведывательная сеть скважин обеспечивает оценку и подсчет запасов полезных ископаемых по месторождению в целом, но не обеспечивает выявления возможных включений высокорадиоактивных пород небольших размеров, которые могут проявляться при разработке месторождения и существенно влиять на качество сырья.

Таким образом, по мере разработки месторождения с привлечением в эксплуатацию новых объемов сырья, для выявления участков пород с повышенной радиоактивностью и подтверждения радиационного качества сырья в подготовленных к выемке блоках и массивах, необходимо проводить ежегодный радиационный контроль ха породами в карьере.

Проведение радиационно-гигиенической оценки сырья в пределах месторождения осуществляется на основании действующих правил НРБУ-97 “Нормы радиационной безопасности Украины” (Министерство здравоохранения, Киев, 1998 г.), “Требований к оценке естественной радиоактивности полезных ископаемых при проведении геологоразведочных работ на месторождениях строительного сырья “(ГКЗ Украины, Киев, 1997 г.) с учетом особенностей геологического строения, размеров месторождения и вида полезного ископаемого.

Для выполнения таких работ на запланированном к отработке в соответствующем году участке проводится:

радиационный контроль в карьере Пешеходная гамма-съемка с определением мощности экспозиционной дозы гамма-излучения (МЭД) пород месторождения в 2π-геометрии;

Отбор проб для определения содержания радиоактивных элементов в породах месторождения;

Лабораторные испытания отобранных проб и определение суммарной удельной активности радионуклидов;

По результатам проведенных работ составляется отчет о радиационно-гигиенической оценке, который утверждается общим протоколом исполнителя и заказчика работ.

Мощность экспозиционной дозы гамма-излучения полезного ископаемого определяется путем измерения в 2π-геометрии гамма-активности пород на месте их естественного залегания. Измерения проводятся с помощью прибора, прошедшего государственную поверку. Маршрутная гамма-съемка проводится в профилях расположенных параллельно по площадкам запланированных к добыче в соответствующем году.

При обследовании пород горных выработок полученные значения мощности экспозиционной дозы гамма-излучения позволяют провести их предварительное деление на классы сырья по радиоактивности. При этом пробы для лабораторных анализов отбираются из интервалов как с повышенной гамма-активностью, так и с пониженным фоном радиоактивности.
С целью определения суммарной удельной активности радионуклидов (СПАР) в породах проводятся лабораторные исследования отобранных проб специализированной лабораторией.

После получения результатов лабораторных исследований, согласно методике ГКЗ Украины, проводится деление на классы радиоактивности.

українською мовою…>

Поиск и аудит месторождений

Мы поможем Вам принять правильное решение относительно перспектив дальнейшего вложения средств в разработку месторождений полезных ископаемых.

Бурение малогабаритной буровой установкой специалистами ООО “Пласт”

Если Вы присмотрели себе конкретный объект с целью изучения, то для экономии времени и средств можете заказать у нас оперативное обследование (аудит) интересующих вас территорий либо отдельных участков недр включая, при необходимости, бурение поисковых скважин с отбором проб и лабораторными анализами.

Это поможет Вам определить стоит ли вкладывать средства в полномасштабное геологическое изучение участка недр.

Так же как и качество полезного ископаемого все большее значение имеет соответствующая инфраструктура месторождения, на первый план выходит такой критерий как удаленность участка от железнодорожных станций и автодорог. Кроме того, иногда весьма перспективное, на первый взгляд, месторождение не может разрабатываться в связи с рядом объективных факторов, например таких как наличие в санитарной зоне жилья, расположения части запасов в водоохраной зоне, на территориях заповедников и т.д.

По-этому очень важной, иногда и решающей, становится оценка всех факторов специалистами, которые не станут от Вас скрывать возможных рисков и препятствий.

В последние годы мы тщательно собирали и анализировали информацию о разведанных месторождениях, выданых и аннулированых лицензиях на пользование недрами, а также постоянно осуществляли обследование и оценку территорий с целью поиска перспективных участков для разведки. Таким образом, нам удалось создать информационную базу месторождений, на которые лицензии не выдавались (или утратили действие) и перспективных участков для геологоразведки. С частью этой информацией Вы сможете ознакомиться в разделе «Перечень месторождений».

українською мовою…>

1 2 3 4 5