Архивы рубрики: Від спецдозволу до кар’єру

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Спеціальний дозвіл на користування надрами: як отримати?

Спеціальний дозвіл на користування надрами — це перший крок до освоєння ділянки надр. Але сьогодні його отримання відбувається зовсім не так, як кілька років тому.

Електронний кабінет надрокористувача, електронні аукціони, наскрізний формат дозволу, нові вимоги до документів та просторових даних — процедура отримання спецдозволу на надра суттєво змінилася.

Що змінилося?

Однією з основних змін стала електронна форма взаємодії з Держгеонадрами. Заяви та передбачені документи подаються через електронний кабінет надрокористувача.

Для більшості ділянок спеціальні дозволи на користування надрами реалізуються через аукціони (електронні торги). Водночас Кодекс України про надра передбачає окремі випадки, коли дозвіл на надра може бути наданий без проведення аукціону.

Змінився і сам формат дозволу.

Один дозвіл — послідовні етапи освоєння

Замість старої моделі, за якою для нової ділянки спочатку отримували дозвіл на геологічне вивчення, а після завершення робіт — окремий дозвіл на видобування, сьогодні законодавство передбачає наскрізний спеціальний дозвіл.

Залежно від виду користування надрами він може передбачати послідовне проходження геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та подальшого видобування.

При цьому отримання такого спеціального дозволу не означає, що видобування можна розпочати одразу. Подальші етапи виконуються відповідно до умов дозволу, програми робіт та вимог законодавства.

Як отримати спеціальний дозвіл на надра?

Перш за все потрібно визначити саму ділянку та спосіб отримання дозволу.

Для більшості ділянок спеціальний дозвіл на користування надрами отримується через аукціон (електронні торги). Водночас Кодекс України про надра передбачає випадки, коли спеціальний дозвіл може бути наданий без проведення аукціону.

Зокрема, без аукціону може надаватися спеціальний дозвіл власнику земельної ділянки для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням корисних копалин місцевого значення — за умови, що площа ділянки надр не перевищує 25 гектарів, а ділянка надр розташована в межах цієї земельної ділянки або суміжних земельних ділянок, що належать заявнику.

На цьому етапі визначаються межі ділянки, вид користування надрами, корисна копалина та передбачені роботи.

Після цього готується пакет матеріалів для подання через електронний кабінет надрокористувача.

Які документи потрібно подати?

Конкретний перелік залежить від виду користування надрами та способу отримання спеціального дозволу.

Зазвичай пакет включає відомості про заявника та його кінцевих бенефіціарних власників, координати та графічні матеріали ділянки, ситуаційні й оглядові плани, програму робіт, пояснювальні матеріали та інші документи, передбачені законодавством.

Особливу увагу варто приділити координатам та графічним матеріалам. Межі ділянки, координати, плани та інші подані відомості мають відповідати один одному.

Після формування пакета документи подаються через електронний кабінет та підписуються кваліфікованим електронним підписом.

Електронна подача не означає просту процедуру

На перший погляд усе виглядає досить просто:

підготувати документи → завантажити їх до електронного кабінету → подати заяву → дочекатися рішення.

На практиці найбільше значення має те, наскільки правильно підготовлений весь пакет ще до моменту подання.

Координати, графічні матеріали, вид користування надрами, програма робіт та інші відомості мають відповідати один одному та встановленим вимогам.

Електронний формат спростив спосіб подання документів, але не скасував необхідності правильно їх підготувати.

Тому отримання спецдозволу — це не стільки питання подати заяву, скільки питання правильно підготувати її ще до подання.

Що відбувається після подання документів?

Після подання Держгеонадра розглядають заяву та подані матеріали. Якщо ділянка передбачається для отримання через аукціон, після проходження необхідних процедур її виставляють на електронні торги в системі Prozorro.Продажі.

Участь в аукціоні може взяти будь-який учасник, який відповідає встановленим вимогам та сплатив гарантійний внесок. Переможець сплачує вартість лота, підписує угоду про умови користування надрами та оформлює спеціальний дозвіл.

Якщо ж дозвіл надається без аукціону, після прийняття відповідного рішення сплачується встановлена плата, підписується угода про умови користування надрами — і спеціальний дозвіл отримано.

Сам механізм проведення аукціону та особливості участі в ньому — окрема тема, яку розглянемо окремо.

Що варто перевірити ще до подання?

Ще до підготовки документів ми в ПЛАСТ перевіряємо саму ділянку, на яку планується отримання спеціального дозволу.

Оцінюємо її розташування, наявні геологічні дані, можливі екологічні обмеження, земельні питання, логістичну доступність та інші фактори, які можуть вплинути на подальше освоєння ділянки.

Це дозволяє виявити потенційні обмеження ще до подання документів.

Адже відмова під час отримання спеціального дозволу — не найгірший сценарій. Значно дорожче, коли обмеження або проблеми з ділянкою виявляються вже після його отримання, на наступних етапах освоєння надр.

Спеціальний дозвіл — це тільки початок

Після отримання дозволу починається наступний етап — виконання передбаченої програми робіт, геологічне вивчення, геолого-економічна оцінка, затвердження запасів та подальша підготовка родовища до розробки.

Тому ще до подання документів важливо розуміти не лише як отримати дозвіл на надра, а й що саме стоїть за цією конкретною ділянкою та можливістю її подальшого освоєння.

Спеціальний дозвіл на користування надрами — це юридична основа користування ділянкою. А правильна підготовка до його отримання — основа для подальшої роботи з нею.

Геологорозвідка, геолого-економічна оцінка ГЕО

Геолого-економічна оцінка (ГЕО), Геологорозвідка

Після отримання спеціального дозволу на користування надрами одним із ключових етапів є геологічне вивчення ділянки — геолого-економічна оцінка.

Її завдання — отримати достатній обсяг геологічних даних про ділянку, визначити кількість і якість корисної копалини, умови її залягання та підготувати матеріали для подальшого затвердження запасів.

Геологорозвідка — це не одна робота і не окремий документ. Це комплекс взаємопов’язаних досліджень, результатом яких має стати цілісне уявлення про родовище. Після проведення робіт та експертизи запасів у ДКЗ України перспективна ділянка фактично переходить у статус родовища корисних копалин із затвердженими балансовими запасами.

Що включає геологорозвідка?

Конкретний склад робіт залежить від виду корисної копалини, особливостей ділянки та поставлених завдань.

Повний комплекс геологорозвідувальних робіт у нас включає:

реєстрацію форми №3-ГР → польові роботи → лабораторні дослідження → камеральні роботи → підрахунок запасів → розроблення ТЕО постійних кондицій → підготовку звіту з ГЕО → подачу і супровід матеріалів у ДКЗ України→підготовка та передача звіту до державного геологічного фонду.

На польовому етапі отримуються первинні геологічні дані: проводиться буріння розвідувальних свердловин, відбір проб, геодезичні та інші необхідні роботи.

Після цього результати досліджуються, систематизуються та аналізуються. На їх основі визначаються параметри покладу, виконується підрахунок запасів та формується геологічна модель родовища.

Завершальним етапом геологорозвідки є звіт з геолого-економічної оцінки, який містить обґрунтування отриманих результатів та підрахованих запасів.

Підготовлені матеріали подаються на державну експертизу та оцінку запасів у ДКЗ України.

Чому геологорозвідка — не просто формальність?

Геологорозвідку часто сприймають як етап, який потрібно пройти після отримання спецдозволу перед затвердженням запасів.

Насправді саме під час геологічного вивчення формується основа для подальшого освоєння родовища.

Визначаються кількість і якість корисної копалини, межі та будова покладу, потужність продуктивних і розкривних порід, особливості їх залягання та інші параметри, які надалі враховуються при проєктуванні та плануванні видобування.

Тому результат геологорозвідки — це не просто пакет документів для ДКЗ. Це дані, на яких надалі будується уявлення про родовище та його розробку.

Не лише нові родовища

Геологічне вивчення та геолого-економічна оцінка потрібні не лише для нових ділянок.

На вже розвіданих і діючих родовищах проводиться повторна геолого-економічна оцінка або переоцінка запасів — для їх уточнення, вивчення продовження покладів, коригування техніко-економічних показників або обґрунтування розширення меж ділянки надр.

У таких випадках нові геологічні дані дозволяють уточнити характеристики родовища та його ресурсний потенціал.

Від геологічних даних — до майбутнього видобування

Результати геологорозвідки та геолого-економічної оцінки використовуються не лише для затвердження запасів. Надалі вони стають вихідними даними для проєктування розробки родовища та планування видобування.

Тому геологорозвідка — це не просто формальний етап між отриманням спецдозволу та затвердженням запасів.

Це етап, на якому формується геологічна основа майбутнього видобування — від перших польових даних до обґрунтованих запасів і параметрів родовища.

Внесення змін до спецдозволу та доплата за нові запаси

Внесення змін до спецдозволу та доплата за нові запаси

Запаси затверджені в ДКЗ. Що далі?

Після проведення геологорозвідки та затвердження запасів у ДКЗ необхідно внести відповідні зміни до спеціального дозволу.

Це особливо актуально, коли за результатами геологічного вивчення кількість запасів збільшилася порівняно з тією, що була врахована під час отримання спецдозволу.

Чому виникає доплата?

За спецдозвіл підприємство вже сплатило під час його отримання.

Однак після геологорозвідки можуть бути встановлені додаткові запаси, яких на момент отримання дозволу не було в обліку або їх було менше.

Тому при внесенні змін до спецдозволу надрокористувач доплачує за нововиявлені запаси відповідно до встановленого законодавством порядку.

Якщо запасів раніше не було — розрахунок здійснюється щодо нової кількості. Якщо запаси були, але їх стало більше — враховується приріст.

Що відбувається далі?

Після визначення та сплати необхідної суми вносяться зміни до спеціального дозволу та угоди про умови користування надрами.

У результаті спецдозвіл уже містить актуальні дані про затверджені запаси та умови їх подальшого використання.

Послідовність проста:

Геологорозвідка → ДКЗ → нові затверджені запаси → доплата → зміни до спецдозволу → подальше користування надрами.

Потрібно внести зміни до спецдозволу після затвердження нових запасів?

ПЛАСТ допоможе пройти процедуру та розрахувати необхідну доплату.

Для попередньої оцінки вартості можете скористатися нашим калькулятором доплати за нові запаси.

Вільні родовища корисних копалин: готові об’єкти для оформлення спецдозволу

Шукаєте родовище для запуску видобувного бізнесу? Ми зібрали інформацію про розвідані родовища та ділянки надр, які не перебувають у користуванні і можуть бути цікавими для отримання спецдозволу в Західному регіоні України (Вінницька, Волинська, Івано-Франківське, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області).

Наведені родовища сировини для будівництва (крім суглинків для цегли) та для сільського господарства з великими й відносно значними запасами. Серед них: граніт і базальт для щебеню, базальт для мінеральної вати та волокон, каолін, глауконіт, гіпс, вапняк для щебеню та вапна, крейда, гравій, кварцовий пісок для скла, а також будівельний пісок.

Порядок надання спеціальних дозволів на видобування корисних копалин (розробку родовищ) та визначення їхньої вартості регламентується ст. 16 Кодексу України «Про надра» та постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 993.

Примітка: якщо жоден із наведених нижче об’єктів не відповідає вашим потребам, ми можемо виконати індивідуальний підбір перспективних ділянок, провести попередню оцінку їх інвестиційної привабливості та супроводити процедуру отримання спецдозволу.

 

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

 

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Вінницький (раніше Жмеринський) район:

  • Володимирівське – 18183 тис.м3

Вінницький (раніше Погребищенський) район:

  • Гопчицьке – 5785 тис.м3

Вінницький (раніше Іллінецький) район:

  • Дашівське – 5900 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Кузьминецьке – 14915 тис.м3

Гайсинський (раніше Немирівський) район:

  • Райгородське – 6588 тис.м3

Гайсинський (раніше Теплицький) район:

  • Петрашівське – 5642 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Шуровецьке – 5363 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Косівське – 9212 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Русавське – 7448 тис.м3

Хмільницький (раніше Калинівський) район:

  • Павлівське – 6530 тис.м3

Хмільницький (раніше Хмільницький) район:

  • Широкогребельське – 17303 тис.м3

Вапняк

(розвідані родовища (крім підземної розробки) з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Ізраїлівське – 5194 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Немійське – 6706 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Клембівське – 7342 тис.т

Тульчинський (раніше Піщанський) район:

  • Студенівське – 31338 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли, черепиці

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Вендичанське – 14890 тис.м3

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вінницький (раніше Тиврівський) район:

  • Новоміське – 2236 тис.м3

Вінницький (раніше Оратівський) район:

  • Ординецьке – 1121 тис.м3

Гайсинський (раніше Чечельницький) район:

  • Берізко-Чечельницьке – 1554 тис.м3

Гайсинський (раніше Тростянецький) район:

  • Заозернівське – 2438 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський, Тростянецький) район:

  • Ладижинське-2 – 2010 тис.м3

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Юлянівське – 1607 тис.т

Луцький (раніше Луцький) район:

  • Лищенське 2015 тис.т
  • Сарнівське – 2220 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 0,9 млн.м3)

Камінь-Каширський (раніше Камінь-Каширський) район:

  • Камінь-Каширське – 2197 тис.м3

Ковельський (раніше Ковельський) район:

  • Радошинське – 1738 тис.м3

Ковельський (раніше Ратнівський) район:

  • Ратнівське – 4410 тис.м3
  • Йосипова Гора – 4752  тис.м3

Ковельський (раніше Старовижівський) район:

  • Старо-Вижівське – 9206 тис.м3

Ковельський (раніше Турійський) район:

  • Городилецьке ділянка Західна – 2987 тис.м3

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Кульчинське ділянка «Розвідка 1966 р.»  – 987  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Луківське – 1248  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Рожищенське – 909  тис.м3

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Гіпс

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Івано-Франківський (раніше Тисменицький) район:

  • Вовчинецьке – 4432 тис.т гіпс, 5151 тис.т. ангідрит

Івано-Франківський (раніше Тлумацький) район:

  • Олешівське – 21644 тис.м3
  • Палагицьке – 4760 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Заланівське – 10534 тис.т

Пісок

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Погребисько-Городовське – 15956 тис.м3
  • Зеленівське –

 

Гравій

Коломийський (раніше Коломийський) район:

  • Ланчинське – 387 тис.м3

Івано-Франківський (раніше Долинський) район:

  • Белеївське 213 тис.м3

 

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 3 млн.м3)

Львівський (раніше Городоцький) район:

  • Малолюбінське: 14853 тис.т – ділянка Малий Любінь, 11006 тис.т – ділянка Великий Любінь

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Пустомитівське – 3570 тис.т
  • Сердицьке 11246 тис.т

Стрийський (раніше Жидачівський) район:

  • Дев’ятниківське – 11312 тис.т

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Сопітське 7774 тис.т – вапняк, 7587 тис.м– пісок

Пісок кварцовий для скла

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Водницьке – 1064 тис.т
  • Задвір’ївське: ділянка Північно-Східна – 16974 тис.т, ділянка  №1 – 1042 тис.т, ділянка №3 – 982 тис.т

 

Пісок будівельний

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Львівський (раніше Камянка-Бузький) район:

  • Стриганське – 1775 тис.м3

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Відниківське – 1098 тис.м3
  • Водницьке – 1431 тис.м3

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Лозинське – 15142 тис.м3
  • Сопітське – 7587 тис.м– пісок, 7774 тис.т – вапняк

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дрогобицький (раніше Дрогобицький) район:

  • Винниківське – 2680 тис.м3

Самбірський (раніше Самбірський) район:

  • Бережницьке – 1408 тис.м3

Стрийський (раніше Стрийський) район:

  • Любинцівське – 7458 тис.м3
  • Покрівцівське: ділянка Західна – 2239 тис.м3, ділянка Східна – 8236 тис.м3
  • Стрийське (Пригородне) – 3112 тис.м3

 

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

Базальт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Вараський (раніше Володимирецький) район:

  • Іванчинське – 33390 тис.м3 (для щебеню)
  • Іванчівське – 390265 тис.т (для мінеральної вати та волокон)

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Вирівське ділянка №5 – 17524 тис.м3
  • Олексіївське-1 – 19630 тис.м3
  • Кіндратівське – 13862 тис.м3
  • Чабельське – 11451 тис.м3
  • Яблунівське – 16124 тис.м3

Сарненський (раніше Рокитнівський) район:

  • Ярівське – ділянка 1971 р. – 13218 тис.м3 , ділянка 1975 р. – 23771 тис.м3

 

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Вишнева Гора – 1568 тис.т

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Крупецьке – 2253 тис.т – крейда, 3067 тис.м3 – пісок

 

Каолін первинний

Рівненський (раніше Корецький) район:

  • Дерманківське ділянка Дерманка-2 – 3428 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли

Рівненський (раніше Острозький) район:

  • Могилянське: діл.Могиляни – 1470 тис.м3, діл.Кургани – 4245 тис.м3

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Баран’ївське – 1783 тис.м3
  • Крупецьке 3067 тис.м3, – пісок, 2253 тис.т – крейда

Рівненський (раніше Гощанський) район:

  • Курозванівське – 1237 тис.м3

Рівненський (раніше Костопільський) район:

  • Чудвинське – 8278 тис.м3

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Мочулкинське – 1187 тис.м3

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Люхчанське – 3586 тис.м3

 

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 4 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Бережанське – 4387 тис.т
  • Волицьке – 7985 тис.т вапняк, 12271 тис.мпісок
  • Потуторське – 25974 тис.т

Тернопільський (раніше Підволочиський) район:

  • Полупанівське ділянка Північна  – 46149 тис.м3

Гіпс 

Чортківський (раніше Заліщицький) район:

  • Нирківське-1 – 1470 тис.т
  • Нирківське-2 – 692 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Волицьке – 12271 тис.мпісок, 7985 тис.т вапняк

Тернопільський (раніше Тернопільський) район:

  • Чистилівське – близько 5000 тис.м3

 

 

ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Шепетівський) район:

  • Конотопське – 32352 тис.м3

Шепетівський (раніше Полонський) район:

  • Малоновоселицьке – 25870 тис.м3

 

Вапняк для щебеню

Камянець-Подільський район

  • Кам’янець-Подільське (Устівське) – 42334 тис.м3

Вапняк для щебеню, вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Камянець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Ковалівське – 10903 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Камянець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Закупнянське – 7183 тис.т
  • Карачківецьке – 51143 (частина запасів в заказнику)

Гіпс 

Камянець-Подільський (раніше Камянець-Подільський) район:

  • Завальське – 15109 тис.т

Глауконіт (агрохімічна сировина)  

Хмельницький (раніше Віньковецький) район:

  • Адамівське – 3917 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Крупецьке – 14872 тис.м3

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Солов’ївське – 15848 тис.м3

 

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для щебеню

Дністровський (раніше Кельменецький) район:

  • Ларга-Дністровське – 14075 тис.м3

Вапняк для вапна

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Бабинське – 5572 тис.т

Гіпс 

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Скитське – 66255 тис.т

Дністровський (раніше Хотинський) район:

  • Драбанське – 6900 тис.т

 

Пісок кварцовий для скла

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 6936 тис.т – пісок кварцовий, 2070 тис.мгравій

 

Пісок будівельний

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Онутське – 12294 тис.мпісок, 2013 тис.мгравій

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вижницький район:

  • Вашковецьке – 15919 тис.м3
  • Вижницьке – 12866 тис.м3
  • Вижницьке (Чорногузівське) – 47067 тис.м3
  • Міліївське – 7666 тис.м3

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 2070 тис.м– гравій,  6936 тис.т – пісок кварцовий,
  • Онутське – 2013 тис.мгравій, 12294 тис.мпісок

Чернівецький район:

  • Лужанське – 5065 тис.м3

Затвердити запаси в ДКЗ України

Затвердити запаси в ДКЗ України, експертиза ДКЗ

Геологорозвідка завершена. Запаси визначені. Але щоб отримати офіційно підтверджений результат, матеріали геологічного вивчення мають пройти державну експертизу та оцінку в ДКЗ України.

Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ) — це орган, який оцінює кількість, якість і ступінь вивченості запасів та приймає рішення щодо їх підготовленості до промислового освоєння.

Що відбувається в ДКЗ?

Після завершення геолого-економічної оцінки формується пакет матеріалів, у якому обґрунтовуються результати проведених робіт, геологічна будова ділянки, якість корисної копалини, кількість запасів та економічна доцільність їх розробки.

Ці матеріали подаються на державну експертизу та оцінку.

Далі їх розглядають профільні експерти ДКЗ.

Вони аналізують результати геологічного вивчення, перевіряють обґрунтованість підрахунку запасів, оцінюють прийняті параметри та за необхідності надають зауваження і рекомендації щодо доопрацювання матеріалів.

За результатами розгляду ДКЗ приймає відповідне рішення щодо запасів.

Результат — протокол ДКЗ.

Саме він фіксує рішення Комісії щодо запасів за результатами державної експертизи та оцінки.

Від перспективної ділянки — до родовища із затвердженими запасами

Геологічне вивчення дозволяє виявити та оцінити корисну копалину. Але сам факт її виявлення ще не означає, що підприємство отримало підтверджені балансові запаси, готові до промислового освоєння.

Після проходження необхідних процедур та затвердження запасів у ДКЗ отримані результати набувають офіційного статусу в системі державного обліку запасів.

Тобто геологічна перспектива перетворюється на підтверджений ресурс для подальшого освоєння.

Для балансових запасів, зокрема, має бути доведена економічна ефективність їх видобування за результатами геолого-економічної оцінки.

ДКЗ — не лише для нових родовищ

Державна експертиза та оцінка запасів потрібна не тільки тоді, коли створюється нове родовище.

Вона може бути необхідною і для вже діючих родовищ, коли потрібно:

  • збільшити або скоригувати запаси;
  • розширити межі ділянки;
  • уточнити якісні характеристики корисної копалини;
  • скоригувати техніко-економічні показники;
  • переоцінити запаси на основі нових геологічних даних.

Тобто ДКЗ може стати інструментом не лише для запуску нового проєкту, а й для збільшення ресурсного потенціалу вже працюючого підприємства.

ПЛАСТ супроводжує процес комплексно

Для надрокористувача ДКЗ — це не просто подача документів.

Важливо ще на етапі геологічного вивчення розуміти, який результат має бути отриманий на виході і які матеріали необхідні для його обґрунтування.

У ПЛАСТ ми супроводжуємо такі проєкти комплексно:

геологічне вивчення → підрахунок запасів → геолого-економічна оцінка → підготовка матеріалів → експертиза в ДКЗ → отримання протоколу → внесення змін до спецдозволу.

Тому якщо ви відкрили нову перспективну ділянку або бачите потенціал додаткових запасів на вже діючому родовищі — важливо не зупинятися на етапі геологорозвідки.

Ми допоможемо довести результат геологічних робіт до офіційно затверджених запасів.

Мапа корисних копалин України, по областях

Що приховує українська земля — більше, ніж просто цікавість

Ще понад десять років тому наше підприємство створило серію карт родовищ твердих корисних копалин для окремих областей України, зосередивши увагу на Центральному та Західному регіонах. Мета була зрозуміла й актуальна: зробити доступною систематизовану інформацію про природні ресурси — для фахівців галузі, інвесторів і всіх, хто цікавиться надрами нашої держави.

У наступні роки було впроваджено інтерактивну карту від Геонадра України, яка значно спростила доступ до даних. Однак із 2022 року її функціонування обмежене, і тому наші карти знову стають у нагоді як джерело перевіреної інформації.

У відкритому доступі — мапи Київської, Житомирської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької та Рівненської областей з нанесеними родовищами твердих корисних копалин.

Ми переконані: доступ до знань — основа для сталого розвитку і зважених рішень.

Ці матеріали будуть корисні: Підприємцям у галузі надрокористування, інвесторам, які вивчають ресурсний потенціал України, геологам, аналітикам, студентам, дослідникам

Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.