Ця історія почалась не з архівів, не з карт і не зі схем. Вона почалась із фрази, яку наш головний геолог кинув мимохідь. Людина він спокійна, навіть трохи флегматична. Зайвого не скаже — але коли вже говорить, зупиняєшся і слухаєш.

Колись він працював у державній структурі. І якось був залучений до досліджень на території ставки Гітлера “Вервольф” — того самого бункера під Вінницею. Ну… сподіваємось, це справді були офіційні дослідження, а не варіант “відколов шмат, поки ніхто не бачив”. Але як би там не було — спостереження він зробив дуже цікаве.

“Бетон на ставці — не зі щебеню. Там гравій.”

Це зауваження одразу викликало цікавість. Адже в серйозних бетонних конструкціях зазвичай використовують саме щебінь — твердий, дроблений, з чіткими гранями. А тут — гравій. Природний, округлий, окатаний. І, що найцікавіше — гранітний.

А це вже нетипово. В Україні гравій — річ не рідкісна. Але здебільшого він складається з порід кварцитовидного пісковику: міцний, так, але не граніт. А от гранітний гравій — зовсім інша історія. Такий матеріал зустрічається переважно у північній Європі, зокрема в Скандинавії. В Україні ж він не трапляється.

Тобто цей гравій — точно не місцевий.

За словами геолога, близько 90% кам’яної частини в бетоні ставки — це саме цей гранітний гравій. Решта — місцевий щебінь. І це ще дивніше, бо зовсім поруч, на той час, уже працювали гранітні кар’єри — Стрижавський, Гніванський. Але їхню продукцію практично не використали.

Чому? Можливо, були технічні чи організаційні обмеження. А можливо — інженери просто точно знали, який саме матеріал їм потрібен. І цей гравій відповідав вимогам: висока міцність, стабільна фракція, ідеальна форма зерен для щільного бетону.

І ось тут ми переходимо від історії — до сьогодення.

Бо гравій — це не “другосортний” матеріал. У нас його мільйони кубів. Так, він не гранітний. Але достатньо міцний для доріг, бетонів загального призначення, благоустрою. І головне — його видобуток у рази дешевший, ніж у щебеню. Він не потребує дроблення, має природну форму, і, до речі, ще й виглядає естетично.

Гравій має свій потенціал. І приклад із Вервольфу це тільки підтверджує.

До речі, коли ми раніше публікували цю історію, нам написали цікаве повідомлення в коментарях:

“Я був на екскурсії в ставці. Екскурсовод казав, що щебінь (чи то гравій) привозили з Одеси.”

Так як, у самій Одесі й області гранітного гравію немає, він там інший. Із цього припускаємо: матеріал могли завозити морем — з Європи, доставляти в Одеський порт, а звідти вже — залізницею або вантажівками до Вінниці, на будівництво ставки.

Маємо добірку родовищ та перспективних ділянок гравію в центральній та західній України —  можна ознайомитися у нас на сайті за посиланням: http://plast.vn.ua/%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8…/

Хто відповість за «пісок по 100 доларів»?

Ціна управлінської помилки, яка паралізувала цілу галузь — і чому ми маємо говорити про це публічно

Ця публікація — не емоційна реакція, а спроба звернути увагу на системну проблему, яка вже призвела до мільйонних збитків і може знову повторитися, якщо не зробити висновків і не забезпечити відповідальність.

Що сталося?

З третього кварталу 2024 року і майже до літа 2025-го ринок спецдозволів на видобуток піску фактично зупинився. Причина — непропорційне і штучне завищення ключового індикатора — ціни одиниці товарної продукції (ЦО), яка використовується для розрахунку вартості спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабміну №1374 від 15.09.2004 р., вартість дозволу визначається за спеціальною формулою. У цій формулі саме показник ЦО є визначальним.

У вказаний період для піску цей показник було встановлено на рівні 4427 грн за 1 м³. Це приблизно у 20 разів перевищувало реальну ринкову ціну, яка коливалась у межах 200–250 грн/м³. У доларовому еквіваленті — понад 100 доларів за кубометр піску, що є абсурдним для внутрішнього ринку.

До чого це призвело?

• Повна зупинка видачі спецдозволів на промисловий видобуток піску протягом трьох кварталів.
• Масове відкликання заявок компаніями, які вже готували документи для участі у процедурах.
• Втрати для бюджету у вигляді недоотриманої ренти, податків, зборів.
• Блокування розвитку інфраструктурних проєктів через недоступність нового піску.

Фактично, через адміністративне рішення було паралізовано доступ до одного з базових ресурсів для будівництва — піску.

Лише у другому кварталі 2025 року ситуацію вдалося частково стабілізувати: ЦО для піску було знижено до більш реального рівня — приблизно 219 грн/м³. Це дозволило ринку знову запрацювати. Очікується, що невдовзі буде оголошено нові конкурси, і перші спецдозволи нарешті почнуть видаватися.

Але цього недостатньо

Після 9 місяців простою, втрат і зупинок проєктів, ми не можемо задовольнитися лише «відкатом назад». Потрібно публічно поставити запитання:

• Хто допустив помилку у встановленні завищеного ЦО?
• Хто не відреагував вчасно, коли було очевидно, що ринок паралізований?
• Хто нестиме відповідальність за недоотримані мільйони для бюджету, втрати бізнесу, інвестицій та гальмування інфраструктурного розвитку?
• І головне — як гарантувати, що подібне не повториться в інших секторах?

Це не випадковість. Це — результат конкретних управлінських рішень або бездіяльності. Тому ми публікуємо цю статтю, щоб запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. Мовчання — найкраще середовище для нових системних помилок. А от публічність — єдиний шлях до відповідальності та реформ.

Стимулювання розвитку надрокористування в Україні

Відновлення активності у сфері надрокористування неможливе без стратегічного перегляду підходів до формування спеціальних дозволів. Сьогодні весь процес зосереджено на аукціонах: хтось формує пакет документів, витрачає час, кошти, проходить бюрократичні етапи — а в підсумку спецдозвіл може дістатися будь-кому. Ініціатор залишається поза грою.

Це створює парадокс: система, що мала б стимулювати розвиток, фактично стримує його.

Чому важливо заохочувати ініціаторів

Високі ризики, відсутність гарантій та нульова винагорода — ось реалії, в яких працюють ті, хто намагається запускати нові лоти. Очевидно, що за таких умов ініціатива — рідкісне явище. Проте саме вона є джерелом прогресу. Якщо ми хочемо якісного зростання галузі, нам потрібна система, яка буде не карати, а винагороджувати тих, хто готовий вкладати знання, час і ресурси.

Пропонується проста, але дієва модель: впровадити систему відстроченої винагороди для ініціаторів — у розмірі 5–15% від вартості проданого спецдозволу. Цей бонус може виплачуватись поступово — у міру запуску проєкту та появи прибутку.

Хто може стати новими ініціаторами — і як їх заохотити

Сьогодні всі лоти ініціюють ті, хто сам має намір їх купити. Це обмежує коло учасників та звужує потенціал ринку. Проте в Україні є чимало фахівців — геологів, інженерів, науковців, які мають глибокі знання про ресурси надр, але не беруть участі в системі через її невигідність. Їх не мотивує працювати на результат, адже вони не бачать винагороди за власну ініціативу.

Саме тому потрібно створити умови, за яких ці спеціалісти зможуть подавати обґрунтовані ідеї, готувати лоти, оформлювати документи — і знати, що у разі продажу спецдозволу, вони отримають справедливу винагороду. Йдеться не про додаткові державні витрати — жодних нових бюджетних платежів не потрібно. Просто частину прибутку від проданого спецдозволу варто віддати тим, хто створив цей актив.

Це проста, але ефективна логіка: ініціатива стає товаром, її купують, реалізовують — і діляться прибутком. Виграють усі: держава отримує більше якісних лотів і доходів, бізнес — підготовлені об’єкти для інвестицій, фахівці — стимул працювати й ініціювати нові проєкти.

Наслідки без ініціативи: застій, втрати і втрачені можливості

Якщо не змінити підхід, ми й надалі залишатимемо ринок у тіні, з низьким рівнем нових проєктів, браком конкурентоспроможних лотів і втратою інвестиційного інтересу. Коли система не підтримує ініціативу — вона вбиває розвиток. Навпаки, справедливе й фінансово обґрунтоване заохочення здатне перетворити фахові знання на двигун економіки.

Висновок: ініціатива — це не витрата, а інвестиція

Держава, бізнес і громади виграють лише тоді, коли ініціатива перетворюється на продукт, а не залишається лише на папері чи в голові. Щоб запустити нові родовища, відродити довіру до ринку та створити умови для партнерства між знанням і капіталом, потрібно не чекати дива, а будувати прозору, вигідну і чесну систему.

Бо там, де ініціатива винагороджується — завжди є рух вперед.

⚖️ Зміни у процедурі ДПР: тепер лише після затвердження запасів

З жовтня 2024 року набули чинності зміни до Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки (ДПР) родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Звітність за формами №5-гр та №7-гр за 2024 рік подається через електронний кабінет надрокористувача

📢 Увага, надрокористувачі!

Форми №5-гр і №7-гр є обов’язковими для подання звітності у сфері використання надр. Відтепер звітування за цими формами здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, що має спростити процес подання та забезпечети прозорість обліку.

Що таке звітність за формами №5-гр та №7-гр?
✅ Форма №5-гр: використовується для подання звіту про обсяги видобутих і використаних корисних копалин.
✅ Форма №7-гр: містить дані про стан запасів родовищ корисних копалин.

Як подати звітність через електронний кабінет?

1. Увійдіть до електронного кабінету надрокористувача через офіційний вебсайт.
2. Заповніть відповідні форми звітності, дотримуючись затверджених інструкцій.
3. Підпишіть звіти за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Важливе оновлення:
Станом на 16 січня 2024 року функція подання звітності за формою №5-гр у електронному кабінеті досі недоступна. Звітність за формою №7-гр доступна для подання.

Для докладнішої інформації та наочних інструкцій перегляньте наш відеоогляд:
🎥Дивіться відео тут: https://youtu.be/6Q4eGU1P4CU

Слідкуйте за оновленнями, щоб вчасно подати звіти та виконати всі вимоги законодавства!

Незважаючи, на те, що до частини державних реєстрів вже є доступ, а Держгеонадра України відновили роботу з видачі спеціальних дозволів, функціонал звітування за формою 5- гр станом на 13 січня 2025 року все ще не активний.

На даний час немає також ясності з якого саме часу зупинено строки подання звітності, з 20.12.2024 – дати прийняття Постанови Кабінету Міністрів №1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції» (що було б логічно), чи все ж таки з 08.01.2025 – дати відповідного повідомлення про зупинення строків подання звітності від Держгеонадр України. Якщо рахувати з першої дати, то строк подання звітності 5-гр настане не раніше 25 лютого 2025 (+ 20 днів), якщо з другої то поки набігло тільки 5 додаткових днів.

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!

Ми з радістю оголошуємо про створення власного YouTube-каналу PlastChannel. Це ще один крок до того, щоб зробити інформацію доступнішою та допомогти вам бути в курсі ключових подій і новин у сфері надрокористування.

Що на каналі?
Ми починаємо з презентацій та оглядів родовищ корисних копалин, спецдозволи на які виставлятимуться на аукціони. Ви зможете отримати детальну інформацію про перспективні ділянки, їхні характеристики та можливості для розвитку.

Долучайтеся вже зараз!
Не пропустіть найсвіжіші огляди й аналітику. Підписуйтесь на PlastChannel і залишайтеся в курсі всіх новин та оновлень.

Наш досвід — це ваші можливості для успіху.

Згідно змін, внесених до Наказу Мінприроди України від 14.03.2019 року № 97 «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0789-16/ed20240301#Text), які набрали чинності, ще 01 березня 2024 року, річна звітність про рух балансових запасів за формою 5-ГР заповнюється в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (далі – Електронний кабінет).

Таким чином, має відбутись перехід від паперової до електронної звітності за формою 5-гр для надрокористувачів, які видобувають тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини.

Однак, з 01.03.2024 і по 10 січня 2025 року даний функціонал в електронному кабінеті не активний (скрін 1).

Скрін 1

Електронна звітність за формою 7-гр для надрокористувачів, які видобувають підземні води, вже давно відкрита і відповідна форма завантажується в електронному кабінеті – скрін 2. (Чи нормально працює, ще не знаємо, не подавали, розповімо про це трохи згодом).

Скрін 2

Тож ми вже приготувались подавати паперову звітність, однак, Держгеонадра України 08 січня 2024 року на своєму сайті оприлюднили наступне повідомлення (https://www.geo.gov.ua/do-uvahy-nadrokorystuvachiv-10/):

«Державна служба геології та надр України інформує про те, що у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та ускладненням ідентифікації певних категорій надрокористувачів під час проходження процедури електронної ідентифікації в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі, строки, визначені в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97 щодо подачі форми звітності 7-ГР (підземні води) до 20 січня та до 5 лютого для форми 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) зупиняються.

Терміни подачі звітності за формою 6-гр (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) залишаються без змін (до 5 лютого). Звітування за цією формою здійснюється в паперовому вигляді.

Подання форм звітності 7-ГР (підземні води) та 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (nadra.gov.ua) відбуватиметься після відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.»

Тож, виходить електронній звітності таки бути! Очікуємо!

Щоправда як це все буде відбуватись, поки більше питань. З досвіду, який ми отримали користуючись електронним кабінетом надрокористувача, не всі його функції одразу ж запрацювали як слід, для нормального функціонування окремих розділів знадобилось декілька місяців (щоправда то було на самому початку запуску електронного кабінету). Однак і часу до подання звітності залишилось не багато, навіть з урахуванням зупинення строків.

Можливо, на додачу до цього, окрім зупинення строків, Держгеонадра на цей рік додатково продовжить строки подання самої звітності через електронний кабінет, адже не відомо як відреагує сервіс на одночасну атаку доволі значної кількості надрокористувачів, які до того ж робитимуть це вперше і, цілком вірогідно, наступатимуть на всі можливі граблі.

Одним із найважливіших питань для потенційних надрокористувачів є: “Скільки коштує спеціальний дозвіл на користування надрами у 2025 році?”

Для зручності та швидкого отримання відповіді ми створили онлайн-калькулятор початкової ціни дозволу на надра (ПЦД) для деяких найпоширеніших корисних копалин.

Зверніть увагу:

Більшість спецдозволів на надра сьогодні реалізуються шляхом проведення аукціону, тому остаточна ціна спеціального дозволу визначається за результатами електронних торгів, а розрахунок ПЦД є орієнтовним і може відрізнятися від ціни розрахованої Держгеонадрами.

Що враховує наш калькулятор?
Калькулятор базується на положеннях п.5 та п.9 Методики визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р. (із внесеними змінами 2023р.) Він дозволяє розрахувати орієнтовну початкову вартість дозволу для найпоширеніших видів корисних копалин.

1. Калькулятор початкової ціни дозволу (ПЦД) для родовища із наявними балансовими запасами (піску, суглинку, граніту, вапняку, пісковику), і з дати затвердження запасів в ДКЗ України пройшло більше року:

2. Калькулятор вартості початкової ціни дозволу (ПЦД) родовища/ділянки надр без балансових запасів:

Якщо калькулятор не охоплює потрібні вам корисні копалини, скористайтеся Методикою визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р., або зв’яжіться з нами, і наші фахівці допоможуть виконати розрахунок за Методикою чи нададуть консультацію.

Корисні посилання:

Процедура надання спеціального дозволу регулюється:

• Кодексом України про надра.
• Постановою КМУ № 993 від 2023 року, яка визначає порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів.

Для обчислення вартості спецдозволів використовуємо:

• Методика визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15 жовтня 2004 року.
• Ціни одиниць товарної продукції у відповідному кварталі, опубліковані на сайті Держгеонадр.

✍”Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Хмельницької області” 1973 рік

✅ Хмельницька область:

⛏ Щебенева продукція:

➜ Частина 1 (сторінки 42-69)

➜ Частина 2 (сторінки 70-97)

⛏ Гіпс:

➜ Гіпс (сторінка150-157)

⛏ Пісок:

➜ Частина 1 (сторінки 438-457)

➜ Частина 2 (сторінки 458-477)

⛏ Вапняк, крейда: 

➜Вапняк крейда (сторінки 118-139)

⛏ Вапняк для розпилювання  на блоки:

➜Вапняк для розпилювання на блоки (сторінки 98-117)

⛏ Вапняк для цукрової промисловості:

➜ Вапняк для цукрової промисловості (сторінки 138-150)

⛏ Цементна сировина:

Цементна сировина (сторінки 14-35)

 

Карта схема Хмельниччина 1973 року

✍”Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Житомирська область

✅ Житомирська область

⛏ Доломіт, мармур: 

Доломіт, мармур (сторінки 410-415)

⛏ Камінь облицювальний:

Частина 1 (сторінки 366-395)

Частина 2 (сторінки 396-423)

⛏ Камінь будівельний:

Частина 1 (сторінки 482-509)

Частина 2 (сторінки 510-537)

Частина 3 (сторінки 538-567)

Частина 4 (сторінки 568-597)

⛏ Пісок : 

Частина 1 (сторінки 662-683)

Частина 2 (сторінки 684-709)

⛏ Пісок для скла: 

Пісок для скла (сторінки 132-140)

⛏ Гравій

Гравій (сторінки 706-707)

 

 

Карта корисних копалин Житомирська область

 

далі буде…

На сайті Геонадр України щоквартально публікуються ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо), які використовуються при визначенні початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами. Така ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства є обов’язковою для визначення початкової ціни дозволу згідно з пунктом 5 Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами.

На четвертий квартал 2024 року ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства деяких поширених корисних копалин наступна:

Щебінь за 1м3 — 332,55 грн.
Каолін первинний за 1т — 427.80 грн.
Суглинок за 1м3 — 180,00 грн.
Пісок за 1м3 – 4427,30 грн !

Саме так, Ви не помилилися, за оприлюдненими даними, середня вартість піску в Україні у 4 кв 2024 року — 4427,30 грн за 1 м3. І мова не про кварцевий пісок для скляної промисловості, він, доречі, значно дешевший — 573.40 грн. за 1 тонну, мова про звичайний будівельний, яружний (кар`єрний) чи річковий пісок, реальна середня вартість якого на кар`єрах становить близько 200 грн за м3.

До відома, ще в ІІ кварталі 2024 року, оприлюднена вартість піску становила – 165,48 грн за 1м3, а в ІІІ та IV кварталах з незрозумілих причин збільшилася у понад 25 разів до 4427,30 грн за 1м3.

І, якщо оприлюднена на сайті Геонадр України вартість піску збільшилась у понад 25 разів, то і вартість дозволу на видобування піску пропорційно збільшилась. (Виняток: у випадку, якщо з дати затвердження запасів до дати розрахунку початкової ціни дозволу пройшло не більше одного року, застосовується ціна одиниці товарної продукції, яка була визначена під час затвердження в ДКЗ України)

Тобто, внаслідок “дивовижного” зростання ціни одиниці товарної продукції піску, початкова вартість дозволу на видобування піску зростає у понад 25 разів, і дозвіл, який би виставлявся на аукціон у другому кварталі з початковою ціною – 500 тис грн, зараз стартуватиме на аукціоні з ціни у понад 12 млн. грн.

Може саме тому, на аукціонах останнім часом не виставлялись спецдозволи на видобування піску.
Цікаво також дізнатись яким же чином була визначена така вартість піску, чи дійсно хтось в

Україні продає звичайний будівельний пісок по 110 $ за тонну?

Отримання спеціальних дозволів на надра 2024-2025рр.

Вже більше року, як працює нова процедура отримання спеціальних дозволів на користування надрами через електронний кабінет надрокористувача.

Процедура отримання спецдозволів на надра, докорінно змінилася у порівнянні з попередніми роками. Що змінилося?

Процедура отримання дозволів тепер регламентується безпосередньо Кодексом України про надра та Постановою КМУ № 993 від 2023р. «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»

Основні зміни :

1. Відтепер усі заяви щодо  надання спеціального дозволу,  продовження строку дії  та  внесення змін подаються  виключно  через електронний  кабінет надрокористувача.
2. Всі дозволи на користування надрами реалізуються шляхом проведення аукціонів (електронних торгів). Окремі винятки визначені частиною першоюстатті 16^–2 Кодексу України про надра.  У тому  числі,  отримання спеціального дозволу на корисну копалину місцевого значення власником (не орендарем, а саме власником) земельної ділянки загальною площею до 25га,  а  також .
3. Замість окремих спецдозволів дозволів на вивчення, а потім на видобування, тепер надається один «наскрізний» дозвіл, який передбачає і вивчення, і ДПР(дослідну-промислову розробку для корисних копалин загальнодержавного значення), і подальше видобування.
4. Відсутність погоджень, окрім рекомендацій Міндовкілля, які  отримуються  безпосередньо Держгеонадрами  без  залучення надрокористувача.
5. Координати спеціальних дозволів  на  користування  надрами  вказуються  в  системі  координат WGS-84.

Для отримання дозволу, необхідно

• Зареєструвати електронний кабінет надрокористувача, що  можна  зробити  за  адресою: https://nadra.gov.ua/entrance.
• В електронному кабінеті необхідно заповнити відповідні  форми,  залежно від обраного виду  користування надрами,  у  тому  числі вказати географічні  координати  в  системі  координат WGS-84 з точністю не  менше,  ніж  до десятих секунди,  а  також додати документи, передбачені Кодексом України про надра  (ситуаційні плани, плани  підрахунку  запасів, пояснювальні  записки,  відомості  про кінцевих  бенефіціарних  власників  тощо).
• Після цього заяву з додатками необхідно підписати  електронним  цифровим  підписом  та  направити  на  розгляд  до  Держгеонадр України.
• В подальшому, відслідковувати в електронному  кабінеті стан розгляду заяви.

Функціонал електронного  кабінету значно спрошує та  пришвидшує отримання спеціальних дозволів  у  порівнянні з попередньою  процедурою, однак  враховуючи  специфіку  галузі  залишається ряд  питань, які  потребують спеціальних знань.

Так, на сайті Держгеонадр України міститься інформація про подані комплекти документів для отримання спецдозволу, та етапи їх опрацювання, однак переважна більшість цих комплектів або залишені без розгляду, або за результатами їх опрацювання надані відмови. Найпопулярніші відмови: надання недостовірних  відомостей (під  якими  майже  завжди мають  на  увазі невідповідність наданих координат); зауваження від Міндовкілля; подання неповного комплекту документів; невідповідність виду користування надрами; зауваження щодо наданих графічних матеріалів і т.д.

Все частіше у мережі з’являються публікації про дефіцит піску для будівництва і особливо про виснаження його запасів у світовому масштабі.

Чи насправді такий, на перший погляд досить поширений ресурс, може закінчитись?

По перше, наявність піску на поверхні далеко не завжди свідчить про поширення його на глибину та наявність у достатній кількості для промислового використання.

По друге, пісок хорошої якості зустрічається досить рідко. Наприклад, згідно карти кінця минулого століття (на жаль пізніше такі роботи не проводились) піски наявні на більшій частині площі Правобережної України. Але при цьому перспективні площі для виявлення родовищ якісних пісків становлять близько 5% від загальної площі їх поширення.

Якщо врахувати, що на цих перспективних площах піски належної якості і у належній кількості можуть бути виявлені тільки в окремих місцях, і далеко не скрізь можливе їх видобування через забудову, комунікації, річки, ліси, природоохоронні об’єкти, приватизовані землі і т.д., ці площі зменшаться ще щонайменше на порядок.

Чим відрізняються якісні піски і перспективні площі з покладами таких пісків від решти території, на якій зустрічаються піски?

По перше, пісок для виробництва бетонів, розчинів, для дорожного будівництва повинен бути різнозернистим (містити різні фракції зерен у певному співвідношенні), достатньо крупним, з мінімальним вмістом пилу та глини.

Через значний вміст пилу і глини 90-95% поширених у природі пісків не відповідають вимогам стандартів, зокрема ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт», згідно якого вміст цих домішок у піску не повинен перевищувати 2-3% для бетонів і 7% для будівельних розчинів та дорожних робіт.

Також пісок повинен містити на більше 15-20% дрібної фракції – зерен розміром менше 0,16 мм і достатню кількість більш крупних фракцій, але не крупніше 5 мм.

Чи використовуються піски які не відповідають стандарту?

Так, використовуються і не тільки для засипки котлованів, а і в будівництві. Але за таких обставин гарантувати міцність матеріалів і особливо їх морозостійкість та довговічність не можна.

Чи можна з неякісного піску отримати пісок, що відповідатиме стандарту?

У більшості випадків так. Але це будуть додаткові витрати і значна кількість видобутого матеріалу піде у відходи.

Де і як можна видобувати якісний пісок у промислових об’ємах?

По перше, є розвідані родовища з запасами від кількох сотень до десятків мільйонів кубічних метрів, у тому числі ще не надані у користування. Серед них є родовища пісків, що повністю відповідають вимогам згаданого стандарту. Для видобування піску на таких родовищах можна отримати спеціальний дозвіл користування надрами.

По друге, є перспективні площі на яких можна виявити і розвідати запаси піску у необхідній кількості. Зокрема такі площі є на Волині, в долині р.Горинь поблизу міст Острог, Нетішин на Рівненщині та Хмельниччині, поблизу Коростеня та Коростишева на Житомирщині, вздовж річок Рось, Роставиця на Житомирщині і Київщині, у нижній частині Південного Бугу на Миколаївщині.
Як отримати дозвіл на видобування піску?

Перший спосіб – отримати дозвіл на розвідане родовище, яких, з хорошою якістю піску та умовами видобування, на жаль, не багато.

Другий – отримати дозвіл на вивчення (розвідку) піску з наступним його видобуванням.
Які при цьому виникають проблеми і як їх вирішити?

Дозволи, як на видобування, так і на вивчення з наступним видобуванням, надаються через аукціон. Тому подання зави не гарантує отримання дозволу. Крім цього, для участі у аукціоні як на видобування, так і на вивчення піску, необхідний гарантійний внесок – 2 млн.грн., що у 2 рази більше ніж для інших будівельних матеріалів через його популярність.

Однак, останнім часом (з квітня 2023 року) появився досить привабливий варіант отримання дозволу як на вивчення, так і на видобування піску – без аукціону та гарантійного внеску. Цей варіант доступний власникам земельних ділянок на яких наявні поклади піску. До речі, на даний час продаж-купівля земельних ділянок приватної власності звична справа.

З багаторічного досвіду пошуків та розвідки родовищ пісків переконливо рекомендуємо перед покупкою дозволу на видобування чи вивчення піску, або земельної ділянки для цих же потреб, переконатись у наявності покладів піску відповідної якості та у достатній кількості.

При вашій зацікавленості надамо інформацію про розвідні родовища піску, перспективні ділянки для їх розвідки, проведемо їх обстеження з відбором, аналізом проб та оцінкою запасів, підготуємо документи для отримання дозволу через аукціон чи без аукціону.

Надрокористувачам дозволено розширювати межі родовищ та збільшувати обсяги балансових запасів
без проведення аукціону та будь-яких погоджень.

Формально механізм розширення меж спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону існував і раніше (п.п.2 п.8 Порядку, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05.2011).
Однак практично він міг бути використаний тільки для розширення площі отриманого раніше дозволу на геологічне вивчення і то, тільки за наявності протоколу ДКЗ, який під час вивчення, як правило, відсутній. Більш актуальним завжди було розширення меж для видобування корисних копалин – тобто розширення меж дозволу на розробку родовища. Таке розширення можна було здійснити на кількість запасів в розмірі до 50% від запасів, вказаних у раніше наданому дозволі. Але знову ж таки, тільки за умови, що такі запаси за межами дозволу раніше було розвідано і затверджено в ДКЗ і на них не видано дозвіл, що трапляється досить рідко. Або якщо навіть за межами дозволу є затверджені ДКЗ запаси, але їх кількість більше 50%, то розширити межі дозволу не можна було ні на усі запаси, ні на їх частку в розмірі менше 50% раніше наданих, оскільки механізму поділу запасів за межами дозволу практично не було.

Крім цього, розширення меж дозволу здійснювалось за процедурою надання дозволу – включаючи погодження державних органів та оцінку впливу на довкілля (ОВД).
Що змінилося?

Наказом Мінприроди від 04.11.2020  № 240, зареєстрованим в Мінюсті 17.12.2020 за № 1255/35538, внесено зміни в Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр, затверджений наказом Мінприроди від 14.06.2013  № 263, зареєстрованим в Мінюсті 10.07.2013 за № 1157/23689. Пунктом 1.4. згаданого порядку тепер передбачено, що державній реєстрації підлягають не тільки роботи, що проводяться на основі діючого спеціального дозволу на користування надрами, а й роботи та дослідження, які будуть виконуватись надрокористувачем на суміжній ділянці надр, площею не більше 50% від площі, вказаної в раніше наданому дозволі.

Таку реєстрацію може здійснити будь-який власник спеціального дозволу на користування надрами. Для цього достатньо тільки підготувати заяву, належне обгрунтування (опис робіт та досліджень, які будуть проводитись), проект форми-3гр та ситуаційний план з визначеними просторовими межами вивчення суміжної ділянки.

Реєстрація робіт з геологічного вивчення надр, за межами спеціального дозволу на користування надрами, дозволяє на законних засадах здійснити вивчення та підрахунок або розподіл запасів за межами спеціального дозволу і затвердити чи апробувати їх в ДКЗ України. Після цього у надрокористувача появляється реальна можливість розширення меж родовища.

Крім цього, Кодексом України «Про надра», з останніми змінами (№ 2805-IX від 01.12.2022), на відміну від постанови КМУ №615 від 30.05.2011, кількість запасів, що прирощуються не регламентується. До того ж, розширення меж дозволу тепер здійснюється у порядку внесення змін до чинного дозволу і потребує жодних погоджень, у тому числі і Мінприроди України, а також оцінки впливу на довкілля (ОВД).

ТОВ «Пласт» у продовж останніх двох років здійснено геолого-економічні оцінки декількох діючих родовищ, зокрема піску, граніту, базальту, вапняку, з метою розширення їх меж до 50% раніше наданої площі та збільшення обсягу запасів. Приріст запасів затверджено у Державній комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ), що дало можливість видобувним підприємствам значно збільшити площу та балансові запаси родовищ.