Архивы рубрики: Новини

Вільні родовища корисних копалин: готові об’єкти для оформлення спецдозволу

Шукаєте родовище для запуску видобувного бізнесу? Ми зібрали інформацію про розвідані родовища та ділянки надр, які не перебувають у користуванні і можуть бути цікавими для отримання спецдозволу в Західному регіоні України (Вінницька, Волинська, Івано-Франківське, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області).

Наведені родовища сировини для будівництва (крім суглинків для цегли) та для сільського господарства з великими й відносно значними запасами. Серед них: граніт і базальт для щебеню, базальт для мінеральної вати та волокон, каолін, глауконіт, гіпс, вапняк для щебеню та вапна, крейда, гравій, кварцовий пісок для скла, а також будівельний пісок.

Порядок надання спеціальних дозволів на видобування корисних копалин (розробку родовищ) та визначення їхньої вартості регламентується ст. 16 Кодексу України «Про надра» та постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 993.

Примітка: якщо жоден із наведених нижче об’єктів не відповідає вашим потребам, ми можемо виконати індивідуальний підбір перспективних ділянок, провести попередню оцінку їх інвестиційної привабливості та супроводити процедуру отримання спецдозволу.

 

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

 

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Вінницький (раніше Жмеринський) район:

  • Володимирівське – 18183 тис.м3

Вінницький (раніше Погребищенський) район:

  • Гопчицьке – 5785 тис.м3

Вінницький (раніше Іллінецький) район:

  • Дашівське – 5900 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Кузьминецьке – 14915 тис.м3

Гайсинський (раніше Немирівський) район:

  • Райгородське – 6588 тис.м3

Гайсинський (раніше Теплицький) район:

  • Петрашівське – 5642 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Шуровецьке – 5363 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Косівське – 9212 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Русавське – 7448 тис.м3

Хмільницький (раніше Калинівський) район:

  • Павлівське – 6530 тис.м3

Хмільницький (раніше Хмільницький) район:

  • Широкогребельське – 17303 тис.м3

Вапняк

(розвідані родовища (крім підземної розробки) з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Ізраїлівське – 5194 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Немійське – 6706 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Клембівське – 7342 тис.т

Тульчинський (раніше Піщанський) район:

  • Студенівське – 31338 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли, черепиці

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Вендичанське – 14890 тис.м3

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вінницький (раніше Тиврівський) район:

  • Новоміське – 2236 тис.м3

Вінницький (раніше Оратівський) район:

  • Ординецьке – 1121 тис.м3

Гайсинський (раніше Чечельницький) район:

  • Берізко-Чечельницьке – 1554 тис.м3

Гайсинський (раніше Тростянецький) район:

  • Заозернівське – 2438 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський, Тростянецький) район:

  • Ладижинське-2 – 2010 тис.м3

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Юлянівське – 1607 тис.т

Луцький (раніше Луцький) район:

  • Лищенське 2015 тис.т
  • Сарнівське – 2220 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 0,9 млн.м3)

Камінь-Каширський (раніше Камінь-Каширський) район:

  • Камінь-Каширське – 2197 тис.м3

Ковельський (раніше Ковельський) район:

  • Радошинське – 1738 тис.м3

Ковельський (раніше Ратнівський) район:

  • Ратнівське – 4410 тис.м3
  • Йосипова Гора – 4752  тис.м3

Ковельський (раніше Старовижівський) район:

  • Старо-Вижівське – 9206 тис.м3

Ковельський (раніше Турійський) район:

  • Городилецьке ділянка Західна – 2987 тис.м3

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Кульчинське ділянка «Розвідка 1966 р.»  – 987  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Луківське – 1248  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Рожищенське – 909  тис.м3

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Гіпс

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Івано-Франківський (раніше Тисменицький) район:

  • Вовчинецьке – 4432 тис.т гіпс, 5151 тис.т. ангідрит

Івано-Франківський (раніше Тлумацький) район:

  • Олешівське – 21644 тис.м3
  • Палагицьке – 4760 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Заланівське – 10534 тис.т

Пісок

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Погребисько-Городовське – 15956 тис.м3
  • Зеленівське –

 

Гравій

Коломийський (раніше Коломийський) район:

  • Ланчинське – 387 тис.м3

Івано-Франківський (раніше Долинський) район:

  • Белеївське 213 тис.м3

 

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 3 млн.м3)

Львівський (раніше Городоцький) район:

  • Малолюбінське: 14853 тис.т – ділянка Малий Любінь, 11006 тис.т – ділянка Великий Любінь

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Пустомитівське – 3570 тис.т
  • Сердицьке 11246 тис.т

Стрийський (раніше Жидачівський) район:

  • Дев’ятниківське – 11312 тис.т

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Сопітське 7774 тис.т – вапняк, 7587 тис.м– пісок

Пісок кварцовий для скла

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Водницьке – 1064 тис.т
  • Задвір’ївське: ділянка Північно-Східна – 16974 тис.т, ділянка  №1 – 1042 тис.т, ділянка №3 – 982 тис.т

 

Пісок будівельний

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Львівський (раніше Камянка-Бузький) район:

  • Стриганське – 1775 тис.м3

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Відниківське – 1098 тис.м3
  • Водницьке – 1431 тис.м3

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Лозинське – 15142 тис.м3
  • Сопітське – 7587 тис.м– пісок, 7774 тис.т – вапняк

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дрогобицький (раніше Дрогобицький) район:

  • Винниківське – 2680 тис.м3

Самбірський (раніше Самбірський) район:

  • Бережницьке – 1408 тис.м3

Стрийський (раніше Стрийський) район:

  • Любинцівське – 7458 тис.м3
  • Покрівцівське: ділянка Західна – 2239 тис.м3, ділянка Східна – 8236 тис.м3
  • Стрийське (Пригородне) – 3112 тис.м3

 

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

Базальт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Вараський (раніше Володимирецький) район:

  • Іванчинське – 33390 тис.м3 (для щебеню)
  • Іванчівське – 390265 тис.т (для мінеральної вати та волокон)

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Вирівське ділянка №5 – 17524 тис.м3
  • Олексіївське-1 – 19630 тис.м3
  • Кіндратівське – 13862 тис.м3
  • Чабельське – 11451 тис.м3
  • Яблунівське – 16124 тис.м3

Сарненський (раніше Рокитнівський) район:

  • Ярівське – ділянка 1971 р. – 13218 тис.м3 , ділянка 1975 р. – 23771 тис.м3

 

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Вишнева Гора – 1568 тис.т

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Крупецьке – 2253 тис.т – крейда, 3067 тис.м3 – пісок

 

Каолін первинний

Рівненський (раніше Корецький) район:

  • Дерманківське ділянка Дерманка-2 – 3428 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли

Рівненський (раніше Острозький) район:

  • Могилянське: діл.Могиляни – 1470 тис.м3, діл.Кургани – 4245 тис.м3

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Баран’ївське – 1783 тис.м3
  • Крупецьке 3067 тис.м3, – пісок, 2253 тис.т – крейда

Рівненський (раніше Гощанський) район:

  • Курозванівське – 1237 тис.м3

Рівненський (раніше Костопільський) район:

  • Чудвинське – 8278 тис.м3

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Мочулкинське – 1187 тис.м3

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Люхчанське – 3586 тис.м3

 

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 4 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Бережанське – 4387 тис.т
  • Волицьке – 7985 тис.т вапняк, 12271 тис.мпісок
  • Потуторське – 25974 тис.т

Тернопільський (раніше Підволочиський) район:

  • Полупанівське ділянка Північна  – 46149 тис.м3

Гіпс 

Чортківський (раніше Заліщицький) район:

  • Нирківське-1 – 1470 тис.т
  • Нирківське-2 – 692 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Волицьке – 12271 тис.мпісок, 7985 тис.т вапняк

Тернопільський (раніше Тернопільський) район:

  • Чистилівське – близько 5000 тис.м3

 

 

ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Шепетівський) район:

  • Конотопське – 32352 тис.м3

Шепетівський (раніше Полонський) район:

  • Малоновоселицьке – 25870 тис.м3

 

Вапняк для щебеню

Камянець-Подільський район

  • Кам’янець-Подільське (Устівське) – 42334 тис.м3

Вапняк для щебеню, вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Камянець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Ковалівське – 10903 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Камянець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Закупнянське – 7183 тис.т
  • Карачківецьке – 51143 (частина запасів в заказнику)

Гіпс 

Камянець-Подільський (раніше Камянець-Подільський) район:

  • Завальське – 15109 тис.т

Глауконіт (агрохімічна сировина)  

Хмельницький (раніше Віньковецький) район:

  • Адамівське – 3917 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Крупецьке – 14872 тис.м3

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Солов’ївське – 15848 тис.м3

 

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для щебеню

Дністровський (раніше Кельменецький) район:

  • Ларга-Дністровське – 14075 тис.м3

Вапняк для вапна

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Бабинське – 5572 тис.т

Гіпс 

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Скитське – 66255 тис.т

Дністровський (раніше Хотинський) район:

  • Драбанське – 6900 тис.т

 

Пісок кварцовий для скла

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 6936 тис.т – пісок кварцовий, 2070 тис.мгравій

 

Пісок будівельний

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Онутське – 12294 тис.мпісок, 2013 тис.мгравій

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вижницький район:

  • Вашковецьке – 15919 тис.м3
  • Вижницьке – 12866 тис.м3
  • Вижницьке (Чорногузівське) – 47067 тис.м3
  • Міліївське – 7666 тис.м3

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 2070 тис.м– гравій,  6936 тис.т – пісок кварцовий,
  • Онутське – 2013 тис.мгравій, 12294 тис.мпісок

Чернівецький район:

  • Лужанське – 5065 тис.м3

Надрокористування сьогодні: межі дозволу — межі безпеки

Останнім часом все більше підприємств стикаються з кримінальними провадженнями та «збитками державі» за нібито самовільний видобуток надр.
Причина часто не в тому, що компанія працює без дозволу, а в тому, що частина робіт вийшла за межі ліцензійного контуру.
Після скасування обов’язкового отримання гірничих відводів для відкритих розробок ситуація стала неоднозначною.
Хоча старі гірничі відводи залишаються чинними, контролюючі та правоохоронні органи трактують діяльність у їхніх межах, але за межами спецдозволу, по-різному.
???? На практиці це виглядає так:
???? правоохоронці проводять заміри, часто з дронів;
???? фіксують кожен метр за межами спецдозволу;
???? і все це автоматично вважають «збитками державі», розрахованими за Методикою № 366 від 15.09.2022.
???? У результаті навіть незначне відхилення від контуру спеціального дозволу може призвести до нарахування мільйонних збитків, що в десятки разів перевищують будь-які реальні економічні вигоди.
⚖️ Поки питання застосування чинних гірничих відводів викликає неоднозначну реакцію з боку державних органів, намагайтеся працювати максимально точно в межах спецдозволу.
Бо сьогодні навіть законна діяльність у межах гірничого відводу може бути поставлена під сумнів —
і законність робіт доведеться відстоювати в судах.
???? Кожен метр за межами спецдозволу сьогодні — це потенційна кримінальна справа завтра.

Хочете спецдозвіл на надра? Оформимо все — чітко, швидко, без помилок

★ Оформлення спеціального дозволу на надра — під ключ

Отримати дозвіл на користування надрами в Україні у 2025 році — це не просто “папір”. Це стратегічне рішення, яке відкриває шлях до геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин. І тепер усе це — в одному документі: наскрізний дозвіл.

ТОВ «ПЛАСТ» оформлює спецдозволи на надра під ключ. Ми не просто консультуємо — ми робимо.


✔ Що ми беремо на себе?

☑ Документи — без зайвого: готуємо повний пакет — через аукціон або без нього*
☑ Геоаналіз — точно: перевіряємо ПЗФ, санітарні зони, ризики
☑ Контур — без помилок: визначаємо межі дозволу, готуємо схему
☑ Кабінет — під контролем: супровід в електронному кабінеті
☑ Аукціон — під ключ: готуємо, супроводжуємо, оформлюємо
☑ Програма робіт — як має бути: розробляємо угоду і програму
☑ Держоргани — без зайвих дзвінків: усе погоджуємо за вас


ℹ Актуальне у 2025 році

Замість окремих дозволів на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування, держава впровадила єдиний наскрізний дозвіл. Тепер ви можете охопити весь цикл робіт одним документом. Вся процедура максимально цифровізована — від подачі заявки до отримання дозволу все відбувається онлайн через електронний кабінет надрокористувача. Основний механізм — відкриті електронні торги в системі «Прозорро.Продажі». Проте в окремих випадках, наприклад, якщо ви володієте земельною ділянкою до 25 га та працюєте з копалинами місцевого значення, можна обійтись без аукціону.


★ Чому обирають ТОВ «ПЛАСТ»?

✔ Повний супровід — від ідеї до дозволу
✔ Юридичні гарантії і досвід понад 20 років
✔ Одна команда: геологи, юристи, геодезисти
✔ Швидке оформлення, без бюрократії


Хочете знати, скільки коштує дозвіл саме для вашої ділянки?
Зв’яжіться з нами — і ми все пояснимо.

ТОВ «ПЛАСТ» — дозволи на надра без зайвих слів, дій і проблем.

Вежа, туф і вапняк: як облицьовували старі споруди в радянські часи

Вежа, туф і вапняк: історія в камені

Вінницька водонапірна вежа — це не просто споруда. Це міський символ, що дивиться на Європейську площу вже понад сто років. Зведена у 1911 році, реконструйована у 80-х, сьогодні вона приймає відвідувачів як музей. І саме тоді, під час реконструкції, у її стінах з’явились цікаві оздоблювальні матеріали, які варто роздивитися уважніше.

Знайомі плити з минулого

Внутрішнє оздоблення вежі виконано з каменю, який добре знайомий багатьом — навіть якщо ви не знали його назви.

Вірменський туф — легкий, пористий, з легким рожевим або бордовим відтінком. Його настільки багато у Вірменії, що в Ленінакані свого часу працював завод, який виготовляв спеціальні машини для розпилювання саме туфу. А вже звідти він їздив по всьому СРСР.

Жетибайський вапняк — з Казахстану. Камінь, у якому видно справжнісінькі раковини! У прямому сенсі. Плити виглядають так, ніби їх вирізали зі стародавнього морського дна.

Побачив — впізнав

Поки ми працювали з фото, кілька колег одразу згадали:
“Такі ж плити — у коридорах ВНТУ”,
“І у ‘Книжці’ в центрі міста — ті самі текстури”.

І правда. У радянські часи такі матеріали використовували всюди, де треба було швидко й масово: університети, лікарні, вокзали, адмінбудівлі, під’їзди…

Камінь, який говорить

Ці оздоблювальні матеріали стали майже непомітними — як тло, яке з нами десятиліттями. Але якщо придивитися, в них можна побачити набагато більше:
— не лише технічну необхідність
— а ще естетику епохи
— і навіть спробу прикрасити буденне

Сьогодні ми знаємо їхню назву, походження і навіть логістику їхньої подорожі. Але головне — ми знаємо, що вони досі серед нас. У стінах, коридорах і сходових клітках.

Варто лиш підняти очі — і побачити.

 

Мапа корисних копалин України, по областях

Що приховує українська земля — більше, ніж просто цікавість

Ще понад десять років тому наше підприємство створило серію карт родовищ твердих корисних копалин для окремих областей України, зосередивши увагу на Центральному та Західному регіонах. Мета була зрозуміла й актуальна: зробити доступною систематизовану інформацію про природні ресурси — для фахівців галузі, інвесторів і всіх, хто цікавиться надрами нашої держави.

У наступні роки було впроваджено інтерактивну карту від Геонадра України, яка значно спростила доступ до даних. Однак із 2022 року її функціонування обмежене, і тому наші карти знову стають у нагоді як джерело перевіреної інформації.

У відкритому доступі — мапи Київської, Житомирської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької та Рівненської областей з нанесеними родовищами твердих корисних копалин.

Ми переконані: доступ до знань — основа для сталого розвитку і зважених рішень.

Ці матеріали будуть корисні: Підприємцям у галузі надрокористування, інвесторам, які вивчають ресурсний потенціал України, геологам, аналітикам, студентам, дослідникам

Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.

“Не щебінь, а гравій: чим будували Вервольф”

Ця історія почалась не з архівів, не з карт і не зі схем. Вона почалась із фрази, яку наш головний геолог кинув мимохідь. Людина він спокійна, навіть трохи флегматична. Зайвого не скаже — але коли вже говорить, зупиняєшся і слухаєш.

Колись він працював у державній структурі. І якось був залучений до досліджень на території ставки Гітлера “Вервольф” — того самого бункера під Вінницею. Ну… сподіваємось, це справді були офіційні дослідження, а не варіант “відколов шмат, поки ніхто не бачив”. Але як би там не було — спостереження він зробив дуже цікаве.

“Бетон на ставці — не зі щебеню. Там гравій.”

Це зауваження одразу викликало цікавість. Адже в серйозних бетонних конструкціях зазвичай використовують саме щебінь — твердий, дроблений, з чіткими гранями. А тут — гравій. Природний, округлий, окатаний. І, що найцікавіше — гранітний.

А це вже нетипово. В Україні гравій — річ не рідкісна. Але здебільшого він складається з порід кварцитовидного пісковику: міцний, так, але не граніт. А от гранітний гравій — зовсім інша історія. Такий матеріал зустрічається переважно у північній Європі, зокрема в Скандинавії. В Україні ж він не трапляється.

Тобто цей гравій — точно не місцевий.

За словами геолога, близько 90% кам’яної частини в бетоні ставки — це саме цей гранітний гравій. Решта — місцевий щебінь. І це ще дивніше, бо зовсім поруч, на той час, уже працювали гранітні кар’єри — Стрижавський, Гніванський. Але їхню продукцію практично не використали.

Чому? Можливо, були технічні чи організаційні обмеження. А можливо — інженери просто точно знали, який саме матеріал їм потрібен. І цей гравій відповідав вимогам: висока міцність, стабільна фракція, ідеальна форма зерен для щільного бетону.

І ось тут ми переходимо від історії — до сьогодення.

Бо гравій — це не “другосортний” матеріал. У нас його мільйони кубів. Так, він не гранітний. Але достатньо міцний для доріг, бетонів загального призначення, благоустрою. І головне — його видобуток у рази дешевший, ніж у щебеню. Він не потребує дроблення, має природну форму, і, до речі, ще й виглядає естетично.

Гравій має свій потенціал. І приклад із Вервольфу це тільки підтверджує.

До речі, коли ми раніше публікували цю історію, нам написали цікаве повідомлення в коментарях:

“Я був на екскурсії в ставці. Екскурсовод казав, що щебінь (чи то гравій) привозили з Одеси.”

Так як, у самій Одесі й області гранітного гравію немає, він там інший. Із цього припускаємо: матеріал могли завозити морем — з Європи, доставляти в Одеський порт, а звідти вже — залізницею або вантажівками до Вінниці, на будівництво ставки.

???? Маємо добірку родовищ та перспективних ділянок гравію в центральній та західній України —  можна ознайомитися у нас на сайті за посиланням: http://plast.vn.ua/%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8…/
Зацікавить якийсь конкретний варіант — записуйтесь на консультацію, раді будемо допомогти!

Хто відповість за «пісок по 100 доларів»?

Хто відповість за «пісок по 100 доларів»?

Ціна управлінської помилки, яка паралізувала цілу галузь — і чому ми маємо говорити про це публічно

Ця публікація — не емоційна реакція, а спроба звернути увагу на системну проблему, яка вже призвела до мільйонних збитків і може знову повторитися, якщо не зробити висновків і не забезпечити відповідальність.

Що сталося?

З третього кварталу 2024 року і майже до літа 2025-го ринок спецдозволів на видобуток піску фактично зупинився. Причина — непропорційне і штучне завищення ключового індикатора — ціни одиниці товарної продукції (ЦО), яка використовується для розрахунку вартості спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабміну №1374 від 15.09.2004 р., вартість дозволу визначається за спеціальною формулою. У цій формулі саме показник ЦО є визначальним.

У вказаний період для піску цей показник було встановлено на рівні 4427 грн за 1 м³. Це приблизно у 20 разів перевищувало реальну ринкову ціну, яка коливалась у межах 200–250 грн/м³. У доларовому еквіваленті — понад 100 доларів за кубометр піску, що є абсурдним для внутрішнього ринку.

До чого це призвело?

  • Повна зупинка видачі спецдозволів на промисловий видобуток піску протягом трьох кварталів.
  • Масове відкликання заявок компаніями, які вже готували документи для участі у процедурах.
  • Втрати для бюджету у вигляді недоотриманої ренти, податків, зборів.
  • Блокування розвитку інфраструктурних проєктів через недоступність нового піску.

Фактично, через адміністративне рішення було паралізовано доступ до одного з базових ресурсів для будівництва — піску.

Лише у другому кварталі 2025 року ситуацію вдалося частково стабілізувати: ЦО для піску було знижено до більш реального рівня — приблизно 219 грн/м³. Це дозволило ринку знову запрацювати. Очікується, що невдовзі буде оголошено нові конкурси, і перші спецдозволи нарешті почнуть видаватися.

Але цього недостатньо

Після 9 місяців простою, втрат і зупинок проєктів, ми не можемо задовольнитися лише «відкатом назад». Потрібно публічно поставити запитання:

  • Хто допустив помилку у встановленні завищеного ЦО?
  • Хто не відреагував вчасно, коли було очевидно, що ринок паралізований?
  • Хто нестиме відповідальність за недоотримані мільйони для бюджету, втрати бізнесу, інвестицій та гальмування інфраструктурного розвитку?
  • І головне — як гарантувати, що подібне не повториться в інших секторах?

Це не випадковість. Це — результат конкретних управлінських рішень або бездіяльності. Тому ми публікуємо цю статтю, щоб запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. Мовчання — найкраще середовище для нових системних помилок. А от публічність — єдиний шлях до відповідальності та реформ.

Як оживити видобувну галузь: чому ініціатива повинна бути вартісною

Стимулювання розвитку надрокористування в Україні

Відновлення активності у сфері надрокористування неможливе без стратегічного перегляду підходів до формування спеціальних дозволів. Сьогодні весь процес зосереджено на аукціонах: хтось формує пакет документів, витрачає час, кошти, проходить бюрократичні етапи — а в підсумку спецдозвіл може дістатися будь-кому. Ініціатор залишається поза грою.

Це створює парадокс: система, що мала б стимулювати розвиток, фактично стримує його.


Чому важливо заохочувати ініціаторів

Високі ризики, відсутність гарантій та нульова винагорода — ось реалії, в яких працюють ті, хто намагається запускати нові лоти. Очевидно, що за таких умов ініціатива — рідкісне явище. Проте саме вона є джерелом прогресу. Якщо ми хочемо якісного зростання галузі, нам потрібна система, яка буде не карати, а винагороджувати тих, хто готовий вкладати знання, час і ресурси.

Пропонується проста, але дієва модель: впровадити систему відстроченої винагороди для ініціаторів — у розмірі 5–15% від вартості проданого спецдозволу. Цей бонус може виплачуватись поступово — у міру запуску проєкту та появи прибутку.


Хто може стати новими ініціаторами — і як їх заохотити

Сьогодні всі лоти ініціюють ті, хто сам має намір їх купити. Це обмежує коло учасників та звужує потенціал ринку. Проте в Україні є чимало фахівців — геологів, інженерів, науковців, які мають глибокі знання про ресурси надр, але не беруть участі в системі через її невигідність. Їх не мотивує працювати на результат, адже вони не бачать винагороди за власну ініціативу.

Саме тому потрібно створити умови, за яких ці спеціалісти зможуть подавати обґрунтовані ідеї, готувати лоти, оформлювати документи — і знати, що у разі продажу спецдозволу, вони отримають справедливу винагороду. Йдеться не про додаткові державні витрати — жодних нових бюджетних платежів не потрібно. Просто частину прибутку від проданого спецдозволу варто віддати тим, хто створив цей актив.

Це проста, але ефективна логіка: ініціатива стає товаром, її купують, реалізовують — і діляться прибутком. Виграють усі: держава отримує більше якісних лотів і доходів, бізнес — підготовлені об’єкти для інвестицій, фахівці — стимул працювати й ініціювати нові проєкти.


Наслідки без ініціативи: застій, втрати і втрачені можливості

Якщо не змінити підхід, ми й надалі залишатимемо ринок у тіні, з низьким рівнем нових проєктів, браком конкурентоспроможних лотів і втратою інвестиційного інтересу. Коли система не підтримує ініціативу — вона вбиває розвиток. Навпаки, справедливе й фінансово обґрунтоване заохочення здатне перетворити фахові знання на двигун економіки.


Висновок: ініціатива — це не витрата, а інвестиція

Держава, бізнес і громади виграють лише тоді, коли ініціатива перетворюється на продукт, а не залишається лише на папері чи в голові. Щоб запустити нові родовища, відродити довіру до ринку та створити умови для партнерства між знанням і капіталом, потрібно не чекати дива, а будувати прозору, вигідну і чесну систему.

Бо там, де ініціатива винагороджується — завжди є рух вперед.

Спеціальний дозвіл на користування надрами (спецдозвіл на надра)

Оформлення спеціального дозволу на користування надрами

Хочете отримати дозвіл на надра без зайвих труднощів? ТОВ «ПЛАСТ» надає професійні послуги з оформлення спецдозволу на надра — під ключ. Ми працюємо по всій Україні, супроводжуючи клієнтів на кожному етапі: від консультації до реального дозволу.

Ми надаємо чіткий план дій, що робити до отримання спецдозволу і що — після, аби все працювало без зупинок і ризиків.

Наші послуги

  • Оформлення спецдозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням.
  • Отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин.
  • Ініціювання родовища/ділянки на аукціон
  • Внесення змін, продовження, переоформлення дозволу на надра.
  • Супровід підприємств на аукціоні в системі “Прозорро.Продажі”.
  • Аналіз ділянки щодо обмежень: ПЗФ, охоронні зони, відстань до житла, тощо.
  • Формування правильного контуру родовища для уникнення ризиків і відмов.

Важлива інформація

Станом на 2025 рік спецдозвіл на користування надрами надається виключно через аукціон у системі «Прозорро.Продажі» — незалежно від значення родовища.

Виняток: якщо ви є власником земельної ділянки та видобуваєте корисні копалини місцевого значення на площі до 25 га — дозвіл можна отримати без аукціону.

Чому обирають ТОВ «ПЛАСТ»

  • Повний супровід підприємства в процесі оформлення спеціального дозволу на надра — від оцінки ділянки до виконання умов після його видачі.
  • Проводимо комплексний аудит ділянки або родовища перед отриманням спецдозволу, щоб оцінити рентабельність проєкту — за потреби з пошуковими буровими роботами.
  • Глибокий аналіз і врахування всіх юридичних та екологічних нюансів.
  • Допомога з ініціацією аукціону, вибором стратегії, документами.
  • Реальний практичний досвід супроводу клієнтів у сфері надрокористування.

Зверніться до нас сьогодні — і ми допоможемо вам оформити спецыальний дозвіл на надра швидко, законно та без зайвих ризиків.

Короткий перелік наших послуг в сфері екології

ТОВ «ПЛАСТ» надає професійні послуги у сфері екологічного супроводу, забезпечуючи юридичних осіб та ФОП відповідно до вимог природоохоронного законодавства України. Ми працюємо по всій Україні, надаючи повний супровід у сфері екології — від інвентаризації до оформлення дозвільної документації.

✅ Наші послуги:

I. Послуги, пов’язані з викидами в атмосферне повітря:

  • Розробка документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, організацій та громадян-підприємців.
  • Проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел промислових підприємств.
  • Підготовка, подання, супровід документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
  • Контроль за виконанням нормативів ГДВ.
  • Розрахунок плати за забруднення навколишнього середовища (екологічний податок).
  • Підготовка звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин (Постанова КМУ №58 від 20.01.2023).
  • Підготовка звіту №2-ТП (повітря) (річна).
  • Постановка на Державний облік об’єктів, які справляють шкідливий вплив на повітря.
  • Заповнення єДекларації (Постанова КМУ №314 від 18.03.2022).

II. Послуги, пов’язані із спеціальним водокористуванням:

  • Підготовка, подання, супровід документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування.
  • Внесення відомостей про свердловини в Державний реєстр артезіанських свердловин.
  • Підготовка та заповнення форм №2ТП-водгосп, №7-ГР.
  • Розробка індивідуальних норм водоспоживання (технологічних, балансових).
  • Розробка проекту гранично допустимих скидів у водойму (ГДС).

III. Послуги, пов’язані з відходами:

  • Розробка планів управління відходами, класифікація відходів.
  • Підготовка типової форми обліку відходів та електронної звітної форми.
  • Консультації та оформлення Декларації про утворення відходів.
  • Підготовка звіту №1-відходи (річна).

IV. Проведення ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище)*

Комплексний аналіз впливу запланованої діяльності на довкілля та здоров’я населення. Проведення на етапі проектування об’єкту. Мета — розробка заходів щодо мінімізації негативного впливу.

*Згідно ДБН А.2.2-1:2021 — для об’єктів, які не підлягають ОВД.

V. Проведення ОВД (оцінка впливу на довкілля)**

  • Супровід на всіх етапах: від повідомлення до отримання висновку.
  • Підготовка звіту з ОВД, організація громадського обговорення.
  • Післяпроєктний моніторинг (ППМ), консультаційна підтримка.

**Згідно ЗУ «Про ОВД» №2059-VIII, ПКМУ №1010.

VI. Лабораторні дослідження:

  • Інструментальні заміри викидів від стаціонарних джерел.
  • Вимірювання рівнів шуму та вібрації.
  • Аналіз атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони.
  • Дослідження якості води (підземної, поверхневої, стічної).

Переваги співпраці з нами:

  • Команда фахівців з екологічною освітою та практичним досвідом
  • Якісний сервіс та підтримка на всіх етапах
  • Послуги «під ключ» — від консультації до отримання дозволу
  • Робота виключно в рамках законодавства України
  • Супровід екологічної звітності та захист інтересів бізнесу

Зацікавлені у співпраці?
Звертайтесь до наших спеціалістів — надамо детальну консультацію та допоможемо в будь-якому питанні екологічного характеру!

Як надрокористувачу оформити земельну ділянку.

⛏️ Маєш спецдозвіл на надра? Тоді час взятись за землю!
Спеціальний дозвіл на користування надрами — це лише старт.
Щоб офіційно розпочати роботи на конкретній території, потрібно оформити земельну ділянку. І робиться це на підставі земельного сервітуту, відповідно до статті 66 Земельного кодексу України (зі змінами 2023 року).
⚖️ Спецдозвіл — не означає право на землю
Закон чітко передбачає: земля надається надрокористувачу на підставі сервітуту, причому без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Тобто ділянка залишається сільськогосподарською, лісовою, промисловою — але ви можете на ній працювати в межах свого дозволу на надра.
???? Як оформити сервітут, якщо земля державна або комунальна?
Починаємо з того, чи сформована ділянка:
???? Варіант 1: Ділянка не сформована (біла пляма на кадастровій карті ????
Надрокористувач подає до розпорядника земель:
Заяву з проханням надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
Графічні матеріали з орієнтовним розміщенням ділянки (відповідно до координат із спецдозволу);
Копію спецдозволу на користування надрами (це і є ваше «право входу»).
Після погодження: отримуєте дозвіл ➡ замовляєте проєкт у землевпорядної організації ➡формуєте земельну ділянку (отримуєте кадастровий номер) ➡переходите до укладення договору сервітуту.
???? Варіант 2: Ділянка сформована (кадастровий номер є)
У такому випадку подається:
Заява про укладення договору земельного сервітуту;
Графічні матеріали (координати згідно з вашим спецдозволом);
Проєкт договору про встановлення земельного сервітуту;
Копія спецдозволу на користування надрами;
Письмова згода землекористувача (якщо ділянка перебуває в оренді чи іншому користуванні);
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини ділянки (якщо сервітут стосується лише її частини; розробляється без отримання дозволу).
Після цього — підписання договору і державна реєстрація сервітуту.
???? Якщо земля у приватній власності
Алгоритм простий:
Укладаєте договір земельного сервітуту з власником ділянки;
Реєструєте договір у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
Якщо сервітут на частину ділянки — додається технічна документація (без окремого дозволу на її розроблення).
???? Висновок
Оформлення сервітуту — це не лотерея. Тут усе чітко: спецдозвіл є — далі збираєш документи, подаєш, реєструєш — і працюєш офіційно.
Жодної магії. Просто юридично правильний шлях від дозволу до кар’єру — чи що там у вас у планах ????).

Як продати свою ідею державі й ще й заплатити за це!

Як продати свою ідею державі й ще й заплатити за це! ????????
Усі спецдозволи на надра, які сьогодні виставляються на аукціонах, ініціювали не геонадра, а підприємства та підприємці, які самі ж хотіли їх придбати.
???? ЕТАП 1: Будь ініціативним (але не надто!)
Ви – ініціатор аукціону:
✅ Знаходите перспективну ділянку.
✅ Витрачаєте час, гроші, ресурси.
✅ Оформлюєте документи та подаєте заявку.
✔️ Документи подано! Чекаєте схвалення? Наївно…
???? Відповідь від геонадр (одна з найпоширеніших): “Невірні координати, повернуто на доопрацювання!”
???? Що робити?
✔️ Геонадра мають правильні координати? – Так.
✔️ Виправляють їх самі? – Ні.
✔️ Надсилають вам правильні? – Теж ні.
???? «Заплатіть, і ми їх визначимо!»
???? Ви платите, щоб дозвіл ВЗАГАЛІ могли виставити на аукціон!
???? ЕТАП 2: Аукціон “Купи свою ж роботу!”
Дозвіл виставлено на торги! Ура! Але…
❌ Ви – просто ще один учасник.
❌ Жодних переваг за те, що зробили всю роботу.
❌ Ви торгуєтеся за спецдозвіл на рівні з усіма!
???? ЕТАП 3: ФІНАЛЬНИЙ АКОРД
???? Аукціон завершено, дозвіл продано!
???? Але гроші за підготовку комплекту аукціонної документації йдуть чомусь не вам… а знову геонадрам!
???? Результат:
✅ Ви зробили всю роботу (чи, принаймні, левову частку).
✅ Геонадра отримали гроші на всіх етапах.
✅ Дозвіл забрав той, хто виграв торги.
????????А ви? Ну… хочете ще раз? ????
Бізнес – це ризик…
???? Ризикувати – нормально. Але коли за ініціативу не дякують, а ще й виставляють рахунок, бажання ініціювати якось швидко зникає.
???? Якщо кожен, хто хоче зробити щось корисне, отримує не підтримку, а квест “заплати ще”, то наступного разу він просто нічого не зробить.

Післяпроектний моніторинг ОВД

Практично всім власникам висновків з ОВД передбачені заходи з проведення післяпроектного моніторингу, що зазвичай включає в себе комплекс лабораторних вимірювань, контроль та проведення екологічних заходів з подальшим звітуванням про результати їх виконня уповноваженим органам.

Ми пропонуємо повний комплекс робіт з проведення післяпроектного моніторингу (ППМ), що передбачений вашим Висновком з ОВД:

✅ Розробка та погодження планів/графіків здійснення заходів з ППМ.
✅ Замовлення необхідних лабораторних досліджень у терміни та з періодичністю, передбаченою умовами Висновку з ОВД.
✅ Аналіз та систематизацію отриманих результатів проведених досліджень.
✅ Розробку та супровід звіту з ППМ.
Наші фахівці забезпечують вчасне та належне оформлення звіту відповідно до стандартів і вимог законодавства, на основі результатів проведених заходів з післяпроектного моніторингу вашого підприємства, передбачених розділом 6 Висновку з ОВД.

Основні засади щодо проведення післяпроектного моніторингу визначено статтею 13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон). Відповідно до статті, якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу (далі – ППМ) з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення.
Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №291 від 15.03.2024 р. затверджено «Методичні рекомендації щодо здійснення післяпроектного моніторингу», що здійснюється суб’єктами господарювання під час провадження планованої діяльності, щодо якої проведено оцінку впливу на довкілля (далі – ОВД) та отримано позитивний Висновок з ОВД (висновок про допустимість провадження планованої діяльності). Методичні рекомендації визначають належну практику щодо ППМ та подання інформації до відповідних уповноважених органів про здійснення ППМ.

Готуємося до битви за надра!

???? Готуємося до битви за надра!
???? Відеогляд лотів четвертого аукціону спецдозволів – уже тут!
???? Торги відбудуться 1 квітня 2025 року. І це не жарт ????
7 ділянок надр — бурштин, мармур, торф, граніт, підземні води, пісок та гравій!
Кожен знайде собі щось до душі: хочеш розкіш — бери мармур, хочеш тепло — обирай торф, хочеш блиск — бурштин чекає. А якщо шукаєш просто стабільність — підземні води ніколи не підведуть ????
???? Поглянь відео, прикинь, на яку ділянку поклав око, і готуй ставку. Бо переможе той, у кого не лише розум, а й швидкий інтернет під час торгів ????
???? Посилання на відео — https://youtu.be/cNXgHzPaAlE

Карта родовищ корисних копалин України

Пропонуємо Вам унікальну можливість ознайомитись на нашому сайті з картою родовищ корисних копалин України. Працівники нашого підприємства тривалий час збирали, узагальнювали та аналізували інформацію про всі родовища корисних копалин України.

Наразі ми готові представити Вам перший наочний результат цієї роботи – карти родовищ корисних копалин Вінницької, Хмельницької, Житомирської, Рівненської та Тернопільської областей.

Карта корисних копалин, яку ми пропонуємо Вашій увазі містить інформацію про усі вивчені родовища корисних копалин України, як ті, що експлуатуються, так і ті, що наразі не мають власників.

Також нова карта родовищ корисних копалин України містить інформацію про деякі перспективні ділянки для геологічного вивчення.

Розрізненої інформації про окремі родовища корисних копалин є чимало. Однак знайти справжні карти корисних копалин, на яких нанесено усі родовища відповідного регіону, практично неможливо.

Якщо Ви шукаєте родовище корисних копалин, то на нашому сайті Ви можете ознайомитись з наступною інформацією у розділі перелік родовищ.

Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.

Немає конкурентів? Немає угоди!

Ви готові взяти участь в аукціоні на надра: документи в порядку ????, гроші є ????, бажання купити спецдозвіл теж. Але раптом з’являється несподівана перепона – без другого учасника вам нічого не продадуть. ❌ Немає конкурентів? Немає угоди! ????

Класика жанру: цегельний завод хоче купити дозвіл на видобуток глини. Нікому більше ця глина не потрібна. Завод готовий платити ????, працювати ????, створювати робочі місця. Але система каже: «Ні, де другий учасник?» ????

Якщо на аукціоні лише один учасник – торги скасовують ????. Але це ще не все! Призначають повторний аукціон ???? і… знижують ціну вдвічі! І якщо знову один учасник – ще мінус 50%! А якщо і за таку смішну ціну конкурет не з`явиться – просто знімаємо лот з торгів. Ура! Надра залишаються в землі ????, завод стоїть ????, бюджет без податків, але головне – все по правилах! ✔️

Уявіть собі магазин ????, де ви хочете купити телефон за 10 000, а продавець каже: «Почекайте, може ще хтось захоче. Якщо ні – розіграємо за 5000, але тільки для двох. Ти все ще один? Тоді сховаємо телефон на складі ????. Може, років через десять з’явиться двоє покупців». Звучить логічно? Ні? Але саме так зараз працюють аукціони на надра! ????

Є ще варіант – «підсадний кролик» ????. Якщо знайти «конкурента для галочки», Антимонопольний комітет тут як тут ⚖️: «А чи не змова це?» Якщо доведуть – дозвіл заберуть, гроші не повернуть, завод стоятиме, але зате боротьба за чесність переможе! ????

Можливо, варто спростити цей процес? Дати можливість єдиному реальному покупцеві придбати спецдозвіл без зайвого клопоту? ????

Адже головною метою є не створення видимості конкуренції, а запуск виробництва та отримання реальних економічних вигод ????.

P.S. ділянки, які зараз виставляються на аукціонах з надр, були ініційовані не Геонадрами, а конкретними заявниками. Які тепер змушені чекати міфічного конкурента, або ж забути про свій бізнес-план ????.

Розробка надр: від задуму до реального майнінгу!

Усі великі речі починаються з ідеї. Хтось мріє полетіти на Марс, хтось – збудувати вічний двигун, а хтось хоче видобувати корисні копалини. І це правильно! Бо без копалин не було б ні Марсу (ракети теж із металу), ні двигуна (бо він теж із руди).
Але просто взяти лопату й копати – не наш метод. Ми ж цивілізовані люди! Тут усе за законом: через дозвіл, який видається на аукціоні.
???? Початок шляху: перше випробування
Є два варіанти:
✔️ Якщо твоя земля до 25 га, а корисна копалина – місцевого значення, ти у виграші: аукціон не потрібен!
❌ Якщо ж ні – готуйся до торгів через ПРОЗОРРО.
Отримати дозвіл – це як перемогти в шахах. Тут не сила головне, а стратегія.
???? Аукціон: битва за надра!
Що робимо? Починається бюрократичний блокбастер:
???? Дія 1: Реєструємо ділянку в електронному кабінеті.
⏳ Дія 2: Чекаємо аукціон (іноді це схоже на гру «А коли вже?»).
???? Дія 3: Вносимо гарантійний внесок (1 млн грн мінімум, для піску – 2 млн грн, бо пісок – це вам не жарти! ????).
???? Дія 4: Виграємо аукціон! Якщо не виграли – відкриваємо кав’ярню, бо видобуток не наш шлях. ☕
????Що далі? Геологорозвідка!
Отримали дозвіл? Не поспішайте святкувати! Тепер треба довести, що під вашою ділянкою є що копати. Буримо, досліджуємо, аналізуємо та затверджуємо запаси у ДКЗ України. Без цього навіть тестовий майнінг почати не можна.
Якщо там погодили – тепер у вас не просто ділянка, а справжнє родовище! ????
????Ви на фінішній прямій
Щоб розпочати реальний видобуток, треба ще кілька важливих кроків:
✔️ Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – природа теж має знати, що ти задумав робити ????.
✔️ Оновлення дозволу – щоб видобувати на повну.
✔️ Доплата за затверджені запаси (на додачу до того, що платили на аукціоні).
✔️ Договір сервітуту – щоб дорога до родовища була твоєю, а не через сусідський город.
✔️ Дозволи на роботи підвищеної небезпеки – бо «Та я вмію!» ще ніколи не було офіційним документом ????.
✔️ Проєкт розробки та рекультивації – бо видобувати треба правильно, не залишаючи після себе пустку.
✔️ Екологічні дозволи – викиди, спецводокористування тощо, залежно від специфіки родовища.
✔️ І, можливо, ще кілька документів… – бо бюрократичні нюанси можуть відрізнятися.
???? Вітаємо! Тепер ти не просто власник бізнесу – ти людина, яка відкриває нові можливості для економіки країни, створює робочі місця. Ти офіційний надрокористувач! ????
Філософія успіху проста:
???? Хтось бачить у землі ґрунт, а ти бачиш можливості.
⚒️ Хтось скаржиться на закони, а ти вчишся працювати з ними.
???? Хтось думає, де взяти гроші, а ти їх видобуваєш!
Тому не зупиняйся. Майни, будуй і заробляй! ????????

Як звітувати за формами №5-гр та №7-гр у 2025 році через електронний кабінет надрокористувача

Звітність за формами №5-гр та №7-гр за 2024 рік подається через електронний кабінет надрокористувача

📢 Увага, надрокористувачі!

Форми №5-гр і №7-гр є обов’язковими для подання звітності у сфері використання надр. Відтепер звітування за цими формами здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, що має спростити процес подання та забезпечети прозорість обліку.

Що таке звітність за формами №5-гр та №7-гр?
Форма №5-гр: використовується для подання звіту про обсяги видобутих і використаних корисних копалин.
Форма №7-гр: містить дані про стан запасів родовищ корисних копалин.

Як подати звітність через електронний кабінет?

  1. Увійдіть до електронного кабінету надрокористувача через офіційний вебсайт.
  2. Заповніть відповідні форми звітності, дотримуючись затверджених інструкцій.
  3. Підпишіть звіти за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Важливе оновлення:
Станом на 16 січня 2024 року функція подання звітності за формою №5-гр у електронному кабінеті досі недоступна. Звітність за формою №7-гр доступна для подання.

Для докладнішої інформації та наочних інструкцій перегляньте наш відеоогляд:
🎥Дивіться відео тут: https://youtu.be/6Q4eGU1P4CU

Слідкуйте за оновленнями, щоб вчасно подати звіти та виконати всі вимоги законодавства!

Моніторинг стану запуску звітності за формою 5-ГР в електронному кабінеті

Незважаючи, на те, що до частини державних реєстрів вже є доступ, а Держгеонадра України відновили роботу з видачі спеціальних дозволів, функціонал звітування за формою 5- гр станом на 13 січня 2025 року все ще не активний.

На даний час немає також ясності з якого саме часу зупинено строки подання звітності, з 20.12.2024 – дати прийняття Постанови Кабінету Міністрів №1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції» (що було б логічно), чи все ж таки з 08.01.2025 – дати відповідного повідомлення про зупинення строків подання звітності від Держгеонадр України. Якщо рахувати з першої дати, то строк подання звітності 5-гр настане не раніше 25 лютого 2025 (+ 20 днів), якщо з другої то поки набігло тільки 5 додаткових днів.

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!

Ми з радістю оголошуємо про створення власного YouTube-каналу PlastChannel. Це ще один крок до того, щоб зробити інформацію доступнішою та допомогти вам бути в курсі ключових подій і новин у сфері надрокористування.

Що на каналі?
Ми починаємо з презентацій та оглядів родовищ корисних копалин, спецдозволи на які виставлятимуться на аукціони. Ви зможете отримати детальну інформацію про перспективні ділянки, їхні характеристики та можливості для розвитку.

Долучайтеся вже зараз!
Не пропустіть найсвіжіші огляди й аналітику. Підписуйтесь на PlastChannel і залишайтеся в курсі всіх новин та оновлень.

Наш досвід — це ваші можливості для успіху.

1 2 3