Звітність за формами №5-гр та №7-гр за 2024 рік подається через електронний кабінет надрокористувача

📢 Увага, надрокористувачі!

Форми №5-гр і №7-гр є обов’язковими для подання звітності у сфері використання надр. Відтепер звітування за цими формами здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, що має спростити процес подання та забезпечети прозорість обліку.

Що таке звітність за формами №5-гр та №7-гр?
✅ Форма №5-гр: використовується для подання звіту про обсяги видобутих і використаних корисних копалин.
✅ Форма №7-гр: містить дані про стан запасів родовищ корисних копалин.

Як подати звітність через електронний кабінет?

1. Увійдіть до електронного кабінету надрокористувача через офіційний вебсайт.
2. Заповніть відповідні форми звітності, дотримуючись затверджених інструкцій.
3. Підпишіть звіти за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Важливе оновлення:
Станом на 16 січня 2024 року функція подання звітності за формою №5-гр у електронному кабінеті досі недоступна. Звітність за формою №7-гр доступна для подання.

Для докладнішої інформації та наочних інструкцій перегляньте наш відеоогляд:
🎥Дивіться відео тут: https://youtu.be/6Q4eGU1P4CU

Слідкуйте за оновленнями, щоб вчасно подати звіти та виконати всі вимоги законодавства!

Незважаючи, на те, що до частини державних реєстрів вже є доступ, а Держгеонадра України відновили роботу з видачі спеціальних дозволів, функціонал звітування за формою 5- гр станом на 13 січня 2025 року все ще не активний.

На даний час немає також ясності з якого саме часу зупинено строки подання звітності, з 20.12.2024 – дати прийняття Постанови Кабінету Міністрів №1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції» (що було б логічно), чи все ж таки з 08.01.2025 – дати відповідного повідомлення про зупинення строків подання звітності від Держгеонадр України. Якщо рахувати з першої дати, то строк подання звітності 5-гр настане не раніше 25 лютого 2025 (+ 20 днів), якщо з другої то поки набігло тільки 5 додаткових днів.

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!

Ми з радістю оголошуємо про створення власного YouTube-каналу PlastChannel. Це ще один крок до того, щоб зробити інформацію доступнішою та допомогти вам бути в курсі ключових подій і новин у сфері надрокористування.

Що на каналі?
Ми починаємо з презентацій та оглядів родовищ корисних копалин, спецдозволи на які виставлятимуться на аукціони. Ви зможете отримати детальну інформацію про перспективні ділянки, їхні характеристики та можливості для розвитку.

Долучайтеся вже зараз!
Не пропустіть найсвіжіші огляди й аналітику. Підписуйтесь на PlastChannel і залишайтеся в курсі всіх новин та оновлень.

Наш досвід — це ваші можливості для успіху.

Згідно змін, внесених до Наказу Мінприроди України від 14.03.2019 року № 97 «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0789-16/ed20240301#Text), які набрали чинності, ще 01 березня 2024 року, річна звітність про рух балансових запасів за формою 5-ГР заповнюється в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (далі – Електронний кабінет).

Таким чином, має відбутись перехід від паперової до електронної звітності за формою 5-гр для надрокористувачів, які видобувають тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини.

Однак, з 01.03.2024 і по 10 січня 2025 року даний функціонал в електронному кабінеті не активний (скрін 1).

Скрін 1

Електронна звітність за формою 7-гр для надрокористувачів, які видобувають підземні води, вже давно відкрита і відповідна форма завантажується в електронному кабінеті – скрін 2. (Чи нормально працює, ще не знаємо, не подавали, розповімо про це трохи згодом).

Скрін 2

Тож ми вже приготувались подавати паперову звітність, однак, Держгеонадра України 08 січня 2024 року на своєму сайті оприлюднили наступне повідомлення (https://www.geo.gov.ua/do-uvahy-nadrokorystuvachiv-10/):

«Державна служба геології та надр України інформує про те, що у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та ускладненням ідентифікації певних категорій надрокористувачів під час проходження процедури електронної ідентифікації в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі, строки, визначені в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97 щодо подачі форми звітності 7-ГР (підземні води) до 20 січня та до 5 лютого для форми 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) зупиняються.

Терміни подачі звітності за формою 6-гр (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) залишаються без змін (до 5 лютого). Звітування за цією формою здійснюється в паперовому вигляді.

Подання форм звітності 7-ГР (підземні води) та 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (nadra.gov.ua) відбуватиметься після відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.»

Тож, виходить електронній звітності таки бути! Очікуємо!

Щоправда як це все буде відбуватись, поки більше питань. З досвіду, який ми отримали користуючись електронним кабінетом надрокористувача, не всі його функції одразу ж запрацювали як слід, для нормального функціонування окремих розділів знадобилось декілька місяців (щоправда то було на самому початку запуску електронного кабінету). Однак і часу до подання звітності залишилось не багато, навіть з урахуванням зупинення строків.

Можливо, на додачу до цього, окрім зупинення строків, Держгеонадра на цей рік додатково продовжить строки подання самої звітності через електронний кабінет, адже не відомо як відреагує сервіс на одночасну атаку доволі значної кількості надрокористувачів, які до того ж робитимуть це вперше і, цілком вірогідно, наступатимуть на всі можливі граблі.

Одним із найважливіших питань для потенційних надрокористувачів є: “Скільки коштує спеціальний дозвіл на користування надрами у 2025 році?”

Для зручності та швидкого отримання відповіді ми створили онлайн-калькулятор початкової ціни дозволу на надра (ПЦД) для деяких найпоширеніших корисних копалин.

Зверніть увагу:

Більшість спецдозволів на надра сьогодні реалізуються шляхом проведення аукціону, тому остаточна ціна спеціального дозволу визначається за результатами електронних торгів, а розрахунок ПЦД є орієнтовним і може відрізнятися від ціни розрахованої Держгеонадрами.

Що враховує наш калькулятор?
Калькулятор базується на положеннях п.5 та п.9 Методики визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р. (із внесеними змінами 2023р.) Він дозволяє розрахувати орієнтовну початкову вартість дозволу для найпоширеніших видів корисних копалин.

1. Калькулятор початкової ціни дозволу (ПЦД) для родовища із наявними балансовими запасами (піску, суглинку, граніту, вапняку, пісковику), і з дати затвердження запасів в ДКЗ України пройшло більше року:

2. Калькулятор вартості початкової ціни дозволу (ПЦД) родовища/ділянки надр без балансових запасів:

Якщо калькулятор не охоплює потрібні вам корисні копалини, скористайтеся Методикою визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15.09.2004р., або зв’яжіться з нами, і наші фахівці допоможуть виконати розрахунок за Методикою чи нададуть консультацію.

Корисні посилання:

Процедура надання спеціального дозволу регулюється:

• Кодексом України про надра.
• Постановою КМУ № 993 від 2023 року, яка визначає порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів.

Для обчислення вартості спецдозволів використовуємо:

• Методика визначення початкової ціни продажу спеціального дозволу, затверджена Постановою КМУ № 1374 від 15 жовтня 2004 року.
• Ціни одиниць товарної продукції у відповідному кварталі, опубліковані на сайті Держгеонадр.

✍”Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Хмельницької області” 1973 рік

✅ Хмельницька область:

⛏ Щебенева продукція:

➜ Частина 1 (сторінки 42-69)

➜ Частина 2 (сторінки 70-97)

⛏ Гіпс:

➜ Гіпс (сторінка150-157)

⛏ Пісок:

➜ Частина 1 (сторінки 438-457)

➜ Частина 2 (сторінки 458-477)

⛏ Вапняк, крейда: 

➜Вапняк крейда (сторінки 118-139)

⛏ Вапняк для розпилювання  на блоки:

➜Вапняк для розпилювання на блоки (сторінки 98-117)

⛏ Вапняк для цукрової промисловості:

➜ Вапняк для цукрової промисловості (сторінки 138-150)

⛏ Цементна сировина:

Цементна сировина (сторінки 14-35)

 

Карта схема Хмельниччина 1973 року

✍”Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Житомирська область

✅ Житомирська область

⛏ Доломіт, мармур: 

Доломіт, мармур (сторінки 410-415)

⛏ Камінь облицювальний:

Частина 1 (сторінки 366-395)

Частина 2 (сторінки 396-423)

⛏ Камінь будівельний:

Частина 1 (сторінки 482-509)

Частина 2 (сторінки 510-537)

Частина 3 (сторінки 538-567)

Частина 4 (сторінки 568-597)

⛏ Пісок : 

Частина 1 (сторінки 662-683)

Частина 2 (сторінки 684-709)

⛏ Пісок для скла: 

Пісок для скла (сторінки 132-140)

⛏ Гравій

Гравій (сторінки 706-707)

 

 

Карта корисних копалин Житомирська область

 

далі буде…

На сайті Геонадр України щоквартально публікуються ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо), які використовуються при визначенні початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами. Така ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства є обов’язковою для визначення початкової ціни дозволу згідно з пунктом 5 Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами.

На четвертий квартал 2024 року ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства деяких поширених корисних копалин наступна:

Щебінь за 1м3 — 332,55 грн.
Каолін первинний за 1т — 427.80 грн.
Суглинок за 1м3 — 180,00 грн.
Пісок за 1м3 – 4427,30 грн !

Саме так, Ви не помилилися, за оприлюдненими даними, середня вартість піску в Україні у 4 кв 2024 року — 4427,30 грн за 1 м3. І мова не про кварцевий пісок для скляної промисловості, він, доречі, значно дешевший — 573.40 грн. за 1 тонну, мова про звичайний будівельний, яружний (кар`єрний) чи річковий пісок, реальна середня вартість якого на кар`єрах становить близько 200 грн за м3.

До відома, ще в ІІ кварталі 2024 року, оприлюднена вартість піску становила – 165,48 грн за 1м3, а в ІІІ та IV кварталах з незрозумілих причин збільшилася у понад 25 разів до 4427,30 грн за 1м3.

І, якщо оприлюднена на сайті Геонадр України вартість піску збільшилась у понад 25 разів, то і вартість дозволу на видобування піску пропорційно збільшилась. (Виняток: у випадку, якщо з дати затвердження запасів до дати розрахунку початкової ціни дозволу пройшло не більше одного року, застосовується ціна одиниці товарної продукції, яка була визначена під час затвердження в ДКЗ України)

Тобто, внаслідок “дивовижного” зростання ціни одиниці товарної продукції піску, початкова вартість дозволу на видобування піску зростає у понад 25 разів, і дозвіл, який би виставлявся на аукціон у другому кварталі з початковою ціною – 500 тис грн, зараз стартуватиме на аукціоні з ціни у понад 12 млн. грн.

Може саме тому, на аукціонах останнім часом не виставлялись спецдозволи на видобування піску.
Цікаво також дізнатись яким же чином була визначена така вартість піску, чи дійсно хтось в

Україні продає звичайний будівельний пісок по 110 $ за тонну?

Отримання спеціальних дозволів на надра 2024-2025рр.

Вже більше року, як працює нова процедура отримання спеціальних дозволів на користування надрами через електронний кабінет надрокористувача.

Процедура отримання спецдозволів на надра, докорінно змінилася у порівнянні з попередніми роками. Що змінилося?

Процедура отримання дозволів тепер регламентується безпосередньо Кодексом України про надра та Постановою КМУ № 993 від 2023р. «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»

Основні зміни :

1. Відтепер усі заяви щодо  надання спеціального дозволу,  продовження строку дії  та  внесення змін подаються  виключно  через електронний  кабінет надрокористувача.
2. Всі дозволи на користування надрами реалізуються шляхом проведення аукціонів (електронних торгів). Окремі винятки визначені частиною першоюстатті 16^–2 Кодексу України про надра.  У тому  числі,  отримання спеціального дозволу на корисну копалину місцевого значення власником (не орендарем, а саме власником) земельної ділянки загальною площею до 25га,  а  також .
3. Замість окремих спецдозволів дозволів на вивчення, а потім на видобування, тепер надається один «наскрізний» дозвіл, який передбачає і вивчення, і ДПР(дослідну-промислову розробку для корисних копалин загальнодержавного значення), і подальше видобування.
4. Відсутність погоджень, окрім рекомендацій Міндовкілля, які  отримуються  безпосередньо Держгеонадрами  без  залучення надрокористувача.
5. Координати спеціальних дозволів  на  користування  надрами  вказуються  в  системі  координат WGS-84.

Для отримання дозволу, необхідно

• Зареєструвати електронний кабінет надрокористувача, що  можна  зробити  за  адресою: https://nadra.gov.ua/entrance.
• В електронному кабінеті необхідно заповнити відповідні  форми,  залежно від обраного виду  користування надрами,  у  тому  числі вказати географічні  координати  в  системі  координат WGS-84 з точністю не  менше,  ніж  до десятих секунди,  а  також додати документи, передбачені Кодексом України про надра  (ситуаційні плани, плани  підрахунку  запасів, пояснювальні  записки,  відомості  про кінцевих  бенефіціарних  власників  тощо).
• Після цього заяву з додатками необхідно підписати  електронним  цифровим  підписом  та  направити  на  розгляд  до  Держгеонадр України.
• В подальшому, відслідковувати в електронному  кабінеті стан розгляду заяви.

Функціонал електронного  кабінету значно спрошує та  пришвидшує отримання спеціальних дозволів  у  порівнянні з попередньою  процедурою, однак  враховуючи  специфіку  галузі  залишається ряд  питань, які  потребують спеціальних знань.

Так, на сайті Держгеонадр України міститься інформація про подані комплекти документів для отримання спецдозволу, та етапи їх опрацювання, однак переважна більшість цих комплектів або залишені без розгляду, або за результатами їх опрацювання надані відмови. Найпопулярніші відмови: надання недостовірних  відомостей (під  якими  майже  завжди мають  на  увазі невідповідність наданих координат); зауваження від Міндовкілля; подання неповного комплекту документів; невідповідність виду користування надрами; зауваження щодо наданих графічних матеріалів і т.д.

Все частіше у мережі з’являються публікації про дефіцит піску для будівництва і особливо про виснаження його запасів у світовому масштабі.

Чи насправді такий, на перший погляд досить поширений ресурс, може закінчитись?

По перше, наявність піску на поверхні далеко не завжди свідчить про поширення його на глибину та наявність у достатній кількості для промислового використання.

По друге, пісок хорошої якості зустрічається досить рідко. Наприклад, згідно карти кінця минулого століття (на жаль пізніше такі роботи не проводились) піски наявні на більшій частині площі Правобережної України. Але при цьому перспективні площі для виявлення родовищ якісних пісків становлять близько 5% від загальної площі їх поширення.

Якщо врахувати, що на цих перспективних площах піски належної якості і у належній кількості можуть бути виявлені тільки в окремих місцях, і далеко не скрізь можливе їх видобування через забудову, комунікації, річки, ліси, природоохоронні об’єкти, приватизовані землі і т.д., ці площі зменшаться ще щонайменше на порядок.

Чим відрізняються якісні піски і перспективні площі з покладами таких пісків від решти території, на якій зустрічаються піски?

По перше, пісок для виробництва бетонів, розчинів, для дорожного будівництва повинен бути різнозернистим (містити різні фракції зерен у певному співвідношенні), достатньо крупним, з мінімальним вмістом пилу та глини.

Через значний вміст пилу і глини 90-95% поширених у природі пісків не відповідають вимогам стандартів, зокрема ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт», згідно якого вміст цих домішок у піску не повинен перевищувати 2-3% для бетонів і 7% для будівельних розчинів та дорожних робіт.

Також пісок повинен містити на більше 15-20% дрібної фракції – зерен розміром менше 0,16 мм і достатню кількість більш крупних фракцій, але не крупніше 5 мм.

Чи використовуються піски які не відповідають стандарту?

Так, використовуються і не тільки для засипки котлованів, а і в будівництві. Але за таких обставин гарантувати міцність матеріалів і особливо їх морозостійкість та довговічність не можна.

Чи можна з неякісного піску отримати пісок, що відповідатиме стандарту?

У більшості випадків так. Але це будуть додаткові витрати і значна кількість видобутого матеріалу піде у відходи.

Де і як можна видобувати якісний пісок у промислових об’ємах?

По перше, є розвідані родовища з запасами від кількох сотень до десятків мільйонів кубічних метрів, у тому числі ще не надані у користування. Серед них є родовища пісків, що повністю відповідають вимогам згаданого стандарту. Для видобування піску на таких родовищах можна отримати спеціальний дозвіл користування надрами.

По друге, є перспективні площі на яких можна виявити і розвідати запаси піску у необхідній кількості. Зокрема такі площі є на Волині, в долині р.Горинь поблизу міст Острог, Нетішин на Рівненщині та Хмельниччині, поблизу Коростеня та Коростишева на Житомирщині, вздовж річок Рось, Роставиця на Житомирщині і Київщині, у нижній частині Південного Бугу на Миколаївщині.
Як отримати дозвіл на видобування піску?

Перший спосіб – отримати дозвіл на розвідане родовище, яких, з хорошою якістю піску та умовами видобування, на жаль, не багато.

Другий – отримати дозвіл на вивчення (розвідку) піску з наступним його видобуванням.
Які при цьому виникають проблеми і як їх вирішити?

Дозволи, як на видобування, так і на вивчення з наступним видобуванням, надаються через аукціон. Тому подання зави не гарантує отримання дозволу. Крім цього, для участі у аукціоні як на видобування, так і на вивчення піску, необхідний гарантійний внесок – 2 млн.грн., що у 2 рази більше ніж для інших будівельних матеріалів через його популярність.

Однак, останнім часом (з квітня 2023 року) появився досить привабливий варіант отримання дозволу як на вивчення, так і на видобування піску – без аукціону та гарантійного внеску. Цей варіант доступний власникам земельних ділянок на яких наявні поклади піску. До речі, на даний час продаж-купівля земельних ділянок приватної власності звична справа.

З багаторічного досвіду пошуків та розвідки родовищ пісків переконливо рекомендуємо перед покупкою дозволу на видобування чи вивчення піску, або земельної ділянки для цих же потреб, переконатись у наявності покладів піску відповідної якості та у достатній кількості.

При вашій зацікавленості надамо інформацію про розвідні родовища піску, перспективні ділянки для їх розвідки, проведемо їх обстеження з відбором, аналізом проб та оцінкою запасів, підготуємо документи для отримання дозволу через аукціон чи без аукціону.

Надрокористувачам дозволено розширювати межі родовищ та збільшувати обсяги балансових запасів
без проведення аукціону та будь-яких погоджень.

Формально механізм розширення меж спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону існував і раніше (п.п.2 п.8 Порядку, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05.2011).
Однак практично він міг бути використаний тільки для розширення площі отриманого раніше дозволу на геологічне вивчення і то, тільки за наявності протоколу ДКЗ, який під час вивчення, як правило, відсутній. Більш актуальним завжди було розширення меж для видобування корисних копалин – тобто розширення меж дозволу на розробку родовища. Таке розширення можна було здійснити на кількість запасів в розмірі до 50% від запасів, вказаних у раніше наданому дозволі. Але знову ж таки, тільки за умови, що такі запаси за межами дозволу раніше було розвідано і затверджено в ДКЗ і на них не видано дозвіл, що трапляється досить рідко. Або якщо навіть за межами дозволу є затверджені ДКЗ запаси, але їх кількість більше 50%, то розширити межі дозволу не можна було ні на усі запаси, ні на їх частку в розмірі менше 50% раніше наданих, оскільки механізму поділу запасів за межами дозволу практично не було.

Крім цього, розширення меж дозволу здійснювалось за процедурою надання дозволу – включаючи погодження державних органів та оцінку впливу на довкілля (ОВД).
Що змінилося?

Наказом Мінприроди від 04.11.2020  № 240, зареєстрованим в Мінюсті 17.12.2020 за № 1255/35538, внесено зміни в Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр, затверджений наказом Мінприроди від 14.06.2013  № 263, зареєстрованим в Мінюсті 10.07.2013 за № 1157/23689. Пунктом 1.4. згаданого порядку тепер передбачено, що державній реєстрації підлягають не тільки роботи, що проводяться на основі діючого спеціального дозволу на користування надрами, а й роботи та дослідження, які будуть виконуватись надрокористувачем на суміжній ділянці надр, площею не більше 50% від площі, вказаної в раніше наданому дозволі.

Таку реєстрацію може здійснити будь-який власник спеціального дозволу на користування надрами. Для цього достатньо тільки підготувати заяву, належне обгрунтування (опис робіт та досліджень, які будуть проводитись), проект форми-3гр та ситуаційний план з визначеними просторовими межами вивчення суміжної ділянки.

Реєстрація робіт з геологічного вивчення надр, за межами спеціального дозволу на користування надрами, дозволяє на законних засадах здійснити вивчення та підрахунок або розподіл запасів за межами спеціального дозволу і затвердити чи апробувати їх в ДКЗ України. Після цього у надрокористувача появляється реальна можливість розширення меж родовища.

Крім цього, Кодексом України «Про надра», з останніми змінами (№ 2805-IX від 01.12.2022), на відміну від постанови КМУ №615 від 30.05.2011, кількість запасів, що прирощуються не регламентується. До того ж, розширення меж дозволу тепер здійснюється у порядку внесення змін до чинного дозволу і потребує жодних погоджень, у тому числі і Мінприроди України, а також оцінки впливу на довкілля (ОВД).

ТОВ «Пласт» у продовж останніх двох років здійснено геолого-економічні оцінки декількох діючих родовищ, зокрема піску, граніту, базальту, вапняку, з метою розширення їх меж до 50% раніше наданої площі та збільшення обсягу запасів. Приріст запасів затверджено у Державній комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ), що дало можливість видобувним підприємствам значно збільшити площу та балансові запаси родовищ.

Постановою КМУ від 4 липня 2023 р. №749 внесено зміни до постанови КМУ від 15 жовтня 2004 р. №1374 «Про затвердження Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами».

В результаті, якщо раніше початкова вартість дозволу на вивчення визначалась виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму (17 грн.) то тепер вона визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (6700 грн).

Крім цього, якщо раніше дозволи на вивчення видавались на 3 або 5 років, то тепер, у зв’язку з останніми змінами, внесеними до Кодексу України «Про надра» (№ 2805-IX від 01.12.2022), дозволи видаються на геологічне вивчення з подальшим видобуванням корисних копалин, як правило на 20 років. Відповідно, при отриманні такого дозволу, розрахунок його початкової вартості здійснюється на 20 років.

Таким чином, якщо вартість дозволу на вивчення корисних копали місцевого значення (наприклад піску) раніше становила: 17 × 50 × 3 = 2550 грн. за 1 га площі, то тепер вартість такого дозволу складе: 6700 × 0,2 × 20 = 26800 грн. за 1 га площі, тобто у 10,5 разів більше.

Аналогічно, якщо вартість дозволу на вивчення корисних копали загальнодержавного значення (крім металевих, бурштину, горючих) раніше становила: 17 × 150 × 1 = 12750 грн. за 1 га площі, то тепер вартість такого дозволу складе: 6700 × 0,4 × 20 = 53600 грн, тобто у 4,2 рази більше.

Вартість дозволу на вивчення бурштину складе: 6700 × 2,6 × 20 = 348400 грн, що у 27 разів більше, ніж до внесення змін до згаданої постанови.

Це безпосередньо стосується і дозволів, які отримують без проведення аукціону, наприклад, власники земельних ділянок.

За таких обставин, коли дозвіл на вивчення (розвідку) наприклад піску на площі 40 га, обійдеться щонайменше у понад 1 млн.грн., доцільно мінімізувати площу дозволу шляхом попереднього встановлення площі залягання кондиційного піску, оскільки кожен лишній гектар площі отриманого дозволу, навіть при відсутності торгів на аукціоні, обійдеться у близько 30 тис.грн.

ТОВ «Пласт» має понад 30-річний досвід ведення робіт з пошуків, попередньої оцінки та детальної розвідки запасів твердих неметалевих корисних копалин – піску, піщано-гравійної сировини, буто-щебеневої сировини (граніту, базальту, пісковику та ін..), вапняків для різних потреб, цегельної сировини, каоліну та інших корисних копалин.

Відновлення діяльності промислових підприємств на територіях, де не ведуться бойові дії, є одним із пріоритетів на сьогоднішній день. Це також стосується і гірничодобувної промисловості.
Видобуток практично усіх корисних копалин пов’язаний із здійсненням робіт, віднесених чинним законодавством до робіт підвищеної небезпеки, значна частина яких передбачає необхідність отримання відповідних дозволів на ведення робіт чи експлуатацію машин та механізмів.
З метою спрощення під час дії воєнного стану ведення робіт підвищеної небезпеки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 4 березня 2022 року № 357 “Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2022-%D0%BF#Text).
Вказаною постановою передбачається можливість під час дії воєнного стану ведення окремих робіт підвищеної небезпеки, а також експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, на які раніше необхідно було отримати дозвіл, на підставі зареєстрованих декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Так, на період дії воєнного стану на підставі декларації можна виконувати наступні роботи у сфері користування надрами:
– підземні гірничі роботи на шахтах, підземні роботи на шахтах та рудниках та відкриті гірничі роботи;
– монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
– буріння та експлуатація свердловин під час геологічного вивчення та розробки родовищ корисних копалин;
– освоєння і глушіння газових та нафтових свердловин;
– монтаж, експлуатація і демонтаж бурових вишок;
– вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
– роботи з ліквідації нафтогазоводопроявлень в процесі буріння свердловин;
– розмивання порід з використанням гідромоніторів та інших засобів гідромеханізації.

Також на підставі декларації під час дії воєнного стану дозволено експлуатувати:
– гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів;
– технологічне устатковання магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об’єктів нафтогазовидобувної промисловості;
– обладнання, що працює під тиском, яке зазначене у Технічному регламенті обладнання, що працює під тиском, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. № 27, а також у пункті 2 Технічного регламенту простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1025;
– вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, підйомники для підіймання працівників, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, ескалатори та пасажирські конвеєри, колиски приводні для підіймання працівників;
– устатковання напругою понад 1000 В.
Постановою також передбачено, можливість проведення на підставі декларації й інших видів робіт підвищеної небезпеки та експлуатації іншого обладнання із повним переліком можна ознайомитись за посиланнями – (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2022-%D0%BF#Text ; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#n16).

Виконувати вищевказані роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати обладнання підвищеної небезпеки на підставі декларації можна під час дії воєнного стану, а також протягом одного місяця після його скасування чи припинення.
Строк дії строк дії навяних документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Порядок подання декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 ” Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#n321).
Пунктом 21 цієї постанови передбачено, що декларація подається роботодавцем не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі.
Також передбачено можливість подання декларації в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, однак станом на дату написання цієї статті вказаний сервіс не доступний.
Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання.
Відмова в реєстрації декларації не допускається. Однак, документи можуть бути повернені без розгляду упродовж п’яти робочих днів у разі незаповнення полів, зазначення робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, які не відповідають вимогам, встановленим цим Порядком та переліком машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77.
У разі зміни відомостей або виявлення суб’єктом господарювання помилки в поданій декларації суб’єкт господарювання в порядку, встановленому цим пунктом для подання декларації, подає оновлену декларацію протягом семи робочих днів з дня настання таких змін або з дня подання декларації в разі виявлення помилки.

Завантажити декларацію: Декларація.PDF