Архивы рубрики: ТОП новини

ОВД – Оцінка впливу на довкілля при користунні надрами

ОВД – Оцінка впливу на довкілля : Товариство Пласт здійснює розробку звітів з ОВД, та надає послуги з супроводу отримання підприємством Висновку з оцінки впливу на довкілля. 

18 грудня 2017 року вступив в силу Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року (надалі — Закон про ОВД).

Основні поняття:

– вплив на довкілля – будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

– планована діяльність – планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище.

Обов’зково підлягає ОВД планована діяльність, яка віднесена до першої і другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля згідно частин другої і третьої статті 3 Закону про ОВД.

Надрокористувачі поділяються на першу і другу категорію залежно від наступних чинників (частина друга і третя статті 3 Закону про ОВД):

ПЕРША КАТЕГОРІЯ

ДРУГА КАТЕГОРІЯ

споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів: азбестоцементної продукції потужністю понад 20 тисяч тонн на рік, фрикційних матеріалів – понад 50 тонн на рік готової продукції, інших виробів – понад 200 тонн на рік; видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням;
забір підземних вод або штучне поповнення підземних вод із щорічним забором води або щорічним об’ємом води, що поповнюється, 10 мільйонів кубічних метрів або більше; перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення;
видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі; видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів; господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу

Забороняється:

провадження господарської діяльності, експлуатація об’єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Висновки з ОВД для підприємств, віднесених до першої категорії видає Мінприроди, а для другої категорії – територіальні департаменти екології.

Планована діяльність, що належить до першої категорії підлягає обов’язковому розгляду щодо наявності підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля.

Законом про ОВД було внесено відповідні зміни до Кодексу України про надра, зокрема Кодекс доповнено статтею 151 «Оцінка впливу на довкілля», згідно якої якщо користування надрами пов’язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля”.

Постановою Кабінету Міністрів України №333 від 25.04.2018р. «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615» внесено зміни постанов Кабміну, якими регулюється порядок надання спеціальних дозволів (615) та порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами (594).

Так, в порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами введено термін “договір купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною”. Відповідно до умов договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною переможець аукціону зобов’язується отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, згідно з яким провадження планованої діяльності є допустимим, протягом шести місяців з моменту підписання такого договору.

При цьому сплатити остаточну вартість спеціального дозволу (різницю між ціною продажу дозволу та гарантійним внеском) у разі укладання договору з відкладальною обставиною потрібно буде впродовж 30 календарних днів з дати настання відкладальної умови – отримання висновку з ОВД про допустимість планованої діяльності).

У порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами внесено зміни відповідно до яких внесення змін до дозволу на видобування корисних копалин здійснюється із зазначенням в особливих умовах дозволу умови щодо здійснення оцінки впливу на довкілля у випадках, передбачених Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”

Для отримання чи продовження терміну дії спецдозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу, потрібно подавати результати оцінки впливу на довкілля (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Результати оцінки впливу на довкілля (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) доведеться подавати усім бажаючим отримати/продовжити дозвіл на промислову розробку надр (видобування корисних копалин).

Надрокористувачам, які бажають отримати/продовжити дію спецдозволу, у разі відсутності у них висновку з ОВД – оцінка впливу на довкілля при користунні надрами, до 31.12.2018 року можна подавати засвідчену своїм підписом копію повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та інформацію про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. У такому випадку до особливих умов дозволу включається обов’язок надрокористувача провести процедуру оцінки впливу на довкілля у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Згідно внесених змін до п.22 Постанови №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Такі підстави визначені статтею 16 Закону України про ОВД – діяльність суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) – до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена – повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, – до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

ОВД – Оцінка впливу на довкілля : З нами, Ваше підприємство легко отримає позитивний висновок з ОВД.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

План перевірок підприємств у 2018 та 2019 роках

План перевірок підприємств у 2018 та 2019 роках – перевірте чи є Ваше підприємство в планах (графіках) перевірок.

План перевірок підприємств в 2018 році:

https://ias.brdo.com.ua https://ias.brdo.com.ua – онлайн сервіс для пошуку за назвою чи кодом ЄДРПОУ підприємства в Планах перевірок підприємств в 2018 році (окрім плану комплексних заходів, ресурс включає індивідуальні плани перевірок окремих контролюючих органів):

Знайти підприємство в Планах перевірок на 2018рік

План перевірок підприємств в 2019 році: 

https://inspections.gov.ua/ https://inspections.gov.ua/ – онлайн сервіс для пошуку за назвою чи кодом ЄДРПОУ підприємства в Планах перевірок підприємств в 2019 році (окрім плану комплексних заходів, ресурс включає індивідуальні плани перевірок окремих контролюючих органів):

Знайти підприємство в Планах перевірок підприємств у 2019 рік

Для мобільних пристроїв:

https://opendatabot.ua https://opendatabot.ua За допомогою нового ресурсу Опендатабот, зручно шукати інформацію про підприємства, у тому числі про заплановані перевірки, використовуючи месенджери встановлені у Вас на смартфоні.

Виберіть яким месенджеров скористатись:

Telegram Telegram Viber Viber Messenger Messenger Skype Skype

Не надані у користування перспективні родовища

Не надані у користування перспективні родовища корисних копалин на землях запасу

На більшості родовищ корисних копалин, що не розробляються, землі надані у власність – переважно для товарного сільськогосподарського виробництва (паї), особистого селянського господарства (ОСГ). Освоєння таких родовищ є досить проблемним.

Разом з цим, залишаються окремі перспективні родовища на ненаданих у власність чи користування землях (землях запасу, відведених для користування надрами, порушених кар’єрами та ін..).

Перелік не наданих у користування перспективних родовищ на землях запасу та інших не наданих у власність чи користування землях, наводиться в таблицях нижче.

Спеціалісти ТОВ “Пласт” нададуть Вам більш детальну інформацію стосовно вільних родовищ, для отримання більш детальної інформації звертайтесь: E-mail: plast_@i.ua. Тел.: (0432) 50-94-24, моб.тел. (067) 430-92-03.

Не надані у користування ПЕРСПЕКТИВНІ родовища на землях запасу

та інших не наданих у власність чи користування землях

Держгеонадра виставить на аукціон понад 160 родовищ

Державна служба геології та надр України має намір виставити найближчим часом на аукціон спецдозволи по понад 160 родовищах рудних та нерудних корисних копалин, розвіданих ще в радянські часи.

Перелік ділянок надр рудних та нерудних корисних копалин, спеціальні дозволи яких планується виставити на черговий аукціон, наведено в таблиці нижче.

Разом з цим слід зауважити, що Держгеонадрами надано інформацію тільки про область розташування родовища та його запаси. Ще деяку інформацію можна отримати з розміщеної на сайті ДНВП «Геоінформ України» інтерактивної карти родовищ корисних копалин

ТОВ «Пласт» понад 20 років веде діяльність в сфері пошуків, розвідки, геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, підготовки матеріалів для отримання дозволів на користування надрами, геолого-маркшейдерського обслуговування видобувних підприємств, екологічного аудиту та інше.

При Вашій зацікавленості окремими родовищами з наведеного нижче переліку, ми надамо Вам більш повну інформацію або підготуємо для Вас детальну інформацію про родовище з прив’язкою його меж до кадастрової карти, визначенням категорії та статусу земель, наявності та розмірів охоронних зон, інших обмежень, даними про якість корисної копалини, глибину залягання, гірничо-технічні умови видобування та інше Тел/факс: (0432) 50-94-24, тел.. (067) 430-92-03; E-mail: plast_@i.ua www.plast.vn.ua.

Перелік ділянок надр рудних та нерудних корисних копалин, спеціальні дозволи на користування яких планується виставити на черговий аукціон:

(Перелік доповнено посиланнями на види сировини та її основне застосування)

з/п

Родовища, що не розробляються:

Назва родовища

(об’єкта

користування)

Вид корисної копалин

Вид користування надрами

Місце розташування

Запаси

1. Торчинське кори вивiтрювання апатито вміщуючі

руда

видобування

Волинська обл.

209090 тис.т.

Сировина для вапнування кислих ґрунтів

2. Білокоровицьке вапняк

видобування

Житомирська обл.

32018 тис.т.

Сировина карбонатна для цукрової промисловості

3. Карачківецьке вапняк

видобування

Хмельницька обл.

51143 тис.т.

Сірка самородна

4. Загайпільське сірка самородна

видобування

Івано-Франківська обл

62881 тис.т
5. Шевченківське сірка самородна

видобування

Івано-Франківська обл

56212 тис.т
6. Гримнівське сірка самородна

видобування

Львівська обл

63708 тис.т
7. Любінське сірка самородна

видобування

Львівська обл

31727 тис.т
8. Немирівське сірка самородна

видобування

Львівська обл

74649 тис.т
9. Подорожненське сірка самородна

видобування

Львівська обл

8557.2 тис.т
10. Язівське сірка самородна

видобування

Львівська обл

132793 тис.т

Залізна руда

11. Шахта «Гігант глибока» (ділянка №1) залізооксидно-глинясті каолін-гематитові (мумія червоне)

видобування

Дніпропетровська обл.

10005 тис.т
залізооксидні гематитові (сурик коричневий) 9702 тис.т
12. «Шахта Саксагань» залізооксидно-глинясті каолін-гематитові (мумія червона)

видобування

Дніпропетровська обл.

752 тис.т

Сировина для виробництва мінеральних фарб

13. Яснополянське глинясті (вохра жовта)

видобування

Донецька обл

588.739 тис.т
14. Ільницьке глинясті (вохра жовта)

видобування

Закарпатська обл.

335.4 тис.т
15. Іршавське глинясті (вохра жовта)

видобування

Закарпатська обл.

445 тис.т
16. Малоком’ятська глинясті (вохра жовта, червона)

видобування

Закарпатська обл.

2289.6 тис.т
17. Новоселицьке глинясті (мумія червона)

видобування

Закарпатська обл.

1753 тис.т
18. Марківське глинясті (вохра жовта) видобування

Луганська обл.

261.7 тис.т
19. Суха Кам’янка глинясті (вохра жовта) видобування

Харківська обл.

320.6 тис.т

Сировина адсорбційна (близька до бентонітових глин, цеолітів)

20. Варварівське сапонітові глини видобування

Хмельницька обл.

22664 тис.т

Сировина абразивна (для шліфувальних матеріалів, піскоструйної обробки)

21. Слобідське граніт біотит-гранатовий руда видобування

Вінницька обл.

4436 тис.т

Кремінь (для розмелювання фарфорових та керамічних мас, абразивів та інше)

22. Гринчуцьке кремінь руда видобування

Хмельницька обл.

3186 тис.т

Графіт (для виготовлення електродів, вогнетривких тиглів, високотемпературних мастил, олівців)

23. Балахівське (південна ділянка) графіт кристалічний руда видобування

Кіровоградська обл.

23936 тис.т
24. Буртинське графіт кристалічний руда видобування

Хмельницька обл.

113390.9 тис.т

Каолін первинний (для керамічної і паперової промисловості – після збагачення)

25. Новоандрієвське каолін первинний (нормальний) видобування

Донецька обл.

21573 тис.т

Каолін вторинний (для вогнетривів і керамічної промисловості – без збагачення)

26. Західнорижанівське каолін вторинний (нормальний) видобування

Черкаська обл.

25865 тис.т

Озокерит (гірський віск, парафін, лікувальна сировина)

27. Старунське озокерит видобування

Івано-Франківська обл.

61300 тис.т

Сланець пірофілітовий (для вогнетривких виробів, декоративних виробів з природного каменю)

28. Нагорянське сланець пірофілітовий видобування

Житомирська обл.

1686.045 тис.т

Вапняк флюсовий (для металургії)

29. Первомайське (Петрівське) вапняк флюсовий видобування

Донецька обл.

124104 тис.т
30. Північно-Шевченківське вапняк флюсовий видобування

Донецька обл.

71505 тис.т

Глина вогнетривка (біловипальна, для вогнетривів, фарфоро-фаянсової, керамічної промисловості)

31. Затишанське глина вогнетривка видобування

Донецька обл.

93579 тис.т

Сировина для вогнетривів, металургійної, скляної промисловості

32. Криворізьке (Фрунзенське) доломіт 1-2 класів видобування

Дніпропетровська обл.

111834 тис.т
33. Північно- Шевченківське доломіт 1 класу видобування

Донецька обл.

116384 тис.т

Сировина для вогнетривів, наповнювачів пластмас та інше

34. Правдинське талько-магнезит видобування

Дніпропетровська обл.

105134 тис.т

Сировина формувальна (для металургії)

35. Благодатівське пісок видобування

Харківська обл.

86083 тис.т
36. Ріпкинське пісок видобування

Чернігівська

41663 тис.т

Вапняк для випалу на вапно

37. Тягинське вапняк видобування

Херсонська обл.

16225 тис.т

Сировина для виробництва гіпсових в’яжучих матеріалів

38. Зайцівське-2 гіпс видобування

Донецька обл.

9914 тис.т
39. Вовчанське гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

8504 тис.т
40. Вовчинецьке гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

4579 тис.т
ангідрит 5151 тис.т
41. Кам’янське гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

31571 тис.т
42 Межигірцівське гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

7000 тис.т
43. Палагицьке гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

5114 тис.т
44. Попаснянське гіпс видобування

Луганська обл.

15388 тис.т
45. Сков’ятинське гіпс видобування

Тернопільська обл.

43902 тис.т
46. Завальське гіпс видобування

Хмельницька обл.

15109 тис.т

Сировина для будівельної кераміки

47. Новокрасноторське глина тугоплавка видобування

Донецька обл.

16649 тис.т

Сировина для виробництва щебеню та бутового каменю

48. Маріупольське гнейс видобування

Донецька обл.

254300 тис.т
49. Вишняківське граніт видобування

Житомирська обл.

45417 тис.т
50. Дровяний пост пісковик видобування

Житомирська обл.

30094 тис.т
51. Зборівське андезито-дацит видобування

Закарпатська обл.

34422 тис.т
52. Гуляйпільське кварцит, пісковик видобування

Запорізька обл.

305833 тис.т
53. Ахтовське граніт видобування

Миколаївська обл.

43639 тис.т
54. Конотопське граніт, мігматит видобування

Хмельницька обл.

28971 тис.т
55. Кудашівське граніт, сірий видобування

Дніпропетровська обл.

12524 тис.т
56. Кремінне вапняк видобування

Закарпатська обл.

9210 тис.т

Сировина для розпилювання на стінові блоки («ракушняк»)

57. Деребчинське вапняк видобування

Вінницька обл.

16418 тис.т
58. Дмитрашківське вапняк видобування

Вінницька обл.

7164 тис.т
59. Лиса гора вапняк видобування

Вінницька обл.

13425 тис.т
60. Сапіжанське вапняк видобування

Вінницька обл.

5340.75 тис.т
61. Стіна вапняк видобування

Вінницька обл.

6364 тис.т
62. Стінянське вапняк видобування

Вінницька обл.

35170 тис.т
63. Рогатинське вапняк видобування

Івано-Франківська обл.

6252 тис.т
64. Олександрівське мергель видобування

Луганська обл.

22324 тис.т
65. Тарасівське мергель видобування

Луганська обл.

11446 тис.т
66. Новосвітлівське вапняк видобування

Миколаївська обл.

43327 тис.т
67. Подинівське вапняк видобування

Миколаївська обл.

19607 тис.т
68. Алтестівське вапняк видобування

Одеська обл.

7288 тис.т
69. Булдинське вапняк видобування

Одеська обл.

31961 тис.т
70. Винограднинське вапняк видобування

Одеська обл.

6795 тис.т
71. Главанське вапняк видобування

Одеська обл.

27699 тис.т
72. Гуляй-Балтівське вапняк видобування

Одеська обл.

6223.1 тис.т
73. Дубівське вапняк видобування

Одеська обл.

7231 тис.т
74. Загнидківське вапняк видобування

Одеська обл.

23405
75. Іллінське (Ковалівське) вапняк видобування

Одеська обл.

7989 тис.т
76. Карпівське вапняк видобування

Одеська обл.

11382 тис.т
77. Красноокнянське вапняк видобування

Одеська обл.

7012 тис.т
78. Мало-аджаликське вапняк видобування

Одеська обл.

8595 тис.т
79. Орлівське вапняк видобування

Одеська обл.

9541 тис.т
80. Ряснопільське вапняк видобування

Одеська обл.

9603 тис.т
81. Ульянівське вапняк видобування

Одеська обл.

28695 тис.т
82. Фонтанське вапняк видобування

Одеська обл.

21300 тис.т
83. Холодно-балківське вапняк видобування

Одеська обл.

6194 тис.т
84. Іванківецьке вапняк видобування

Хмельницька обл.

17711 тис.т
85. Сиворогівське вапняк видобування

Хмельницька обл.

11539 тис.т
86. Коболчинське вапняк видобування

Чернівецька обл.

18038 тис.т
87. Комарівське вапняк видобування

Чернівецька обл.

16527 тис.т

Сировина для теплоізоляційних матеріалів (керамзиту, аглопориту)

88. Вендичанське глина керамзитова видобування

Вінницька обл.

7391.6 тис.т
89. Харцизьке сланець глинистий видобування

Донецька обл.

15329 тис.т
90. Музичанське глина керамзитова видобування

Київська обл.

10995 тис.т
91. Фастівське суглинок видобування

Київська обл.

10364 тис.т
92. Дубівське сланець глинистий видобування

Луганська обл.

20392 тис.т
93. Новозванівське аргіліт видобування

Луганська обл.

12818 тис.т
94. Орлівське глина керамзитова видобування

Одеська обл.

21020 тис.т
95. Щемилівське глина керамзитова видобування

Полтавська обл.

10497 тис.т

Крейда для випалювання вапна та інше

96. Маяківське-2 крейда видобування

Донецька обл.

23403 тис.т
97. Білокуракинське крейда видобування

Луганська обл.

21437 тис.т
98. Шечківське крейда видобування

Сумська обл.

16270 тис.т
99. Пушкарівське крейда видобування

Чернігівська обл.

24841 тис.т

Сировина теплоізоляційна (для легких заповнювачів бетону)

100. Водянське опока видобування

Луганська обл.

17651 тис.т
101. Гостромогильське опока видобування

Луганська обл.

21662 тис.т

Сировина для теплоізоляційних матеріалів

102. Ардівське перліт видобування

Закарпатська обл.

32717 тис.т

Піски для будівельних робіт та дорожного будівництва

103. Олексіївське для бетону, дорожнього буд. видобування

Дніпропетровська обл.

1904 тис.м.куб.
для бетону 10191 тис.м.куб.
104. Самарське для силікатної цегли видобування

Дніпропетровська обл.

10213 тис.м.куб.
105. Білосарайське для бетону, буд.розчинів видобування

Донецька обл.

19037 тис.м.куб.
106. Кутейниківське для піносилікату, буд.розчинів видобування

Донецька обл.

54736.8 тис.куб.м.
107. Ямпільське для буд.розчинів видобування

Донецька обл.

52606 тис куб м
108. Дідковицьке для баласту, буд.розчинів видобування

Житомирська обл.

24528 тис куб м
109. Дідівське для бетону, буд.розчинів видобування

Закарпатська обл.

18360 тис куб м
110. Комишуваське для бетону, буд.розчинів видобування

Запорізька обл.

33744 тис куб м
111. Гатне для силікатної цегли видобування

Київська обл.

44834 тис куб м
112. Козинське для дорожнього будівництва, буд.розчинів видобування

Київська обл.

10528 тис куб м
113. Обухівське для силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Київська обл.

14087 тис куб м
114. Борівське-2 для силікатної цегли видобування

Луганська обл.

15300 тис м куб
115. Кондрашівське для бетону видобування

Луганська обл.

5328 тис м куб
для силікатних блоків, цегли, буд.розчинів 24155.7 тис м куб
116. Кремінське для дорожнього будувництва, благоустрою, рекультивації та планування видобування

Луганська обл.

16152 тис м куб
117. Лозинське для бетону, буд.розчинів видобування

Львівська обл.

15142 тис м .куб
118. Балабанівське для буд.розчинів видобування

Миколаївська обл.

9280.9 тис м куб
119. Матвіївське для силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Миколаївська обл.

14936 тис м куб
120. Великомихайлівське для силікатних блоків цегли видобування

Одеська обл.

12823 тис м куб
121. Вилківське для бетону, силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Одеська обл.

12812 тис м куб
122. Вільшанське для силікатних блоків видобування

Одеська обл.

16710 тис м куб
123. Очеретівське для силікатної цегли видобування

Одеська обл.

14472 тис м куб
124. Гадяцьке для силікатних блоків, цегли видобування

Полтавська обл.

22527 тис м куб
125. Кременчуцьке для силікатних блоків, цегли видобування

Полтавська обл.

17368 тис м куб
126. Богданівське для бетону, буд.розчинів видобування

Сумська обл.

34642 тис. м. куб.
127. Волицьке для буд.розчинів видобування

Тернопільська обл.

12275 тис.м куб
128. Басищівське для бетону, силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Харківська обл.

24408 тис. м. куб.
129. Камплицька для силікатних блоків, цегли, буд.розчинів видобування

Харківська обл.

11964 тис. м. куб.
для силікатної цегли, буд розчинів 91053 тис. м. куб.
130. Пересічнянське для силікатної цегли видобування

Харківська обл.

10305 тис м куб
131. Семенівське для бетону, буд.розчинів видобування

Харківська обл.

15813 тис м куб
132. Шебелинське для силікатної цегли видобування

Харківська обл.

749 тис м куб
133. Збур’ївське для силікатної цегли видобування

Херсонська

обл.

12591 тис м куб
134. Цюрупинське для силікатних блоків видобування

Херсонська

обл.

123731 тис м куб
135. Крупецьке для силікатної цегли видобування

Хмельницька обл.

18382 тис м куб
136. Полянське для бетону, буд. розчинів видобування

Хмельницька обл.

17804 тис м куб
137. Сільцівське для баласту, буд.розчинів видобування

Хмельницька обл.

10304 тис м куб
138. Славутське для буд.розчинів видобування

Хмельницька обл.

10663 тис м куб
139. Солов’ївське для силікатних блоків, цегли видобування

Хмельницька обл.

15848 тис м куб
140. Городищенське для бетону видобування

Черкаська обл.

21446 тис м куб
141. Золотинка для буд.розчинів видобування

Чернігівська обл.

17744 тис м куб
142. Кам’янське для бетону, буд. розчинів видобування

Чернігівська обл.

12331 тис м куб
143. Червоні гори для буд.розчинів видобування

Чернігівська обл.

24703 тис м куб
144. Янівське для силікатної цегли видобування

Чернігівська обл.

18846 тис м куб
145. Онутське для буд. розчинів видобування

Чернівецька обл.

12302 тис м куб

Крупнозернистий пісок для обсипки фільтрів свердловин, фільтрування води, для бетонів

146. Трубіївське піщано-гравійна суміш видобування

Житомирська обл.

10661 тис м куб

Сировина для будівництва доріг, виготовлення щебеню і піску

147. Любинцівське піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

11656 тис м куб
148. Покрівцівське піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

10475 тис м куб
149. Страшевицьке піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

14008 тис. м. куб.
150. Стрийське піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

13130 тис м куб
151. Вашківецьке піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

15919 тис м куб
152. Вижницьке піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

12866 тис м куб
153. Вижницьке (Чорногузівське) піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

47067 тис м куб
154. Майдан-1

Спаське -1

піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

41798 тис. м. куб.

Сировина для виробництва мінеральної вати, щебеню

155. Іванчінське базальт видобування

Рівненська обл.

112733 тис. т.

Сировина, що може використовуватись у виробництві асфальтобетону, м’якої покрівлі

156. Верхньосиньовиднинське сланець менілітовий видобування

Львівська обл.

3759 тис т

Сировина для виробництва цегли облицювальної, черепиці, дренажних труб

157. Вендичанське глина видобування

Вінницька обл.

11081.7 тис м куб
пісок 1359 тис м куб

Сировина для виробництва цегли

158. Богуславське суглинок видобування

Дніпропетровська

обл.

10888 тис м куб
162. Нікопольське суглинок видобування

Дніпропетровська

обл.

11576 тис м куб
159. Донецьке пісок видобування

Донецька обл.

1388 тис м куб
глина 21568 тис м куб
160. Зайцівське -2 аргіліт видобування

Донецька обл.

16713 тис м куб
161. Новобахмутівське пісок видобування

Донецька обл.

1772 тис м куб
глина 14781 тис м куб
162. Селидівське сланець глинистий видобування

Донецька обл.

21110 тис м куб
пісок 171 тис м куб

Сировина для виробництва цегли (глина), сировина для теплоізоляційних матеріалів (перліт)?

163. Ардівське глина видобування

Закарпатська обл.

22328 тис м куб

Сировина для виробництва цегли

164. Ястремщинське глина видобування

Київська обл.

9923 тис м куб
наглинок 2057 тис м куб

Сировина цементна(вапняк) та керамзитова (глина)

165. Єлизаветівське (Ставидлянська ділянка) суглинок видобування

Кіровоградська обл.

66100 тис м куб

Сировина цегельна

166. Живахова Гора суглинок видобування

Одеська обл.

14228 тис м куб

Сировина цементна

167. Мар’янське вапняк видобування

Дніпропетровська обл.

132328 тис м куб
168. Бертниківське вапняк видобування

Тернопільська обл.

76135 тис. т.
глина 10808 тис. т.
суглинок 10202 тис. т.
169. Боброво-кутське глина видобування

Херсонська обл.

51397 тис. т.
вапняк 66970 тис. т.

Оптимальний механізм отримання спецдозволу на видобування корисних копалин

Як отримати спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин ?

На даний час, єдиним реальним способом отримання дозволу на видобування корисних копалин загальнодержавного значення на раніше розвіданих родовищах є апробація запасів в ДКЗ України, яка дає право на отримання дозволу без аукціону.

«За рік Держгеонадрами видано 500 спеціальних дозволів на користування надрами, з них 2 через аукціон …..». Це фраза зі звіту попереднього голови Держгеонадр М.О. Боркіна за позаминулий рік. За результатами минулорічного аукціону видано 3 дозволи, в цьому році єдиний аукціон обіцяють в кінці літа. Отже, не зважаючи на те, що згідно чинного законодавства дозволи на користування надрами повинні видаватися, як правило, через аукціон, у 99% випадків вони видаються без аукціону.

Механізм аукціонів виявився не дієздатним. Основна причина – об’єкти на аукціон пропонуються не Держгеонадрами, а зацікавленими підприємствами, які самотужки знаходять перспективні родовища, готують матеріали, забезпечують надання Держгеонадрам погоджень місцевих рад та державних органів, а потім усі інші претенденти можуть приймати участь в аукціоні, який відбувається не частіше одного разу на рік і на який виставляють до 5 – 10 обєктів, і то, як у поточному році – переважно на видобування питних вод.

Електронні торги, якими Держгеонадра обіцяють замінити аукціон, тільки погіршать ситуацію, оскільки число претендентів на знайдений і підготовлений якимось ентузіастом об’єкт значно збільшиться.

Але вихід з ситуації завжди є.

Якщо не враховувати корисні копалини місцевого значення (суглинок, пісок) та воду для централізованого водопостачання, дозволи на які надаються без аукціону, то найбільш поширеним способом отримання спеціальних дозволів на користування надрами є отримання їх без аукціону на підставі п.п.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05. 2011, згідно якого дозвіл на видобування корисних копалин без проведення аукціону надається у разі:

– якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ (Державною комісією України по запасах корисних копалин);

якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ.

Однак, у першому випадку заявник фактично не звільняється від аукціону, оскільки для здійснення геологічного вивчення він повинен через аукціон отримати дозвіл на це вивчення.

У другому випадку – якщо заявник здійснив апробацію запасів в ДКЗ – дозвіл на видобування надається дійсно без аукціону.

Що таке апробація запасів? – Це попереднє затвердження їх в ДКЗ за матеріалами геологорозвідувальних робіт минулих, а найчастіше – давно минулих років.

При цьому, апробувати можна не тільки запаси розвіданих родовищ, що числяться на державному балансі, багато з яких відображені на розміщених на сайті Геоінформу інтерактивних картах, але і багатьох інших родовищ та ділянок, які не відображені, ні в державному балансі, ні на оглядових картах. Чому? – Тому, що майже 90% врахованих державним балансом родовищ розвідні за часів СРСР. А в ті часи, при розвідці більшості родовищ, спочатку попередньо розвідувалися до 3 – 5, а то і більше ділянок чи родовищ і тільки потім детально розвідувалося одне з них, яке вважалося найбільш перспективним, або частіше було найбільше за запасами. Саме це родовище і потрапило в державний баланс, довідники, на карти. Інформацію про інші попередньо розвідані родовища та ділянки можна знайти тільки в архівах Геоінформу.

Загальна кількість об’єктів, для яких можливо здійснити апробацію запасів, становить десятки тисяч, або щонайменше декілька сотень в межах кожної області. Відповідно, можливості отримання дозволів без аукціону незрівнянно більші ніж, кількість об’єктів, що виставляються на аукціон.

Що потрібно для здійснення апробації запасів в ДКЗ, яка дозволяє зразу ж отримати дозвіл на видобування на 20 років без аукціону?

1. Знайти матеріали раніше проведених геологорозвідувальних робіт.

2. Викупити в Держгеонадрах геологічну інформацію, як це передбачено Положенням, затвердженим постановою КМУ від 13.06.1995 № 423 та здійснити державну реєстрацію робіт відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінприроди від 14.06.2013  № 263, зареєстрованого Мінюстом 10.07.2013 за № 1157/23689 яка, у даному випадку, здійснюється на підставі висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об’єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку (п.п.1.4. Порядку).

3. Здійснити підрахунок запасів на які буде надаватися дозвіл та підготувати матеріали геолого-економічної оцінки родовища чи ділянки, що надається.

4. Подати матеріали геолого-економічної оцінки та підрахунку запасів в ДКЗ і отримати відповідний протокол.

Що таке розподіл раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об’єкти надрокористування? – Це механізм який, при розумному підході, дає можливість отримати дозвіл тільки на запаси, видобування яких можливе і доцільне, а також не платити за надлишкові запаси та ті, які не можуть бути видобуті (в бортах кар’єру, на наданих у власність землях, під лісами, в охоронних зонах і т.д.). Витрати на розподіл запасів та їх апробацію в ДКЗ, хоча і становлять кілька сотень тисяч гривень, у більшості випадків, з надлишком компенсуються зменшенням плати за отримання дозволу.

Плата за геологічну інформацію, для переважної більшості родовищ (крім нафти, газу, вугілля, металів та деякої іншої цінної сировини) коливається в межах 30 – 100 тис.грн. При цьому слід врахувати, що викуп геологічної інформації є обов’язковим при будь-якому способі отримання дозволу, в т.ч. і через аукціон.

На переваги такого способу отримання дозволів вказує сам орган з видачі дозволів на користування надрами – Держгеонадра – «використовуючи механізми купівлі геологічної інформації та державної реєстрації робіт, діє принцип першої заявки, тобто уникнення можливої конкуренції, що закладено процедурою аукціонів»

ТОВ «Пласт» здійснює роботи з пошуків, розвідки, геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, пошук інформації про розвідані родовища, роботи з розподілу раніше розвіданих запасів, реєстрації робіт з геологічного вивчення, затвердження та апробації запасів в ДКЗ, підготовки матеріалів для отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інші роботи, пов’язані з використанням надр.

російською мовою…>

Мораторій на перевірки в 2018 році – відміняється.

Кабінет Міністрів України практично скасував довгоочікуваний мораторій на перевірки в 2018 році.

Постановою КМУ № 1104 від 18.12.2017р затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Тобто, Перелік контролюючих органів які зможуть здійснювати перевірки, та на які не діятиме мораторій на перевірки в 2018 році. 

До цього Переліку увійшло 24 контролюючих органів.

І так, згідно Переліку затвердженого Постановою КМУ № 1104 від 18.12.2017р, у 2018 році перевірки зможуть здійснювати:

  1. Національний банк
  2. Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення
  3. НКРЕКП та її територіальні органи
  4. НКЦПФР та її територіальні органи
  5. Антимонопольний комітет та його територіальні відділення
  6. Державіаслужба
  7. Держархбудінспекція та її територіальні органи
  8. Держатомрегулювання та її територіальні органи
  9. Держаудитслужба  та її територіальні органи
  10. Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки)
  11. Держекспортконтроль
  12. Держлік служба та її територіальні органи
  13. Адміністрація Держспецзв’язку та її територіальні органи
  14. Мінприроди
  15. Держгеонадра
  16. Держгеокадастр та його територіальні органи
  17. Держпраці та її територіальні органи
  18. Держпродспоживслужба та її територіальні органи (в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин)
  19. ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об’єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об’єктів та об’єктів висотного будівництва)
  20. ДФС та її територіальні органи
  21. Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
  22. Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад
  23. Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю)
  24. Органи державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від    28 грудня 2016 р. № 1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” (Офіційний вісник України, 2017 р., №  50, ст. 1550).

Завантажити: Перерелік.doc

Дозвіл на спецводокористування у 2018 р. для організацій що надають послуги з централізованого водопостачання

Інформаційна довідка
про порядок отримання дозволу на спецводокористування для організацій, що здійснюють централізоване водопостачання населення.

1. Правові підстави.
7 лютого 2017 року було внесено зміни в ряд Законів та нормативно-правових актів України в сфері спецводокористування.
І з 4 червня 2017 року набув новий порядок видачі дозволів на спецводокористування.

2. Який пакет документів потрібно подати організації, що здійснює централізоване водопостачання (обслуговуючі кооперативи і т.д. ) для отримання дозволу на спецводокористування:
Заява (встановленого зразка)
Обґрунтування потреби води з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення (форма затверджена наказом Мінприроди від 23.06.2017 № 234, зареєстрованим у Мін’юсті 21.07.2017 за №№ 887/30755-888/30756);
Опис та схема місць забору води і скиду зворотніх вод;
Затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (скорочено ІТНВПВ)

3. Що таке ІТНВПВ та який порядок його затвердження?
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного  водопостачання, погоджуються з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої  влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного  середовища та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Органи що погоджують ІТНВПВ:
Сільрада, на території якої здійснює роботу організація;
Територіальний департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів та територіальний сектор  Державного агентства водних ресурсів України
ВАЖЛИВО: тільки за умов погодження всіма вищепереліченими органами проект ІТНВПВ для організації стає документом, що докладається до обов’язкового пакету документів з метою отримання дозволу на спецводокористування.
Також звертаємо Вашу увагу, що вказані органи згідно діючого законодавства мають право розглядати проект перед погодженням до 30 календарних днів. Радимо починати роботу над розробкою проекту завчасно. Адже момент між початком розробки і повним погодженням проекту складає від 3 до 4 місяців!

4.Який документ визначає порядок розрахунку ІТНВПВ?
Розрахунок втрат та технологічних витрат води здійснюється відповідно до наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
№ 179 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1062/25839;
№180 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1064/25840.
№ 181 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1064/25841.

5. Проект розробили і погодили. Що далі?
Після того, як проект ІТНВПВ погоджено всіма компетентними органами він додається до пакету документів, що вказаний в п.2 і через дозвільний офіс подається на розгляд до територіального органу Державного агентства водних ресурсів.
Він розглядає поданий пакет документів й дає запит на висновок щодо можливості видачі дозволу організації до Держгеонадр України. За умов позитивного висновку – дозвіл видається.
Зверніть увагу! Термін розгляду документів Державним водним агентством складає 30 календарних днів.
Дозвіл видається терміном на 5 років.

Ця довідка розроблена ТОВ «Пласт» та є способом інформування організацій, обслуговуючих кооперативів, що здійснюють централізоване водопостачання населених пунктів.
ТОВ «Пласт» надає консультації та послуги з розробки ІТНВПВ та пакету документів для отримання дозволу на спецводокористування й проводить повний супровід: від початку розробки проекту до факту отримання вашою організацією дозволу на спец водокористування.

Як отримати дозвіл на спецводокористування в 2018 році

З червня 2017 року в Україні змінився порядок отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Законом  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 7 лютого 2017 року визначено орган, що має повноваження видавати дозвіл на спецводокористування та вичерпний перелік документів для його отримання.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

З нами Ви легко отримаєте дозвіл на спецводокористування в Вінницькій області та м. Вінниця.

 

Хто видає дозвіл на спецводокористування?

Відтепер, дозвіл на спецводокористування уповноважені видавати територіальні органи Держводагентства.

Які документи потрібно подавати для отримання дозволу на спеціальне водокористування?

За  новим порядком, для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа – підприємець звертається до територіального органу Держводагенства, із заявою (скачати тут), до якої додаються:

  • обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення (скачати тут);
  • опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;
  • нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);
  • затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);
  • копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Зазначений перелік документів є вичерпним.

Кому не потрібно отримувати дозвіл на спецводокористування?

Нарешті законодавець відокремив дрібних споживачів та вказав (ст. 48 Водного кодексу) , що забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води не належить до спеціального водокористування. Й, відповідно, підприємствам з таким добовим об’ємом забору води дозвіл на спец водокористування отримувати не потрібно.

Який строк розгляду документів для отримання дозволу на спецвокористування?

Видача або надання відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Які підстави відмови у видачі дозволу на спецводокористування?

  • подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу (перелік пакету вказано вище)
  • виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
  • негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, про можливість здійснення спеціального водокористування.
На який строк видається дозвіл на спецводокористування?

Водним кодексом (ст. 50) України визначено два варіанти строковості дозволів:короткостроковий (на три роки)_ або довгостроковий ( від трьох до двадцяти п’яти років).

Строк спеціального водокористування встановлюється територіальним органом Державодагенства. І, зазвичай, становить п’ять років.

У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування.

Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням зацікавлених водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Які підстави анулювання дозволу на спецводокористування?

Детальний порядок припинення права на спеціальне водокористування вказано у ст. 55 Водного кодексу України.

Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, анулює його у разі:

  • звернення водокористувача із заявою про анулювання дозволу на спеціальне водокористування;
  • визнання водного об’єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;
  • припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідація) або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, смерті фізичної особи, яка одержала дозвіл.

Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав:

  • встановлення факту подання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
  • передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
  • виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;
  • систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки;
  • порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Рішення органу, що видав дозвіл, про анулювання дозволу на спеціальне водокористування видається юридичній або фізичній особі протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття. У такому разі дія дозволу припиняється через 30 днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Фахівці ТОВ «Пласт» проконсультують вас та допоможуть у підготовці пакету документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування – зв’язатись із нами перейшовши за посиланням “Контакти”

Нова річна звітність за формами №-5гр, №6-гр та №-7гр .

Нові бланки форм №5-гр, №6-гр та №7-гр за 2016р.

Річну звітність про рух балансових запасів корисної копалини у 2016 році (форми №-5гр, №6-гр та №-7гр) здаватимемо за новою формою і безпосередньо до Держгеонадр України.

Наказом Мінекології України №97 від 14.03.2016р., зареєс
трованому в Міністерстві юстиції України 30 травня 2016 р. за № 789/28919, затверджено нові бланки звітності за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр та нові інструкції щодо їх заповнення.

Тож звітність за 2016 рік, здаватимемо вже за новими бланками.

Скачати: БЛАНК форма №5-гр 2016р. – Інструкція щодо заповнення
Скачати: БЛАНК форма №6-гр 2016р. – Інструкція щодо заповнення
Скачати: БЛАНК форма №7-гр 2016р. – Інструкці щодо заповненняь
Скачати: Бланк Акту списання корисних копалин

Основні нововведення, які стосуються всіх надрокористувачів:

1) звітність подається до Держгеонадр України (до цього подавалась в ДВНП “Геоінформ України”).

2) звітність має подаватись одночасно в паперовій та електронній формі.

3) звітність складається окремо щодо кожного родовища (ділянки, шахти, горизонту, пласта тощо) та окремо для кожного виду сировини за промисловим використанням відповідно до результатів державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Надрокористувачі, які звітують по формі 5-гр, окрім самого звіту мають подавати також пояснювальну записку і акт списання корисних копалин, форма якого наведена в додатку 1 до Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.

Окрім того, тепер у формі 5-ГР доведеться додатково вказувати наступні відомості: кількість (за видами) готової продукції, що відвантажена споживачам; фактичну собівартість одиниці видобутку сировини; відпускну ціну одиниці сировини; відпускну ціну одиниці готової продукції.

Також чітко визначено, що форми 5-, 6-ГР оформлюється на аркушах паперу формату А3 (297 х 420 мм). Для форми 7-ГР, формат окремо не передбачений, але з урахуванням форми бланку, можна припустити, що формат має бути також А-3.

ТОВ “Пласт” виконує ряд робіт, що є необхідним практично всім добувним підприємствам. Зокрема:

переоцінка запасів, повторна геолого-економічна експертиза запасів корисних копалин;
щорічний радіаційний контроль за породами в кар’єрі на відповідність вимогам НРБУ-97;
геолого-маркшейдрське обслуговування гірничих робіт та видобування підземних вод;
переоформлення, продовження спецдозволу на користування надрами, внесення змін до Програми робіт;

російською мовою…>

Новий уніфікований акт перевірки екологічної інспекції

Міністерство екології та природних ресурсів Наказом №303 від 09.08.2017р. затвердило Уніфіковану форму Акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Скачати:   Акт складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів
(з додатками)

Потенційні притрасові кар’єри вздовж магістралі Львів-Одеса

Натисніть для збільшеня

У зв’язку з прийнятим урядом рішенням щодо пріоритетного будівництва магістральної автомобільної дороги Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-Одеса публікуємо схему розташування найближчих до магістралі розвіданих родовищ граніту для щебеню і піску, які не надані в користування або не розробляються з інших причин і можуть бути використані в якості притрасових кар’єрів для забезпечення масштабного будівництва.

Дозволи на розробку не наданих у користування родовищ надає Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) за погодженням з районними (родовища піску), обласними (родовища граніту) радами та Мінприроди України.  Дозволи надаються в порядку, передбаченому постановами КМУ №594 та №615 від 30.05.2011 р. шляхом продажу на аукціонах, або без проведення аукціонів – у випадку надання дозволів на видобування піску, а також граніту за наявності підстав для одержання дозволу без аукціону (наприклад якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ раніше затверджених запасів – п.п.1.п.8 Порядку постанови КМУ №615).

Бурштин «великий» і «маленький»

Недавній інцидент зі звинуваченням народних депутатів Розенблата і Полякова в причетності до незаконного бурштинового бізнесу черговий раз показав наболілу проблему, суть якої полягає в тому, що наявність в Україні бурштину,  замість прибутку, обертається для держави збитками.

І проблема тут не тільки в корупції чи відсутності законодавчої бази. Є ще інша проблема. Потрібне розуміння того, що бурштин, як і рибка у відомій казці, буває «великий» і «маленький». До речі бурштин, як і рибу, на Поліссі виловлюють одними і ти ми ж сачками. Не вірите? Побувайте на розробках!

На місці згаданих народних депутатів, обізнаний з гірничим бізнесом фахівець напевно засумнівався б реальності пропозицій зарубіжної компанії в інвестиціях у розробку родовищ бурштину в Україні. Адже зарубіжні компанії, перед тим як прийняти рішення про фінансування серйозного проекту, наймають кваліфікованих експертів, які неодмінно доповіли б про те, що за даними Державної служби геології та надр України, родовища бурштину в Україні, практично, відсутні.

Зокрема, станом на минулий рік державним балансом враховано три родовища бурштину  – Клесівське, Володимирець Східний та «Вільне». Перші два надані для промислової розробки – одне державному підприємству, інше комерційному. Родовище «Вільне» – раніше розроблялося  державним підприємством. Пізніше, ним же, а потім і місцевими шукачами, визнано не цікавим.

Усе решта, на що в такій жорстокій боротьбі видавалися і анулювалися дозволи – то ділянки лісів полів і боліт, на яких дозволено шукати бурштин – так звані «спеціальні дозволи на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку» бурштину – за умови, що він там є, на що ніхто жодних гарантій не видає. Та ще кілька ділянок на яких, за бажанням власників таких дозволів, запаси бурштину оцінено шляхом множення його вмісту в піднятих з окремих свердловин проб на площу, охоплену наданим дозволом.

Звичайно, заперечувати наявність родовищ бурштину, окрім трьох згаданих вище, було б не розумно, хоча б зважаючи на сотні і тисячі несанкціонованих копалень, та тонни вилученого бурштину тільки по дорозі до митниці.

Виходить, що родовищ бурштину майже немає, а самого бурштину повно. Хіба це можливо? Цілком можливо і прикладів таких багато. Достатньо згадати золоту лихоманку на Алясці, ізумрудні копальні Бразилії чи старательські артілі на Колимі. Звичайно і на Алясці і на Колимі є розвідані родовища золота зі значними запасами, які у продовж десятиліть розробляються гірничо-добувними підприємствами. Але таких родовищ одиниці серед сотень і тисяч дрібних копалень чи розсипів, які розроблялися золотошукачами.

І навіть в Радянському Союзі, при усій зневазі до дрібного підприємництва, було дозволено старательський спосіб видобування золота. Чому? Тому, що було розуміння того, що більшість золота знаходиться в дрібних покладах, промислова розробка яких, включно з будівництвом кар’єрів, доріг, збагачувальних фабрик та іншої інфраструктури, буде збитковою. У ті часи кошти на освоєння родовища золота виділялися за умови доказаної наявності на родовищі – тобто на одній конкретній ділянці – не менше 10 тон золота. А такі ділянки зустрічаються не часто.

Суть родовища в тому, що на невеликій площі при великій концентрації  зосереджена велика кількість корисної копалини – достатня для того щоб окупити усі витрати, пов’язані з його освоєнням, починаючи з вартості землі, витрат на будівництво кар’єру, збагачувальної фабрики, доріг, комунікацій і закінчуючи рекультивацією земель. При цьому конкурентоспроможність гірничому підприємству забезпечує саме незначна кількість чи відсутність  родовищ з такими ж високими чи кращими показниками.

Однак на родовищах, будь якого виду сировини, зосереджена тільки незначна її частина. Значно більша її кількість розпорошена в дрібних, ще дрібніших покладах і просто в гірській породі. Наприклад, золото міститься навіть у морській воді, але не зважаючи на значну його загальну кількість в просторах океану, ніхто не поспішає його видобувати.

Відомо, що на одне велике  родовище приходиться приблизно десяток середніх, на одне середнє – десяток дрібних, на одне дрібне  – 10 рудопроявів чи проявлень (невеличких ділянок з промисловим вмістом корисної копалини але недостатніми для промислового видобування запасами), на одне проявлення – десяток аномалій – місць з високим вмістом корисного компоненту.

Таким чином наявність, наприклад, в пошуковій свердловині зерен чи уламків бурштину – це бурштинова аномалія, або ймовірність 1:10 виявлення бурштинового прояву чи 1 :100 виявлення дрібного родовища або 1 :1000 відкриття середнього родовища.

Відповідно, ймовірність знайти бурштин, в межах території його поширення,  відносно висока, але знайти його в промисловій концентрації – тобто рудопрояв – ймовірність на порядок нижча. Але це ще не родовище. Ймовірність знайти дрібне родовище, економічна доцільність розробки якого буде дещо сумнівною –  менша в 100 разів, а середнє, тобто економічно надійне – в 1000 разів.

В межах бурштинової території – північ Волинської, Рівненської, Житомирської областей – можна знайти тисячі місць видобування бурштину. При цьому щонайменше на 90% таких розробок видобування припинено самими шукачами  бурштину, постільки їх подальше розширення виявилося не перспективним. Так само і щодо розмірів бурштинових розробок – понад 90% з них площею до 1 га, кілька процентів сягають до 10 га. Тобто з точки зору гірничої науки це рудопрояви чи в найкращому випадку дрібні родовища, запаси кожного з яких можна оцінити орієнтовно в межах перших тон, відповідно сумарна вартість бурштину складе до $10 млн, а прибуток – $1-3 млн. Що ніби і немало, але недостатньо для організації промислового видобування  зі всією належною інфраструктурою та технікою.

Але статистика завжди підтверджується. І серед цих сотень і тисяч дрібних покладів є справжні промислові родовища не менше середніх розмірів, про що свідчить, наприклад,  компактно відпрацьована площа близько 100 га в Олевському районі між селами Шебедиха і  Рудня-Замисловецька, де видобуток продовжується. Запаси бурштину на цій площі становили орієнтовно 100 тон, що за чинною класифікацією відповідає середньому або великому родовищу. На жаль їх ніхто не підраховував, як і те, що там залишилося.

«Маленький» бурштин. Група відпрацьованих проявів бурштину поблизу с.Малий Жолудськ Володимирецького району.

«Великий» бурштин. Не розвідане родовище бурштину, що розробляється між селами Шебедиха і Рудня-Замисловецька в Олевському районі.

Потрібне також розуміння того, що справді промислові рентабельні для розробки родовища розташовані там, де їх створила природа, а не там де вдається домовитися з місцевою владою чи отримати землю. А також те, що їх кількість і площі не такі уже і значні і на кожне таке родовище приходяться сотні місць зі знахідками бурштину та дрібних копалень і сотні тисяч гектарів площ, які можна вважати перспективними для виявлення родовища, але з яких насправді перспективною може виявитися тільки одна сотня гектарів.

В природі чудес не багато. Якщо, наприклад, запаси природного газу Росії (48 трлн.м3)  здаються надто великими в порівнянні з Україною (1,1 трлн м3), поділять їх на 30 – співвідношення площ держав – внесіть поправку на те, що в Україні майже 30 років розвідкою ніхто не займається   і переконаєтесь, що все менш-більш справедливо. Тому не слід очікувати, що справжні промислові родовища бурштину у нас будуть скрізь і у необмеженій кількості, чи хоча б навіть там, де під них створюються спеціальні комунальні чи комерційні підприємства.

Пошуки і розвідка родовищ бурштину справа не з дешевих і рухалася повільно навіть за часів задовільного фінансування до розвалу Союзу. Тепер здебільшого вважають, що пошукові роботи то зайві витрати, починати треба з розвідки, а ще краще зразу з видобування на конкретній ділянці. Такий підхід дійсно може бути оправданим, от тільки ймовірність цього, як було сказано вище десь на рівні 1 до 100 чи 1 до 1000.

Але ми ризикувати любимо, особливо державними коштами. Чого не скажеш про зарубіжних інвесторів. Для них, куплена за бурштинові долари  дядьком Миколою з Дубровиці б/у BMW, навіть з новою прибудовою до хати, не є надійним підтвердженням економічної доцільності фінансування бурштинового бізнесу в Україні.

Бурштинова проблема потребує свого вирішення. Геологічної службою України для цього не зроблено майже нічого. Не зрівняно більшу роботу провели жителі Поліського краю. Саме вони відкрили, хоча при цьому і майже відпрацювали, напевно найбільше з відомих в Україні родовище бурштину в Олевському районі, десятки дрібних родовищ та тисячі проявів. Це теж важлива інформація і її слід було б використати. І саме це, а не матеріали геологічних розвідок, стало причиною бурштинової лихоманки на усіх рівнях.

Важливо розуміти, що є бурштин «маленький» – тобто дрібні поклади, хоча іноді досить багаті, розкидані на великій території, промислова розробка яких навряд чи буде рентабельною, однак вони можуть розроблятися, а точніше уже розробляються,  кустарним способом місцевим населенням. І є родовища бурштину, де на невеликій площі зосереджені запаси в сотні тон, що дає можливість організувати промислове видобування та збагачення і, при необхідності, залучати кошти інвесторів – це уже «великий» бурштин.

Оскільки промислове освоєння родовищ потребує значних коштів, про «великий» бурштин можна буде говорити тільки після того, як його запаси будуть надійно підтверджені матеріалами геологічних розвідок. На жаль, на сьогодні, держава не може запропонувати інвесторам такі матеріали. Тому в найближчій перспективі можна розраховувати хіба що на «малий» бурштин кустарного видобування.

Читати російською мовою…

 

Мораторій на перевірки у 2017 році

01 січня 2017 року набув чинності Закон України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, яким встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року.

Даний мораторій поширюється на всі підприємства незалежно від форми власності та обсягу доходу і діє до кінця 2017 року.

Закон встановлює також і обмеження щодо проведення позапланових перевірок у 2017 році, а саме, позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі – Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Однак даний мораторій стосується не всіх органів державного нагляду, і у 2017 році право на перевірки без додаткових обмежень матимуть:

– орган державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

– орган, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю;

– центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальні органи;

– Державна служба України з питань праці та її територіальні органи;

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

– органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);

– центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (екологічна інспекція);

– Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;

– Національний банк України;

– Антимонопольний комітет України.

російською мовою…>

Дефіцит флюсового вапняку для металургії

Як покрити дефіцит флюсового вапняку для металургійної промисловості?

Майже усі родовища вапняків та доломітів для металургійної промисловості – флюсової сировини – знаходяться на окупованій території: в Донецькій області та Криму. Дефіцит флюсової сировини може бути покрито за рахунок родовищ аналогічних вапняків, розвіданих для потреб цукрової промисловості та для інших цілей, які не використовуються. » Читать далее

Повторна геолого-економічна оцінка та експертиза запасів родовищ корисних копалин

Повторна геолого-економічна оцінка та експертиза запасів родовищ корисних копалин (переоцінка запасів корисних копалин кожні 5 років)

Повторна геолого-економічна оцінка та експертиза запасів родовищ корисних копалинЗ початку 2016 року Держслужба геології та надр при наданні спецдозволів на користування надрами з метою видобування корисних копалин, Угодою про умови користування надрами, зобовязує користувачів «проводити повторну державну експертизу та оцінку/переоцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр» (пункт 5.3 Угоди). » Читать далее

Мінерально-сировинна база України (спроба реальної оцінки)

«Із загальної кількості розвіданих в Україні родовищ, що числяться на державному балансі, кількість родовищ, розробка яких на сьогодні є економічно доцільною, ймовірно не перевищує 1/3. Якщо ж брати до уваги тільки родовища, що не розробляються, чи не надані в користування, то цей показник складе не більше 1/5.»

Під мінерально-сировинною базою України, як і будь-якої іншої держави, розуміють офіційні дані про підтверджені (розвідані) запаси та прогнозовані ресурси корисних копали. Ці дані є результатом вивчення надр упродовж багатьох десятиліть.

При цьому, в різних країнах, існував різний підхід до оцінки запасів і ресурсів корисних копалин. Особливо суттєві відмінності в підході до формування мінерально-сировинної бази були між країнами бувшого соціалістичного табору та рештою капіталістичного світу. Причиною цього був принципово різний економічний устрій держав. А запаси будь-якої корисної копалини, це, в першу чергу, категорія економічна.

В той же час, мінерально-сировинна база України більш ніж на 90% сформована саме за часів бувшого СРСР, за тодішніми принципами.

У зв’язку з цим, для оцінки мінерально-сировинної бази України з точки зору сьогоднішньої економічної ситуації, необхідно розуміти особливості її формування.

Як формувалася мінерально-сировинна база України?

Майже усі вітчизняні публікації, присвячені мінерально-сировинній базі України, починаються з розповіді про її «унікальність». Далі йдеться про те, що за запасами тих чи інших корисних копалин Україна посідає одне з перших місць у Світі.

Це нагадує старий жарт радянських часів про величезну швейну фабрику, яка могла б одягнути кілька Європейських країн, якби їх мешканці погодилися одіти, те що там шиють.

Насправді, «унікальною» є не стільки, власне, сама мінерально-сировинна база України – тобто її надра, як створена за часів СРСР система формування цієї бази – тобто обліку родовищ та запасів корисних копалин.

При цьому треба згадати, що сучасна мінерально-сировинна база України, не менше ніж на 90% сформована за часів СРСР, а незначна частина родовищ, розвіданих за часів незалежності України, розвідані в основному за кошти приватних структур і надана їм в користування.

Що таке «родовища» і «запаси»?

Саме поняття, як родовища корисної копалини, так і його запасів, є досить умовним і в різних країнах його розуміють по різному. Взагалі під терміном «родовище» розуміють накопичення мінеральної сировини, яке має певну цінність.

За часів СРСР, коли усе було дефіцитом, цінність мало будь-що. Планова економіка вимагала постійно звітувати про збільшення не тільки темпів виробництва, а й кількості родовищ та запасів корисних копалин. А оскільки процес відкриття справжніх родовищ не контрольований, тай не у всіх регіонах вони є в необхідній кількості, було винайдено новий термін – «родовища загальнопоширених корисних копалин», тобто таких, які є скрізь. Це дозволяло вважати родовищем будь-що і регулярно звітувати про приріст запасів корисних копалин. Появився навіть термін «техногенні родовища», що утворилися, як правило, за рахунок відходів виробництва, а також «родовища сировини для закладки відпрацьованого під час видобування корисних копалин простору» – тобто будь-якої породи.

В результаті можна не сумніватися, що за запасами, наприклад суглинку для виробництва цегли, в світовому масштабі Україна може поступатися хіба що Росії, оскільки за рубежем ніхто не додумався підраховувати, затверджувати і обліковувати державним балансом запаси суглинків в якості корисної копалини.

За часів незалежності України радянський термін «загальнопоширені корисні копалини» спочатку трансформувався в законодавчо закріплений термін «корисні копалини місцевого значення», а останнім часом, очевидно з метою наповнення державного бюджету, добру половину «місцевих», тобто «загальнопоширених» корисних копалин, зокрема такі як – сировина для бутового каменю, піщано-гравійна сировина, глина для виробництва цегли – визнано «корисними копалинами загальнодержавного значення» на рівні з золотом та нафтою.

Як «відкривалися» родовища і чому більшість з них досі не освоєні?

Важливо також розуміти, як появилися самі родовища. Мається на увазі не в земних надрах, а на державному обліку, тобто на папері.

А появилися вони в основному з трьох причин:

Перша – це необхідність «узаконення» того, що було. Багато родовищ, в т.ч. в Україні, розроблялися ще з дореволюційних та довоєнних часів. З 30-х, а особливо з 50-60-х років на цих родовищах за державні кошти в обов’язковому порядку почали проводити геологорозвідувальні роботи, підраховувати запаси та ставити їх на державний баланс.

Друга причина – реальна потреба діючих підприємств у виявленні та розвідці запасів мінеральної сировини, в основному у зв’язку з відпрацюванням запасів, що розроблялися.

Третя – необхідність мати підставу для фінансування того чи іншого уже запланованого будівництва – наприклад колгоспного цегельного заводу чи щебеневого кар’єру.

Четверта – необхідність виконання планів з приросту запасів корисних копалин. Геологічній галузі з чисельним штатом працівників необхідно було показувати ефективну роботу і щорічно звітувати про обсяги виконаних робіт та приріст запасів.

В принципі усе було б не так уже й погано, якби геологорозвідувальні роботи проводилися з ініціативи розробників, а ще краще за їхні кошти. Однак, в більшості випадків, замовлення були досить формальними, а фінансування і контроль здійснювалися тільки з боку держави – а точніше тих же структур які планували і виконували роботи.

В результаті на сьогодні з родовищ, які розроблялися ще до часу їх розвідки, або на яких до початку розвідки уже було заплановане чи розпочате будівництво (тобто розвідані з перших двох причин), розробляється, чи розроблялося до недавніх часів, 70 – 90%, в залежності від виду сировини.

З родовищ, які розвідувалися «на перспективу», а точніше для виконання плану (з четвертої причини), освоєно не більше 10 – 30%.

Що становить основу мінерально-сировинної бази України?

Із загальної кількості родовищ корисних копалин, що числяться на державному балансі України – понад 8200 родовищ (усього ж виявлено понад 20000 родовищ і проявів) – 80% становлять родовища з колишньої категорії «загальнопоширених» – це родовища будівельних матеріалів (суглинок, пісок, глина, камінь – 43%) , торфу (19%), сапропелю (озерного мулу – 3%) та питної води (12%).

І тільки близько 20% – це те що вважається родовищами в більшості країн світу – родовища нафти, газу, вугілля – 16%, чорних, кольорових, дорогоцінних та рідкісних металів і урану – 1,5%, інші тверді корисні копалини – графіт, сірка, кухонна та калійна солі, каоліни, вогнетривкі глини, та і інше – близько 3%, мінеральні води – близько 2%.

Але надлишкова кількість об’єктів, що числяться на державному балансі, не найбільша проблема в плані реальної оцінки мінерально-сировинної бази України.

Значно більшою є проблема критеріїв, за якими визначалася цінність того чи іншого виду сировини чи конкретного родовища розвіданого, як правило, до 1990-х років. А від цього повністю залежало – буде визнано конкретній об’єкт родовищем, чи ні, і яка кількість сировини буде вважатися запасами корисної копалини та буде врахована державним балансом.

З одного боку треба віддати належне виконаним в ті часи великим обсягам геологорозвідувальних робіт та якості їх виконання. Уся отримана у ті часи геологічна інформація може бути успішно використана і використовується сьогодні. В технічному плані її достовірність особливих сумнівів не викликає.

Однак треба розуміти особливості підходу до аналізу геологічної інформації в ті часи.

По перше, порівняльною базою для того чи іншого виду сировини чи конкретного родовища була ізольована територія СРСР. Не було сенсу порівнювати, наприклад, вартість видобування урану, в т.ч. на родовищах України, з його вартістю на світовому ринку. Країна повинна була мати свій уран, нехай навіть на порядок дорожчий ніж за рубежем, але свій. І це стосувалося усіх стратегічно важливих корисних копали, а стратегічно важливим тоді було майже все.

По друге, питання отримання прибутку тоді було другорядним. Якщо, наприклад, на родовищі був поклад багатої руди, що забезпечувало його високу рентабельність, в підрахунок запасів включали також бідні руди, видобуток яких був не рентабельним. В результаті сумарна рентабельність була мінімальною, але запаси сировини більшими, а це вважалося більш важливим.

По третє, економічні розрахунки проводилися виходячи з майже дармових енергоресурсів. А такі особливо важливі на сьогодні фактори як власність на землю, обмеження щодо надання певних категорій земельних ділянок, природоохоронні обмеження, санітарно-захисні та інші охоронні зони, комунікації з їх охоронними зонами, практично не враховувалися. Іноді запаси, для відкритого способу видобування, підраховувалися навіть під існуючими населеними пунктами.

Таким чином, майже повністю сформована за часів СРСР мінерально-сировинна база України – тобто перелік врахованих державним балансом та державним кадастром родовищ, а також обсяги балансових запасів – потребує повної переоцінки, чи хоча б переосмислення, виходячи з принципово нових політичних, економічних умов та нового законодавчого поля.

Скільки в Україні справжніх родовищ корисних копалин?

За офіційними даними з відомих в Україні понад 20000 родовищ і проявів, в т.ч. понад 8200 тис. врахованих державним балансом розвіданих родовищ, розробляється близько 2900. Однак у цю цифру включені усі родовища, які розроблялися раніше, в т.ч. і ті, які на даний час не розробляються. Фактично, на сьогодні розробляється не більше 1,5 – 2 тис. родовищ, з яких 1 – 1,5 тис. родовищами можна назвати тільки умовно –сировина для будівельних матеріалів (суглинок, пісок, камінь) та питна вода – і тільки близько 500 власне родовищ – нафти, газу, вугілля залізних та інших руд.

При чому навіть серед родовищ найбільш важливих видів сировини розробляється, чи розроблялася раніше, відносно невелика частина, наприклад кам’яного вугілля – близько 40%, бурого вугілля – близько 5%.

Із загальної кількості розвіданих в Україні родовищ, що числяться на державному балансі, кількість родовищ, розробка яких на сьогодні є економічно доцільною, ймовірно не перевищує 1/3. Якщо ж брати до уваги тільки родовища, що не розробляються, чи не надані в користування, то цей показник складе не більше 1/5.

Але навіть в останньому випадку, тобто серед родовищ, що не розробляються, кількість перспективних родовищ в Україні буде вимірюватися сотнями, а з врахуванням вартих уваги родовищ будівельних матеріалів, торфу та підземних вод – близько тисячі.

Яка частка України в мінерально-сировинних ресурсах Європи та Світу?

Щодо порівняння мінерально-сировинної бази України з іншими країнами Європи та Світу, то такі порівняння, на даний час, не зовсім коректні через різний підхід до оцінки запасів в СРСР і Україні з одного боку та країнах заходу з іншого.

В загальних рисах мінерально-сировинну базу України можна оцінити наступним чином.

Україна, володіючи усього близько 0,12% площі земної кулі або 0,4% території суші, не може бути однією з найбагатших за мінеральними ресурсами країною Світу і, звичайно, не може порівнюватися не тільки з Росією чи Китаєм, а навіть з Казахстаном.

Разом з цим, Україна є найбільшою країною Європи і, в її масштабах, є однією з найбагатших корисними копалинами.

Щодо окремих видів корисних копалин, то Україна займає вагоме місце в Світі та є першою в Європі за запасами марганцевих та залізних руд, першою в Європі за запасами титану, цирконію, урану, графіту; знаходиться в числі перших в Європі за запасами бурого та кам’яного вугілля, первинного каоліну, вторинного каоліну та вогнетривких глин, облицювального каменю (граніту, габро, лабрадориту), кварцового піску для скла.

За запасами нафти і газу в Європі Україна поступається тільки двом-трьом країнам, а в розрахунку на одиницю площі чи одиницю населення вони дещо нижчі середньосвітових і близькі до середньоєвропейських показників.

Реальні запаси кольорових (крім титану), дорогоцінних та рідкісних металів в Україні відносно незначні, як і в більшості європейських країн.

В цілому, за запасами мінеральної сировини Україна, в Світовому масштабі, досить помітна за декількома видами мінеральної сировини, в Європейському – є якщо не першою, однією з перших.

Які перспективи використання мінеральних ресурсів в Україні?

Виходячи з географічного розташування, рівня технологічного розвитку та наявності значних, за Європейськими мірками, мінеральних ресурсів, Україна, в найближчій перспективі, приречена на інтенсивне використання мінеральних ресурсів та розвиток гірничо-видобувної промисловості.

Які види мінеральної сировини в Україні є найбільш перспективними?

Окрім корисних копалин, основні родовища яких уже розробляються у великих обсягах або надані у користування – заліза, марганцю, титану, вугілля, нафти, газу – найбільш перспективним для розвитку в Україні є, в першу чергу, видобування сировини, продукція з якої у великих обсягах може експортуватися – первинних каолінів, вогнетривких (каолінових) глин, облицювального каменю (граніту, габро, лабрадориту), кварцового піску для скла, граніту для виробництва щебеню. Перспективним є також видобування сировини для виробництва ефективних будівельних матеріалів: цементної сировини (вапняку, крейди, мергелю, глини), гіпсу, сировини для теплоізоляційних матеріалів (базальту), а також сировини для виготовлення палива та для сільського господарства (торфу), мінеральних та якісних питних вод.

Як реально оцінювати розвідані раніше родовища?

Враховуючи, що понад 90% розвіданих родовищ корисних копалин України, у тому числі майже усі не надані в користування, розвідані за часів СРСР і оцінювалися за критеріями, принципово відмінними як від світових, так і від тих, які діють в Україні сьогодні, вибір перспективних для освоєння родовищ потребує їх неформальної переоцінки з врахуванням принципово інших вимог ринку, нової економічної та правової ситуації.

Найбільш надійним критерієм оцінки родовищ, що розробляються звичайно є результати їх експлуатації.

При оцінці родовищ, що не розробляються, можна виходити з результатів експлуатації родовищ-аналогів, що розробляються, за їх наявності. Щодо розвіданих раніше родовищ така оцінка спрощується завдяки досить стандартному підходу до їх розвідки, що мало змінювався з часом та наявністю в державному фонді практично усіх матеріалів геологічних розвідок. Однак, при цьому обов’язково потрібно враховувати специфічні фактори, у тому числі обумовлені особливостями розташування родовища.

Можуть бути також використані дані про результати розробки родовищ аналогічних видів сировини за рубежем, з врахуванням специфіки сировини та продукції, попиту на неї в даному регіоні, доцільності та вартості транспортування та інше.

Особливу увагу при оцінці раніше розвіданих родовищ треба звертати на питання, які під час їх розвідки практично не вивчалися: цільове призначення земель та форма власності на них, природоохоронні, санітарні та інші обмеження (вибухонебезпечні зони, підземні, наземні комунікації та інше). Суттєве значення має також соціальний фактор – громадська думка.

Золото України міф чи реальність?

Перше золото видобуте в Україні – на плиті з завезеного в Україну каменю

В свій час мені поталанило бути шукачем природних скарбів на неоглядних просторах колишньої великої держави, шукати золото на Кавказі, в Казахстані і навіть в Україні.Порівнюючи результати, які отримували українські геологи, з родовищами інших регіонів я завжди ставився досить скептично щодо перспектив України стати провідною золотодобувною державою. Але щодо реальної можливості створення країною свого золотого запасу за рахунок підземних скарбів, не маю жодних сумнівів.

Якось в розмові з науковцями, які обговорювали тему перспектив організації в України видобутку золота, я заявив, що знаю чимало родовищ в Україні з промисловим, тобто економічно вигідним для видобування, вмістом золота. Спочатку це було сприйнято як жарт. Але після нехитрих розрахунків, фахівці задумалися і навіть були дещо здивовані.

Я пропонував надзвичайно прості речі. Для початку ми взяли ринкову вартість одного кубічного метра облицювального каменю з відомих родовищ Житомирської та деяких інших областей і підрахували скільки золота можна купити на ці гроші в найближчому банку, або ж на Лондонській біржі. Виявилося що це 10 – 20 грамів чистого банківського золота, тоді як середній вміст природного золота в рудах українських родовищ, що часто залягають на глибинах в сотні метрів – 6 – 8 грамів на тонну. Тобто кожен блок облицювального каменю розміром 2Х2Х1,5 метра це золотий самородок вагою 50 -100 грамів. І лежить цей камінь майже на поверхні, і запаси його практично не обмежені, і ні складних технологій для видобування, ні жодної переробки не потребує.

Україна на тектонічній карті світу. Червоним кольором показано кристалічні щити – Український та Балтійський.

В свій час Україна забезпечувала основну частину потреб в облицювальному камені усього Радянського Союзу. З українського каменю будувався мавзолей і Красна площа. І в Європі за ресурсами та розмаїттям облицювального каменю Україна не має рівних. А по окремих видах каменю, зокрема лабрадориту, вона фактично є монополістом, оскільки він відомий усього в кількох місцях на планеті.

Усе це завдяки тому, що через усю територію України – від кордону з Білорусією до Азовського моря – постягається так званийукраїнський кристалічний щит, де на площі понад 100 тисяч квадратних кілометрів породи древнього фундаменту – граніти, габро та їм подібні підходять до самої поверхні.

Тільки детально розвідані запаси облицювального каменю в Україні складають близько 400 мільйонів кубічних метрів. В золотому еквіваленті, в вирахуванням усіх втрат при видобуванні блоків, це приблизно 1000 тон банківського золота. А взагалі, ресурси облицювального каменю в Україні практично не обмежені.

Важко пояснити чому Україна, маючи такі запаси облицювального каменю, в тому числі унікальні його різновидності, видобуває усього 200 – 300 тисяч кубометрів каменю на рік (менше 0,1% від розвіданого) або близько 50 – 60 тисяч кубометрів кондиційної блочної продукції. При цьому експортує 30 – 40 тисяч кубометрів продукції у вигляді блоків та склябів на суму близько 20 мільйонів доларів. А невеличка Фінляндія щорічно видобуває близько 400 тисяч кубометрів блочної продукції на суму близько 200 мільйонів євро, що еквівалентно приблизно 6 тоннам чистого золота за цінами Лондонської біржі.

Може у когось з читачів виникне справедливе запитання: а що ж буде з нашим довкіллям, якщо ми почнемо так інтенсивно розробляти родовища облицювального каменю?

З впевненістю скажу, що в порівнянні з видобуванням інших корисних копалин це найменше лихо. Оскільки розробка каменю ведеться на значну глибину, площі під кар’єри потрібні мінімальні. Наприклад в тій же Фінляндії сумарна площа усіх кар’єрів облицювального каменю 450 га і відповідно з кожного гектара цієї площі щорічно збирають «урожай» вартістю понад 400 тисяч євро. Крім того, облицювальний камінь видобувається без вибухових робіт, переробка сировини практично відсутня, щонайбільше – це розпилювання каменю алмазним інструментом. Після відпрацювання кар’єрів в їх гранітних берегах утворюються глибокі озера кришталево чистої колодязної води об’ємом в сотні тисяч, а то й мільйони кубометрів. Зважаючи на те що гранітний регіон України дуже бідний на запаси питної води, такий «колодязь» ніколи зайвим не буде. Головне вберегти його від забруднення, тобто не перетворити кар’єр на сміттєзвалище.

Чому ж тоді Україна не використовує свої багатства?

Причин багато: від загальних, характерних для усієї нашої економіки, до суто специфічних. Серед останніх я відзначив би проблему самого поняття «родовище облицювального каменю», або якщо уже розмова про золото, то не скажеш краще за народну мудрість: «Не все те золото, що блищить».

Ця проблема дісталася нам у спадок від минулих часів, коли на першому місці стояло питання кількості родовищ і розвіданих запасів, а не якості сировини. Це, а також гаряче бажання керівників районного, а той сільського масштабу, мати родовище саме на своїй території призвело до того, що поряд з дійсно унікальними родовищами облицювального каменю маємо багато таких що не витримують жодної критики. А суворе дотримання інструкцій з розвідки, написання звітів та систематизації результатів призвело до того, що з наявної документації майже неможливо зробити висновок щодо дійсної цінності родовища.

Кар’єр з видобування облицювально каменю на Житомирщині

Провести реальну експертизу з залученням кваліфікованих фахівців у нас мало хто наважується. В результаті, часто, розчарування і марно витрачені кошти.

Друга проблема – наше бажання «мати усе і зразу».

Розробка кожного кар’єру справа багатьох років, а то й десятиліть. Не можливо за рік – два налагодити на новому місці промислове видобування блочного каменю. Вирвати шматки каменю з глибини можна, але за це доведеться потім довго розплачуватися.

Якось побачивши наші кар’єри, які більше нагадували сліди

Гранітні блоки готові для реалізації. Житомирщина

важких бомбардувань, фахівець з Італії був досить здивований і почав креслити схему правильної розробки кар’єру облицювального каменю. Щоб допомогти йому ми відкрили наш старий підручник з гірничої справи. Побачивши там таку ж саму схему він здивувався ще більше: «То чому ж ви так не робите»? Питання звичайно не просте…

На кінець проблема збуту. З одного боку її ніби і немає – ринок величезний, доля України на світовому ринку на сьогодні не перевищує десятих часток процента. З іншого боку – на цьому ринку визнають тільки солідних і надійних партнерів, які до того ж пропонують різноманітну сировину і

Не розвідані поклади облицю-вального граніту на Житомирщині

продукцію. Тому невеличкому кар’єру з Житомирщини, який кожних два роки переходить з рук в руки, пробитися на цей ринок не просто.

Враховуючи ціну питання за його вирішення мала б взятися і держава. Державні підприємства уже були. Був потужний «Нерудпром», від якої мало що залишилося. Проблема напевно не у формі власності, а в створенні умов для розвитку гірничої галузі, починаючи з логічного, усім зрозумілого і стабільного законодавства в сфері використання надр та землі, яке не просто декларує загальнонародну власність на усі природні ресурси, а надає реальну можливість кожному, на певних умовах, використовувати їх для отримання прибутку та збагачення держави.

А поки що, виготовлений з першого українського золота і урочисто піднесений Президенту українськими геологами та промисловцями в кінці 90-х років малий герб держави є дуже символічним. Золото дійсно українське – близько кілограма на той час назбирали. А от підставка до нього виготовлена з каменю, завезеного в Україну, бо про свій, мабуть, забули.

А була б вона з нашого каменю, могла б символізувати справжній золотий запас держави.

Копіювання та передрук наших матеріалів можливий лише з дозволу ТОВ”Пласт” на умовах збереження авторства та при встановлені прямого активного посилання на перше джерело!

 

Для отримання спец дозволів не потрібні погодження

Для отримання спеціальних дозволів на користування надрами, чи продовження строку їх дії, отримувати будь-які погодження не потрібно

Постановою КМУ № 1173 від 16.12.2015 внесено зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30 травня 2011 р. № 615. » Читать далее

Видобувати корисні копалини можна і без спецдозволу

На початку 2016 року набули чинності зміни до ст.23 Кодексу України про надра.

Відтепер згідно ст.23 КУ про надра, землевласники та землекористувачі мають право видобувати
без спецдозволів та гірничого відводу » Читать далее