Надрокористування сьогодні: межі дозволу — межі безпеки


Отримати дозвіл на користування надрами в Україні у 2025 році — це не просто “папір”. Це стратегічне рішення, яке відкриває шлях до геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин. І тепер усе це — в одному документі: наскрізний дозвіл.
ТОВ «ПЛАСТ» оформлює спецдозволи на надра під ключ. Ми не просто консультуємо — ми робимо.
☑ Документи — без зайвого: готуємо повний пакет — через аукціон або без нього*
☑ Геоаналіз — точно: перевіряємо ПЗФ, санітарні зони, ризики
☑ Контур — без помилок: визначаємо межі дозволу, готуємо схему
☑ Кабінет — під контролем: супровід в електронному кабінеті
☑ Аукціон — під ключ: готуємо, супроводжуємо, оформлюємо
☑ Програма робіт — як має бути: розробляємо угоду і програму
☑ Держоргани — без зайвих дзвінків: усе погоджуємо за вас
Замість окремих дозволів на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування, держава впровадила єдиний наскрізний дозвіл. Тепер ви можете охопити весь цикл робіт одним документом. Вся процедура максимально цифровізована — від подачі заявки до отримання дозволу все відбувається онлайн через електронний кабінет надрокористувача. Основний механізм — відкриті електронні торги в системі «Прозорро.Продажі». Проте в окремих випадках, наприклад, якщо ви володієте земельною ділянкою до 25 га та працюєте з копалинами місцевого значення, можна обійтись без аукціону.
✔ Повний супровід — від ідеї до дозволу
✔ Юридичні гарантії і досвід понад 20 років
✔ Одна команда: геологи, юристи, геодезисти
✔ Швидке оформлення, без бюрократії
Хочете знати, скільки коштує дозвіл саме для вашої ділянки?
Зв’яжіться з нами — і ми все пояснимо.
ТОВ «ПЛАСТ» — дозволи на надра без зайвих слів, дій і проблем.
Вінницька водонапірна вежа — це не просто споруда. Це міський символ, що дивиться на Європейську площу вже понад сто років. Зведена у 1911 році, реконструйована у 80-х, сьогодні вона приймає відвідувачів як музей. І саме тоді, під час реконструкції, у її стінах з’явились цікаві оздоблювальні матеріали, які варто роздивитися уважніше.
Внутрішнє оздоблення вежі виконано з каменю, який добре знайомий багатьом — навіть якщо ви не знали його назви.
— Вірменський туф — легкий, пористий, з легким рожевим або бордовим відтінком. Його настільки багато у Вірменії, що в Ленінакані свого часу працював завод, який виготовляв спеціальні машини для розпилювання саме туфу. А вже звідти він їздив по всьому СРСР.
— Жетибайський вапняк — з Казахстану. Камінь, у якому видно справжнісінькі раковини! У прямому сенсі. Плити виглядають так, ніби їх вирізали зі стародавнього морського дна.

Поки ми працювали з фото, кілька колег одразу згадали:
“Такі ж плити — у коридорах ВНТУ”,
“І у ‘Книжці’ в центрі міста — ті самі текстури”.
І правда. У радянські часи такі матеріали використовували всюди, де треба було швидко й масово: університети, лікарні, вокзали, адмінбудівлі, під’їзди…
Ці оздоблювальні матеріали стали майже непомітними — як тло, яке з нами десятиліттями. Але якщо придивитися, в них можна побачити набагато більше:
— не лише технічну необхідність
— а ще естетику епохи
— і навіть спробу прикрасити буденне
Сьогодні ми знаємо їхню назву, походження і навіть логістику їхньої подорожі. Але головне — ми знаємо, що вони досі серед нас. У стінах, коридорах і сходових клітках.
Варто лиш підняти очі — і побачити.
Ще понад десять років тому наше підприємство створило серію карт родовищ твердих корисних копалин для окремих областей України, зосередивши увагу на Центральному та Західному регіонах. Мета була зрозуміла й актуальна: зробити доступною систематизовану інформацію про природні ресурси — для фахівців галузі, інвесторів і всіх, хто цікавиться надрами нашої держави.
У наступні роки було впроваджено інтерактивну карту від Геонадра України, яка значно спростила доступ до даних. Однак із 2022 року її функціонування обмежене, і тому наші карти знову стають у нагоді як джерело перевіреної інформації.
У відкритому доступі — мапи Київської, Житомирської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької та Рівненської областей з нанесеними родовищами твердих корисних копалин.
Ми переконані: доступ до знань — основа для сталого розвитку і зважених рішень.
Ці матеріали будуть корисні: Підприємцям у галузі надрокористування, інвесторам, які вивчають ресурсний потенціал України, геологам, аналітикам, студентам, дослідникам
Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.
Ця історія почалась не з архівів, не з карт і не зі схем. Вона почалась із фрази, яку наш головний геолог кинув мимохідь. Людина він спокійна, навіть трохи флегматична. Зайвого не скаже — але коли вже говорить, зупиняєшся і слухаєш.
Колись він працював у державній структурі. І якось був залучений до досліджень на території ставки Гітлера “Вервольф” — того самого бункера під Вінницею. Ну… сподіваємось, це справді були офіційні дослідження, а не варіант “відколов шмат, поки ніхто не бачив”. Але як би там не було — спостереження він зробив дуже цікаве.
“Бетон на ставці — не зі щебеню. Там гравій.”
Це зауваження одразу викликало цікавість. Адже в серйозних бетонних конструкціях зазвичай використовують саме щебінь — твердий, дроблений, з чіткими гранями. А тут — гравій. Природний, округлий, окатаний. І, що найцікавіше — гранітний.
А це вже нетипово. В Україні гравій — річ не рідкісна. Але здебільшого він складається з порід кварцитовидного пісковику: міцний, так, але не граніт. А от гранітний гравій — зовсім інша історія. Такий матеріал зустрічається переважно у північній Європі, зокрема в Скандинавії. В Україні ж він не трапляється.
Тобто цей гравій — точно не місцевий.
За словами геолога, близько 90% кам’яної частини в бетоні ставки — це саме цей гранітний гравій. Решта — місцевий щебінь. І це ще дивніше, бо зовсім поруч, на той час, уже працювали гранітні кар’єри — Стрижавський, Гніванський. Але їхню продукцію практично не використали.
Чому? Можливо, були технічні чи організаційні обмеження. А можливо — інженери просто точно знали, який саме матеріал їм потрібен. І цей гравій відповідав вимогам: висока міцність, стабільна фракція, ідеальна форма зерен для щільного бетону.
І ось тут ми переходимо від історії — до сьогодення.
Бо гравій — це не “другосортний” матеріал. У нас його мільйони кубів. Так, він не гранітний. Але достатньо міцний для доріг, бетонів загального призначення, благоустрою. І головне — його видобуток у рази дешевший, ніж у щебеню. Він не потребує дроблення, має природну форму, і, до речі, ще й виглядає естетично.
Гравій має свій потенціал. І приклад із Вервольфу це тільки підтверджує.
До речі, коли ми раніше публікували цю історію, нам написали цікаве повідомлення в коментарях:
“Я був на екскурсії в ставці. Екскурсовод казав, що щебінь (чи то гравій) привозили з Одеси.”
Так як, у самій Одесі й області гранітного гравію немає, він там інший. Із цього припускаємо: матеріал могли завозити морем — з Європи, доставляти в Одеський порт, а звідти вже — залізницею або вантажівками до Вінниці, на будівництво ставки.
Маємо добірку родовищ та перспективних ділянок гравію в центральній та західній України — можна ознайомитися у нас на сайті за посиланням: http://plast.vn.ua/%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8…/
Ви готові взяти участь в аукціоні на надра: документи в порядку
, гроші є
, бажання купити спецдозвіл теж. Але раптом з’являється несподівана перепона – без другого учасника вам нічого не продадуть.
Немає конкурентів? Немає угоди! ![]()
Класика жанру: цегельний завод хоче купити дозвіл на видобуток глини. Нікому більше ця глина не потрібна. Завод готовий платити
, працювати
, створювати робочі місця. Але система каже: «Ні, де другий учасник?» ![]()
Якщо на аукціоні лише один учасник – торги скасовують
. Але це ще не все! Призначають повторний аукціон
і… знижують ціну вдвічі! І якщо знову один учасник – ще мінус 50%! А якщо і за таку смішну ціну конкурет не з`явиться – просто знімаємо лот з торгів. Ура! Надра залишаються в землі
, завод стоїть
, бюджет без податків, але головне – все по правилах! ![]()
Уявіть собі магазин
, де ви хочете купити телефон за 10 000, а продавець каже: «Почекайте, може ще хтось захоче. Якщо ні – розіграємо за 5000, але тільки для двох. Ти все ще один? Тоді сховаємо телефон на складі
. Може, років через десять з’явиться двоє покупців». Звучить логічно? Ні? Але саме так зараз працюють аукціони на надра! ![]()
Є ще варіант – «підсадний кролик»
. Якщо знайти «конкурента для галочки», Антимонопольний комітет тут як тут
: «А чи не змова це?» Якщо доведуть – дозвіл заберуть, гроші не повернуть, завод стоятиме, але зате боротьба за чесність переможе! ![]()
Можливо, варто спростити цей процес? Дати можливість єдиному реальному покупцеві придбати спецдозвіл без зайвого клопоту? ![]()
Адже головною метою є не створення видимості конкуренції, а запуск виробництва та отримання реальних економічних вигод
.
P.S. ділянки, які зараз виставляються на аукціонах з надр, були ініційовані не Геонадрами, а конкретними заявниками. Які тепер змушені чекати міфічного конкурента, або ж забути про свій бізнес-план
.
Звітність за формами №5-гр та №7-гр за 2024 рік подається через електронний кабінет надрокористувача
📢 Увага, надрокористувачі!
Форми №5-гр і №7-гр є обов’язковими для подання звітності у сфері використання надр. Відтепер звітування за цими формами здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, що має спростити процес подання та забезпечети прозорість обліку.
Що таке звітність за формами №5-гр та №7-гр?
✅ Форма №5-гр: використовується для подання звіту про обсяги видобутих і використаних корисних копалин.
✅ Форма №7-гр: містить дані про стан запасів родовищ корисних копалин.
Як подати звітність через електронний кабінет?
Важливе оновлення:
Станом на 16 січня 2024 року функція подання звітності за формою №5-гр у електронному кабінеті досі недоступна. Звітність за формою №7-гр доступна для подання.
Для докладнішої інформації та наочних інструкцій перегляньте наш відеоогляд:
🎥Дивіться відео тут: https://youtu.be/6Q4eGU1P4CU
Слідкуйте за оновленнями, щоб вчасно подати звіти та виконати всі вимоги законодавства!
Згідно змін, внесених до Наказу Мінприроди України від 14.03.2019 року № 97 «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0789-16/ed20240301#Text), які набрали чинності, ще 01 березня 2024 року, річна звітність про рух балансових запасів за формою 5-ГР заповнюється в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (далі – Електронний кабінет).
Таким чином, має відбутись перехід від паперової до електронної звітності за формою 5-гр для надрокористувачів, які видобувають тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини.
Однак, з 01.03.2024 і по 10 січня 2025 року даний функціонал в електронному кабінеті не активний (скрін 1).
Скрін 1

Електронна звітність за формою 7-гр для надрокористувачів, які видобувають підземні води, вже давно відкрита і відповідна форма завантажується в електронному кабінеті – скрін 2. (Чи нормально працює, ще не знаємо, не подавали, розповімо про це трохи згодом).
Скрін 2

Тож ми вже приготувались подавати паперову звітність, однак, Держгеонадра України 08 січня 2024 року на своєму сайті оприлюднили наступне повідомлення (https://www.geo.gov.ua/do-uvahy-nadrokorystuvachiv-10/):
«Державна служба геології та надр України інформує про те, що у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та ускладненням ідентифікації певних категорій надрокористувачів під час проходження процедури електронної ідентифікації в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі, строки, визначені в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97 щодо подачі форми звітності 7-ГР (підземні води) до 20 січня та до 5 лютого для форми 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) зупиняються.
Терміни подачі звітності за формою 6-гр (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) залишаються без змін (до 5 лютого). Звітування за цією формою здійснюється в паперовому вигляді.
Подання форм звітності 7-ГР (підземні води) та 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (nadra.gov.ua) відбуватиметься після відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.»
Тож, виходить електронній звітності таки бути! Очікуємо!
Щоправда як це все буде відбуватись, поки більше питань. З досвіду, який ми отримали користуючись електронним кабінетом надрокористувача, не всі його функції одразу ж запрацювали як слід, для нормального функціонування окремих розділів знадобилось декілька місяців (щоправда то було на самому початку запуску електронного кабінету). Однак і часу до подання звітності залишилось не багато, навіть з урахуванням зупинення строків.
Можливо, на додачу до цього, окрім зупинення строків, Держгеонадра на цей рік додатково продовжить строки подання самої звітності через електронний кабінет, адже не відомо як відреагує сервіс на одночасну атаку доволі значної кількості надрокористувачів, які до того ж робитимуть це вперше і, цілком вірогідно, наступатимуть на всі можливі граблі.
Одним із найважливіших питань для потенційних надрокористувачів є: “Скільки коштує спеціальний дозвіл на користування надрами у 2025 році?”
Для зручності та швидкого отримання відповіді ми створили онлайн-калькулятор початкової ціни дозволу на надра (ПЦД) для деяких найпоширеніших корисних копалин.
Зверніть увагу:
Більшість спецдозволів на надра сьогодні реалізуються шляхом проведення аукціону, тому остаточна ціна спеціального дозволу визначається за результатами електронних торгів, а розрахунок ПЦД є орієнтовним і може відрізнятися від ціни розрахованої Держгеонадрами.
Що враховує наш калькулятор?
Калькулятор базується на положеннях п.5 та п.9 Методики визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р. (із внесеними змінами 2023р.) Він дозволяє розрахувати орієнтовну початкову вартість дозволу для найпоширеніших видів корисних копалин.
1. Калькулятор початкової ціни дозволу (ПЦД) для родовища із наявними балансовими запасами (піску, суглинку, граніту, вапняку, пісковику), і з дати затвердження запасів в ДКЗ України пройшло більше року:
2. Калькулятор вартості початкової ціни дозволу (ПЦД) родовища/ділянки надр без балансових запасів:
Якщо калькулятор не охоплює потрібні вам корисні копалини, скористайтеся Методикою визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р., або зв’яжіться з нами, і наші фахівці допоможуть виконати розрахунок за Методикою чи нададуть консультацію.
Корисні посилання:
Процедура надання спеціального дозволу регулюється:
Для обчислення вартості спецдозволів використовуємо:
⛏ Камінь будівельний:
➜ Частина 3 (сторінки 106-135)
⛏ Гіпс:
⛏ Пісок та гравій:
➜ Пісок і гравій (сторінки 390-425)
⛏ Вапняк та крейда:
➜ Вапняк, крейда (сторінки 160-177)
➜ Вапняк, крейда (сторінки 178-195)
➜ Вапняк на блоки (сторінки 136-153)
➜ Вапняк для цукрової пром. (сторінки 192-195)
⛏ Цементна сировина:
➜ Цементна сировина (сторінки 20-35)
⛏ Скляна сировина:
➜ Скляна сировина (сторінки 1-2)
⛏ Доломіт:
⛏ Щебенева продукція:
⛏ Гіпс:
⛏ Пісок:
➜ Частина 1 (сторінки 438-457)
➜ Частина 2 (сторінки 458-477)
⛏ Вапняк, крейда:
➜Вапняк крейда (сторінки 118-139)
⛏ Вапняк для розпилювання на блоки:
➜Вапняк для розпилювання на блоки (сторінки 98-117)
⛏ Вапняк для цукрової промисловості:
➜ Вапняк для цукрової промисловості (сторінки 138-150)
⛏ Цементна сировина:
⛏ Доломіт, мармур:
Доломіт, мармур (сторінки 410-415)
⛏ Камінь облицювальний:
⛏ Камінь будівельний:
⛏ Пісок :
⛏ Пісок для скла:
Пісок для скла (сторінки 132-140)
⛏ Гравій
⛏ Вапняк (для цукрових заводів):
Вапняк (для цукрових заводів) (сторінки 92-101)
⛏ Вапняк (для вапна):
Вапняк (для вапна) (сторінки 73-91)
⛏ Вапняк (для розпилювання на блоки):
⛏ Камінь будівельний:
⛏ Пісок:
⛏ Крейда, вапняк:
⛏ Пісок:
далі буде…
На сайті Геонадр України щоквартально публікуються ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо), які використовуються при визначенні початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами. Така ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства є обов’язковою для визначення початкової ціни дозволу згідно з пунктом 5 Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами.
На четвертий квартал 2024 року ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства деяких поширених корисних копалин наступна:
Щебінь за 1м3 — 332,55 грн.
Каолін первинний за 1т — 427.80 грн.
Суглинок за 1м3 — 180,00 грн.
Пісок за 1м3 – 4427,30 грн !
Саме так, Ви не помилилися, за оприлюдненими даними, середня вартість піску в Україні у 4 кв 2024 року — 4427,30 грн за 1 м3. І мова не про кварцевий пісок для скляної промисловості, він, доречі, значно дешевший — 573.40 грн. за 1 тонну, мова про звичайний будівельний, яружний (кар`єрний) чи річковий пісок, реальна середня вартість якого на кар`єрах становить близько 200 грн за м3.
До відома, ще в ІІ кварталі 2024 року, оприлюднена вартість піску становила – 165,48 грн за 1м3, а в ІІІ та IV кварталах з незрозумілих причин збільшилася у понад 25 разів до 4427,30 грн за 1м3.
І, якщо оприлюднена на сайті Геонадр України вартість піску збільшилась у понад 25 разів, то і вартість дозволу на видобування піску пропорційно збільшилась. (Виняток: у випадку, якщо з дати затвердження запасів до дати розрахунку початкової ціни дозволу пройшло не більше одного року, застосовується ціна одиниці товарної продукції, яка була визначена під час затвердження в ДКЗ України)
Тобто, внаслідок “дивовижного” зростання ціни одиниці товарної продукції піску, початкова вартість дозволу на видобування піску зростає у понад 25 разів, і дозвіл, який би виставлявся на аукціон у другому кварталі з початковою ціною – 500 тис грн, зараз стартуватиме на аукціоні з ціни у понад 12 млн. грн.
Може саме тому, на аукціонах останнім часом не виставлялись спецдозволи на видобування піску.
Цікаво також дізнатись яким же чином була визначена така вартість піску, чи дійсно хтось в
Україні продає звичайний будівельний пісок по 110 $ за тонну?
Отримання спеціальних дозволів на надра 2024-2025рр.
Вже більше року, як працює нова процедура отримання спеціальних дозволів на користування надрами через електронний кабінет надрокористувача.
Процедура отримання спецдозволів на надра, докорінно змінилася у порівнянні з попередніми роками. Що змінилося?
Процедура отримання дозволів тепер регламентується безпосередньо Кодексом України про надра та Постановою КМУ № 993 від 2023р. «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»
Основні зміни :
Для отримання дозволу, необхідно
Функціонал електронного кабінету значно спрошує та пришвидшує отримання спеціальних дозволів у порівнянні з попередньою процедурою, однак враховуючи специфіку галузі залишається ряд питань, які потребують спеціальних знань.
Так, на сайті Держгеонадр України міститься інформація про подані комплекти документів для отримання спецдозволу, та етапи їх опрацювання, однак переважна більшість цих комплектів або залишені без розгляду, або за результатами їх опрацювання надані відмови. Найпопулярніші відмови: надання недостовірних відомостей (під якими майже завжди мають на увазі невідповідність наданих координат); зауваження від Міндовкілля; подання неповного комплекту документів; невідповідність виду користування надрами; зауваження щодо наданих графічних матеріалів і т.д.
Все частіше у мережі з’являються публікації про дефіцит піску для будівництва і особливо про виснаження його запасів у світовому масштабі.
Чи насправді такий, на перший погляд досить поширений ресурс, може закінчитись?
По перше, наявність піску на поверхні далеко не завжди свідчить про поширення його на глибину та наявність у достатній кількості для промислового використання.
По друге, пісок хорошої якості зустрічається досить рідко. Наприклад, згідно карти кінця минулого століття (на жаль пізніше такі роботи не проводились) піски наявні на більшій частині площі Правобережної України. Але при цьому перспективні площі для виявлення родовищ якісних пісків становлять близько 5% від загальної площі їх поширення.

Якщо врахувати, що на цих перспективних площах піски належної якості і у належній кількості можуть бути виявлені тільки в окремих місцях, і далеко не скрізь можливе їх видобування через забудову, комунікації, річки, ліси, природоохоронні об’єкти, приватизовані землі і т.д., ці площі зменшаться ще щонайменше на порядок.
Чим відрізняються якісні піски і перспективні площі з покладами таких пісків від решти території, на якій зустрічаються піски?
По перше, пісок для виробництва бетонів, розчинів, для дорожного будівництва повинен бути різнозернистим (містити різні фракції зерен у певному співвідношенні), достатньо крупним, з мінімальним вмістом пилу та глини.
Через значний вміст пилу і глини 90-95% поширених у природі пісків не відповідають вимогам стандартів, зокрема ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт», згідно якого вміст цих домішок у піску не повинен перевищувати 2-3% для бетонів і 7% для будівельних розчинів та дорожних робіт.
Також пісок повинен містити на більше 15-20% дрібної фракції – зерен розміром менше 0,16 мм і достатню кількість більш крупних фракцій, але не крупніше 5 мм.
Чи використовуються піски які не відповідають стандарту?
Так, використовуються і не тільки для засипки котлованів, а і в будівництві. Але за таких обставин гарантувати міцність матеріалів і особливо їх морозостійкість та довговічність не можна.
Чи можна з неякісного піску отримати пісок, що відповідатиме стандарту?
У більшості випадків так. Але це будуть додаткові витрати і значна кількість видобутого матеріалу піде у відходи.
Де і як можна видобувати якісний пісок у промислових об’ємах?
По перше, є розвідані родовища з запасами від кількох сотень до десятків мільйонів кубічних метрів, у тому числі ще не надані у користування. Серед них є родовища пісків, що повністю відповідають вимогам згаданого стандарту. Для видобування піску на таких родовищах можна отримати спеціальний дозвіл користування надрами.
По друге, є перспективні площі на яких можна виявити і розвідати запаси піску у необхідній кількості. Зокрема такі площі є на Волині, в долині р.Горинь поблизу міст Острог, Нетішин на Рівненщині та Хмельниччині, поблизу Коростеня та Коростишева на Житомирщині, вздовж річок Рось, Роставиця на Житомирщині і Київщині, у нижній частині Південного Бугу на Миколаївщині.
Як отримати дозвіл на видобування піску?
Перший спосіб – отримати дозвіл на розвідане родовище, яких, з хорошою якістю піску та умовами видобування, на жаль, не багато.
Другий – отримати дозвіл на вивчення (розвідку) піску з наступним його видобуванням.
Які при цьому виникають проблеми і як їх вирішити?
Дозволи, як на видобування, так і на вивчення з наступним видобуванням, надаються через аукціон. Тому подання зави не гарантує отримання дозволу. Крім цього, для участі у аукціоні як на видобування, так і на вивчення піску, необхідний гарантійний внесок – 2 млн.грн., що у 2 рази більше ніж для інших будівельних матеріалів через його популярність.
Однак, останнім часом (з квітня 2023 року) появився досить привабливий варіант отримання дозволу як на вивчення, так і на видобування піску – без аукціону та гарантійного внеску. Цей варіант доступний власникам земельних ділянок на яких наявні поклади піску. До речі, на даний час продаж-купівля земельних ділянок приватної власності звична справа.
З багаторічного досвіду пошуків та розвідки родовищ пісків переконливо рекомендуємо перед покупкою дозволу на видобування чи вивчення піску, або земельної ділянки для цих же потреб, переконатись у наявності покладів піску відповідної якості та у достатній кількості.
При вашій зацікавленості надамо інформацію про розвідні родовища піску, перспективні ділянки для їх розвідки, проведемо їх обстеження з відбором, аналізом проб та оцінкою запасів, підготуємо документи для отримання дозволу через аукціон чи без аукціону.
Надрокористувачам дозволено розширювати межі родовищ та збільшувати обсяги балансових запасів
без проведення аукціону та будь-яких погоджень.
Формально механізм розширення меж спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону існував і раніше (п.п.2 п.8 Порядку, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05.2011).
Однак практично він міг бути використаний тільки для розширення площі отриманого раніше дозволу на геологічне вивчення і то, тільки за наявності протоколу ДКЗ, який під час вивчення, як правило, відсутній. Більш актуальним завжди було розширення меж для видобування корисних копалин – тобто розширення меж дозволу на розробку родовища. Таке розширення можна було здійснити на кількість запасів в розмірі до 50% від запасів, вказаних у раніше наданому дозволі. Але знову ж таки, тільки за умови, що такі запаси за межами дозволу раніше було розвідано і затверджено в ДКЗ і на них не видано дозвіл, що трапляється досить рідко. Або якщо навіть за межами дозволу є затверджені ДКЗ запаси, але їх кількість більше 50%, то розширити межі дозволу не можна було ні на усі запаси, ні на їх частку в розмірі менше 50% раніше наданих, оскільки механізму поділу запасів за межами дозволу практично не було.
Крім цього, розширення меж дозволу здійснювалось за процедурою надання дозволу – включаючи погодження державних органів та оцінку впливу на довкілля (ОВД).
Що змінилося?
Наказом Мінприроди від 04.11.2020 № 240, зареєстрованим в Мінюсті 17.12.2020 за № 1255/35538, внесено зміни в Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр, затверджений наказом Мінприроди від 14.06.2013 № 263, зареєстрованим в Мінюсті 10.07.2013 за № 1157/23689. Пунктом 1.4. згаданого порядку тепер передбачено, що державній реєстрації підлягають не тільки роботи, що проводяться на основі діючого спеціального дозволу на користування надрами, а й роботи та дослідження, які будуть виконуватись надрокористувачем на суміжній ділянці надр, площею не більше 50% від площі, вказаної в раніше наданому дозволі.
Таку реєстрацію може здійснити будь-який власник спеціального дозволу на користування надрами. Для цього достатньо тільки підготувати заяву, належне обгрунтування (опис робіт та досліджень, які будуть проводитись), проект форми-3гр та ситуаційний план з визначеними просторовими межами вивчення суміжної ділянки.
Реєстрація робіт з геологічного вивчення надр, за межами спеціального дозволу на користування надрами, дозволяє на законних засадах здійснити вивчення та підрахунок або розподіл запасів за межами спеціального дозволу і затвердити чи апробувати їх в ДКЗ України. Після цього у надрокористувача появляється реальна можливість розширення меж родовища.
Крім цього, Кодексом України «Про надра», з останніми змінами (№ 2805-IX від 01.12.2022), на відміну від постанови КМУ №615 від 30.05.2011, кількість запасів, що прирощуються не регламентується. До того ж, розширення меж дозволу тепер здійснюється у порядку внесення змін до чинного дозволу і потребує жодних погоджень, у тому числі і Мінприроди України, а також оцінки впливу на довкілля (ОВД).
ТОВ «Пласт» у продовж останніх двох років здійснено геолого-економічні оцінки декількох діючих родовищ, зокрема піску, граніту, базальту, вапняку, з метою розширення їх меж до 50% раніше наданої площі та збільшення обсягу запасів. Приріст запасів затверджено у Державній комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ), що дало можливість видобувним підприємствам значно збільшити площу та балансові запаси родовищ.
Постановою КМУ від 4 липня 2023 р. №749 внесено зміни до постанови КМУ від 15 жовтня 2004 р. №1374 «Про затвердження Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами».
В результаті, якщо раніше початкова вартість дозволу на вивчення визначалась виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму (17 грн.) то тепер вона визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (6700 грн).
Крім цього, якщо раніше дозволи на вивчення видавались на 3 або 5 років, то тепер, у зв’язку з останніми змінами, внесеними до Кодексу України «Про надра» (№ 2805-IX від 01.12.2022), дозволи видаються на геологічне вивчення з подальшим видобуванням корисних копалин, як правило на 20 років. Відповідно, при отриманні такого дозволу, розрахунок його початкової вартості здійснюється на 20 років.
Таким чином, якщо вартість дозволу на вивчення корисних копали місцевого значення (наприклад піску) раніше становила: 17 × 50 × 3 = 2550 грн. за 1 га площі, то тепер вартість такого дозволу складе: 6700 × 0,2 × 20 = 26800 грн. за 1 га площі, тобто у 10,5 разів більше.
Аналогічно, якщо вартість дозволу на вивчення корисних копали загальнодержавного значення (крім металевих, бурштину, горючих) раніше становила: 17 × 150 × 1 = 12750 грн. за 1 га площі, то тепер вартість такого дозволу складе: 6700 × 0,4 × 20 = 53600 грн, тобто у 4,2 рази більше.
Вартість дозволу на вивчення бурштину складе: 6700 × 2,6 × 20 = 348400 грн, що у 27 разів більше, ніж до внесення змін до згаданої постанови.
Це безпосередньо стосується і дозволів, які отримують без проведення аукціону, наприклад, власники земельних ділянок.
За таких обставин, коли дозвіл на вивчення (розвідку) наприклад піску на площі 40 га, обійдеться щонайменше у понад 1 млн.грн., доцільно мінімізувати площу дозволу шляхом попереднього встановлення площі залягання кондиційного піску, оскільки кожен лишній гектар площі отриманого дозволу, навіть при відсутності торгів на аукціоні, обійдеться у близько 30 тис.грн.
ТОВ «Пласт» має понад 30-річний досвід ведення робіт з пошуків, попередньої оцінки та детальної розвідки запасів твердих неметалевих корисних копалин – піску, піщано-гравійної сировини, буто-щебеневої сировини (граніту, базальту, пісковику та ін..), вапняків для різних потреб, цегельної сировини, каоліну та інших корисних копалин.