Поклади гравію в Україні поширені на території згаданих вище областей, в основному, в басейні Дністра та Пруту, у тому числі на їх древніх терасах – на відстані від сотень метрів до десятків кілометрів від сучасного русла та вздовж окремих їх приток.

Розвідані запаси окремих родовищ сягають десятків мільйонів кубічних метрів.

Кількість нерозвіданих покладів та кар’єрів гравію в десятки разів перевищує кількість розвіданих родовищ України. Через недостатню кількість діючих гравійних кар’єрів місцевим населенням часто здійснюється стихійне видобування гравію в руслах річок та їх прибережних смугах.

Часто організація гравійних кар’єрів стримується через відсутність інформації про родовища і поклади гравію та проблеми з оформленням дозвільних документів.

Класична схема освоєння родовищ, що залишилася з радянських часів: отримання дозвільних документів на розвідку родовища – розвідка з затвердженням запасів в державній комісії та постановкою їх на державний баланс – знову отримання дозвільних документів на розробку родовища – і тільки після цього видобування, для родовищ дешевого будівельного матеріалу, особливо невеликих – неприйнятна.

З урахуванням останніх змін в законодавстві про надра та виходячи з власного досвіду ми пропонуємо просту дешеву і ефективну схему освоєння родовищ в найкоротші терміни, яка зводиться до наступного.

1. Вибір найбільш перспективного родовища в певному регіоні (з врахуванням наявної у нас інформації про розвідані родовища, кар’єри, що розроблялися раніше без розвідки, не розвідані але перспективні для організації кар’єрів ділянки), включаючи обстеження їх фахівцями, оперативну оцінку запасів, якості сировини, умов видобування, можливих обмежень та інше.

2. Оформлення дозвільних документів на видобування гравію (спеціальний дозвіл на користування надрами з правом дослідно-промислової розробки родовища гравію протягом 5 років, проектна документація на дослідно-промислову розробку кар’єру та інше).

3. Геолого-маркшейдерський супровід робіт з дослідно-промислової розробки родовища та затвердження запасів в державній комісії за результатами розробки родовища у продовж 5 років і наступним оформленням дозвільних документів на промислову розробку родовища терміном на 20 років.

Така схема дозволяє розпочати видобування гравію на кар’єрі у продовж року, не залежно від наявності чи відсутності матеріалів розвідки та на порядок зменшує витрати на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Нижче наведено далеко не повний перелік відомих родовищ гравію (піщано-гравійних сумішей) України на Наддністрянщині, що не використовуються (перспективні родовища для організації гравійного кар`єру).

Область	Район	Родовище, ділянка	Запаси, млн.м3
Львівська	Дрогобицький	Винникіське	2,7
	Жидачівський	Страшевицьке	7,1
		Верчанське	10,5
		Зарічанське	2,2
		Подорожненське (Жидачівське)	21,9
	Самбірський р-н	Бережницьке	1,1
		Самбірське	1,3
	Старосамбірський р-н	Стрільбицьке	0,2
	Стирийський р-н	Любинцівське	7,5
		Стрийське	11,7
		Стрийське-2	5,2
Івано-Франківська	Богородчанський	Ямницьке-2	3,5
		Вовчинецьке	4,5
		Вовчинецьке (Креховецький)	5,6
		Вовчинецьке (Цуцулівський)	5,3
		Загвіздівське	не оцінено
		Старо-Богородчанське	не оцінено
		Пнівське	0,3
		Пасічнянське	0,1
		Делятинське	0,2
	Галицький р-н	Букачівське	не оцінено
		Мошківецьке	не оцінено
		Пукасовицьке	не оцінено
		Довгівське	не оцінено
	Городенківський р-н	Дубківське	не оцінено
		Рожпільське	не оцінено
		Олешківське	не оцінено
		Любківецьке	не оцінено
		Рудниківське	не оцінено
		Тучапське	не оцінено
		Завалівське	не оцінено
	Долинський р-н	Белеївське	0,2
	Калушський р-н	Калуське	7,5
		Болехівське	не оцінено
		Гошевське	не оцінено
		Витвицьке	не оцінено
		Міжріч енське	не оцінено
		Сваричівське	не оцінено
		Домбровське	не оцінено
		Добровлянське	не оцінено
		Підмихайлівське	не оцінено
		Вістовське	не оцінено
		Струтинське	не оцінено
	Коломийський р-н	Грабовецьке	не оцінено
		Фітівське	не оцінено
		Липівське	не оцінено
		Шепаровецьке	не оцінено
		Сопівське	0,5
		Тростянське	не оцінено
		Семаковецьке	не оцінено
		Залучське	не оцінено
		Заболотівське	не оцінено
	Косівський р-н	Микуличинське	0,2
		Ростокинське	не оцінено
		Ясенів-Горянське	не оцінено
		Устерикське	0,2
		Топільчицьке	не оцінено
		Зеленівське	не оцінено
	Надвірнянський р-н	Незавизівське	0,1
		Ланчинське	0,4
	Рогатинський р-н	Журавеньківське	0,4
	Снятинський р-н	Видинівське	2,7
		Прутівське	0,2
	Тисменицький р-н	Єзупільське	2
Чернівецька	Вижницький р-н	Вашковецьке	15,9
		Вижницьке	12,9
		Чорногузівське	47,1
		Майдан-Іспаське	26,4
		Міліївське	7,7
	Заставнівський р-н	Брідоцьке	4
		Митківське	2,1
	Кельменецький р-н	Ленковецьке	1,3
	Кіцманський р-н	Лужанське	5,5
Тернопільська	Борщівський р-н	Худиковецьке	0,3
	Заліщицький р-н	Дзвинячське	0,7
		Кулаківське	не оцінено
	Чортківський р-н	Росохацське	не оцінено
		Улашківецьке	не оцінено
Хмельницька	Камянець-Подільський р-н	Цвіклівецьке	5,1
		Ісаківське	0,7
Вінницька	Могилів-Подільський р-н	Немійсько-Юрківецьке	2,2
		Могилів-Подільське	не оцінено
		Яружанське	не оцінено
	Ямпільський р-н	Михайлівське	не оцінено

Витрати на виробництво будівельного щебеню та фракціонованого гравію з природного гравію (як правило суміші гравію, гальки, валунів та піску) є в 2 і більше разів меншими, ніж з гранітного масиву, а необхідні капіталовкладення відрізняються майже на порядок.

При цьому за міцністю та морозостійкістю гравій майже не поступається граніту, оскільки він складений уламками найміцніших порід, які витримали численні цикли довготривалого перемивання на відстань в сотні кілометрів.Це обумовлено тим, що гравійна суміш, як правило, залягає безпосередньо на поверхні або перекрита шаром пухких порід незначної потужності і, на відміну від граніту, являє собою уже подрібнену природним способом скельну породу.

На сьогодні використовується тільки незначна частина ресурсів природного гравію. При цьому у більшості випадків цей матеріал реалізується без сортування.Цікаво, що в бетоні таких відомих стратегічних об’єктів другої світової війни як німецька ставка «Вервольф» та радянські доти вздовж тодішнього західного кордону, використано не гранітний щебінь (який вироблявся на кількох кар’єрах майже поряд з тим же «Вервольфом»), а природний гравій.

Зростання цін на енергоносії, вибухові матеріали та метал неодмінно сприятиме розширенню виробництва щебеню за значно економнішою технологією – з природного гравію.