Архивы рубрики: Геологія та надрокористування

Розширення меж родовища до 50%

Геологія та надрокористування, ТОП новини

Ваше родовище може бути більшим, ніж зазначено у спецдозволі

Розширення меж ділянки надр — можливість збільшити площу родовища та залучити додаткові запаси без отримання нового спецдозволу через аукціон.

У вас є діюче родовище, спецдозвіл і затверджені запаси.

Але що, якщо запаси корисної копалини не закінчуються там, де проходить межа вашого спецдозволу?

У багатьох випадках межі спецдозволу не дорівнюють реальним межам залягання корисної копалини.

І сьогодні закон передбачає механізм, який дозволяє надрокористувачу розширити межі родовища не більш як на 50% від початково наданої площі — за умови виконання встановлених законодавством вимог.

Що це означає для надрокористувача?

Наприклад, якщо у спецдозволі вам надано:

20 га → потенційно можна розширити до 30 га.

50 га → до 75 га.

100 га → до 150 га.

Але важливо: це не означає, що достатньо просто намалювати новий контур.

Розширення має бути геологічно обґрунтованим.

Навіщо це потрібно?

Для підприємства розширення меж — це не просто додаткові гектари на карті.

Це може означати:

більше балансових запасів → довший ресурс родовища → більший потенціал видобування → вища економічна цінність ділянки.

Це актуально для родовищ, де фактичне поширення корисної копалини виходить за межі діючого спецдозволу.

Наприклад, під час роботи кар’єру може виявитися, що продуктивний пласт продовжується за межами чинного контуру. Або нові геологічні дані дозволяють підтвердити додаткові запаси на суміжній території.

У такому випадку не обов’язково починати процес отримання нового спецдозволу з нуля.

Можна розглядати процедуру внесення змін до вже чинного спецдозволу.

Як це працює?

Механізм складається не з одного документа, а з послідовності геологічних та дозвільних процедур. 

1. Аналізуємо ваше родовище

Спочатку визначаємо, чи є взагалі потенціал для розширення:

  • аналізуємо чинний спецдозвіл;
  • вивчаємо геологічні матеріали;
  • перевіряємо фактичні межі родовища;
  • аналізуємо прилеглу територію;
  • оцінюємо можливість приросту запасів.

2. Проводимо необхідне геологічне вивчення

Якщо перспективна частина родовища виходить за межі спецдозволу, її необхідно належним чином дослідити.

Саме на цьому етапі формується доказова база для подальшого розширення меж.

3. Виконуємо геолого-економічну оцінку

Результати досліджень використовуються для уточнення геологічної будови родовища, визначення перспективних ділянок та підрахунку запасів.

4. Підтверджуємо приріст запасів у ДКЗ

Це один із ключових етапів.

Для розширення меж недостатньо того, що геологічно «видно продовження родовища». Додаткові запаси мають бути підтверджені у встановленому порядку.

5. Вносимо зміни до спецдозволу

Після виконання необхідних умов надрокористувач звертається для внесення змін до чинного спеціального дозволу.

Тобто мова йде саме про розширення вже існуючої ділянки, а не про проходження всього шляху отримання нового спецдозволу.

Чому це цікаво саме зараз?

Раніше механізм розширення меж також існував, однак його практичне застосування було значно складнішим.

Сучасне законодавство окремо передбачає можливість розширення меж ділянки надр до 50% від початково наданої площі за визначених умов.

При цьому важливо розуміти: 50% — це граничний розмір можливого розширення площі, а не автоматичне право отримати будь-яку сусідню територію.

Саме тому результат залежить від геології конкретного родовища, стану прилеглої ділянки, наявних геологічних матеріалів та правильності оформлення всієї процедури.

ПЛАСТ: шукаємо запаси там, де інші бачать межу

У ПЛАСТ ми розглядаємо родовище не лише в межах лінії, нанесеної у спецдозволі.

Ми аналізуємо, що знаходиться за цією лінією і чи є там економічно доцільний потенціал.

За останні два роки команда ПЛАСТ виконала геолого-економічні оцінки для багатьох діючих родовищ, зокрема піску, граніту, базальту та вапняку, з метою обґрунтування розширення їх меж та збільшення запасів.

Ми не просто допомагаємо оформити зміни до спецдозволу.

Ми проходимо весь ланцюг:

аналіз родовища → геологічне вивчення → оцінка запасів → ДКЗ → розширення меж спецдозволу.

Якщо запаси вашого родовища потенційно продовжуються за межами чинного спецдозволу, можливо, сьогодні ви видобуваєте лише частину запасів, які можете залучити до розробки.

Перевіримо потенціал розширення вашого родовища

Залиште інформацію про родовище — ми оцінимо, чи є підстави для розширення його меж та приросту запасів.

Що не так із кримінальними справами по ДПР: системний збій чи пастка для надрокористувачів?

Геологія та надрокористування, Судова практика
По всій країні останнім часом розгортається одна й та сама історія: правоохоронні органи масово відкривають кримінальні справи за статтею 240 КК і нараховують мільйонні “збитки” підприємствам, які проводили дослідно-промислову розробку (ДПР) родовищ до того, як запаси корисних копалин були затверджені Державною комісією по запасах (ДКЗ).
Суть порушення — спершу треба затвердити запаси, а вже потім проводити ДПР — а підприємства робили навпаки.
Проблема в тому, що ця “очевидна” вимога ще донедавна не була очевидною навіть для органу, який регулює відносини у сфері користування надрами.
???? ЦЕ БУЛА ОФІЦІЙНА, ПІДПИСАНА САМОЮ ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ ПРАКТИКА
Дозвіл на геологічне вивчення з ДПР видається разом з обов’язковим додатком — Угодою про умови користування надрами, невід’ємною частиною якої є Програма робіт із переліком конкретних робіт, які необхідно виконати та чіткими термінами виконання.
Ця Програма робіт роками готувалася і погоджувалася за типовою формою, яка прямо передбачала послідовність: спершу дослідно-промислова розробка — і лише потім, за її результатами, затвердження запасів у ДКЗ. Під кожною такою угодою стоїть підпис представника Геонадр України як сторони договору.
Тобто надрокористувачі не вигадували цю послідовність самі — вони виконували те, що прямо приписав і підписав уповноважений державний орган.
???? ГЕОНАДРА ЗМІНИЛИ СВОЮ ПОЗИЦІЮ З ЦЬОГО ПИТАННЯ ПРИБЛИЗНО В КІНЦІ 2025 РОКУ
Зміни до Положення про порядок проведення ДПР, на які тепер посилаються як на підставу для звинувачень, були ухвалені ще у 2024 році (подібна редакція також діяла з 2003 по 2022 рр.).
Однак, якщо проаналізувати пакети аукціонної документації для ділянок, які виставлялись на аукціон у 2025 році:
▪️ згадка про необхідність проведення попереднього затвердження запасів до проведення ДПР з’явилась лише для дозволів, проданих на аукціоні у грудні 2025;
▪️ аукціонна документація для ділянок, які виставлялись на аукціон у жовтні-листопаді 2025 року, таких приміток у проекті спецдозволу не містила;
▪️ натомість програми робіт були побудовані з послідовністю: спершу ДПР, потім затвердження запасів (як це було роками до того).
Виходить, що орган, чиєю прямою функцією є контроль за законністю користування надрами, ймовірніше за все, сам розібрався у власному регулюванні щонайменше на рік пізніше, ніж тепер вимагає цього від підприємств, — і на кілька років пізніше за початок ДПР у справах, які зараз кваліфікують як кримінальні.
???? МАСОВІСТЬ — ЦЕ НЕ ЗБІГ, А ДІАГНОЗ
Кримінальні справи відкриваються не по одному-два випадки, а масово по надрокористувачах, які отримували дозволи на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою за останні роки.
Коли “порушником” виявляється практично вся галузь, яка при цьому діяла за однаковою, публічно затвердженою й погодженою тим самим органом процедурою, — це ознака не масового злочинного умислу десятків (може вже й сотень) підприємств, а системного збою в самому регулюванні чи в його новому тлумаченні.
Показово й те, що більшість цих підприємств не приховували видобуток:
— звітували про обсяги за формою 5-ГР;
— сплачували рентну плату;
— погоджували проекти з профільними органами.
Звинувачувати надрокористувачів у недотриманні вимоги, яку сама Держгеонадра сформулювала для себе лише наприкінці 2025 року, роками до того погоджуючи протилежну послідовність дій власним підписом, — щонайменше некоректно і точно не узгоджується з принципом “належного урядування”.
Адже надрокористувачі добросовісно покладалися на правомірність дій державних органів, які роками погоджували проекти дослідно-промислової розробки, приймали звітність і підписували угоди з тією самою послідовністю дій, яку тепер раптом почали визнавати кримінальним правопорушенням.

«100 мільйонів збитків державі»: чи завжди збитки є збитками?

Геологія та надрокористування, Новини, Послуги геологія
Останнім часом у медіапросторі дедалі частіше з’являються гучні заголовки: «Завдано збитків державі від незаконного видобутку надр на десятки та сотні мільйонів гривень».
Цифрові показники вражають. Проте за лаштунками гучних публікацій майже ніколи не пояснюють головного: як саме виникають ці астрономічні суми і чи мають вони відношення до реальних втрат держави?
Аналіз судової практики свідчить, що більшість подібних справ стосуються не абстрактних «чорних копачів», а діючих надрокористувачів. Маючи спецдозволи, сплачуючи податки та ренту, вони свідомо чи через недбалість виходять за межі дозволеної ділянки.
Давайте без ілюзій: такі порушники — далеко не «бідні жертви». Вони заступили за червону лінію, порушили закон і мають понести за це відповідальність.
Держава вже має для цього всі суворі важелі:
▪️ Кримінальна відповідальність (ст. 240 КК України): передбачає штрафи, обмеження чи позбавлення волі.
▪️ Адміністративні та господарські заходи: зупинення робіт, анулювання спецдозволів, конфіскація техніки та видобутої сировини.
Окрім покарання, винний зобов’язаний повністю відшкодувати державі завдані збитки. Але саме на етапі їх розрахунку юридична логіка починає руйнуватися.
???? Математика проти економічної реальності
Нараховуючи «збитки», контролюючі органи керуються підзаконним актом — Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (Наказ Міндовкілля від 15.09.2022 № 366).
Порівняння обсягів незаконного видобутку в матеріалах реальних справ із середньою ринковою вартістю корисних копалин виявляє дивний парадокс: суми збитків за цією Методикою у 5–10 разів перевищують ринкову вартість усього фактично видобутого матеріалу. Причина такого розриву — використання в формулах дискреційних коефіцієнтів та штучної кратності.
???? Простий приклад:
Людина без дозволу зайшла в чужий сад і зірвала яблуко вартістю 10 гривень.
Вона порушник? Безумовно. Вона має компенсувати вартість яблука та отримати суворе покарання — штраф чи навіть кримінальний строк, якщо це передбачено законом.
Але якщо за нормативною формулою це яблуко раптом оцінюють у 1 000 гривень, це перестає бути відшкодуванням шкоди. Це покарання, замасковане під розрахунок.
????️ Порушення Конституційного принципу: хто має право карати?
У праві інститути покарання та відшкодування шкоди мають принципово різну мету і підпорядкування:
1️⃣ Збитки мають ВИКЛЮЧНО КОМПЕНСАТОРНИЙ характер. Вони покликані повернути державі лише те, що вона реально втратила: вартість корисних копалин у надрах, несплачену ренту, податки чи задокументовану екологічну шкоду.
2️⃣ Покарання та штрафні санкції встановлюються ВИКЛЮЧНО ЗАКОНОМ.
І тут криється головна юридична колізія: наказ міністерства покликаний розраховувати реальні збитки, завдані державі, а не встановлювати каральні коефіцієнти і під виглядом «збитків» вводити додаткові замасковані штрафи.
Визначати розміри покарань, штрафів та кримінальної відповідальності — це виключна компетенція Закону (Верховної Ради України), а не відомчих інструкцій чи Наказу Міндовкілля.
???? Висновок
Самовільне надрокористування має жорстко присікатися, а порушники — відповідати за всією суворістю закону. Ніяких виправдань для них бути не може.
Проте визначати покарання має Закон, а Наказ — рахувати реальні збитки.
Справедлива й передбачувана система покарань зміцнює законність. Натомість спроба підмінити Закон відомчими формулами та малювати фантомні мільйони під виглядом «шкоди» підриває саму суть правосуддя, створює хаос у галузі та не має нічого спільного з реальним захистом інтересів держави.

Перспективні родовища та ділянки надр для виставлення на електронні торги (аукціон)

Геологія та надрокористування, Каталог родовищ, Новини, Послуги геологія, ТОП новини
Формування конкурентного та інвестиційно привабливого ринку є ключовим пріоритетом для розвитку національної економіки та ефективного використання природних багатств.

Продовжуємо огляд об’єктів для інвестування та надаємо перелік перспективних родовищ та ділянок корисних копалин, які передбачалися Державною службою геології та надр України для виставлення на прозорі електронні торги (онлайн-аукціони).

Даний перелік відкриває горизонти для бізнесу, що готовий інвестувати у геологічне вивчення та подальшу розробку родовищ із високим ресурсним потенціалом. До каталогу увійшли об’єкти з різних куточків України.

Купівля спецдозволу через державну систему е-торгів забезпечує інвестору прозорі, законні та рівні умови гри, а також мінімізує юридичні ризики при старті видобувного бізнесу.

Нижче наведено структуровану інформацію щодо перспективних ділянок із зазначенням видів корисних копалин та їхньої локалізації.

Нагадуємо: експерти ТОВ «Пласт» завжди готові виконати для вас індивідуальний підбір об’єктів під інвестиційні потреби, провести фахову оцінку їхньої привабливості та повністю супроводити процес отримання спецдозволу.

Швидка навігація за видами корисних копалин:

 

№ з/п Назва ділянки, родовища Адміністративна прив’язка Запаси, ресурси Примітки
Ітрієві лантаноїди
1 Азовська ділянка з Азовським рудопроявом рідкоземельного зруденіння Донецька область, Нікопольський район, 1,5 км на захід від смт.Володарське запаси з обмеженим доступом –
Руди рідкісних металів
2 Вербинська ділянка з Вербинським рудопроявом молібденового зруденіння Житомирська область, Олевський район, 33 км на схід від з.ст.Олевськ сирої руди С2 +Р1 1883,1 тис.т; запаси металу (Мо) 8423 т –
3 ділянка Степова Західна частина з літієвим рудопроявом Kіровоградська область запаси літієвих руд таємні –
Руди кольорових металів
4 Липовеньківське родовище поліметалічних руд (ділянка Західна та ділянка Шкільна) Кіровоградська область, Голованівський район, західна околиця с.Липовеньке руди хрому, тис.т/Cr2О3, т С1 1,03/416; руда, тис.т/ нікель (Ni), тис.т А 749/3,91; В 3945,2/24,23; А+В 4694,2/28,14; позабалансові 3225/10,9; руда, тис.т/ кобальт (Со), т А 749/149; В 3945/1524; позабалансові 3225/738 –
5 Варварівська ділянка з Варварівським рудопроявом мідно-нікелевого зруденіння Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, 12 км на північний захід від з.ст.Верхівцеве мідь, нікель –
6 Сухохутірська ділянка тальк-магнезитових та поліметалічних руд Дніпропетровська область, Криничанський район тальк-магнезитові руди С2 75739,7 тис.т та Р1 164693,3 тис.т; суглинки – 21383,2 тис.м3, глини червоно-бурі – 8668,8 тис.м3. Підраховані запаси нікелю 72,96 тис.т, кобальту – 4,77 тис.т та заліза – 1420,21 тис.т. –
7 Високопільське родовище алюмінію Дніпропетровська область, Широківський район, 2 км на Сх від з.ст.Миколо-Козельськ боксити С1 6403 тис.т; С2 12482 тис.т –
8 Федорівське родовище ільменіт-апатитових руд Житомирська область, Черняхівський район, с. Федорівка апатит у корі вивітрювання+апатит в корінних апатит-ільменитових рудах (руда, тис.т/Р2О5, тис.т) В 59832/1971,4; С1 69944,5/1947,8; В+С1 129776,5/3919,2; С2 44653,1/1250,2; позабалансові 44653,1/1250,2; титаномагнетит (руда, тис.т/V2O 5, тис.т) В 2034,3/-; С2 -/25,4; руди титану таємно –
9 Торчинське родовище ільменіт- апатитових руд (апатит, руди титану, руди ванадію, скандій) Житомирська область, Черняхівський, Радомишльський, Коростишевський райони, 20 км на північний схід від м.Радомишль аапатит у корі вивітрювання (руда, тис.т/Р2О5, тис.т) С1 209090/696; С2 5101/23; позабалансові 585314/1976; ільменіт у корі вивітрювання (руда, тис.т/V2O 5, тис.т) С2 -/32,7; позабалансові 58,7 (в т.ч. в охоронному цілику 7,2); руди титану та скандій таємно –
10 Кропивнянське родовище ільменіт-апатитових руд Житомирська область, Володарськ-Волинський район, 0,3 км на схід від с.Кропивенка апатит у корі вивітрювання+апатит в корінних апатит-ільменитових рудах (руда, тис.т/Р2О5, тис.т) С1 2105/39; С2 219625/5390; руди титану таємно –
11 Іршанське техногенне родовище титанових руд (руди титану та руди ванадію) Житомирська область, Володарськ-Волинський район, в 11 км від Іршанського ГЗК на захід від з.ст.Нова Борова ільменіт техногенних родовищ (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С2 150,3/0,44; руди титану таємно –
12 Лемненське-Західне техногенне родовище титанових руд (руди титану та руди ванадію) Житомирська область, Коростенський район, в 18 км від Іршанськаго ГЗК ільменіт техногенних родовищ (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С2 430,7/2544; руди титану таємно –
13 Лемненське-Східне техногенне родовище титанових руд (руди титану, руди цирконію, руди скандію та руди ванадію) Житомирська область, Коростенський район, в 18 км від Іршанськаго ГЗК ільменіт техногенних родовищ (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С2 168,6/0,51; руди титану, руди цирконію та скандію таємно –
Руди чорних металів
14 Федорівське родовище марганцевих руд Херсонська область, Високопільський район, с.Федорівка, Дніпропетровська область, Апостолівський, Широківський райони, в районі сіл Новомар’янівка, Сергіївка, Дачне. оксидно-карбонатні руди С1 6036,9 тис.т; С2 28080,9 тис.т –
15 Жовторіченське родовище поліметалічних руд Дніпропетровська область у межах м.Жовті Води, у 18 км від з.ст. П’ятихатки руди заліза багаті; кварцити залізисті, магнетитові; кварцити залізисті (вище гор.155 м), магнетитові; кварцити залізисті (нижче гор.1105 м) магнетитові; кварцити залізисті (пов.155-1105 м), магнетитові В 23042 тис.т; С1107160 тис.т; В+С1 130202 тис.т; С2 533179 тис.т; з невизначеним промисловим значенням 86402 тис.т; руди уран-ванадій-скандієві (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С1 3493/15,5; С2 245,6/0,8; забалансові 4209,2/7,7 тис. –
16 Куксунгурське родовище залізних руд Запорізька область, 30 км на південний захід від з.ст.Нельгівка kварцити залізисті, магнетитові; кварцити залізисті, окислені В+С1 237268 тис.т; С2 1725 тис.т; позабалансові 159287 тис.т; камінь будівельний (гнейс) В 119509 тис.м3; С1 100215 тис.м3; В+С1 219724 тис.м3 –
17 Пролетарське родовище залізних руд Кіровоградська область, Олександрійський район, за 5 км на захід від ділянки – с.Пролетарське kварцити залізисті В 17425 тис.т; С1 38402 тис.т; В+С1 55827 тис.т; С2 9399 тис.т –
Графіт
18 Городнявська ділянка Буртинського родовища графіту Хмельницька область, Шепетівський район, 1,0 км на північний схід від с.Городнявка графіт кристалічний В+С1 113390,9 тис.т / графіт 6584,7 тис.т Надано спецдозвіл
Вуглеводні
19 Рибницька площа Івано-Франківська область, Коломийський та Снятинський райони – –
Сапропель
20 родовище сапропелю “Луки” Волинська область, 7 км на північний захід від р.ц.Шацьк сапропель органо-вапнистий А 3417 тис.т –
21 Мар’янівське родовище сапропелю Рівненська область, від р.ц.Костопіль на північний захід 15 км сапропель вапнистий, глинисто-вапнистий А 1218 тис.т –
22 Комишувате родовище сапропелю Харківська область, від р.ц. Зміїв на південний схід 13 км сапропель змішаний С2 1352 тис.т –
Кварцит та кварц для вогнетривів
23 Мацківське родовище пісковика кварцитовидного (вогнетрив) Сумська область, Глухівський район, 20 км на південь від м.Глухів пісковик кварцитовидний С1 1168 тис.т; С2 4324 тис.т –
24 Малоскелівське родовище Східна ділянка (вогнетрив) Кіровоградська область, Світловодський район, на південний захід від с.Мала Скельова kварцити С1 1426,59 тис.т; з невизначеним промисловим значенням 2345 тис.т –
Ставроліт
25 Осипенківська площа Запорізька область, Бердянський район запаси ставроліту по категорії С1+С2 складають 23388,1 тис.т, гранату – 5968,2 тис.т, біотитового продукту – 54782,7 тис.т, каменю будівельного – 61343,3 тис.м3 –
Сировина польовошпатова
26 Дубриницьке родовище мікрогранодіориту Ділянка Верхня Закарпатська область, Перечинський район, 2 км на захід від с.Дубриничі мікрогранодіорит (фарфоровий камінь – сировина для фарфору) С1 74,2 тис.т, С2 38 тис.т Надано спецдозвіл
Сировина скляна
27 Задвір’ївське родовище піску кварцового для скляної промисловості Львівська область, Перемишлянський район, 0,8 км на захід від с.Задвір’я пісок кварцовий (сировина скляна) А 2195 тис.т; В 4945,33 тис.т; С1 12745 тис.т; А+В+С1 19885,33 тис.т Надано спецдозвіл на одну з ділянок
28 Караванське родовище піску кварцового Харківська область, Харківський район, 0,3 км на захід від с.Караван пісок кварцовий (сировина скляна) В 1649 тис.т; С1 3502 тис.т; В+С1 5151 тис.т –
29 Омельницьке родовище пісків для скляної промисловості Запорізька область, Оріхівський район, 1,1-1,5 км на південний захід від с.Омельник пісок кварцовий (сировина скляна) С2 6175 тис.т –
30 Білогір’ївське родовище пісків для скляної промисловості Запорізька область, Оріхівський район, північно-східна околиця с.Білогір’є пісок кварцовий (сировина скляна) С1 1860 тис.т; С2 6679 тис.т –
31 Ардівське родовище ліпаритів для скляної промисловості Закарпатська область, Берегівський район, північна околиця м.Берегове ліпарит (ріоліт) А 2032 тис.т; В 7278 тис.т; С1 11417 тис.т; А+В+С1 20727 тис.т –
32 Городницьке родовище пісків для скляної промисловості Житомирська область, Новоград-Волинський район, 7 км на північний схід від смт.Городниця пісок кварцовий (сировина скляна) В 1820 тис.т –
33 Антонівське родовище кварцових пісків Волинська область, Горохівський район, 0,8 км на північний захід від с.Антонівка пісок кварцовий (сировина скляна) В 466 тис.т; С1 548 тис.т; В+С1 1014 тис.т –
34 Старогутівське родовище кварцових пісків Волинська область, Старовижівський район, 1 км на південний захід від с.Стара Гута пісок кварцовий (сировина скляна) В 279 тис.т; С1 816 тис.т; В+С1 1095 тис.т –
35 Митківське родовище пісків та піщано-гравійної суміші Чернівецька область, Заставнівський район, 0,3 км на схід від с.Митків пісок кварцовий (сировина скляна) А 646,6 тис.т; В 1325,9 тис.т; С1 3897 тис.т; А+В+С1 5869,5 тис.т; С2 1068,7 тис.т; піщано-гравійна суміш В 165,5 тис.м3; С1 1087 тис.м3; В+С1 1252 тис.м3 –
36 ділянка Черемушнянська-2 Харківська область, Валківський район, південна околиця с.Черемушна пісок кварцовий –
Сировина карбонатна для кормових домішок
37 Тростянецьке родовище Хмельницька область, Білогірський район, східна околиця с.Тростянка крейда (кормові добавки) С1 2215,41 тис.т –
38 Карачківецьке родовище Хмельницька область, Чемеровецький район, 7 км на північний захід від з.ст Балин вапняк (кормові добавки) В 397 тис.т; С1 1718 тис.т; В+С1 2115 тис.т; вапняк (для цукрової промисловості) В 12718 тис.т; С1 38425 тис.т; В+С1 51143 тис.т; вапняк (камінь будівельного) В 503 тис.м3; С1 2754 тис.м3; В+С1 3257 тис.м3 –
Сировина карбонатна для цукрової промисловості
39 Студенівське родовище, ділянка Лівобережна Вінницька область, Піщанський район, 2 км на захід від с.Студена вапняк (для цукрової промисловості) В 2365 тис.т; С1 21004 тис.т; В+С1 23369 тис.т –
40 Мало-Любінське родовище, ділянка Мало-Любінська Львівська область, Городоцький район, 3 км на південний схід від з.ст.Великий Любінь вапняк (для цукрової промисловості) С1 14853 тис.т; позабалансові 12114 тис.т –
41 Потуторівське родовище Тернопільська область, Бережанський район, 1 км на північний схід від м.Бережани вапняк (для цукрової промисловості) А 4079 тис.т; В 16269 тис.т; С1 4626 тис.т; А+В+С1 24974 тис.т –
Родоніт
42 родовище родоніту Прелуки Івано-Франківська область, Верховинський район, с.Перклаб родоніт С2 419 т. –
Бурштин
43 родовище Вільне Рівненська область, Дубровицький район, 10 км на південь від с.Криниця бурштин С2 ділянка Південна (блок1) 12284,32 кг; С2 ділянка Західна (блок 2) 7358 кг –
Онікс мармуровий
44 Калюсинське родовище мармурового оніксу Хмельницька область, Віньковецький район, північно-східна околиця с.Калюсик мармуровий онікс С2 – 213 т, ресурси Р1 – 622 т –
Каолін
45 Турбівське родовище первинного каоліну, ділянка №7 Вінницька область, Липовецький район, північна околиця з.ст.Турбів каолін первинний А 401 тис.т; В 971 тис.т; С1 725 тис.т; А+В+С1 2097 тис.т –
46 Великогадоминецьке родовище первинного каоліну, ділянка №2 Вінницька область, Козятинський район, 1,5 км на північ від з.ст.Глухівці каолін первинний С1 40345 тис.т; С2 84169 тис.т –
47 Верболозівське родовище первинного каоліну Кіровоградська область, Знам’янський район, північна околиця с.Димитрове каолін первинний В 3913 тис.т; С1 12529 тис.т; В+С1 16442 тис.т –
48 Верболозівське (Бандурівське) родовище первинного каоліну Кіровоградська область, Олександрійський район, східна околиця с.Бандурове каолін первинний В 849 тис.т; С1 2670 тис.т; В+С1 3519 тис.т –
49 Кіровоградське родовище каоліну вторинного Кіровоградська область, Кіровоградський район, 18 км на північний захід від м.Кіровоград каолін вторинний В 619 тис.т; С1 8111 тис.т; В+С1 8730 тис.т; сировина цементна В 865 тис.т; С1 2124 тис.т; В+С1 2989 тис.т –
50 Павлівське родовище каолінів та пісків Дніпропетровська область, Криворізький район, південно-східна околиця с.Павлівка каолін первинний С1 236 тис.т; С2 3038 тис.т; Р1 4050 тис.т; пісок по кат. С2 6936 тис.т; Р1 10530 тис.т –
51 Першозванівське родовище, Північна ділянка Запорізька область, Вільнянський район, на захід від с.Першозванівка 0,2 км каолін первинний (нормальний) С1 5521 тис.т; каолін первинний (лужний) С1 2054 тис.т –
52 родовище первинних каолінів Вільні Луки Кіровоградська область, Новоукраїнський район, між селами Вільні Луки і Кропивницьке каолін первинний (нормальний) С1 2329,7 тис.т; С2 5383,9 тис.т –
53 Купинське родовище каоліну первинного Хмельницька область, Шепетівський район, 1,2 км на захід від хутора Красний Цвет каолін первинний А 43 тис.т; В 603 тис.т; С1 210 тис.т; А+В+С1 856 тис.т –
Фосфорити
54 Ратнівське родовище фосфоритів Волинська область, Ратнівський район, 0,3 км на схід від с.Поступель фосфорит (мінеральні добрива), руда, тис.т/Р2О5, тис.т – В 2726,98/254,30; С1 1463,40/136,72; В+С1 4190,38/391,02 –
Гіпс та ангідрит
55 Вовчинецьке родовище Івано-Франківська область, Тисменицький район, 3 км на північний схід від м.Івано-Франківськ гіпс А 551 тис.т; В 2204 тис.т; С1 1677 тис.т; А+В+С1 4432 тис.т; ангідрит А 592 тис.т; В 2742 тис.т; С1 1817 тис.т; А+В+С1 5151 тис.т –
56 Кам’янське родовище Івано-Франківська область, Тлумацький район гіпс В 8772 тис.т; С1 22799 тис.т; В+С1 31571 тис.т –
57 Сков’ятинське родовище Тернопільська область, Борщівський район, 1-2 км на схід-південний схід від с.Шишківці гіпс В 12295 тис.т; С1 31607 тис.т; В+С1 43902 тис.т Надано спецдозвіл
58 Дарабанське родовище Чернівецька область, Хотинський район, 25 км на північний захід від з.ст.Мамалига гіпс С1 1500 тис.т; С2 5400 тис.т –
Глауконіт
59 Адамівське-1 родовище Хмельницька область, Віньковецький район, 1 км на захід від с.Адамівка, правий схил річки Ушиця пісок глауконіт-кварцовий А 866 тис.т; В 2836 тис.т; С1 216 тис.т; А+В+С1 3916 тис.т –
Глина тугоплавка
60 Осьмаківське родовище Чернігівська область, Коропський район, ок.с.Осьмаки глина тугоплавка В 272 тис.т; С1 580 тис.т; В+С1 852 тис.т –
61 Нижньошепітське родовище Чернівецька область, Вижницький район, південно-східна околиця с.Долішній Шепіт глина тугоплавка А 328 тис.т; В 853 тис.т; С1 491 тис.т; А+В+С1 1672 тис.т; С2 28500 тис.т; позабалансові 554 тис.т –
Глини для вогнетривів
62 Озерянське родовище Черкаська область, Zвенигородський район, 17 км на північний захід від з.ст.Звенигородка глина вогнетривка С1 45521 тис.т; С2 11524 тис.т; позабалансові 9878 тис.т –
63 Шестаківське родовище Кіровоградська область, Кіровоградський район, 30 км на південний захід від м.Кіровоград глина вогнетривка С2 37919 тис.т –
Глини бентонітові
64 Пижівське родовище Хмельницька область, Новоушицький район, південна околиця с.Пижівка глина бентонітова В 45 тис.т; С1 68 тис.т; В+С1 113 тис.т; позабалансові 128 тис.т (глина придатна для тонкої кераміки, освітлення соку, вина) –
65 Горбське родовище Закарпатська область, Виноградівський район, східна околиця с.Горбки глина бентонітова формувальна А 1587 тис.т; В 1935 тис.т; С1 3854 тис.т; А+В+С1 7376 тис.т; позабалансові 72 тис.т –
Камінь облицювальний
66 Івонівецьке родовище (камінь облицювальний) Вінницька область, Тиврівський район, 0,8 км на південний схід від с.Івонівці граніт рожево-червоний А 1093,63 тис.м3 –
67 Кудашівське родовище (камінь облицювальний) Дніпропетровська область, Криничанський район, 9 км на південний схід від з.ст.Кудашівка граніт сірий –
68 родовище Синій камінь (камінь облицювальний) Житомирська область, Володарсько-Волинський район, 1,0 км на південь від з.ст.Турчинка лабрадорит А 668,49 тис.м3; В 391,91 тис.м3; С1 926 тис.м3; А+В+С1 1986,40 тис.м3 –
69 Довгоруньське родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Рахівський район, 10 км на північ від з.ст.Берлебаш вапняк мармуризований зеленувато-сірий В 1003 тис.м3; С1 3472 тис.м3; В+С1 4475 тис.м3; С2 3497 тис.м3 –
70 Беретянське родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Тячівський район, 6 км на схід від с.Ганичі туф блакитно-зелений В 645 тис.м3; С1 2390 тис.м3; В+С1 3035 тис.м3; С2 5201 тис.м3 –
71 Ковацьке родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Хустський район, 4 км на північний схід від с.Вишкове туф жовтий, блакитний А 475 тис.м3; В 1096 тис.м3; С1 1706 тис.м3; А+В+С1 3277 тис.м3; С2 2425 тис.м3 –
72 Малоугольське родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Тячівський район, 4,5 км на південний схід від з.ст.Драгове мармур С2 2854 тис.м3 –
73 Бекарівське родовище (камінь облицювальний) Запорізька область, Вільнянський район, 0,5 км на південний захід від с.Бекарівка граніт А 980 тис.м3; В 1527 тис.м3; С1 780 тис.м3; А+В+С1 3287 тис.м3 –
74 Трикратненське родовище (камінь облицювальний) Миколаївська область, Вознесенський район, 0,5 км на північний захід від с.Трикрати граніт сірувато-рожевий А 3333 тис.м3; В 1837 тис.м3; С1 7033 тис.м3; А+В+С1 12203 тис.м3 –
75 Церковне родовище (камінь облицювальний та камінь будівельний) Рівненська область, Сарненський район, 1,5 км на північ від с.Чабель граніт; габро-діабаз (камінь облицювальний) В 311 тис.м3; С1 1777 тис.м3; В+С1 2088 тис.м3; граніт (камінь будівельний) В 179 тис.м3; С1 583 тис.м3; В+С1 762 тис.м3 –
Сировина крем’яна
76 Бушанське родовище Вінницька область, Ямпільський район, в 18 км на північний захід від м.Ямпіль трепел С1 201 тис.т; крейда кремниста С1 812 тис.т; сировина для вапнування кислих ґрунтів (вапняк) В 314 тис.т; С1 720 тис.т; В+С1 1034 тис.т Надано спецдозвіл
77 Немійське родовище Вінницька область, Могилів-Подільський район, за 250 м на північ від околиці с.Немія трепел В 127 тис.т; С1 262 тис.т; В+С1 389 тис.т; крейда кремниста В 1208 тис.т; С1 2434 тис.т; В+С1 3642 тис.т; сировина для вапнування (вапняк) В 395 тис.т; С1 1053 тис.т; В+С1 1448 тис.т –
Крейда
78 Шечківське родовище Сумська область, Путивльський район, біля с.Горки крейда А 9803 тис.т; В 6467 тис.т; А+В 16270 тис.т; пісок+суглинок В 4106 тис.т; С1 3210 тис.т; В+С1 7316 тис.т –
79 Куп’янське-3 родовище Харківська область, Куп’янський район, 1,5 км на захід від з.ст Куп’янськ-Вузлова крейда А 1685 тис.т; В 4477 тис.т; С1 5253 тис.т; А+В+С1 11415 тис.т; пісок для силікатної цегли С1 245 тис.м3 –
80 Кам’янське родовище Харківська область, Дворічанський район, 0,3 км на схід від с.Кам’янка крейда А 387 тис.т; В 866 тис.т; С1 1322 тис.т; А+В+С1 2575 тис.т –
81 Мокроволянське родовище Хмельницька область, Білогірський район, східна околиця с.Мокроволя крейда С1 1130 тис.т –
Магнезит
82 Веселянська ділянка з Веселянським проявом тальк-магнезитових руд Запорізька область тальк-магнезит А 16338 тис.т; В 13717 тис.т; С1 102205 тис.т; А+В+С1 132260 тис.т –
Сировина для мінеральної вати та волокон
83 Іванчинське родовище вулканогенних порід (мінеральна вата, для вапнування, камінь будівельний) Рівненська область, Володимирецький район, 10,2 км на південний схід від з.ст.Рафалівка базальт (мінеральна вата) А 8169 тис.т; В 28080 тис.т; С1 76484 тис.т; А+В+С1 112733 тис.т; С2 277532 тис.т; мергель, крейда (для вапнування кислих ґрунтів) В 474 тис.т; С1 1474 тис.т; В+С1 1948 тис.т; базальт (камінь будівельний) А 899,26 тис.т; В 2747,04 тис.т; С1 5401,86 тис.т; А+В+С1 9048,16 тис.т; С2 24341,86 тис.т –
Пісок формувальний
84 Благодатівське родовище Харківська область, Шевченківський район, 5,5 км на південь від з.ст.Старовірівка пісок формувальний В 38655 тис.т; С1 47428 тис.т; В+С1 86083 тис.т; С2 56943 тис.т –
Плавиковий шпат
85 Бахтинське родовище Вінницька область, Мурованокуриловецький район, північна околиця с.Бахтин плавиковий шпат (мінерал, тис.т / CaF2, тис.т) С1 4157,5/589,7; С2 13710,3/1920,8; вапняк (сировина для вапнування ґрунтів) А 98 тис.т; В 188 тис.т; С1 403 тис.т; А+В+С1 689 тис.т –
Сапоніт
86 Варварівське родовище, Варварівська ділянка Хмельницька область, Славутський район, південна околиця с.Варварівка сапонітові глини А 1914 тис.т; В 4562 тис.т; С1 11356 тис.т; А+В+С1 178332 тис.т; анальцим-сапонітові глини С2 11989,7 тис.т; вапняк для вапнування С2 2459 тис.т –
Сланець менілітовий
87 Верхньосиньовидненське родовище сланців менілітових Львівська область, Сколівський район, східна околиця смт.Верхнє Синьовидне сланець менілітовий (наповнювач для рубероїду) А 199 тис.т; В 1062 тис.т; С1 2498 тис.т; А+В+С1 3759 тис.т –
Суміш піщано-гравійна
88 Любинцівське родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 1 км на південний схід від з.ст.Стрий піщано-гравійна суміш В 263 тис.м3; С1 7195 тис.м3; В+С1 7458 тис.м3 –
89 Стрийське родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 3 км на південний захід від з.ст.Стрий піщано-гравійна суміш В 5184 тис.м3; С1 6506 тис.м3; В+С1 11690 тис.м3 –
90 Стрийське (Пригородне) родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 1,5 км на південний захід від з.ст.Верчани піщано-гравійна суміш В 602 тис.м3; С1 2510 тис.м3; В+С1 3112 тис.м3; С2 2082 тис.м3 –
91 Покрівцівське родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 0,5-1 км на північний захід та північ від с.Покрівці піщано-гравійна суміш В 2744 тис.м3; С1 7731 тис.м3; В+С1 10475 тис.м3 –
Сировина карбонатна для виробництва вапна
92 Заланівське родовище вапняку Івано-Франківська область, Рогатинський район, 1,4 км на північний схід від с.Заланів вапняк А 1318 тис.т; В 1838 тис.т; С1 7378 тис.т; А+В+С1 10534 тис.т –
93 Дев’ятниківське родовище вапняку Львівська область, Жидачівський район, 0,5 км на схід від с.Дев’ятники вапняк В 4860 тис.т; С1 6452 тис.т; В+С1 11312 тис.т –
94 Сопітське родовище вапняку Львівська область, Яворівський район, в 0,2 км на схід від с.Сопіт вапняк А 950 тис.т; В 1469 тис.т; С1 5355 тис.т; А+В+С1 7774 тис.т –
95 Білоусівське 1 родовище вапняку Миколаївська область, Вознесенський район, північна околиця с.Білоусівка вапняк С1 727 тис.т –
96 Перекопське родовище вапняку Харківська область, Ізюмський район, 1 км на схід від с.Перекопськ вапняк А 752 тис.т; В 2958 тис.т; С1 5726 тис.т; А+В+С1 9436 тис.т –
97 Віровське родовище вапняку Херсонська область, Бериславський район, 4,2 км на південний схід від с.Віровка вапняк В 3815 тис.т; С1 6275 тис.т; В+С1 10090 тис.т –
Сировина карбонатна для вапнування кислих ґрунтів
98 Бахтинське родовище Вінницька область, Мурованокуриловецький район, 1 км на схід від с.Бахтин вапняк для вапнування А 98 тис.т; В 188 тис.т; С1 403 тис.т; А+В+С1 689 тис.т; плавиковий шпат (мінерал, тис.т / CaF2, тис.т) С1 4157,5/589,7; С2 13710,3/1920,8 –
99 Білокоровицьке родовище, ділянка Запільська Житомирська область, Лугинський район, Олевський район, 1 км на північний захід від с.Запілля вапняк для вапнування В 9044,23 тис.т; С1 11572,09 тис.т; В+С1 20616,32 тис.т –
100 Новоселицьке родовище Закарпатська область, Тячівський район, 1 км на північний захід від с.Новоселиця мергель і крейда для вапнування В 880 тис.т; С1 1930 тис.т; В+С1 2810 тис.т –
101 Вітрянське родовище вапняків Чернівецька область, Сокирянський район, південно-західна околиця с.Вітрянка вапняк для вапнування А 203 тис.т; В 596 тис.т; С1 1403 тис.т; А+В+С1 2202 тис.т –
Вапняк флюсовий
102 Старосільське родовище, ділянка Архангельська-1 Херсонська область, Високопільський район, північно-східна околиця с.Архангельське вапняк флюсовий В 942 тис.т; С1 3060 тис.т; В+С1 4002 тис.т –
103 Жовтокам’янське родовище вапняку флюсового Дніпропетровська область, Апостолівський район, 2,5 км на захід від з.ст.Жовтокам’янка вапняк флюсовий А 961 тис.т; С1 2250 тис.т; А+С1 3217 тис.т Надано спецдозвіл на окремі ділянки
Сировина цементна
104 Бертниківське родовище цементної сировини Тернопільська область, Монастириський район, 0,6 км на південний схід від с.Лісове вапняк, глина, суглинок (сировина цементна) А 12735 тис.т; В 24155 тис.т; С1 60255 тис.т; А+В+С1 97145 тис.т; С2 88062 тис.т –
105 Ново-Григорівське родовище цементної сировини Миколаївська область, Миколаївський район, між селами Новогригорівка та Кам’яна Балка глина і вапняк А 494 тис.т; В 12202 тис.т; С1 40731 тис.т; А+В+С1 53427 тис.т; С2 55769 тис.т Надано спецдозвіл
106 Мар’янське родовище цементної сировини (Північний кар’єр та Південний кар’єр) Дніпропетровська область, Апостолівський район, 2,5 км на північний захід від с.Мар’янське вапняк (сировина цементна) А 10574 тис.т; В 17588 тис.т; С1 68595 тис.т; А+В+С1 96757 тис.т –
Камінь будівельний
107 Пальчиківське родовище Черкаська область, Катеринопільський район, 25 км на південь від з.ст.Звенигородка граніт (камінь будівельний) А 2248 тис.м3; В 4651 тис.м3; С1 1180 тис.м3; А+В+С1 8079 тис.м3 –
108 Клішківське родовище Чернівецька область, північно-західна околиця с.Клішківці пісковик (камінь будівельний) С1 587 тис.м3 –
109 Комісарівське родовище Дніпропетровська область, П’ятихатський район, 12 км від з.ст.П’ятихатки граніт (камінь будівельний) А 1965 тис.м3; В 3431 тис.м3; С1 10127 тис.м3; А+В+С1 15523 тис.м3 –
110 Милове родовище Херсонська область, Бериславський район, 1,5 км на південний захід від с.Львове вапняк (камінь будівельний) А 578 тис.м3; В 1485 тис.м3; С1 5779 тис.м3; А+В+С1 7842 тис.м3 –
111 Городницьке родовище Івано-Франківська область, Городенківський район, 9 км на південний схід від з.ст.Городенка пісковик (камінь будівельний) А 341,41 тис.м3; В 546,69 тис.м3; С1 1417 тис.м3; А+В+С1 2305,10 тис.м3 –
112 Смирнівське родовище Харківська область, Лозівський район, 17 км на північний захід від з.ст.Лозова вапняк (камінь будівельний) А 2968 тис.м3; В 3954 тис.м3; С1 5847 тис.м3; А+В+С1 12769 тис.м3; пісок для силікатної цегли А 77,7 тис.м3; В 17 тис.м3; С1 1941,3 тис.м3; А+В+С1 2036 тис.м3; глина керамзитова А 268 тис.м3; В 992 тис.м3; С1 1032 тис.м3; А+В+С1 2292 тис.м3 –
113 Тростянецьке родовище Хмельницька область, Славутський район, 1 км на схід від с.Тростянець граніт (камінь будівельний) А 2220 тис.м3; В 3335 тис.м3; С1 1157 тис.м3; А+В+С1 6712 тис.м3 Надано спецдозвіл
114 Перчунівське родовище Кіровоградська область, Добровеличківський район, за 2 км на захід від с.Новопетрівка граніт (камінь будівельний) А 2191 тис.м3; В 5261 тис.м3; С1 2594 тис.м3; А+В+С1 10046 тис.м3 –
115 Бушівське родовище Київська область, Рокитнянський район, 12 км на південний схід від смт.Рокитне граніт (камінь будівельний) А 2342 тис.м3; В 1998 тис.м3; С1 459 тис.м3; А+В+С1 4799 тис.м3 –
116 Панські долини родовище Львівська область, Сколівський район, 2 км на північний захід від з.ст.Сколе пісковик (камінь будівельний) В 6704 тис.м3; С1 9220 тис.м3; В+С1 15924 тис.м3 –
117 Ахтовське родовище Миколаївська область, Вознесенський район, 10 км на схід від з.ст.Трикрати граніт (камінь будівельний) А 5004 тис.м3; В 10513 тис.м3; С1 25949 тис.м3; А+В+С1 41466 тис.м3 Надано спецдозвіл
118 Барабойське родовище Одеська область, Овідіопольський район, правий схил балки Барабой, між селами Йосипівка і Мар’янівка вапняк (камінь будівельний) В 439 тис.м3; С1 1289 тис.м3; В+С1 1728 тис.м3 –
119 Радванське родовище Закарпатська область, східна околиця м.Ужгород андезит (камінь будівельний) А 1069,9 тис.м3; В 623,1 тис.м3; С1 589 тис.м3; А+В+С1 2289 тис.м3; андезито-базальт (камінь облицювальний) В 20,1 тис.м3 –
120 Кам’янопотоківське родовище Полтавська область, Кременчуцький район, 13 км на південний схід від з.ст.Крюків граніт (камінь будівельний) А 2505 тис.м3; В 4216 тис.м3; С1 10113 тис.м3; А+В+С1 16834 тис.м3; позабалансові 2985 тис.м3 –
121 Переволочнянське родовище Полтавська область, Кобеляцький район, 1,3 км на південний захід від с.Світлогірське граніт, мігматит (камінь будівельний) А 1071 тис.м3; В 3011 тис.м3; С1 3978 тис.м3; А+В+С1 8060 тис.м3 –
122 родовище Кам’янка Рівненська область, Сарненський район, 23 км на північний захід від з.ст.Клесів граніт, діорит, гранодіорит, мігматит (камінь будівельний) А 7781 тис.м3; В 2986 тис.м3; А+В 10767 тис.м3 –
123 Ховзівське родовище Сумська область, Путивльський район, с.Ховзівка, 9-10 км на південний схід від з.ст.Баничі пісковик (камінь будівельний) В 121 тис.м3; С1 356 тис.м3; В+С1 477 тис.м3; позабалансові 643 тис.м3 –
124 Дзвенигородське родовище Тернопільська область вапняк (камінь будівельний) А 187 тис.м3; В 2205 тис.м3; С1 2632 тис.м3; А+В+С1 5024 тис.м3 –
125 Володимирівське родовище Вінницька область, Жмеринський район, 4 км на північний схід від з.ст.Браїлів граніт (камінь будівельний) А 3874 тис.м3; В 3596 тис.м3; С1 5261 тис.м3; А+В+С1 12731 тис.м3; С2 5452 тис.м3 –
126 Зборівське родовище Закарпатська область, Мукачівський район, 6 км на північ від з.ст. р/ц Мукачево андезито-дацит (камінь будівельний) А 6565 тис.м3; В 9026 тис.м3; С1 18883 тис.м3; А+В+С1 34422 тис.м3 –
127 Драгунське родовище Запорiзька область, 0,5 км на північ від с.Діброва мігматит, граніт, гнейс (камінь будівельний) С1 12796 тис.м3; С2 6823 тис.м3 –
128 Плещівське родовище Житомирська область, Коростенський район, за 1,7 км на захід від західної околиці с.Плещівка граніт (камінь будівельний) А 2746 тис.м3; В 8283 тис.м3; С1 15066 тис.м3; А+В+С1 26095 тис.м3 Надано спецдозвіл на Північно-Плещівське
Пісок будівельний
129 Городищенське родовище Черкаська область, Городищенський район, 2 км на північний захід від м.Городище пісок для бетону В 6902 тис.м3; С1 12187 тис.м3; В+С1 19089 тис.м3 –
130 Новгород-Сіверське родовище Чернігівська область, Коропський район, ок.с.Осьмаки пісок для дорожнього будівництва, для будівельних розчинів В 208,14 тис.м3; С1 315 тис.м3; В+С1 523,14 тис.м3 –

Онлайн-калькулятор ціни спецдозволу на надра

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Одним із найважливіших питань для потенційних надрокористувачів є: “Скільки коштує спеціальний дозвіл на користування надрами у 2026 році?”

Для зручності та швидкого отримання відповіді ми створили онлайн-калькулятор початкової ціни дозволу на надра (ПЦД) для деяких найпоширеніших корисних копалин.

Зверніть увагу:

Більшість спецдозволів на надра сьогодні реалізуються шляхом проведення аукціону, тому остаточна ціна спеціального дозволу визначається за результатами електронних торгів, а розрахунок ПЦД є орієнтовним і може відрізнятися від ціни розрахованої Держгеонадрами.

Що враховує наш калькулятор?
Калькулятор базується на положеннях п.5 та п.9 Методики визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р. (із внесеними змінами 2023р.) Він дозволяє розрахувати орієнтовну початкову вартість дозволу для найпоширеніших видів корисних копалин.

1. Калькулятор початкової ціни дозволу (ПЦД) для родовища із наявними балансовими запасами (піску, суглинку, граніту, вапняку, пісковику), і з дати затвердження запасів в ДКЗ України пройшло більше року:

2. Калькулятор вартості початкової ціни дозволу (ПЦД) родовища/ділянки надр без балансових запасів:

Якщо калькулятор не охоплює потрібні вам корисні копалини, скористайтеся Методикою визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р., або зв’яжіться з нами, і наші фахівці допоможуть виконати розрахунок за Методикою чи нададуть консультацію.

Корисні посилання:

Процедура надання спеціального дозволу регулюється:

Для обчислення вартості спецдозволів використовуємо:

 

Вільні родовища корисних копалин: готові об’єкти для оформлення спецдозволу

Від спецдозволу до кар'єру, Геологія та надрокористування, Каталог родовищ, Новини, Послуги геологія, ТОП новини
Шукаєте родовище для запуску видобувного бізнесу? Ми зібрали інформацію про розвідані родовища та ділянки надр, які не перебувають у користуванні і можуть бути цікавими для отримання спецдозволу в Західному регіоні України (Вінницька, Волинська, Івано-Франківське, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області).

Наведені родовища сировини для будівництва (крім суглинків для цегли) та для сільського господарства з великими й відносно значними запасами. Серед них: граніт і базальт для щебеню, базальт для мінеральної вати та волокон, каолін, глауконіт, гіпс, вапняк для щебеню та вапна, крейда, гравій, кварцовий пісок для скла, а також будівельний пісок.

Порядок надання спеціальних дозволів на видобування корисних копалин (розробку родовищ) та визначення їхньої вартості регламентується ст. 16 Кодексу України «Про надра» та постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 993.

Примітка: якщо жоден із наведених нижче об’єктів не відповідає вашим потребам, ми можемо виконати індивідуальний підбір перспективних ділянок, провести попередню оцінку їх інвестиційної привабливості та супроводити процедуру отримання спецдозволу.

 

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

 

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Вінницький (раніше Жмеринський) район:

  • Володимирівське – 18183 тис.м3

Вінницький (раніше Погребищенський) район:

  • Гопчицьке – 5785 тис.м3

Вінницький (раніше Іллінецький) район:

  • Дашівське – 5900 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Кузьминецьке – 14915 тис.м3

Гайсинський (раніше Немирівський) район:

  • Райгородське – 6588 тис.м3

Гайсинський (раніше Теплицький) район:

  • Петрашівське – 5642 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Шуровецьке – 5363 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Косівське – 9212 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Русавське – 7448 тис.м3

Хмільницький (раніше Калинівський) район:

  • Павлівське – 6530 тис.м3

Хмільницький (раніше Хмільницький) район:

  • Широкогребельське – 17303 тис.м3

Вапняк

(розвідані родовища (крім підземної розробки) з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Ізраїлівське – 5194 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Немійське – 6706 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Клембівське – 7342 тис.т

Тульчинський (раніше Піщанський) район:

  • Студенівське – 31338 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли, черепиці

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Вендичанське – 14890 тис.м3

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вінницький (раніше Тиврівський) район:

  • Новоміське – 2236 тис.м3

Вінницький (раніше Оратівський) район:

  • Ординецьке – 1121 тис.м3

Гайсинський (раніше Чечельницький) район:

  • Берізко-Чечельницьке – 1554 тис.м3

Гайсинський (раніше Тростянецький) район:

  • Заозернівське – 2438 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський, Тростянецький) район:

  • Ладижинське-2 – 2010 тис.м3

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Юлянівське – 1607 тис.т

Луцький (раніше Луцький) район:

  • Лищенське 2015 тис.т
  • Сарнівське – 2220 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 0,9 млн.м3)

Камінь-Каширський (раніше Камінь-Каширський) район:

  • Камінь-Каширське – 2197 тис.м3

Ковельський (раніше Ковельський) район:

  • Радошинське – 1738 тис.м3

Ковельський (раніше Ратнівський) район:

  • Ратнівське – 4410 тис.м3
  • Йосипова Гора – 4752  тис.м3

Ковельський (раніше Старовижівський) район:

  • Старо-Вижівське – 9206 тис.м3

Ковельський (раніше Турійський) район:

  • Городилецьке ділянка Західна – 2987 тис.м3

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Кульчинське ділянка «Розвідка 1966 р.»  – 987  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Луківське – 1248  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Рожищенське – 909  тис.м3

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Гіпс

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Івано-Франківський (раніше Тисменицький) район:

  • Вовчинецьке – 4432 тис.т гіпс, 5151 тис.т. ангідрит

Івано-Франківський (раніше Тлумацький) район:

  • Олешівське – 21644 тис.м3
  • Палагицьке – 4760 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Заланівське – 10534 тис.т

Пісок

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Погребисько-Городовське – 15956 тис.м3
  • Зеленівське –

 

Гравій

Коломийський (раніше Коломийський) район:

  • Ланчинське – 387 тис.м3

Івано-Франківський (раніше Долинський) район:

  • Белеївське 213 тис.м3

 

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 3 млн.м3)

Львівський (раніше Городоцький) район:

  • Малолюбінське: 14853 тис.т – ділянка Малий Любінь, 11006 тис.т – ділянка Великий Любінь

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Пустомитівське – 3570 тис.т
  • Сердицьке 11246 тис.т

Стрийський (раніше Жидачівський) район:

  • Дев’ятниківське – 11312 тис.т

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Сопітське 7774 тис.т – вапняк, 7587 тис.м3 – пісок

Пісок кварцовий для скла

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Водницьке – 1064 тис.т
  • Задвір’ївське: ділянка Північно-Східна – 16974 тис.т, ділянка  №1 – 1042 тис.т, ділянка №3 – 982 тис.т

 

Пісок будівельний

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Львівський (раніше Кам’янка-Бузький) район:

  • Стриганське – 1775 тис.м3

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Відниківське – 1098 тис.м3
  • Водницьке – 1431 тис.м3

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Лозинське – 15142 тис.м3
  • Сопітське – 7587 тис.м3 – пісок, 7774 тис.т – вапняк

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дрогобицький (раніше Дрогобицький) район:

  • Винниківське – 2680 тис.м3

Самбірський (раніше Самбірський) район:

  • Бережницьке – 1408 тис.м3

Стрийський (раніше Стрийський) район:

  • Любинцівське – 7458 тис.м3
  • Покрівцівське: ділянка Західна – 2239 тис.м3, ділянка Східна – 8236 тис.м3
  • Стрийське (Пригородне) – 3112 тис.м3

 

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

Базальт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Вараський (раніше Володимирецький) район:

  • Іванчинське – 33390 тис.м3 (для щебеню)
  • Іванчівське – 390265 тис.т (для мінеральної вати та волокон)

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Вирівське ділянка №5 – 17524 тис.м3
  • Олексіївське-1 – 19630 тис.м3
  • Кіндратівське – 13862 тис.м3
  • Чабельське – 11451 тис.м3
  • Яблунівське – 16124 тис.м3

Сарненський (раніше Рокитнівський) район:

  • Ярівське – ділянка 1971 р. – 13218 тис.м3 , ділянка 1975 р. – 23771 тис.м3

 

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Вишнева Гора – 1568 тис.т

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Крупецьке – 2253 тис.т – крейда, 3067 тис.м3 – пісок

 

Каолін первинний

Рівненський (раніше Корецький) район:

  • Дерманківське ділянка Дерманка-2 – 3428 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли

Рівненський (раніше Острозький) район:

  • Могилянське: діл.Могиляни – 1470 тис.м3, діл.Кургани – 4245 тис.м3

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Баран’ївське – 1783 тис.м3
  • Крупецьке 3067 тис.м3, – пісок, 2253 тис.т – крейда

Рівненський (раніше Гощанський) район:

  • Курозванівське – 1237 тис.м3

Рівненський (раніше Костопільський) район:

  • Чудвинське – 8278 тис.м3

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Мочулкинське – 1187 тис.м3

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Люхчанське – 3586 тис.м3

 

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 4 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Бережанське – 4387 тис.т
  • Волицьке – 7985 тис.т вапняк, 12271 тис.м3 пісок
  • Потуторське – 25974 тис.т

Тернопільський (раніше Підволочиський) район:

  • Полупанівське ділянка Північна  – 46149 тис.м3

Гіпс 

Чортківський (раніше Заліщицький) район:

  • Нирківське-1 – 1470 тис.т
  • Нирківське-2 – 692 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Волицьке – 12271 тис.м3 пісок, 7985 тис.т вапняк

Тернопільський (раніше Тернопільський) район:

  • Чистилівське – близько 5000 тис.м3

 

 

ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Шепетівський) район:

  • Конотопське – 32352 тис.м3

Шепетівський (раніше Полонський) район:

  • Малоновоселицьке – 25870 тис.м3

 

Вапняк для щебеню

Кам’янець-Подільський район

  • Кам’янець-Подільське (Устівське) – 42334 тис.м3

Вапняк для щебеню, вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Кам’янець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Ковалівське – 10903 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Кам’янець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Закупнянське – 7183 тис.т
  • Карачківецьке – 51143 (частина запасів в заказнику)

Гіпс 

Кам’янець-Подільський (раніше Кам’янець-Подільський) район:

  • Завальське – 15109 тис.т

Глауконіт (агрохімічна сировина)  

Хмельницький (раніше Віньковецький) район:

  • Адамівське – 3917 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Крупецьке – 14872 тис.м3

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Солов’ївське – 15848 тис.м3

 

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для щебеню

Дністровський (раніше Кельменецький) район:

  • Ларга-Дністровське – 14075 тис.м3

Вапняк для вапна

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Бабинське – 5572 тис.т

Гіпс 

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Скитське – 66255 тис.т

Дністровський (раніше Хотинський) район:

  • Драбанське – 6900 тис.т

 

Пісок кварцовий для скла

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 6936 тис.т – пісок кварцовий, 2070 тис.м3 гравій

 

Пісок будівельний

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Онутське – 12294 тис.м3 пісок, 2013 тис.м3 гравій

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вижницький район:

  • Вашковецьке – 15919 тис.м3
  • Вижницьке – 12866 тис.м3
  • Вижницьке (Чорногузівське) – 47067 тис.м3
  • Міліївське – 7666 тис.м3

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 2070 тис.м3 – гравій,  6936 тис.т – пісок кварцовий,
  • Онутське – 2013 тис.м3 гравій, 12294 тис.м3 пісок

Чернівецький район:

  • Лужанське – 5065 тис.м3

Геологічне вивчення (геологорозвідка)

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

ТОВ “Пласт” понад 20 років займається геологорозвідкою перспективних родовищ, ми супроводжуємо клієнтів на всіх етапах — від отримання спецдозволу до затвердження запасів в ДКЗ України.

Геологорозвідка та геологічне вивчення надр в Україні

Перед початком будь-якого видобутку корисних копалин українське законодавство вимагає проведення геологічного вивчення надр. Відповідно до Кодексу України про надра, право на користування надрами з метою видобутку надається лише після детальної геологічної розвідки, оцінки запасів і їх затвердження у ДКЗ України (Державній комісії по запасах).

Ми пропонуємо:

  • ✅ Попередня оцінка перспективності вашої ділянки
  • ✅ Допомога з отриманням спецдозволу на надра з метою геологічного вивчення
  • ✅ Розробка проекту геологічного вивчення
  • ✅ Проведення бурових, топографо-геодезичних, лабораторних робіт
  • ✅ Підрахунок запасів корисної копалини
  • ✅ Розробка ТЕО кондицій
  • ✅ Складання звітів з геологічного вивчення
  • ✅ Затвердження запасів у ДКЗ України
  • ✅ Допомога в отримані спецдозволу на промисловий видобуток

Бурові роботи для геологічного вивчення

Важливий момент: Вартість спеціального дозволу на користування надрами для видобутку залежить від кількості затверджених запасів. Завищення оцінок призводить до значних переплат. Тому на етапі геологічного вивчення важливо забезпечити точність і відповідність потребам.

Чому варто звертатися до професіоналів?

  • ✔️ Економія при отриманні спецдозволу
  • ✔️ Швидкий перехід до видобутку
  • ✔️ Точне визначення рентабельності родовища
  • ✔️ Мінімізація капіталовкладень та перевірок

» Читать далее

Від ідеї до видобутку: основні ризики на шляху до власного кар’єру

Геологія та надрокористування, Екологія, Новини, ТОП новини

Перспективна ділянка — це ще не кар’єр.
Справжня робота починається значно раніше за перший видобуток.
Процедуру отримання спецдозволу на користування надрами ми вже розглядали раніше. Але практика, як завжди, цікавіша за теорію.
Бо між “перспективна ділянка, треба брати” і моментом, коли проєкт реально доходить до видобутку, зазвичай лежить не лише пакет документів, а й кілька важливих етапів, де помилки можуть коштувати дорого.
Сьогодні коротко розглянемо найпоширеніші ризики, з якими найчастіше стикаються ще до старту.
Перший — аукціон. Іноді головний сюрприз у тому, що перспективною ваша ділянка здається не лише вам. Конкуренція, ставки й холодний розрахунок бюджету тут часто важливіші за сам ентузіазм.
Другий — післяаукціонне оформлення. Перемога — це ще не фініш, а скоріше початок етапу, де бюрократичні моменти, стислі строки та точність у документах мають критичне значення. Недотримання процедур або помилки можуть коштувати не лише самого спецдозволу, а й гарантованого внеску.
Далі — геологія. Карта може виглядати багатообіцяюче, архіви — оптимістично, але надра люблять перевіряти очікування на практиці. Непідтверджені запаси, нижча якість сировини чи зовсім інші реальні показники можуть суттєво змінити початкове бачення проєкту.
Окремий пункт — ОВД. Саме тут інколи з’ясовується, що головні складнощі можуть бути не під землею, а навколо неї: екологічні обмеження, санітарні зони, природоохоронні території чи інші фактори. У певних випадках оцінка впливу на довкілля може не просто ускладнити реалізацію, а суттєво обмежити або навіть унеможливити подальший видобуток.
І навіть після всіх дозвільних процедур можуть з’явитися вже цілком земні питання: земля, громада, доступ, логістика. Бо іноді спецдозвіл уже є, а до реального старту — ще ні.
Говорячи про ризики, ми не маємо на меті відмовити від реалізації проєкту. Навпаки — наше завдання допомогти пройти цей шлях правильно.
Ризики є завжди. Важливо не уникати їх, а знати, розуміти та контролювати ще на старті.
Саме такий підхід дозволяє не просто отримати спецдозвіл, а дійти до головного — успішної реалізації проєкту.
Бо у сфері надрокористування хороший результат починається не з екскаватора.
Він починається значно раніше — з правильної оцінки, тверезого підходу та професійного супроводу.

Надрокористування сьогодні: межі дозволу — межі безпеки

Геологія та надрокористування, Екологія, Новини, ТОП новини
Останнім часом все більше підприємств стикаються з кримінальними провадженнями та «збитками державі» за нібито самовільний видобуток надр.
Причина часто не в тому, що компанія працює без дозволу, а в тому, що частина робіт вийшла за межі ліцензійного контуру.
Після скасування обов’язкового отримання гірничих відводів для відкритих розробок ситуація стала неоднозначною.
Хоча старі гірничі відводи залишаються чинними, контролюючі та правоохоронні органи трактують діяльність у їхніх межах, але за межами спецдозволу, по-різному.
???? На практиці це виглядає так:
• ???? правоохоронці проводять заміри, часто з дронів;
• ???? фіксують кожен метр за межами спецдозволу;
• ???? і все це автоматично вважають «збитками державі», розрахованими за Методикою № 366 від 15.09.2022.
???? У результаті навіть незначне відхилення від контуру спеціального дозволу може призвести до нарахування мільйонних збитків, що в десятки разів перевищують будь-які реальні економічні вигоди.
⚖️ Поки питання застосування чинних гірничих відводів викликає неоднозначну реакцію з боку державних органів, намагайтеся працювати максимально точно в межах спецдозволу.
Бо сьогодні навіть законна діяльність у межах гірничого відводу може бути поставлена під сумнів —
і законність робіт доведеться відстоювати в судах.
???? Кожен метр за межами спецдозволу сьогодні — це потенційна кримінальна справа завтра.

Затвердити запаси в ДКЗ України

Від спецдозволу до кар'єру, Геологія та надрокористування, ТОП новини

Затвердити запаси в ДКЗ України, експертиза ДКЗ

Геологорозвідка завершена. Запаси визначені. Але щоб отримати офіційно підтверджений результат, матеріали геологічного вивчення мають пройти державну експертизу та оцінку в ДКЗ України.

Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ) — це орган, який оцінює кількість, якість і ступінь вивченості запасів та приймає рішення щодо їх підготовленості до промислового освоєння.

Що відбувається в ДКЗ?

Після завершення геолого-економічної оцінки формується пакет матеріалів, у якому обґрунтовуються результати проведених робіт, геологічна будова ділянки, якість корисної копалини, кількість запасів та економічна доцільність їх розробки.

Ці матеріали подаються на державну експертизу та оцінку.

Далі їх розглядають профільні експерти ДКЗ.

Вони аналізують результати геологічного вивчення, перевіряють обґрунтованість підрахунку запасів, оцінюють прийняті параметри та за необхідності надають зауваження і рекомендації щодо доопрацювання матеріалів.

За результатами розгляду ДКЗ приймає відповідне рішення щодо запасів.

Результат — протокол ДКЗ.

Саме він фіксує рішення Комісії щодо запасів за результатами державної експертизи та оцінки.

Від перспективної ділянки — до родовища із затвердженими запасами

Геологічне вивчення дозволяє виявити та оцінити корисну копалину. Але сам факт її виявлення ще не означає, що підприємство отримало підтверджені балансові запаси, готові до промислового освоєння.

Після проходження необхідних процедур та затвердження запасів у ДКЗ отримані результати набувають офіційного статусу в системі державного обліку запасів.

Тобто геологічна перспектива перетворюється на підтверджений ресурс для подальшого освоєння.

Для балансових запасів, зокрема, має бути доведена економічна ефективність їх видобування за результатами геолого-економічної оцінки.

ДКЗ — не лише для нових родовищ

Державна експертиза та оцінка запасів потрібна не тільки тоді, коли створюється нове родовище.

Вона може бути необхідною і для вже діючих родовищ, коли потрібно:

  • збільшити або скоригувати запаси;
  • розширити межі ділянки;
  • уточнити якісні характеристики корисної копалини;
  • скоригувати техніко-економічні показники;
  • переоцінити запаси на основі нових геологічних даних.

Тобто ДКЗ може стати інструментом не лише для запуску нового проєкту, а й для збільшення ресурсного потенціалу вже працюючого підприємства.

ПЛАСТ супроводжує процес комплексно

Для надрокористувача ДКЗ — це не просто подача документів.

Важливо ще на етапі геологічного вивчення розуміти, який результат має бути отриманий на виході і які матеріали необхідні для його обґрунтування.

У ПЛАСТ ми супроводжуємо такі проєкти комплексно:

геологічне вивчення → підрахунок запасів → геолого-економічна оцінка → підготовка матеріалів → експертиза в ДКЗ → отримання протоколу → внесення змін до спецдозволу.

Тому якщо ви відкрили нову перспективну ділянку або бачите потенціал додаткових запасів на вже діючому родовищі — важливо не зупинятися на етапі геологорозвідки.

Ми допоможемо довести результат геологічних робіт до офіційно затверджених запасів.

Хочете спецдозвіл на надра? Оформимо все — чітко, швидко, без помилок

Геологія та надрокористування, Інше, Новини, ТОП новини

★ Оформлення спеціального дозволу на надра — під ключ

Отримати дозвіл на користування надрами в Україні у 2025 році — це не просто “папір”. Це стратегічне рішення, яке відкриває шлях до геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин. І тепер усе це — в одному документі: наскрізний дозвіл.

ТОВ «ПЛАСТ» оформлює спецдозволи на надра під ключ. Ми не просто консультуємо — ми робимо.

✔ Що ми беремо на себе?

☑ Документи — без зайвого: готуємо повний пакет — через аукціон або без нього*
☑ Геоаналіз — точно: перевіряємо ПЗФ, санітарні зони, ризики
☑ Контур — без помилок: визначаємо межі дозволу, готуємо схему
☑ Кабінет — під контролем: супровід в електронному кабінеті
☑ Аукціон — під ключ: готуємо, супроводжуємо, оформлюємо
☑ Програма робіт — як має бути: розробляємо угоду і програму
☑ Держоргани — без зайвих дзвінків: усе погоджуємо за вас

ℹ Актуальне у 2025 році

Замість окремих дозволів на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування, держава впровадила єдиний наскрізний дозвіл. Тепер ви можете охопити весь цикл робіт одним документом. Вся процедура максимально цифровізована — від подачі заявки до отримання дозволу все відбувається онлайн через електронний кабінет надрокористувача. Основний механізм — відкриті електронні торги в системі «Прозорро.Продажі». Проте в окремих випадках, наприклад, якщо ви володієте земельною ділянкою до 25 га та працюєте з копалинами місцевого значення, можна обійтись без аукціону.

★ Чому обирають ТОВ «ПЛАСТ»?

✔ Повний супровід — від ідеї до дозволу
✔ Юридичні гарантії і досвід понад 20 років
✔ Одна команда: геологи, юристи, геодезисти
✔ Швидке оформлення, без бюрократії

Хочете знати, скільки коштує дозвіл саме для вашої ділянки?
Зв’яжіться з нами — і ми все пояснимо.

ТОВ «ПЛАСТ» — дозволи на надра без зайвих слів, дій і проблем.

Вежа, туф і вапняк: як облицьовували старі споруди в радянські часи

Геологія та надрокористування, Новини

Вежа, туф і вапняк: історія в камені

Вінницька водонапірна вежа — це не просто споруда. Це міський символ, що дивиться на Європейську площу вже понад сто років. Зведена у 1911 році, реконструйована у 80-х, сьогодні вона приймає відвідувачів як музей. І саме тоді, під час реконструкції, у її стінах з’явились цікаві оздоблювальні матеріали, які варто роздивитися уважніше.

Знайомі плити з минулого

Внутрішнє оздоблення вежі виконано з каменю, який добре знайомий багатьом — навіть якщо ви не знали його назви.

— Вірменський туф — легкий, пористий, з легким рожевим або бордовим відтінком. Його настільки багато у Вірменії, що в Ленінакані свого часу працював завод, який виготовляв спеціальні машини для розпилювання саме туфу. А вже звідти він їздив по всьому СРСР.

— Жетибайський вапняк — з Казахстану. Камінь, у якому видно справжнісінькі раковини! У прямому сенсі. Плити виглядають так, ніби їх вирізали зі стародавнього морського дна.

Побачив — впізнав

Поки ми працювали з фото, кілька колег одразу згадали:
“Такі ж плити — у коридорах ВНТУ”,
“І у ‘Книжці’ в центрі міста — ті самі текстури”.

І правда. У радянські часи такі матеріали використовували всюди, де треба було швидко й масово: університети, лікарні, вокзали, адмінбудівлі, під’їзди…

Камінь, який говорить

Ці оздоблювальні матеріали стали майже непомітними — як тло, яке з нами десятиліттями. Але якщо придивитися, в них можна побачити набагато більше:
— не лише технічну необхідність
— а ще естетику епохи
— і навіть спробу прикрасити буденне

Сьогодні ми знаємо їхню назву, походження і навіть логістику їхньої подорожі. Але головне — ми знаємо, що вони досі серед нас. У стінах, коридорах і сходових клітках.

Варто лиш підняти очі — і побачити.

 

photo_2025-05-19_16-00-42photo_2025-05-19_16-00-42
878787878787
8787887878
78797879
787787
474474
223223
214214
9999
7777
4444
2222
1515
77
55
33

Мапа корисних копалин України, по областях

Від спецдозволу до кар'єру, Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Що приховує українська земля — більше, ніж просто цікавість

Ще понад десять років тому наше підприємство створило серію карт родовищ твердих корисних копалин для окремих областей України, зосередивши увагу на Центральному та Західному регіонах. Мета була зрозуміла й актуальна: зробити доступною систематизовану інформацію про природні ресурси — для фахівців галузі, інвесторів і всіх, хто цікавиться надрами нашої держави.

У наступні роки було впроваджено інтерактивну карту від Геонадра України, яка значно спростила доступ до даних. Однак із 2022 року її функціонування обмежене, і тому наші карти знову стають у нагоді як джерело перевіреної інформації.

У відкритому доступі — мапи Київської, Житомирської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької та Рівненської областей з нанесеними родовищами твердих корисних копалин.

Ми переконані: доступ до знань — основа для сталого розвитку і зважених рішень.

Карта родовищ корисних копалин Рівненської області
Карта родовищ корисних копалин Тернопілької області
Карта родовищ корисних копалин Київської області
Карта родовищ корисних копалин Хмельницької області
Карта родовищ корисних копалин Житомирської області
Карта родовищ корисних копалин Вінницької області

Ці матеріали будуть корисні: Підприємцям у галузі надрокористування, інвесторам, які вивчають ресурсний потенціал України, геологам, аналітикам, студентам, дослідникам

Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.

“Не щебінь, а гравій: чим будували Вервольф”

Геологія та надрокористування, Новини

Ця історія почалась не з архівів, не з карт і не зі схем. Вона почалась із фрази, яку наш головний геолог кинув мимохідь. Людина він спокійна, навіть трохи флегматична. Зайвого не скаже — але коли вже говорить, зупиняєшся і слухаєш.

Колись він працював у державній структурі. І якось був залучений до досліджень на території ставки Гітлера “Вервольф” — того самого бункера під Вінницею. Ну… сподіваємось, це справді були офіційні дослідження, а не варіант “відколов шмат, поки ніхто не бачив”. Але як би там не було — спостереження він зробив дуже цікаве.

“Бетон на ставці — не зі щебеню. Там гравій.”

Це зауваження одразу викликало цікавість. Адже в серйозних бетонних конструкціях зазвичай використовують саме щебінь — твердий, дроблений, з чіткими гранями. А тут — гравій. Природний, округлий, окатаний. І, що найцікавіше — гранітний.

А це вже нетипово. В Україні гравій — річ не рідкісна. Але здебільшого він складається з порід кварцитовидного пісковику: міцний, так, але не граніт. А от гранітний гравій — зовсім інша історія. Такий матеріал зустрічається переважно у північній Європі, зокрема в Скандинавії. В Україні ж він не трапляється.

Тобто цей гравій — точно не місцевий.

За словами геолога, близько 90% кам’яної частини в бетоні ставки — це саме цей гранітний гравій. Решта — місцевий щебінь. І це ще дивніше, бо зовсім поруч, на той час, уже працювали гранітні кар’єри — Стрижавський, Гніванський. Але їхню продукцію практично не використали.

Чому? Можливо, були технічні чи організаційні обмеження. А можливо — інженери просто точно знали, який саме матеріал їм потрібен. І цей гравій відповідав вимогам: висока міцність, стабільна фракція, ідеальна форма зерен для щільного бетону.

І ось тут ми переходимо від історії — до сьогодення.

Бо гравій — це не “другосортний” матеріал. У нас його мільйони кубів. Так, він не гранітний. Але достатньо міцний для доріг, бетонів загального призначення, благоустрою. І головне — його видобуток у рази дешевший, ніж у щебеню. Він не потребує дроблення, має природну форму, і, до речі, ще й виглядає естетично.

Гравій має свій потенціал. І приклад із Вервольфу це тільки підтверджує.

До речі, коли ми раніше публікували цю історію, нам написали цікаве повідомлення в коментарях:

“Я був на екскурсії в ставці. Екскурсовод казав, що щебінь (чи то гравій) привозили з Одеси.”

Так як, у самій Одесі й області гранітного гравію немає, він там інший. Із цього припускаємо: матеріал могли завозити морем — з Європи, доставляти в Одеський порт, а звідти вже — залізницею або вантажівками до Вінниці, на будівництво ставки.

???? Маємо добірку родовищ та перспективних ділянок гравію в центральній та західній України —  можна ознайомитися у нас на сайті за посиланням: http://plast.vn.ua/%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8…/
Зацікавить якийсь конкретний варіант — записуйтесь на консультацію, раді будемо допомогти!

Як надрокористувачу оформити земельну ділянку.

Геологія та надрокористування, Новини
⛏️ Маєш спецдозвіл на надра? Тоді час взятись за землю!
Спеціальний дозвіл на користування надрами — це лише старт.
Щоб офіційно розпочати роботи на конкретній території, потрібно оформити земельну ділянку. І робиться це на підставі земельного сервітуту, відповідно до статті 66 Земельного кодексу України (зі змінами 2023 року).
⚖️ Спецдозвіл — не означає право на землю
Закон чітко передбачає: земля надається надрокористувачу на підставі сервітуту, причому без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Тобто ділянка залишається сільськогосподарською, лісовою, промисловою — але ви можете на ній працювати в межах свого дозволу на надра.
???? Як оформити сервітут, якщо земля державна або комунальна?
Починаємо з того, чи сформована ділянка:
???? Варіант 1: Ділянка не сформована (біла пляма на кадастровій карті ????
Надрокористувач подає до розпорядника земель:
Заяву з проханням надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
Графічні матеріали з орієнтовним розміщенням ділянки (відповідно до координат із спецдозволу);
Копію спецдозволу на користування надрами (це і є ваше «право входу»).
Після погодження: отримуєте дозвіл ➡ замовляєте проєкт у землевпорядної організації ➡формуєте земельну ділянку (отримуєте кадастровий номер) ➡переходите до укладення договору сервітуту.
???? Варіант 2: Ділянка сформована (кадастровий номер є)
У такому випадку подається:
Заява про укладення договору земельного сервітуту;
Графічні матеріали (координати згідно з вашим спецдозволом);
Проєкт договору про встановлення земельного сервітуту;
Копія спецдозволу на користування надрами;
Письмова згода землекористувача (якщо ділянка перебуває в оренді чи іншому користуванні);
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини ділянки (якщо сервітут стосується лише її частини; розробляється без отримання дозволу).
Після цього — підписання договору і державна реєстрація сервітуту.
???? Якщо земля у приватній власності
Алгоритм простий:
Укладаєте договір земельного сервітуту з власником ділянки;
Реєструєте договір у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
Якщо сервітут на частину ділянки — додається технічна документація (без окремого дозволу на її розроблення).
???? Висновок
Оформлення сервітуту — це не лотерея. Тут усе чітко: спецдозвіл є — далі збираєш документи, подаєш, реєструєш — і працюєш офіційно.
Жодної магії. Просто юридично правильний шлях від дозволу до кар’єру — чи що там у вас у планах ????).

Як продати свою ідею державі й ще й заплатити за це!

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини
Як продати свою ідею державі й ще й заплатити за це! ????????
Усі спецдозволи на надра, які сьогодні виставляються на аукціонах, ініціювали не геонадра, а підприємства та підприємці, які самі ж хотіли їх придбати.
???? ЕТАП 1: Будь ініціативним (але не надто!)
Ви – ініціатор аукціону:
✅ Знаходите перспективну ділянку.
✅ Витрачаєте час, гроші, ресурси.
✅ Оформлюєте документи та подаєте заявку.
✔️ Документи подано! Чекаєте схвалення? Наївно…
???? Відповідь від геонадр (одна з найпоширеніших): “Невірні координати, повернуто на доопрацювання!”
???? Що робити?
✔️ Геонадра мають правильні координати? – Так.
✔️ Виправляють їх самі? – Ні.
✔️ Надсилають вам правильні? – Теж ні.
???? «Заплатіть, і ми їх визначимо!»
???? Ви платите, щоб дозвіл ВЗАГАЛІ могли виставити на аукціон!
???? ЕТАП 2: Аукціон “Купи свою ж роботу!”
Дозвіл виставлено на торги! Ура! Але…
❌ Ви – просто ще один учасник.
❌ Жодних переваг за те, що зробили всю роботу.
❌ Ви торгуєтеся за спецдозвіл на рівні з усіма!
???? ЕТАП 3: ФІНАЛЬНИЙ АКОРД
???? Аукціон завершено, дозвіл продано!
???? Але гроші за підготовку комплекту аукціонної документації йдуть чомусь не вам… а знову геонадрам!
???? Результат:
✅ Ви зробили всю роботу (чи, принаймні, левову частку).
✅ Геонадра отримали гроші на всіх етапах.
✅ Дозвіл забрав той, хто виграв торги.
????????А ви? Ну… хочете ще раз? ????
Бізнес – це ризик…
???? Ризикувати – нормально. Але коли за ініціативу не дякують, а ще й виставляють рахунок, бажання ініціювати якось швидко зникає.
???? Якщо кожен, хто хоче зробити щось корисне, отримує не підтримку, а квест “заплати ще”, то наступного разу він просто нічого не зробить.

Готуємося до битви за надра!

Геологія та надрокористування, Новини
???? Готуємося до битви за надра!
???? Відеогляд лотів четвертого аукціону спецдозволів – уже тут!
???? Торги відбудуться 1 квітня 2025 року. І це не жарт ????
7 ділянок надр — бурштин, мармур, торф, граніт, підземні води, пісок та гравій!
Кожен знайде собі щось до душі: хочеш розкіш — бери мармур, хочеш тепло — обирай торф, хочеш блиск — бурштин чекає. А якщо шукаєш просто стабільність — підземні води ніколи не підведуть ????
???? Поглянь відео, прикинь, на яку ділянку поклав око, і готуй ставку. Бо переможе той, у кого не лише розум, а й швидкий інтернет під час торгів ????
???? Посилання на відео — https://youtu.be/cNXgHzPaAlE
1 2 3