★ Оформлення спеціального дозволу на надра — під ключ

Отримати дозвіл на користування надрами в Україні у 2025 році — це не просто “папір”. Це стратегічне рішення, яке відкриває шлях до геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин. І тепер усе це — в одному документі: наскрізний дозвіл.

ТОВ «ПЛАСТ» оформлює спецдозволи на надра під ключ. Ми не просто консультуємо — ми робимо.

✔ Що ми беремо на себе?

☑ Документи — без зайвого: готуємо повний пакет — через аукціон або без нього*
☑ Геоаналіз — точно: перевіряємо ПЗФ, санітарні зони, ризики
☑ Контур — без помилок: визначаємо межі дозволу, готуємо схему
☑ Кабінет — під контролем: супровід в електронному кабінеті
☑ Аукціон — під ключ: готуємо, супроводжуємо, оформлюємо
☑ Програма робіт — як має бути: розробляємо угоду і програму
☑ Держоргани — без зайвих дзвінків: усе погоджуємо за вас

ℹ Актуальне у 2025 році

Замість окремих дозволів на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування, держава впровадила єдиний наскрізний дозвіл. Тепер ви можете охопити весь цикл робіт одним документом. Вся процедура максимально цифровізована — від подачі заявки до отримання дозволу все відбувається онлайн через електронний кабінет надрокористувача. Основний механізм — відкриті електронні торги в системі «Прозорро.Продажі». Проте в окремих випадках, наприклад, якщо ви володієте земельною ділянкою до 25 га та працюєте з копалинами місцевого значення, можна обійтись без аукціону.

★ Чому обирають ТОВ «ПЛАСТ»?

✔ Повний супровід — від ідеї до дозволу
✔ Юридичні гарантії і досвід понад 20 років
✔ Одна команда: геологи, юристи, геодезисти
✔ Швидке оформлення, без бюрократії

Хочете знати, скільки коштує дозвіл саме для вашої ділянки?
Зв’яжіться з нами — і ми все пояснимо.

ТОВ «ПЛАСТ» — дозволи на надра без зайвих слів, дій і проблем.

Вежа, туф і вапняк: історія в камені

Вінницька водонапірна вежа — це не просто споруда. Це міський символ, що дивиться на Європейську площу вже понад сто років. Зведена у 1911 році, реконструйована у 80-х, сьогодні вона приймає відвідувачів як музей. І саме тоді, під час реконструкції, у її стінах з’явились цікаві оздоблювальні матеріали, які варто роздивитися уважніше.

Знайомі плити з минулого

Внутрішнє оздоблення вежі виконано з каменю, який добре знайомий багатьом — навіть якщо ви не знали його назви.

— Вірменський туф — легкий, пористий, з легким рожевим або бордовим відтінком. Його настільки багато у Вірменії, що в Ленінакані свого часу працював завод, який виготовляв спеціальні машини для розпилювання саме туфу. А вже звідти він їздив по всьому СРСР.

— Жетибайський вапняк — з Казахстану. Камінь, у якому видно справжнісінькі раковини! У прямому сенсі. Плити виглядають так, ніби їх вирізали зі стародавнього морського дна.

Побачив — впізнав

Поки ми працювали з фото, кілька колег одразу згадали:
“Такі ж плити — у коридорах ВНТУ”,
“І у ‘Книжці’ в центрі міста — ті самі текстури”.

І правда. У радянські часи такі матеріали використовували всюди, де треба було швидко й масово: університети, лікарні, вокзали, адмінбудівлі, під’їзди…

Камінь, який говорить

Ці оздоблювальні матеріали стали майже непомітними — як тло, яке з нами десятиліттями. Але якщо придивитися, в них можна побачити набагато більше:
— не лише технічну необхідність
— а ще естетику епохи
— і навіть спробу прикрасити буденне

Сьогодні ми знаємо їхню назву, походження і навіть логістику їхньої подорожі. Але головне — ми знаємо, що вони досі серед нас. У стінах, коридорах і сходових клітках.

Варто лиш підняти очі — і побачити.

photo_2025-05-19_16-00-42

878787

87878

7879

787

474

223

214

99

77

44

22

15

7

5

3

Що приховує українська земля — більше, ніж просто цікавість

Ще понад десять років тому наше підприємство створило серію карт родовищ твердих корисних копалин для окремих областей України, зосередивши увагу на Центральному та Західному регіонах. Мета була зрозуміла й актуальна: зробити доступною систематизовану інформацію про природні ресурси — для фахівців галузі, інвесторів і всіх, хто цікавиться надрами нашої держави.

У наступні роки було впроваджено інтерактивну карту від Геонадра України, яка значно спростила доступ до даних. Однак із 2022 року її функціонування обмежене, і тому наші карти знову стають у нагоді як джерело перевіреної інформації.

У відкритому доступі — мапи Київської, Житомирської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької та Рівненської областей з нанесеними родовищами твердих корисних копалин.

Ми переконані: доступ до знань — основа для сталого розвитку і зважених рішень.

Карта родовищ корисних копалин Рівненської області

Карта родовищ корисних копалин Тернопілької області

Карта родовищ корисних копалин Київської області

Карта родовищ корисних копалин Хмельницткої області

Карта родовищ корисних копалин Житомирської області

Карта родовищ корисних копалин Вінницької області

Ці матеріали будуть корисні: Підприємцям у галузі надрокористування, інвесторам, які вивчають ресурсний потенціал України, геологам, аналітикам, студентам, дослідникам

Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.

Ця історія почалась не з архівів, не з карт і не зі схем. Вона почалась із фрази, яку наш головний геолог кинув мимохідь. Людина він спокійна, навіть трохи флегматична. Зайвого не скаже — але коли вже говорить, зупиняєшся і слухаєш.

Колись він працював у державній структурі. І якось був залучений до досліджень на території ставки Гітлера “Вервольф” — того самого бункера під Вінницею. Ну… сподіваємось, це справді були офіційні дослідження, а не варіант “відколов шмат, поки ніхто не бачив”. Але як би там не було — спостереження він зробив дуже цікаве.

“Бетон на ставці — не зі щебеню. Там гравій.”

Це зауваження одразу викликало цікавість. Адже в серйозних бетонних конструкціях зазвичай використовують саме щебінь — твердий, дроблений, з чіткими гранями. А тут — гравій. Природний, округлий, окатаний. І, що найцікавіше — гранітний.

А це вже нетипово. В Україні гравій — річ не рідкісна. Але здебільшого він складається з порід кварцитовидного пісковику: міцний, так, але не граніт. А от гранітний гравій — зовсім інша історія. Такий матеріал зустрічається переважно у північній Європі, зокрема в Скандинавії. В Україні ж він не трапляється.

Тобто цей гравій — точно не місцевий.

За словами геолога, близько 90% кам’яної частини в бетоні ставки — це саме цей гранітний гравій. Решта — місцевий щебінь. І це ще дивніше, бо зовсім поруч, на той час, уже працювали гранітні кар’єри — Стрижавський, Гніванський. Але їхню продукцію практично не використали.

Чому? Можливо, були технічні чи організаційні обмеження. А можливо — інженери просто точно знали, який саме матеріал їм потрібен. І цей гравій відповідав вимогам: висока міцність, стабільна фракція, ідеальна форма зерен для щільного бетону.

І ось тут ми переходимо від історії — до сьогодення.

Бо гравій — це не “другосортний” матеріал. У нас його мільйони кубів. Так, він не гранітний. Але достатньо міцний для доріг, бетонів загального призначення, благоустрою. І головне — його видобуток у рази дешевший, ніж у щебеню. Він не потребує дроблення, має природну форму, і, до речі, ще й виглядає естетично.

Гравій має свій потенціал. І приклад із Вервольфу це тільки підтверджує.

До речі, коли ми раніше публікували цю історію, нам написали цікаве повідомлення в коментарях:

“Я був на екскурсії в ставці. Екскурсовод казав, що щебінь (чи то гравій) привозили з Одеси.”

Так як, у самій Одесі й області гранітного гравію немає, він там інший. Із цього припускаємо: матеріал могли завозити морем — з Європи, доставляти в Одеський порт, а звідти вже — залізницею або вантажівками до Вінниці, на будівництво ставки.

Маємо добірку родовищ та перспективних ділянок гравію в центральній та західній України —  можна ознайомитися у нас на сайті за посиланням: http://plast.vn.ua/%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8…/

Хто відповість за «пісок по 100 доларів»?

Ціна управлінської помилки, яка паралізувала цілу галузь — і чому ми маємо говорити про це публічно

Ця публікація — не емоційна реакція, а спроба звернути увагу на системну проблему, яка вже призвела до мільйонних збитків і може знову повторитися, якщо не зробити висновків і не забезпечити відповідальність.

Що сталося?

З третього кварталу 2024 року і майже до літа 2025-го ринок спецдозволів на видобуток піску фактично зупинився. Причина — непропорційне і штучне завищення ключового індикатора — ціни одиниці товарної продукції (ЦО), яка використовується для розрахунку вартості спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабміну №1374 від 15.09.2004 р., вартість дозволу визначається за спеціальною формулою. У цій формулі саме показник ЦО є визначальним.

У вказаний період для піску цей показник було встановлено на рівні 4427 грн за 1 м³. Це приблизно у 20 разів перевищувало реальну ринкову ціну, яка коливалась у межах 200–250 грн/м³. У доларовому еквіваленті — понад 100 доларів за кубометр піску, що є абсурдним для внутрішнього ринку.

До чого це призвело?

• Повна зупинка видачі спецдозволів на промисловий видобуток піску протягом трьох кварталів.
• Масове відкликання заявок компаніями, які вже готували документи для участі у процедурах.
• Втрати для бюджету у вигляді недоотриманої ренти, податків, зборів.
• Блокування розвитку інфраструктурних проєктів через недоступність нового піску.

Фактично, через адміністративне рішення було паралізовано доступ до одного з базових ресурсів для будівництва — піску.

Лише у другому кварталі 2025 року ситуацію вдалося частково стабілізувати: ЦО для піску було знижено до більш реального рівня — приблизно 219 грн/м³. Це дозволило ринку знову запрацювати. Очікується, що невдовзі буде оголошено нові конкурси, і перші спецдозволи нарешті почнуть видаватися.

Але цього недостатньо

Після 9 місяців простою, втрат і зупинок проєктів, ми не можемо задовольнитися лише «відкатом назад». Потрібно публічно поставити запитання:

• Хто допустив помилку у встановленні завищеного ЦО?
• Хто не відреагував вчасно, коли було очевидно, що ринок паралізований?
• Хто нестиме відповідальність за недоотримані мільйони для бюджету, втрати бізнесу, інвестицій та гальмування інфраструктурного розвитку?
• І головне — як гарантувати, що подібне не повториться в інших секторах?

Це не випадковість. Це — результат конкретних управлінських рішень або бездіяльності. Тому ми публікуємо цю статтю, щоб запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. Мовчання — найкраще середовище для нових системних помилок. А от публічність — єдиний шлях до відповідальності та реформ.

Стимулювання розвитку надрокористування в Україні

Відновлення активності у сфері надрокористування неможливе без стратегічного перегляду підходів до формування спеціальних дозволів. Сьогодні весь процес зосереджено на аукціонах: хтось формує пакет документів, витрачає час, кошти, проходить бюрократичні етапи — а в підсумку спецдозвіл може дістатися будь-кому. Ініціатор залишається поза грою.

Це створює парадокс: система, що мала б стимулювати розвиток, фактично стримує його.

Чому важливо заохочувати ініціаторів

Високі ризики, відсутність гарантій та нульова винагорода — ось реалії, в яких працюють ті, хто намагається запускати нові лоти. Очевидно, що за таких умов ініціатива — рідкісне явище. Проте саме вона є джерелом прогресу. Якщо ми хочемо якісного зростання галузі, нам потрібна система, яка буде не карати, а винагороджувати тих, хто готовий вкладати знання, час і ресурси.

Пропонується проста, але дієва модель: впровадити систему відстроченої винагороди для ініціаторів — у розмірі 5–15% від вартості проданого спецдозволу. Цей бонус може виплачуватись поступово — у міру запуску проєкту та появи прибутку.

Хто може стати новими ініціаторами — і як їх заохотити

Сьогодні всі лоти ініціюють ті, хто сам має намір їх купити. Це обмежує коло учасників та звужує потенціал ринку. Проте в Україні є чимало фахівців — геологів, інженерів, науковців, які мають глибокі знання про ресурси надр, але не беруть участі в системі через її невигідність. Їх не мотивує працювати на результат, адже вони не бачать винагороди за власну ініціативу.

Саме тому потрібно створити умови, за яких ці спеціалісти зможуть подавати обґрунтовані ідеї, готувати лоти, оформлювати документи — і знати, що у разі продажу спецдозволу, вони отримають справедливу винагороду. Йдеться не про додаткові державні витрати — жодних нових бюджетних платежів не потрібно. Просто частину прибутку від проданого спецдозволу варто віддати тим, хто створив цей актив.

Це проста, але ефективна логіка: ініціатива стає товаром, її купують, реалізовують — і діляться прибутком. Виграють усі: держава отримує більше якісних лотів і доходів, бізнес — підготовлені об’єкти для інвестицій, фахівці — стимул працювати й ініціювати нові проєкти.

Наслідки без ініціативи: застій, втрати і втрачені можливості

Якщо не змінити підхід, ми й надалі залишатимемо ринок у тіні, з низьким рівнем нових проєктів, браком конкурентоспроможних лотів і втратою інвестиційного інтересу. Коли система не підтримує ініціативу — вона вбиває розвиток. Навпаки, справедливе й фінансово обґрунтоване заохочення здатне перетворити фахові знання на двигун економіки.

Висновок: ініціатива — це не витрата, а інвестиція

Держава, бізнес і громади виграють лише тоді, коли ініціатива перетворюється на продукт, а не залишається лише на папері чи в голові. Щоб запустити нові родовища, відродити довіру до ринку та створити умови для партнерства між знанням і капіталом, потрібно не чекати дива, а будувати прозору, вигідну і чесну систему.

Бо там, де ініціатива винагороджується — завжди є рух вперед.

⚖️ Зміни у процедурі ДПР: тепер лише після затвердження запасів

З жовтня 2024 року набули чинності зміни до Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки (ДПР) родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Звітність за формами №5-гр та №7-гр за 2024 рік подається через електронний кабінет надрокористувача

📢 Увага, надрокористувачі!

Форми №5-гр і №7-гр є обов’язковими для подання звітності у сфері використання надр. Відтепер звітування за цими формами здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, що має спростити процес подання та забезпечети прозорість обліку.

Що таке звітність за формами №5-гр та №7-гр?
✅ Форма №5-гр: використовується для подання звіту про обсяги видобутих і використаних корисних копалин.
✅ Форма №7-гр: містить дані про стан запасів родовищ корисних копалин.

Як подати звітність через електронний кабінет?

1. Увійдіть до електронного кабінету надрокористувача через офіційний вебсайт.
2. Заповніть відповідні форми звітності, дотримуючись затверджених інструкцій.
3. Підпишіть звіти за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Важливе оновлення:
Станом на 16 січня 2024 року функція подання звітності за формою №5-гр у електронному кабінеті досі недоступна. Звітність за формою №7-гр доступна для подання.

Для докладнішої інформації та наочних інструкцій перегляньте наш відеоогляд:
🎥Дивіться відео тут: https://youtu.be/6Q4eGU1P4CU

Слідкуйте за оновленнями, щоб вчасно подати звіти та виконати всі вимоги законодавства!

Незважаючи, на те, що до частини державних реєстрів вже є доступ, а Держгеонадра України відновили роботу з видачі спеціальних дозволів, функціонал звітування за формою 5- гр станом на 13 січня 2025 року все ще не активний.

На даний час немає також ясності з якого саме часу зупинено строки подання звітності, з 20.12.2024 – дати прийняття Постанови Кабінету Міністрів №1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції» (що було б логічно), чи все ж таки з 08.01.2025 – дати відповідного повідомлення про зупинення строків подання звітності від Держгеонадр України. Якщо рахувати з першої дати, то строк подання звітності 5-гр настане не раніше 25 лютого 2025 (+ 20 днів), якщо з другої то поки набігло тільки 5 додаткових днів.

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!

Ми з радістю оголошуємо про створення власного YouTube-каналу PlastChannel. Це ще один крок до того, щоб зробити інформацію доступнішою та допомогти вам бути в курсі ключових подій і новин у сфері надрокористування.

Що на каналі?
Ми починаємо з презентацій та оглядів родовищ корисних копалин, спецдозволи на які виставлятимуться на аукціони. Ви зможете отримати детальну інформацію про перспективні ділянки, їхні характеристики та можливості для розвитку.

Долучайтеся вже зараз!
Не пропустіть найсвіжіші огляди й аналітику. Підписуйтесь на PlastChannel і залишайтеся в курсі всіх новин та оновлень.

Наш досвід — це ваші можливості для успіху.

Згідно змін, внесених до Наказу Мінприроди України від 14.03.2019 року № 97 «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0789-16/ed20240301#Text), які набрали чинності, ще 01 березня 2024 року, річна звітність про рух балансових запасів за формою 5-ГР заповнюється в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (далі – Електронний кабінет).

Таким чином, має відбутись перехід від паперової до електронної звітності за формою 5-гр для надрокористувачів, які видобувають тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини.

Однак, з 01.03.2024 і по 10 січня 2025 року даний функціонал в електронному кабінеті не активний (скрін 1).

Скрін 1

Електронна звітність за формою 7-гр для надрокористувачів, які видобувають підземні води, вже давно відкрита і відповідна форма завантажується в електронному кабінеті – скрін 2. (Чи нормально працює, ще не знаємо, не подавали, розповімо про це трохи згодом).

Скрін 2

Тож ми вже приготувались подавати паперову звітність, однак, Держгеонадра України 08 січня 2024 року на своєму сайті оприлюднили наступне повідомлення (https://www.geo.gov.ua/do-uvahy-nadrokorystuvachiv-10/):

«Державна служба геології та надр України інформує про те, що у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та ускладненням ідентифікації певних категорій надрокористувачів під час проходження процедури електронної ідентифікації в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі, строки, визначені в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97 щодо подачі форми звітності 7-ГР (підземні води) до 20 січня та до 5 лютого для форми 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) зупиняються.

Терміни подачі звітності за формою 6-гр (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) залишаються без змін (до 5 лютого). Звітування за цією формою здійснюється в паперовому вигляді.

Подання форм звітності 7-ГР (підземні води) та 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (nadra.gov.ua) відбуватиметься після відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.»

Тож, виходить електронній звітності таки бути! Очікуємо!

Щоправда як це все буде відбуватись, поки більше питань. З досвіду, який ми отримали користуючись електронним кабінетом надрокористувача, не всі його функції одразу ж запрацювали як слід, для нормального функціонування окремих розділів знадобилось декілька місяців (щоправда то було на самому початку запуску електронного кабінету). Однак і часу до подання звітності залишилось не багато, навіть з урахуванням зупинення строків.

Можливо, на додачу до цього, окрім зупинення строків, Держгеонадра на цей рік додатково продовжить строки подання самої звітності через електронний кабінет, адже не відомо як відреагує сервіс на одночасну атаку доволі значної кількості надрокористувачів, які до того ж робитимуть це вперше і, цілком вірогідно, наступатимуть на всі можливі граблі.

Одним із найважливіших питань для потенційних надрокористувачів є: “Скільки коштує спеціальний дозвіл на користування надрами у 2025 році?”

Для зручності та швидкого отримання відповіді ми створили онлайн-калькулятор початкової ціни дозволу на надра (ПЦД) для деяких найпоширеніших корисних копалин.

Зверніть увагу:

Більшість спецдозволів на надра сьогодні реалізуються шляхом проведення аукціону, тому остаточна ціна спеціального дозволу визначається за результатами електронних торгів, а розрахунок ПЦД є орієнтовним і може відрізнятися від ціни розрахованої Держгеонадрами.

Що враховує наш калькулятор?
Калькулятор базується на положеннях п.5 та п.9 Методики визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р. (із внесеними змінами 2023р.) Він дозволяє розрахувати орієнтовну початкову вартість дозволу для найпоширеніших видів корисних копалин.

1. Калькулятор початкової ціни дозволу (ПЦД) для родовища із наявними балансовими запасами (піску, суглинку, граніту, вапняку, пісковику), і з дати затвердження запасів в ДКЗ України пройшло більше року:

2. Калькулятор вартості початкової ціни дозволу (ПЦД) родовища/ділянки надр без балансових запасів:

Якщо калькулятор не охоплює потрібні вам корисні копалини, скористайтеся Методикою визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р., або зв’яжіться з нами, і наші фахівці допоможуть виконати розрахунок за Методикою чи нададуть консультацію.

Корисні посилання:

Процедура надання спеціального дозволу регулюється:

• Кодексом України про надра.
• Постановою КМУ № 993 від 2023 року, яка визначає порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів.

Для обчислення вартості спецдозволів використовуємо:

• Методика визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15 жовтня 2004 року.
• Ціни одиниць товарної продукції у відповідному кварталі, опубліковані на сайті Держгеонадр.

✍”Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Хмельницької області” 1973 рік

✅ Хмельницька область:

⛏ Щебенева продукція:

➜ Частина 1 (сторінки 42-69)

➜ Частина 2 (сторінки 70-97)

⛏ Гіпс:

➜ Гіпс (сторінка150-157)

⛏ Пісок:

➜ Частина 1 (сторінки 438-457)

➜ Частина 2 (сторінки 458-477)

⛏ Вапняк, крейда: 

➜Вапняк крейда (сторінки 118-139)

⛏ Вапняк для розпилювання  на блоки:

➜Вапняк для розпилювання на блоки (сторінки 98-117)

⛏ Вапняк для цукрової промисловості:

➜ Вапняк для цукрової промисловості (сторінки 138-150)

⛏ Цементна сировина:

Цементна сировина (сторінки 14-35)

 

Карта схема Хмельниччина 1973 року

✍”Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Житомирська область

✅ Житомирська область

⛏ Доломіт, мармур: 

Доломіт, мармур (сторінки 410-415)

⛏ Камінь облицювальний:

Частина 1 (сторінки 366-395)

Частина 2 (сторінки 396-423)

⛏ Камінь будівельний:

Частина 1 (сторінки 482-509)

Частина 2 (сторінки 510-537)

Частина 3 (сторінки 538-567)

Частина 4 (сторінки 568-597)

⛏ Пісок : 

Частина 1 (сторінки 662-683)

Частина 2 (сторінки 684-709)

⛏ Пісок для скла: 

Пісок для скла (сторінки 132-140)

⛏ Гравій

Гравій (сторінки 706-707)

 

 

Карта корисних копалин Житомирська область

 

далі буде…

На сайті Геонадр України щоквартально публікуються ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо), які використовуються при визначенні початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами. Така ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства є обов’язковою для визначення початкової ціни дозволу згідно з пунктом 5 Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами.

На четвертий квартал 2024 року ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства деяких поширених корисних копалин наступна:

Щебінь за 1м3 — 332,55 грн.
Каолін первинний за 1т — 427.80 грн.
Суглинок за 1м3 — 180,00 грн.
Пісок за 1м3 – 4427,30 грн !

Саме так, Ви не помилилися, за оприлюдненими даними, середня вартість піску в Україні у 4 кв 2024 року — 4427,30 грн за 1 м3. І мова не про кварцевий пісок для скляної промисловості, він, доречі, значно дешевший — 573.40 грн. за 1 тонну, мова про звичайний будівельний, яружний (кар`єрний) чи річковий пісок, реальна середня вартість якого на кар`єрах становить близько 200 грн за м3.

До відома, ще в ІІ кварталі 2024 року, оприлюднена вартість піску становила – 165,48 грн за 1м3, а в ІІІ та IV кварталах з незрозумілих причин збільшилася у понад 25 разів до 4427,30 грн за 1м3.

І, якщо оприлюднена на сайті Геонадр України вартість піску збільшилась у понад 25 разів, то і вартість дозволу на видобування піску пропорційно збільшилась. (Виняток: у випадку, якщо з дати затвердження запасів до дати розрахунку початкової ціни дозволу пройшло не більше одного року, застосовується ціна одиниці товарної продукції, яка була визначена під час затвердження в ДКЗ України)

Тобто, внаслідок “дивовижного” зростання ціни одиниці товарної продукції піску, початкова вартість дозволу на видобування піску зростає у понад 25 разів, і дозвіл, який би виставлявся на аукціон у другому кварталі з початковою ціною – 500 тис грн, зараз стартуватиме на аукціоні з ціни у понад 12 млн. грн.

Може саме тому, на аукціонах останнім часом не виставлялись спецдозволи на видобування піску.
Цікаво також дізнатись яким же чином була визначена така вартість піску, чи дійсно хтось в

Україні продає звичайний будівельний пісок по 110 $ за тонну?