Архивы рубрики: ТОП новини

Перспективні родовища та ділянки надр для виставлення на електронні торги (аукціон)

Геологія та надрокористування, Каталог родовищ, Новини, Послуги геологія, ТОП новини
Формування конкурентного та інвестиційно привабливого ринку є ключовим пріоритетом для розвитку національної економіки та ефективного використання природних багатств.

Продовжуємо огляд об’єктів для інвестування та надаємо перелік перспективних родовищ та ділянок корисних копалин, які передбачалися Державною службою геології та надр України для виставлення на прозорі електронні торги (онлайн-аукціони).

Даний перелік відкриває горизонти для бізнесу, що готовий інвестувати у геологічне вивчення та подальшу розробку родовищ із високим ресурсним потенціалом. До каталогу увійшли об’єкти з різних куточків України.

Купівля спецдозволу через державну систему е-торгів забезпечує інвестору прозорі, законні та рівні умови гри, а також мінімізує юридичні ризики при старті видобувного бізнесу.

Нижче наведено структуровану інформацію щодо перспективних ділянок із зазначенням видів корисних копалин та їхньої локалізації.

Нагадуємо: експерти ТОВ «Пласт» завжди готові виконати для вас індивідуальний підбір об’єктів під інвестиційні потреби, провести фахову оцінку їхньої привабливості та повністю супроводити процес отримання спецдозволу.

Швидка навігація за видами корисних копалин:

 

№ з/п Назва ділянки, родовища Адміністративна прив’язка Запаси, ресурси Примітки
Ітрієві лантаноїди
1 Азовська ділянка з Азовським рудопроявом рідкоземельного зруденіння Донецька область, Нікопольський район, 1,5 км на захід від смт.Володарське запаси з обмеженим доступом –
Руди рідкісних металів
2 Вербинська ділянка з Вербинським рудопроявом молібденового зруденіння Житомирська область, Олевський район, 33 км на схід від з.ст.Олевськ сирої руди С2 +Р1 1883,1 тис.т; запаси металу (Мо) 8423 т –
3 ділянка Степова Західна частина з літієвим рудопроявом Kіровоградська область запаси літієвих руд таємні –
Руди кольорових металів
4 Липовеньківське родовище поліметалічних руд (ділянка Західна та ділянка Шкільна) Кіровоградська область, Голованівський район, західна околиця с.Липовеньке руди хрому, тис.т/Cr2О3, т С1 1,03/416; руда, тис.т/ нікель (Ni), тис.т А 749/3,91; В 3945,2/24,23; А+В 4694,2/28,14; позабалансові 3225/10,9; руда, тис.т/ кобальт (Со), т А 749/149; В 3945/1524; позабалансові 3225/738 –
5 Варварівська ділянка з Варварівським рудопроявом мідно-нікелевого зруденіння Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, 12 км на північний захід від з.ст.Верхівцеве мідь, нікель –
6 Сухохутірська ділянка тальк-магнезитових та поліметалічних руд Дніпропетровська область, Криничанський район тальк-магнезитові руди С2 75739,7 тис.т та Р1 164693,3 тис.т; суглинки – 21383,2 тис.м3, глини червоно-бурі – 8668,8 тис.м3. Підраховані запаси нікелю 72,96 тис.т, кобальту – 4,77 тис.т та заліза – 1420,21 тис.т. –
7 Високопільське родовище алюмінію Дніпропетровська область, Широківський район, 2 км на Сх від з.ст.Миколо-Козельськ боксити С1 6403 тис.т; С2 12482 тис.т –
8 Федорівське родовище ільменіт-апатитових руд Житомирська область, Черняхівський район, с. Федорівка апатит у корі вивітрювання+апатит в корінних апатит-ільменитових рудах (руда, тис.т/Р2О5, тис.т) В 59832/1971,4; С1 69944,5/1947,8; В+С1 129776,5/3919,2; С2 44653,1/1250,2; позабалансові 44653,1/1250,2; титаномагнетит (руда, тис.т/V2O 5, тис.т) В 2034,3/-; С2 -/25,4; руди титану таємно –
9 Торчинське родовище ільменіт- апатитових руд (апатит, руди титану, руди ванадію, скандій) Житомирська область, Черняхівський, Радомишльський, Коростишевський райони, 20 км на північний схід від м.Радомишль аапатит у корі вивітрювання (руда, тис.т/Р2О5, тис.т) С1 209090/696; С2 5101/23; позабалансові 585314/1976; ільменіт у корі вивітрювання (руда, тис.т/V2O 5, тис.т) С2 -/32,7; позабалансові 58,7 (в т.ч. в охоронному цілику 7,2); руди титану та скандій таємно –
10 Кропивнянське родовище ільменіт-апатитових руд Житомирська область, Володарськ-Волинський район, 0,3 км на схід від с.Кропивенка апатит у корі вивітрювання+апатит в корінних апатит-ільменитових рудах (руда, тис.т/Р2О5, тис.т) С1 2105/39; С2 219625/5390; руди титану таємно –
11 Іршанське техногенне родовище титанових руд (руди титану та руди ванадію) Житомирська область, Володарськ-Волинський район, в 11 км від Іршанського ГЗК на захід від з.ст.Нова Борова ільменіт техногенних родовищ (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С2 150,3/0,44; руди титану таємно –
12 Лемненське-Західне техногенне родовище титанових руд (руди титану та руди ванадію) Житомирська область, Коростенський район, в 18 км від Іршанськаго ГЗК ільменіт техногенних родовищ (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С2 430,7/2544; руди титану таємно –
13 Лемненське-Східне техногенне родовище титанових руд (руди титану, руди цирконію, руди скандію та руди ванадію) Житомирська область, Коростенський район, в 18 км від Іршанськаго ГЗК ільменіт техногенних родовищ (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С2 168,6/0,51; руди титану, руди цирконію та скандію таємно –
Руди чорних металів
14 Федорівське родовище марганцевих руд Херсонська область, Високопільський район, с.Федорівка, Дніпропетровська область, Апостолівський, Широківський райони, в районі сіл Новомар’янівка, Сергіївка, Дачне. оксидно-карбонатні руди С1 6036,9 тис.т; С2 28080,9 тис.т –
15 Жовторіченське родовище поліметалічних руд Дніпропетровська область у межах м.Жовті Води, у 18 км від з.ст. П’ятихатки руди заліза багаті; кварцити залізисті, магнетитові; кварцити залізисті (вище гор.155 м), магнетитові; кварцити залізисті (нижче гор.1105 м) магнетитові; кварцити залізисті (пов.155-1105 м), магнетитові В 23042 тис.т; С1107160 тис.т; В+С1 130202 тис.т; С2 533179 тис.т; з невизначеним промисловим значенням 86402 тис.т; руди уран-ванадій-скандієві (руда, тис.т/V2O5, тис.т) С1 3493/15,5; С2 245,6/0,8; забалансові 4209,2/7,7 тис. –
16 Куксунгурське родовище залізних руд Запорізька область, 30 км на південний захід від з.ст.Нельгівка kварцити залізисті, магнетитові; кварцити залізисті, окислені В+С1 237268 тис.т; С2 1725 тис.т; позабалансові 159287 тис.т; камінь будівельний (гнейс) В 119509 тис.м3; С1 100215 тис.м3; В+С1 219724 тис.м3 –
17 Пролетарське родовище залізних руд Кіровоградська область, Олександрійський район, за 5 км на захід від ділянки – с.Пролетарське kварцити залізисті В 17425 тис.т; С1 38402 тис.т; В+С1 55827 тис.т; С2 9399 тис.т –
Графіт
18 Городнявська ділянка Буртинського родовища графіту Хмельницька область, Шепетівський район, 1,0 км на північний схід від с.Городнявка графіт кристалічний В+С1 113390,9 тис.т / графіт 6584,7 тис.т Надано спецдозвіл
Вуглеводні
19 Рибницька площа Івано-Франківська область, Коломийський та Снятинський райони – –
Сапропель
20 родовище сапропелю “Луки” Волинська область, 7 км на північний захід від р.ц.Шацьк сапропель органо-вапнистий А 3417 тис.т –
21 Мар’янівське родовище сапропелю Рівненська область, від р.ц.Костопіль на північний захід 15 км сапропель вапнистий, глинисто-вапнистий А 1218 тис.т –
22 Комишувате родовище сапропелю Харківська область, від р.ц. Зміїв на південний схід 13 км сапропель змішаний С2 1352 тис.т –
Кварцит та кварц для вогнетривів
23 Мацківське родовище пісковика кварцитовидного (вогнетрив) Сумська область, Глухівський район, 20 км на південь від м.Глухів пісковик кварцитовидний С1 1168 тис.т; С2 4324 тис.т –
24 Малоскелівське родовище Східна ділянка (вогнетрив) Кіровоградська область, Світловодський район, на південний захід від с.Мала Скельова kварцити С1 1426,59 тис.т; з невизначеним промисловим значенням 2345 тис.т –
Ставроліт
25 Осипенківська площа Запорізька область, Бердянський район запаси ставроліту по категорії С1+С2 складають 23388,1 тис.т, гранату – 5968,2 тис.т, біотитового продукту – 54782,7 тис.т, каменю будівельного – 61343,3 тис.м3 –
Сировина польовошпатова
26 Дубриницьке родовище мікрогранодіориту Ділянка Верхня Закарпатська область, Перечинський район, 2 км на захід від с.Дубриничі мікрогранодіорит (фарфоровий камінь – сировина для фарфору) С1 74,2 тис.т, С2 38 тис.т Надано спецдозвіл
Сировина скляна
27 Задвір’ївське родовище піску кварцового для скляної промисловості Львівська область, Перемишлянський район, 0,8 км на захід від с.Задвір’я пісок кварцовий (сировина скляна) А 2195 тис.т; В 4945,33 тис.т; С1 12745 тис.т; А+В+С1 19885,33 тис.т Надано спецдозвіл на одну з ділянок
28 Караванське родовище піску кварцового Харківська область, Харківський район, 0,3 км на захід від с.Караван пісок кварцовий (сировина скляна) В 1649 тис.т; С1 3502 тис.т; В+С1 5151 тис.т –
29 Омельницьке родовище пісків для скляної промисловості Запорізька область, Оріхівський район, 1,1-1,5 км на південний захід від с.Омельник пісок кварцовий (сировина скляна) С2 6175 тис.т –
30 Білогір’ївське родовище пісків для скляної промисловості Запорізька область, Оріхівський район, північно-східна околиця с.Білогір’є пісок кварцовий (сировина скляна) С1 1860 тис.т; С2 6679 тис.т –
31 Ардівське родовище ліпаритів для скляної промисловості Закарпатська область, Берегівський район, північна околиця м.Берегове ліпарит (ріоліт) А 2032 тис.т; В 7278 тис.т; С1 11417 тис.т; А+В+С1 20727 тис.т –
32 Городницьке родовище пісків для скляної промисловості Житомирська область, Новоград-Волинський район, 7 км на північний схід від смт.Городниця пісок кварцовий (сировина скляна) В 1820 тис.т –
33 Антонівське родовище кварцових пісків Волинська область, Горохівський район, 0,8 км на північний захід від с.Антонівка пісок кварцовий (сировина скляна) В 466 тис.т; С1 548 тис.т; В+С1 1014 тис.т –
34 Старогутівське родовище кварцових пісків Волинська область, Старовижівський район, 1 км на південний захід від с.Стара Гута пісок кварцовий (сировина скляна) В 279 тис.т; С1 816 тис.т; В+С1 1095 тис.т –
35 Митківське родовище пісків та піщано-гравійної суміші Чернівецька область, Заставнівський район, 0,3 км на схід від с.Митків пісок кварцовий (сировина скляна) А 646,6 тис.т; В 1325,9 тис.т; С1 3897 тис.т; А+В+С1 5869,5 тис.т; С2 1068,7 тис.т; піщано-гравійна суміш В 165,5 тис.м3; С1 1087 тис.м3; В+С1 1252 тис.м3 –
36 ділянка Черемушнянська-2 Харківська область, Валківський район, південна околиця с.Черемушна пісок кварцовий –
Сировина карбонатна для кормових домішок
37 Тростянецьке родовище Хмельницька область, Білогірський район, східна околиця с.Тростянка крейда (кормові добавки) С1 2215,41 тис.т –
38 Карачківецьке родовище Хмельницька область, Чемеровецький район, 7 км на північний захід від з.ст Балин вапняк (кормові добавки) В 397 тис.т; С1 1718 тис.т; В+С1 2115 тис.т; вапняк (для цукрової промисловості) В 12718 тис.т; С1 38425 тис.т; В+С1 51143 тис.т; вапняк (камінь будівельного) В 503 тис.м3; С1 2754 тис.м3; В+С1 3257 тис.м3 –
Сировина карбонатна для цукрової промисловості
39 Студенівське родовище, ділянка Лівобережна Вінницька область, Піщанський район, 2 км на захід від с.Студена вапняк (для цукрової промисловості) В 2365 тис.т; С1 21004 тис.т; В+С1 23369 тис.т –
40 Мало-Любінське родовище, ділянка Мало-Любінська Львівська область, Городоцький район, 3 км на південний схід від з.ст.Великий Любінь вапняк (для цукрової промисловості) С1 14853 тис.т; позабалансові 12114 тис.т –
41 Потуторівське родовище Тернопільська область, Бережанський район, 1 км на північний схід від м.Бережани вапняк (для цукрової промисловості) А 4079 тис.т; В 16269 тис.т; С1 4626 тис.т; А+В+С1 24974 тис.т –
Родоніт
42 родовище родоніту Прелуки Івано-Франківська область, Верховинський район, с.Перклаб родоніт С2 419 т. –
Бурштин
43 родовище Вільне Рівненська область, Дубровицький район, 10 км на південь від с.Криниця бурштин С2 ділянка Південна (блок1) 12284,32 кг; С2 ділянка Західна (блок 2) 7358 кг –
Онікс мармуровий
44 Калюсинське родовище мармурового оніксу Хмельницька область, Віньковецький район, північно-східна околиця с.Калюсик мармуровий онікс С2 – 213 т, ресурси Р1 – 622 т –
Каолін
45 Турбівське родовище первинного каоліну, ділянка №7 Вінницька область, Липовецький район, північна околиця з.ст.Турбів каолін первинний А 401 тис.т; В 971 тис.т; С1 725 тис.т; А+В+С1 2097 тис.т –
46 Великогадоминецьке родовище первинного каоліну, ділянка №2 Вінницька область, Козятинський район, 1,5 км на північ від з.ст.Глухівці каолін первинний С1 40345 тис.т; С2 84169 тис.т –
47 Верболозівське родовище первинного каоліну Кіровоградська область, Знам’янський район, північна околиця с.Димитрове каолін первинний В 3913 тис.т; С1 12529 тис.т; В+С1 16442 тис.т –
48 Верболозівське (Бандурівське) родовище первинного каоліну Кіровоградська область, Олександрійський район, східна околиця с.Бандурове каолін первинний В 849 тис.т; С1 2670 тис.т; В+С1 3519 тис.т –
49 Кіровоградське родовище каоліну вторинного Кіровоградська область, Кіровоградський район, 18 км на північний захід від м.Кіровоград каолін вторинний В 619 тис.т; С1 8111 тис.т; В+С1 8730 тис.т; сировина цементна В 865 тис.т; С1 2124 тис.т; В+С1 2989 тис.т –
50 Павлівське родовище каолінів та пісків Дніпропетровська область, Криворізький район, південно-східна околиця с.Павлівка каолін первинний С1 236 тис.т; С2 3038 тис.т; Р1 4050 тис.т; пісок по кат. С2 6936 тис.т; Р1 10530 тис.т –
51 Першозванівське родовище, Північна ділянка Запорізька область, Вільнянський район, на захід від с.Першозванівка 0,2 км каолін первинний (нормальний) С1 5521 тис.т; каолін первинний (лужний) С1 2054 тис.т –
52 родовище первинних каолінів Вільні Луки Кіровоградська область, Новоукраїнський район, між селами Вільні Луки і Кропивницьке каолін первинний (нормальний) С1 2329,7 тис.т; С2 5383,9 тис.т –
53 Купинське родовище каоліну первинного Хмельницька область, Шепетівський район, 1,2 км на захід від хутора Красний Цвет каолін первинний А 43 тис.т; В 603 тис.т; С1 210 тис.т; А+В+С1 856 тис.т –
Фосфорити
54 Ратнівське родовище фосфоритів Волинська область, Ратнівський район, 0,3 км на схід від с.Поступель фосфорит (мінеральні добрива), руда, тис.т/Р2О5, тис.т – В 2726,98/254,30; С1 1463,40/136,72; В+С1 4190,38/391,02 –
Гіпс та ангідрит
55 Вовчинецьке родовище Івано-Франківська область, Тисменицький район, 3 км на північний схід від м.Івано-Франківськ гіпс А 551 тис.т; В 2204 тис.т; С1 1677 тис.т; А+В+С1 4432 тис.т; ангідрит А 592 тис.т; В 2742 тис.т; С1 1817 тис.т; А+В+С1 5151 тис.т –
56 Кам’янське родовище Івано-Франківська область, Тлумацький район гіпс В 8772 тис.т; С1 22799 тис.т; В+С1 31571 тис.т –
57 Сков’ятинське родовище Тернопільська область, Борщівський район, 1-2 км на схід-південний схід від с.Шишківці гіпс В 12295 тис.т; С1 31607 тис.т; В+С1 43902 тис.т Надано спецдозвіл
58 Дарабанське родовище Чернівецька область, Хотинський район, 25 км на північний захід від з.ст.Мамалига гіпс С1 1500 тис.т; С2 5400 тис.т –
Глауконіт
59 Адамівське-1 родовище Хмельницька область, Віньковецький район, 1 км на захід від с.Адамівка, правий схил річки Ушиця пісок глауконіт-кварцовий А 866 тис.т; В 2836 тис.т; С1 216 тис.т; А+В+С1 3916 тис.т –
Глина тугоплавка
60 Осьмаківське родовище Чернігівська область, Коропський район, ок.с.Осьмаки глина тугоплавка В 272 тис.т; С1 580 тис.т; В+С1 852 тис.т –
61 Нижньошепітське родовище Чернівецька область, Вижницький район, південно-східна околиця с.Долішній Шепіт глина тугоплавка А 328 тис.т; В 853 тис.т; С1 491 тис.т; А+В+С1 1672 тис.т; С2 28500 тис.т; позабалансові 554 тис.т –
Глини для вогнетривів
62 Озерянське родовище Черкаська область, Zвенигородський район, 17 км на північний захід від з.ст.Звенигородка глина вогнетривка С1 45521 тис.т; С2 11524 тис.т; позабалансові 9878 тис.т –
63 Шестаківське родовище Кіровоградська область, Кіровоградський район, 30 км на південний захід від м.Кіровоград глина вогнетривка С2 37919 тис.т –
Глини бентонітові
64 Пижівське родовище Хмельницька область, Новоушицький район, південна околиця с.Пижівка глина бентонітова В 45 тис.т; С1 68 тис.т; В+С1 113 тис.т; позабалансові 128 тис.т (глина придатна для тонкої кераміки, освітлення соку, вина) –
65 Горбське родовище Закарпатська область, Виноградівський район, східна околиця с.Горбки глина бентонітова формувальна А 1587 тис.т; В 1935 тис.т; С1 3854 тис.т; А+В+С1 7376 тис.т; позабалансові 72 тис.т –
Камінь облицювальний
66 Івонівецьке родовище (камінь облицювальний) Вінницька область, Тиврівський район, 0,8 км на південний схід від с.Івонівці граніт рожево-червоний А 1093,63 тис.м3 –
67 Кудашівське родовище (камінь облицювальний) Дніпропетровська область, Криничанський район, 9 км на південний схід від з.ст.Кудашівка граніт сірий –
68 родовище Синій камінь (камінь облицювальний) Житомирська область, Володарсько-Волинський район, 1,0 км на південь від з.ст.Турчинка лабрадорит А 668,49 тис.м3; В 391,91 тис.м3; С1 926 тис.м3; А+В+С1 1986,40 тис.м3 –
69 Довгоруньське родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Рахівський район, 10 км на північ від з.ст.Берлебаш вапняк мармуризований зеленувато-сірий В 1003 тис.м3; С1 3472 тис.м3; В+С1 4475 тис.м3; С2 3497 тис.м3 –
70 Беретянське родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Тячівський район, 6 км на схід від с.Ганичі туф блакитно-зелений В 645 тис.м3; С1 2390 тис.м3; В+С1 3035 тис.м3; С2 5201 тис.м3 –
71 Ковацьке родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Хустський район, 4 км на північний схід від с.Вишкове туф жовтий, блакитний А 475 тис.м3; В 1096 тис.м3; С1 1706 тис.м3; А+В+С1 3277 тис.м3; С2 2425 тис.м3 –
72 Малоугольське родовище (камінь облицювальний) Закарпатська область, Тячівський район, 4,5 км на південний схід від з.ст.Драгове мармур С2 2854 тис.м3 –
73 Бекарівське родовище (камінь облицювальний) Запорізька область, Вільнянський район, 0,5 км на південний захід від с.Бекарівка граніт А 980 тис.м3; В 1527 тис.м3; С1 780 тис.м3; А+В+С1 3287 тис.м3 –
74 Трикратненське родовище (камінь облицювальний) Миколаївська область, Вознесенський район, 0,5 км на північний захід від с.Трикрати граніт сірувато-рожевий А 3333 тис.м3; В 1837 тис.м3; С1 7033 тис.м3; А+В+С1 12203 тис.м3 –
75 Церковне родовище (камінь облицювальний та камінь будівельний) Рівненська область, Сарненський район, 1,5 км на північ від с.Чабель граніт; габро-діабаз (камінь облицювальний) В 311 тис.м3; С1 1777 тис.м3; В+С1 2088 тис.м3; граніт (камінь будівельний) В 179 тис.м3; С1 583 тис.м3; В+С1 762 тис.м3 –
Сировина крем’яна
76 Бушанське родовище Вінницька область, Ямпільський район, в 18 км на північний захід від м.Ямпіль трепел С1 201 тис.т; крейда кремниста С1 812 тис.т; сировина для вапнування кислих ґрунтів (вапняк) В 314 тис.т; С1 720 тис.т; В+С1 1034 тис.т Надано спецдозвіл
77 Немійське родовище Вінницька область, Могилів-Подільський район, за 250 м на північ від околиці с.Немія трепел В 127 тис.т; С1 262 тис.т; В+С1 389 тис.т; крейда кремниста В 1208 тис.т; С1 2434 тис.т; В+С1 3642 тис.т; сировина для вапнування (вапняк) В 395 тис.т; С1 1053 тис.т; В+С1 1448 тис.т –
Крейда
78 Шечківське родовище Сумська область, Путивльський район, біля с.Горки крейда А 9803 тис.т; В 6467 тис.т; А+В 16270 тис.т; пісок+суглинок В 4106 тис.т; С1 3210 тис.т; В+С1 7316 тис.т –
79 Куп’янське-3 родовище Харківська область, Куп’янський район, 1,5 км на захід від з.ст Куп’янськ-Вузлова крейда А 1685 тис.т; В 4477 тис.т; С1 5253 тис.т; А+В+С1 11415 тис.т; пісок для силікатної цегли С1 245 тис.м3 –
80 Кам’янське родовище Харківська область, Дворічанський район, 0,3 км на схід від с.Кам’янка крейда А 387 тис.т; В 866 тис.т; С1 1322 тис.т; А+В+С1 2575 тис.т –
81 Мокроволянське родовище Хмельницька область, Білогірський район, східна околиця с.Мокроволя крейда С1 1130 тис.т –
Магнезит
82 Веселянська ділянка з Веселянським проявом тальк-магнезитових руд Запорізька область тальк-магнезит А 16338 тис.т; В 13717 тис.т; С1 102205 тис.т; А+В+С1 132260 тис.т –
Сировина для мінеральної вати та волокон
83 Іванчинське родовище вулканогенних порід (мінеральна вата, для вапнування, камінь будівельний) Рівненська область, Володимирецький район, 10,2 км на південний схід від з.ст.Рафалівка базальт (мінеральна вата) А 8169 тис.т; В 28080 тис.т; С1 76484 тис.т; А+В+С1 112733 тис.т; С2 277532 тис.т; мергель, крейда (для вапнування кислих ґрунтів) В 474 тис.т; С1 1474 тис.т; В+С1 1948 тис.т; базальт (камінь будівельний) А 899,26 тис.т; В 2747,04 тис.т; С1 5401,86 тис.т; А+В+С1 9048,16 тис.т; С2 24341,86 тис.т –
Пісок формувальний
84 Благодатівське родовище Харківська область, Шевченківський район, 5,5 км на південь від з.ст.Старовірівка пісок формувальний В 38655 тис.т; С1 47428 тис.т; В+С1 86083 тис.т; С2 56943 тис.т –
Плавиковий шпат
85 Бахтинське родовище Вінницька область, Мурованокуриловецький район, північна околиця с.Бахтин плавиковий шпат (мінерал, тис.т / CaF2, тис.т) С1 4157,5/589,7; С2 13710,3/1920,8; вапняк (сировина для вапнування ґрунтів) А 98 тис.т; В 188 тис.т; С1 403 тис.т; А+В+С1 689 тис.т –
Сапоніт
86 Варварівське родовище, Варварівська ділянка Хмельницька область, Славутський район, південна околиця с.Варварівка сапонітові глини А 1914 тис.т; В 4562 тис.т; С1 11356 тис.т; А+В+С1 178332 тис.т; анальцим-сапонітові глини С2 11989,7 тис.т; вапняк для вапнування С2 2459 тис.т –
Сланець менілітовий
87 Верхньосиньовидненське родовище сланців менілітових Львівська область, Сколівський район, східна околиця смт.Верхнє Синьовидне сланець менілітовий (наповнювач для рубероїду) А 199 тис.т; В 1062 тис.т; С1 2498 тис.т; А+В+С1 3759 тис.т –
Суміш піщано-гравійна
88 Любинцівське родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 1 км на південний схід від з.ст.Стрий піщано-гравійна суміш В 263 тис.м3; С1 7195 тис.м3; В+С1 7458 тис.м3 –
89 Стрийське родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 3 км на південний захід від з.ст.Стрий піщано-гравійна суміш В 5184 тис.м3; С1 6506 тис.м3; В+С1 11690 тис.м3 –
90 Стрийське (Пригородне) родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 1,5 км на південний захід від з.ст.Верчани піщано-гравійна суміш В 602 тис.м3; С1 2510 тис.м3; В+С1 3112 тис.м3; С2 2082 тис.м3 –
91 Покрівцівське родовище піщано-гравійної суміші Львівська область, Стрийський район, 0,5-1 км на північний захід та північ від с.Покрівці піщано-гравійна суміш В 2744 тис.м3; С1 7731 тис.м3; В+С1 10475 тис.м3 –
Сировина карбонатна для виробництва вапна
92 Заланівське родовище вапняку Івано-Франківська область, Рогатинський район, 1,4 км на північний схід від с.Заланів вапняк А 1318 тис.т; В 1838 тис.т; С1 7378 тис.т; А+В+С1 10534 тис.т –
93 Дев’ятниківське родовище вапняку Львівська область, Жидачівський район, 0,5 км на схід від с.Дев’ятники вапняк В 4860 тис.т; С1 6452 тис.т; В+С1 11312 тис.т –
94 Сопітське родовище вапняку Львівська область, Яворівський район, в 0,2 км на схід від с.Сопіт вапняк А 950 тис.т; В 1469 тис.т; С1 5355 тис.т; А+В+С1 7774 тис.т –
95 Білоусівське 1 родовище вапняку Миколаївська область, Вознесенський район, північна околиця с.Білоусівка вапняк С1 727 тис.т –
96 Перекопське родовище вапняку Харківська область, Ізюмський район, 1 км на схід від с.Перекопськ вапняк А 752 тис.т; В 2958 тис.т; С1 5726 тис.т; А+В+С1 9436 тис.т –
97 Віровське родовище вапняку Херсонська область, Бериславський район, 4,2 км на південний схід від с.Віровка вапняк В 3815 тис.т; С1 6275 тис.т; В+С1 10090 тис.т –
Сировина карбонатна для вапнування кислих ґрунтів
98 Бахтинське родовище Вінницька область, Мурованокуриловецький район, 1 км на схід від с.Бахтин вапняк для вапнування А 98 тис.т; В 188 тис.т; С1 403 тис.т; А+В+С1 689 тис.т; плавиковий шпат (мінерал, тис.т / CaF2, тис.т) С1 4157,5/589,7; С2 13710,3/1920,8 –
99 Білокоровицьке родовище, ділянка Запільська Житомирська область, Лугинський район, Олевський район, 1 км на північний захід від с.Запілля вапняк для вапнування В 9044,23 тис.т; С1 11572,09 тис.т; В+С1 20616,32 тис.т –
100 Новоселицьке родовище Закарпатська область, Тячівський район, 1 км на північний захід від с.Новоселиця мергель і крейда для вапнування В 880 тис.т; С1 1930 тис.т; В+С1 2810 тис.т –
101 Вітрянське родовище вапняків Чернівецька область, Сокирянський район, південно-західна околиця с.Вітрянка вапняк для вапнування А 203 тис.т; В 596 тис.т; С1 1403 тис.т; А+В+С1 2202 тис.т –
Вапняк флюсовий
102 Старосільське родовище, ділянка Архангельська-1 Херсонська область, Високопільський район, північно-східна околиця с.Архангельське вапняк флюсовий В 942 тис.т; С1 3060 тис.т; В+С1 4002 тис.т –
103 Жовтокам’янське родовище вапняку флюсового Дніпропетровська область, Апостолівський район, 2,5 км на захід від з.ст.Жовтокам’янка вапняк флюсовий А 961 тис.т; С1 2250 тис.т; А+С1 3217 тис.т Надано спецдозвіл на окремі ділянки
Сировина цементна
104 Бертниківське родовище цементної сировини Тернопільська область, Монастириський район, 0,6 км на південний схід від с.Лісове вапняк, глина, суглинок (сировина цементна) А 12735 тис.т; В 24155 тис.т; С1 60255 тис.т; А+В+С1 97145 тис.т; С2 88062 тис.т –
105 Ново-Григорівське родовище цементної сировини Миколаївська область, Миколаївський район, між селами Новогригорівка та Кам’яна Балка глина і вапняк А 494 тис.т; В 12202 тис.т; С1 40731 тис.т; А+В+С1 53427 тис.т; С2 55769 тис.т Надано спецдозвіл
106 Мар’янське родовище цементної сировини (Північний кар’єр та Південний кар’єр) Дніпропетровська область, Апостолівський район, 2,5 км на північний захід від с.Мар’янське вапняк (сировина цементна) А 10574 тис.т; В 17588 тис.т; С1 68595 тис.т; А+В+С1 96757 тис.т –
Камінь будівельний
107 Пальчиківське родовище Черкаська область, Катеринопільський район, 25 км на південь від з.ст.Звенигородка граніт (камінь будівельний) А 2248 тис.м3; В 4651 тис.м3; С1 1180 тис.м3; А+В+С1 8079 тис.м3 –
108 Клішківське родовище Чернівецька область, північно-західна околиця с.Клішківці пісковик (камінь будівельний) С1 587 тис.м3 –
109 Комісарівське родовище Дніпропетровська область, П’ятихатський район, 12 км від з.ст.П’ятихатки граніт (камінь будівельний) А 1965 тис.м3; В 3431 тис.м3; С1 10127 тис.м3; А+В+С1 15523 тис.м3 –
110 Милове родовище Херсонська область, Бериславський район, 1,5 км на південний захід від с.Львове вапняк (камінь будівельний) А 578 тис.м3; В 1485 тис.м3; С1 5779 тис.м3; А+В+С1 7842 тис.м3 –
111 Городницьке родовище Івано-Франківська область, Городенківський район, 9 км на південний схід від з.ст.Городенка пісковик (камінь будівельний) А 341,41 тис.м3; В 546,69 тис.м3; С1 1417 тис.м3; А+В+С1 2305,10 тис.м3 –
112 Смирнівське родовище Харківська область, Лозівський район, 17 км на північний захід від з.ст.Лозова вапняк (камінь будівельний) А 2968 тис.м3; В 3954 тис.м3; С1 5847 тис.м3; А+В+С1 12769 тис.м3; пісок для силікатної цегли А 77,7 тис.м3; В 17 тис.м3; С1 1941,3 тис.м3; А+В+С1 2036 тис.м3; глина керамзитова А 268 тис.м3; В 992 тис.м3; С1 1032 тис.м3; А+В+С1 2292 тис.м3 –
113 Тростянецьке родовище Хмельницька область, Славутський район, 1 км на схід від с.Тростянець граніт (камінь будівельний) А 2220 тис.м3; В 3335 тис.м3; С1 1157 тис.м3; А+В+С1 6712 тис.м3 Надано спецдозвіл
114 Перчунівське родовище Кіровоградська область, Добровеличківський район, за 2 км на захід від с.Новопетрівка граніт (камінь будівельний) А 2191 тис.м3; В 5261 тис.м3; С1 2594 тис.м3; А+В+С1 10046 тис.м3 –
115 Бушівське родовище Київська область, Рокитнянський район, 12 км на південний схід від смт.Рокитне граніт (камінь будівельний) А 2342 тис.м3; В 1998 тис.м3; С1 459 тис.м3; А+В+С1 4799 тис.м3 –
116 Панські долини родовище Львівська область, Сколівський район, 2 км на північний захід від з.ст.Сколе пісковик (камінь будівельний) В 6704 тис.м3; С1 9220 тис.м3; В+С1 15924 тис.м3 –
117 Ахтовське родовище Миколаївська область, Вознесенський район, 10 км на схід від з.ст.Трикрати граніт (камінь будівельний) А 5004 тис.м3; В 10513 тис.м3; С1 25949 тис.м3; А+В+С1 41466 тис.м3 Надано спецдозвіл
118 Барабойське родовище Одеська область, Овідіопольський район, правий схил балки Барабой, між селами Йосипівка і Мар’янівка вапняк (камінь будівельний) В 439 тис.м3; С1 1289 тис.м3; В+С1 1728 тис.м3 –
119 Радванське родовище Закарпатська область, східна околиця м.Ужгород андезит (камінь будівельний) А 1069,9 тис.м3; В 623,1 тис.м3; С1 589 тис.м3; А+В+С1 2289 тис.м3; андезито-базальт (камінь облицювальний) В 20,1 тис.м3 –
120 Кам’янопотоківське родовище Полтавська область, Кременчуцький район, 13 км на південний схід від з.ст.Крюків граніт (камінь будівельний) А 2505 тис.м3; В 4216 тис.м3; С1 10113 тис.м3; А+В+С1 16834 тис.м3; позабалансові 2985 тис.м3 –
121 Переволочнянське родовище Полтавська область, Кобеляцький район, 1,3 км на південний захід від с.Світлогірське граніт, мігматит (камінь будівельний) А 1071 тис.м3; В 3011 тис.м3; С1 3978 тис.м3; А+В+С1 8060 тис.м3 –
122 родовище Кам’янка Рівненська область, Сарненський район, 23 км на північний захід від з.ст.Клесів граніт, діорит, гранодіорит, мігматит (камінь будівельний) А 7781 тис.м3; В 2986 тис.м3; А+В 10767 тис.м3 –
123 Ховзівське родовище Сумська область, Путивльський район, с.Ховзівка, 9-10 км на південний схід від з.ст.Баничі пісковик (камінь будівельний) В 121 тис.м3; С1 356 тис.м3; В+С1 477 тис.м3; позабалансові 643 тис.м3 –
124 Дзвенигородське родовище Тернопільська область вапняк (камінь будівельний) А 187 тис.м3; В 2205 тис.м3; С1 2632 тис.м3; А+В+С1 5024 тис.м3 –
125 Володимирівське родовище Вінницька область, Жмеринський район, 4 км на північний схід від з.ст.Браїлів граніт (камінь будівельний) А 3874 тис.м3; В 3596 тис.м3; С1 5261 тис.м3; А+В+С1 12731 тис.м3; С2 5452 тис.м3 –
126 Зборівське родовище Закарпатська область, Мукачівський район, 6 км на північ від з.ст. р/ц Мукачево андезито-дацит (камінь будівельний) А 6565 тис.м3; В 9026 тис.м3; С1 18883 тис.м3; А+В+С1 34422 тис.м3 –
127 Драгунське родовище Запорiзька область, 0,5 км на північ від с.Діброва мігматит, граніт, гнейс (камінь будівельний) С1 12796 тис.м3; С2 6823 тис.м3 –
128 Плещівське родовище Житомирська область, Коростенський район, за 1,7 км на захід від західної околиці с.Плещівка граніт (камінь будівельний) А 2746 тис.м3; В 8283 тис.м3; С1 15066 тис.м3; А+В+С1 26095 тис.м3 Надано спецдозвіл на Північно-Плещівське
Пісок будівельний
129 Городищенське родовище Черкаська область, Городищенський район, 2 км на північний захід від м.Городище пісок для бетону В 6902 тис.м3; С1 12187 тис.м3; В+С1 19089 тис.м3 –
130 Новгород-Сіверське родовище Чернігівська область, Коропський район, ок.с.Осьмаки пісок для дорожнього будівництва, для будівельних розчинів В 208,14 тис.м3; С1 315 тис.м3; В+С1 523,14 тис.м3 –
Залишити коментар

Вільні родовища корисних копалин: готові об’єкти для оформлення спецдозволу

Геологія та надрокористування, Каталог родовищ, Новини, Послуги геологія, ТОП новини
Шукаєте родовище для запуску видобувного бізнесу? Ми зібрали інформацію про розвідані родовища та ділянки надр, які не перебувають у користуванні і можуть бути цікавими для отримання спецдозволу в Західному регіоні України (Вінницька, Волинська, Івано-Франківське, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області).

Наведені родовища сировини для будівництва (крім суглинків для цегли) та для сільського господарства з великими й відносно значними запасами. Серед них: граніт і базальт для щебеню, базальт для мінеральної вати та волокон, каолін, глауконіт, гіпс, вапняк для щебеню та вапна, крейда, гравій, кварцовий пісок для скла, а також будівельний пісок.

Порядок надання спеціальних дозволів на видобування корисних копалин (розробку родовищ) та визначення їхньої вартості регламентується ст. 16 Кодексу України «Про надра» та постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 993.

Примітка: якщо жоден із наведених нижче об’єктів не відповідає вашим потребам, ми можемо виконати індивідуальний підбір перспективних ділянок, провести попередню оцінку їх інвестиційної привабливості та супроводити процедуру отримання спецдозволу.

 

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

 

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Вінницький (раніше Жмеринський) район:

  • Володимирівське – 18183 тис.м3

Вінницький (раніше Погребищенський) район:

  • Гопчицьке – 5785 тис.м3

Вінницький (раніше Іллінецький) район:

  • Дашівське – 5900 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Кузьминецьке – 14915 тис.м3

Гайсинський (раніше Немирівський) район:

  • Райгородське – 6588 тис.м3

Гайсинський (раніше Теплицький) район:

  • Петрашівське – 5642 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський) район:

  • Шуровецьке – 5363 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Косівське – 9212 тис.м3

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Русавське – 7448 тис.м3

Хмільницький (раніше Калинівський) район:

  • Павлівське – 6530 тис.м3

Хмільницький (раніше Хмільницький) район:

  • Широкогребельське – 17303 тис.м3

Вапняк

(розвідані родовища (крім підземної розробки) з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Ізраїлівське – 5194 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Немійське – 6706 тис.т (балансові запаси змінено у зв’язку з переоцінкою)

Могилів-Подільський (раніше Ямпільський) район:

  • Клембівське – 7342 тис.т

Тульчинський (раніше Піщанський) район:

  • Студенівське – 31338 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли, черепиці

Могилів-Подільський (раніше Могилів-Подільський) район:

  • Вендичанське – 14890 тис.м3

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вінницький (раніше Тиврівський) район:

  • Новоміське – 2236 тис.м3

Вінницький (раніше Оратівський) район:

  • Ординецьке – 1121 тис.м3

Гайсинський (раніше Чечельницький) район:

  • Берізко-Чечельницьке – 1554 тис.м3

Гайсинський (раніше Тростянецький) район:

  • Заозернівське – 2438 тис.м3

Гайсинський (раніше Гайсинський, Тростянецький) район:

  • Ладижинське-2 – 2010 тис.м3

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Юлянівське – 1607 тис.т

Луцький (раніше Луцький) район:

  • Лищенське 2015 тис.т
  • Сарнівське – 2220 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 0,9 млн.м3)

Камінь-Каширський (раніше Камінь-Каширський) район:

  • Камінь-Каширське – 2197 тис.м3

Ковельський (раніше Ковельський) район:

  • Радошинське – 1738 тис.м3

Ковельський (раніше Ратнівський) район:

  • Ратнівське – 4410 тис.м3
  • Йосипова Гора – 4752  тис.м3

Ковельський (раніше Старовижівський) район:

  • Старо-Вижівське – 9206 тис.м3

Ковельський (раніше Турійський) район:

  • Городилецьке ділянка Західна – 2987 тис.м3

Луцький (раніше Ківерцівський) район:

  • Кульчинське ділянка «Розвідка 1966 р.»  – 987  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Луківське – 1248  тис.м3

Луцький (раніше Рожищенський) район:

  • Рожищенське – 909  тис.м3

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Гіпс

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Івано-Франківський (раніше Тисменицький) район:

  • Вовчинецьке – 4432 тис.т гіпс, 5151 тис.т. ангідрит

Івано-Франківський (раніше Тлумацький) район:

  • Олешівське – 21644 тис.м3
  • Палагицьке – 4760 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Заланівське – 10534 тис.т

Пісок

Івано-Франківський (раніше Рогатинський) район:

  • Погребисько-Городовське – 15956 тис.м3
  • Зеленівське –

 

Гравій

Коломийський (раніше Коломийський) район:

  • Ланчинське – 387 тис.м3

Івано-Франківський (раніше Долинський) район:

  • Белеївське 213 тис.м3

 

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 3 млн.м3)

Львівський (раніше Городоцький) район:

  • Малолюбінське: 14853 тис.т – ділянка Малий Любінь, 11006 тис.т – ділянка Великий Любінь

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Пустомитівське – 3570 тис.т
  • Сердицьке 11246 тис.т

Стрийський (раніше Жидачівський) район:

  • Дев’ятниківське – 11312 тис.т

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Сопітське 7774 тис.т – вапняк, 7587 тис.м3 – пісок

Пісок кварцовий для скла

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Водницьке – 1064 тис.т
  • Задвір’ївське: ділянка Північно-Східна – 16974 тис.т, ділянка  №1 – 1042 тис.т, ділянка №3 – 982 тис.т

 

Пісок будівельний

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Львівський (раніше Кам’янка-Бузький) район:

  • Стриганське – 1775 тис.м3

Львівський (раніше Пустомитівський) район:

  • Відниківське – 1098 тис.м3
  • Водницьке – 1431 тис.м3

Яворівський (раніше Яворівський) район:

  • Лозинське – 15142 тис.м3
  • Сопітське – 7587 тис.м3 – пісок, 7774 тис.т – вапняк

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дрогобицький (раніше Дрогобицький) район:

  • Винниківське – 2680 тис.м3

Самбірський (раніше Самбірський) район:

  • Бережницьке – 1408 тис.м3

Стрийський (раніше Стрийський) район:

  • Любинцівське – 7458 тис.м3
  • Покрівцівське: ділянка Західна – 2239 тис.м3, ділянка Східна – 8236 тис.м3
  • Стрийське (Пригородне) – 3112 тис.м3

 

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

Базальт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Вараський (раніше Володимирецький) район:

  • Іванчинське – 33390 тис.м3 (для щебеню)
  • Іванчівське – 390265 тис.т (для мінеральної вати та волокон)

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Вирівське ділянка №5 – 17524 тис.м3
  • Олексіївське-1 – 19630 тис.м3
  • Кіндратівське – 13862 тис.м3
  • Чабельське – 11451 тис.м3
  • Яблунівське – 16124 тис.м3

Сарненський (раніше Рокитнівський) район:

  • Ярівське – ділянка 1971 р. – 13218 тис.м3 , ділянка 1975 р. – 23771 тис.м3

 

Крейда

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.т)

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Вишнева Гора – 1568 тис.т

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Крупецьке – 2253 тис.т – крейда, 3067 тис.м3 – пісок

 

Каолін первинний

Рівненський (раніше Корецький) район:

  • Дерманківське ділянка Дерманка-2 – 3428 тис.т

 

Глина для керамічних блоків, лицьової цегли

Рівненський (раніше Острозький) район:

  • Могилянське: діл.Могиляни – 1470 тис.м3, діл.Кургани – 4245 тис.м3

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Дубенський (раніше Радивилівський) район:

  • Баран’ївське – 1783 тис.м3
  • Крупецьке 3067 тис.м3, – пісок, 2253 тис.т – крейда

Рівненський (раніше Гощанський) район:

  • Курозванівське – 1237 тис.м3

Рівненський (раніше Костопільський) район:

  • Чудвинське – 8278 тис.м3

Рівненський (раніше Рівненський) район:

  • Мочулкинське – 1187 тис.м3

Сарненський (раніше Сарненський) район:

  • Люхчанське – 3586 тис.м3

 

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 4 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Бережанське – 4387 тис.т
  • Волицьке – 7985 тис.т вапняк, 12271 тис.м3 пісок
  • Потуторське – 25974 тис.т

Тернопільський (раніше Підволочиський) район:

  • Полупанівське ділянка Північна  – 46149 тис.м3

Гіпс 

Чортківський (раніше Заліщицький) район:

  • Нирківське-1 – 1470 тис.т
  • Нирківське-2 – 692 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Тернопільський (раніше Бережанський) район:

  • Волицьке – 12271 тис.м3 пісок, 7985 тис.т вапняк

Тернопільський (раніше Тернопільський) район:

  • Чистилівське – близько 5000 тис.м3

 

 

ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Граніт

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Шепетівський) район:

  • Конотопське – 32352 тис.м3

Шепетівський (раніше Полонський) район:

  • Малоновоселицьке – 25870 тис.м3

 

Вапняк для щебеню

Кам’янець-Подільський район

  • Кам’янець-Подільське (Устівське) – 42334 тис.м3

Вапняк для щебеню, вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Кам’янець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Ковалівське – 10903 тис.м3

Вапняк для вапна

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 5 млн.м3)

Кам’янець-Подільський (раніше Чемеровецький) район:

  • Закупнянське – 7183 тис.т
  • Карачківецьке – 51143 (частина запасів в заказнику)

Гіпс 

Кам’янець-Подільський (раніше Кам’янець-Подільський) район:

  • Завальське – 15109 тис.т

Глауконіт (агрохімічна сировина)  

Хмельницький (раніше Віньковецький) район:

  • Адамівське – 3917 тис.т

 

Пісок

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 10 млн.м3)

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Крупецьке – 14872 тис.м3

Шепетівський (раніше Славутський) район:

  • Солов’ївське – 15848 тис.м3

 

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Вапняк для щебеню

Дністровський (раніше Кельменецький) район:

  • Ларга-Дністровське – 14075 тис.м3

Вапняк для вапна

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Бабинське – 5572 тис.т

Гіпс 

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Скитське – 66255 тис.т

Дністровський (раніше Хотинський) район:

  • Драбанське – 6900 тис.т

 

Пісок кварцовий для скла

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 6936 тис.т – пісок кварцовий, 2070 тис.м3 гравій

 

Пісок будівельний

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Онутське – 12294 тис.м3 пісок, 2013 тис.м3 гравій

 

Гравій

(розвідані родовища з балансовими запасами понад 1 млн.м3)

Вижницький район:

  • Вашковецьке – 15919 тис.м3
  • Вижницьке – 12866 тис.м3
  • Вижницьке (Чорногузівське) – 47067 тис.м3
  • Міліївське – 7666 тис.м3

Чернівецький (раніше Заставнівський) район:

  • Митківське – 2070 тис.м3 – гравій,  6936 тис.т – пісок кварцовий,
  • Онутське – 2013 тис.м3 гравій, 12294 тис.м3 пісок

Чернівецький район:

  • Лужанське – 5065 тис.м3
Залишити коментар

Надрокористування сьогодні: межі дозволу — межі безпеки

Геологія та надрокористування, Екологія, Новини, ТОП новини
Останнім часом все більше підприємств стикаються з кримінальними провадженнями та «збитками державі» за нібито самовільний видобуток надр.
Причина часто не в тому, що компанія працює без дозволу, а в тому, що частина робіт вийшла за межі ліцензійного контуру.
Після скасування обов’язкового отримання гірничих відводів для відкритих розробок ситуація стала неоднозначною.
Хоча старі гірничі відводи залишаються чинними, контролюючі та правоохоронні органи трактують діяльність у їхніх межах, але за межами спецдозволу, по-різному.
???? На практиці це виглядає так:
• ???? правоохоронці проводять заміри, часто з дронів;
• ???? фіксують кожен метр за межами спецдозволу;
• ???? і все це автоматично вважають «збитками державі», розрахованими за Методикою № 366 від 15.09.2022.
???? У результаті навіть незначне відхилення від контуру спеціального дозволу може призвести до нарахування мільйонних збитків, що в десятки разів перевищують будь-які реальні економічні вигоди.
⚖️ Поки питання застосування чинних гірничих відводів викликає неоднозначну реакцію з боку державних органів, намагайтеся працювати максимально точно в межах спецдозволу.
Бо сьогодні навіть законна діяльність у межах гірничого відводу може бути поставлена під сумнів —
і законність робіт доведеться відстоювати в судах.
???? Кожен метр за межами спецдозволу сьогодні — це потенційна кримінальна справа завтра.
Залишити коментар

Хочете спецдозвіл на надра? Оформимо все — чітко, швидко, без помилок

Геологія та надрокористування, Інше, Новини, ТОП новини

★ Оформлення спеціального дозволу на надра — під ключ

Отримати дозвіл на користування надрами в Україні у 2025 році — це не просто “папір”. Це стратегічне рішення, яке відкриває шлях до геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин. І тепер усе це — в одному документі: наскрізний дозвіл.

ТОВ «ПЛАСТ» оформлює спецдозволи на надра під ключ. Ми не просто консультуємо — ми робимо.

✔ Що ми беремо на себе?

☑ Документи — без зайвого: готуємо повний пакет — через аукціон або без нього*
☑ Геоаналіз — точно: перевіряємо ПЗФ, санітарні зони, ризики
☑ Контур — без помилок: визначаємо межі дозволу, готуємо схему
☑ Кабінет — під контролем: супровід в електронному кабінеті
☑ Аукціон — під ключ: готуємо, супроводжуємо, оформлюємо
☑ Програма робіт — як має бути: розробляємо угоду і програму
☑ Держоргани — без зайвих дзвінків: усе погоджуємо за вас

ℹ Актуальне у 2025 році

Замість окремих дозволів на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування, держава впровадила єдиний наскрізний дозвіл. Тепер ви можете охопити весь цикл робіт одним документом. Вся процедура максимально цифровізована — від подачі заявки до отримання дозволу все відбувається онлайн через електронний кабінет надрокористувача. Основний механізм — відкриті електронні торги в системі «Прозорро.Продажі». Проте в окремих випадках, наприклад, якщо ви володієте земельною ділянкою до 25 га та працюєте з копалинами місцевого значення, можна обійтись без аукціону.

★ Чому обирають ТОВ «ПЛАСТ»?

✔ Повний супровід — від ідеї до дозволу
✔ Юридичні гарантії і досвід понад 20 років
✔ Одна команда: геологи, юристи, геодезисти
✔ Швидке оформлення, без бюрократії

Хочете знати, скільки коштує дозвіл саме для вашої ділянки?
Зв’яжіться з нами — і ми все пояснимо.

ТОВ «ПЛАСТ» — дозволи на надра без зайвих слів, дій і проблем.

Залишити коментар

Вежа, туф і вапняк: як облицьовували старі споруди в радянські часи

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Вежа, туф і вапняк: історія в камені

Вінницька водонапірна вежа — це не просто споруда. Це міський символ, що дивиться на Європейську площу вже понад сто років. Зведена у 1911 році, реконструйована у 80-х, сьогодні вона приймає відвідувачів як музей. І саме тоді, під час реконструкції, у її стінах з’явились цікаві оздоблювальні матеріали, які варто роздивитися уважніше.

Знайомі плити з минулого

Внутрішнє оздоблення вежі виконано з каменю, який добре знайомий багатьом — навіть якщо ви не знали його назви.

— Вірменський туф — легкий, пористий, з легким рожевим або бордовим відтінком. Його настільки багато у Вірменії, що в Ленінакані свого часу працював завод, який виготовляв спеціальні машини для розпилювання саме туфу. А вже звідти він їздив по всьому СРСР.

— Жетибайський вапняк — з Казахстану. Камінь, у якому видно справжнісінькі раковини! У прямому сенсі. Плити виглядають так, ніби їх вирізали зі стародавнього морського дна.

Побачив — впізнав

Поки ми працювали з фото, кілька колег одразу згадали:
“Такі ж плити — у коридорах ВНТУ”,
“І у ‘Книжці’ в центрі міста — ті самі текстури”.

І правда. У радянські часи такі матеріали використовували всюди, де треба було швидко й масово: університети, лікарні, вокзали, адмінбудівлі, під’їзди…

Камінь, який говорить

Ці оздоблювальні матеріали стали майже непомітними — як тло, яке з нами десятиліттями. Але якщо придивитися, в них можна побачити набагато більше:
— не лише технічну необхідність
— а ще естетику епохи
— і навіть спробу прикрасити буденне

Сьогодні ми знаємо їхню назву, походження і навіть логістику їхньої подорожі. Але головне — ми знаємо, що вони досі серед нас. У стінах, коридорах і сходових клітках.

Варто лиш підняти очі — і побачити.

 

photo_2025-05-19_16-00-42photo_2025-05-19_16-00-42
878787878787
8787887878
78797879
787787
474474
223223
214214
9999
7777
4444
2222
1515
77
55
33
Залишити коментар

Мапа корисних копалин України, по областях

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Що приховує українська земля — більше, ніж просто цікавість

Ще понад десять років тому наше підприємство створило серію карт родовищ твердих корисних копалин для окремих областей України, зосередивши увагу на Центральному та Західному регіонах. Мета була зрозуміла й актуальна: зробити доступною систематизовану інформацію про природні ресурси — для фахівців галузі, інвесторів і всіх, хто цікавиться надрами нашої держави.

У наступні роки було впроваджено інтерактивну карту від Геонадра України, яка значно спростила доступ до даних. Однак із 2022 року її функціонування обмежене, і тому наші карти знову стають у нагоді як джерело перевіреної інформації.

У відкритому доступі — мапи Київської, Житомирської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької та Рівненської областей з нанесеними родовищами твердих корисних копалин.

Ми переконані: доступ до знань — основа для сталого розвитку і зважених рішень.

Карта родовищ корисних копалин Рівненської області
Карта родовищ корисних копалин Тернопілької області
Карта родовищ корисних копалин Київської області
Карта родовищ корисних копалин Хмельницької області
Карта родовищ корисних копалин Житомирської області
Карта родовищ корисних копалин Вінницької області

Ці матеріали будуть корисні: Підприємцям у галузі надрокористування, інвесторам, які вивчають ресурсний потенціал України, геологам, аналітикам, студентам, дослідникам

Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.

Залишити коментар

“Не щебінь, а гравій: чим будували Вервольф”

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Ця історія почалась не з архівів, не з карт і не зі схем. Вона почалась із фрази, яку наш головний геолог кинув мимохідь. Людина він спокійна, навіть трохи флегматична. Зайвого не скаже — але коли вже говорить, зупиняєшся і слухаєш.

Колись він працював у державній структурі. І якось був залучений до досліджень на території ставки Гітлера “Вервольф” — того самого бункера під Вінницею. Ну… сподіваємось, це справді були офіційні дослідження, а не варіант “відколов шмат, поки ніхто не бачив”. Але як би там не було — спостереження він зробив дуже цікаве.

“Бетон на ставці — не зі щебеню. Там гравій.”

Це зауваження одразу викликало цікавість. Адже в серйозних бетонних конструкціях зазвичай використовують саме щебінь — твердий, дроблений, з чіткими гранями. А тут — гравій. Природний, округлий, окатаний. І, що найцікавіше — гранітний.

А це вже нетипово. В Україні гравій — річ не рідкісна. Але здебільшого він складається з порід кварцитовидного пісковику: міцний, так, але не граніт. А от гранітний гравій — зовсім інша історія. Такий матеріал зустрічається переважно у північній Європі, зокрема в Скандинавії. В Україні ж він не трапляється.

Тобто цей гравій — точно не місцевий.

За словами геолога, близько 90% кам’яної частини в бетоні ставки — це саме цей гранітний гравій. Решта — місцевий щебінь. І це ще дивніше, бо зовсім поруч, на той час, уже працювали гранітні кар’єри — Стрижавський, Гніванський. Але їхню продукцію практично не використали.

Чому? Можливо, були технічні чи організаційні обмеження. А можливо — інженери просто точно знали, який саме матеріал їм потрібен. І цей гравій відповідав вимогам: висока міцність, стабільна фракція, ідеальна форма зерен для щільного бетону.

І ось тут ми переходимо від історії — до сьогодення.

Бо гравій — це не “другосортний” матеріал. У нас його мільйони кубів. Так, він не гранітний. Але достатньо міцний для доріг, бетонів загального призначення, благоустрою. І головне — його видобуток у рази дешевший, ніж у щебеню. Він не потребує дроблення, має природну форму, і, до речі, ще й виглядає естетично.

Гравій має свій потенціал. І приклад із Вервольфу це тільки підтверджує.

До речі, коли ми раніше публікували цю історію, нам написали цікаве повідомлення в коментарях:

“Я був на екскурсії в ставці. Екскурсовод казав, що щебінь (чи то гравій) привозили з Одеси.”

Так як, у самій Одесі й області гранітного гравію немає, він там інший. Із цього припускаємо: матеріал могли завозити морем — з Європи, доставляти в Одеський порт, а звідти вже — залізницею або вантажівками до Вінниці, на будівництво ставки.

???? Маємо добірку родовищ та перспективних ділянок гравію в центральній та західній України —  можна ознайомитися у нас на сайті за посиланням: http://plast.vn.ua/%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8…/
Зацікавить якийсь конкретний варіант — записуйтесь на консультацію, раді будемо допомогти!

Залишити коментар

Хто відповість за «пісок по 100 доларів»?

Новини, ТОП новини

Хто відповість за «пісок по 100 доларів»?

Ціна управлінської помилки, яка паралізувала цілу галузь — і чому ми маємо говорити про це публічно

Ця публікація — не емоційна реакція, а спроба звернути увагу на системну проблему, яка вже призвела до мільйонних збитків і може знову повторитися, якщо не зробити висновків і не забезпечити відповідальність.

Що сталося?

З третього кварталу 2024 року і майже до літа 2025-го ринок спецдозволів на видобуток піску фактично зупинився. Причина — непропорційне і штучне завищення ключового індикатора — ціни одиниці товарної продукції (ЦО), яка використовується для розрахунку вартості спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабміну №1374 від 15.09.2004 р., вартість дозволу визначається за спеціальною формулою. У цій формулі саме показник ЦО є визначальним.

У вказаний період для піску цей показник було встановлено на рівні 4427 грн за 1 м³. Це приблизно у 20 разів перевищувало реальну ринкову ціну, яка коливалась у межах 200–250 грн/м³. У доларовому еквіваленті — понад 100 доларів за кубометр піску, що є абсурдним для внутрішнього ринку.

До чого це призвело?

  • Повна зупинка видачі спецдозволів на промисловий видобуток піску протягом трьох кварталів.
  • Масове відкликання заявок компаніями, які вже готували документи для участі у процедурах.
  • Втрати для бюджету у вигляді недоотриманої ренти, податків, зборів.
  • Блокування розвитку інфраструктурних проєктів через недоступність нового піску.

Фактично, через адміністративне рішення було паралізовано доступ до одного з базових ресурсів для будівництва — піску.

Лише у другому кварталі 2025 року ситуацію вдалося частково стабілізувати: ЦО для піску було знижено до більш реального рівня — приблизно 219 грн/м³. Це дозволило ринку знову запрацювати. Очікується, що невдовзі буде оголошено нові конкурси, і перші спецдозволи нарешті почнуть видаватися.

Але цього недостатньо

Після 9 місяців простою, втрат і зупинок проєктів, ми не можемо задовольнитися лише «відкатом назад». Потрібно публічно поставити запитання:

  • Хто допустив помилку у встановленні завищеного ЦО?
  • Хто не відреагував вчасно, коли було очевидно, що ринок паралізований?
  • Хто нестиме відповідальність за недоотримані мільйони для бюджету, втрати бізнесу, інвестицій та гальмування інфраструктурного розвитку?
  • І головне — як гарантувати, що подібне не повториться в інших секторах?

Це не випадковість. Це — результат конкретних управлінських рішень або бездіяльності. Тому ми публікуємо цю статтю, щоб запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. Мовчання — найкраще середовище для нових системних помилок. А от публічність — єдиний шлях до відповідальності та реформ.

Залишити коментар

Як оживити видобувну галузь: чому ініціатива повинна бути вартісною

Новини, ТОП новини

Стимулювання розвитку надрокористування в Україні

Відновлення активності у сфері надрокористування неможливе без стратегічного перегляду підходів до формування спеціальних дозволів. Сьогодні весь процес зосереджено на аукціонах: хтось формує пакет документів, витрачає час, кошти, проходить бюрократичні етапи — а в підсумку спецдозвіл може дістатися будь-кому. Ініціатор залишається поза грою.

Це створює парадокс: система, що мала б стимулювати розвиток, фактично стримує його.

Чому важливо заохочувати ініціаторів

Високі ризики, відсутність гарантій та нульова винагорода — ось реалії, в яких працюють ті, хто намагається запускати нові лоти. Очевидно, що за таких умов ініціатива — рідкісне явище. Проте саме вона є джерелом прогресу. Якщо ми хочемо якісного зростання галузі, нам потрібна система, яка буде не карати, а винагороджувати тих, хто готовий вкладати знання, час і ресурси.

Пропонується проста, але дієва модель: впровадити систему відстроченої винагороди для ініціаторів — у розмірі 5–15% від вартості проданого спецдозволу. Цей бонус може виплачуватись поступово — у міру запуску проєкту та появи прибутку.

Хто може стати новими ініціаторами — і як їх заохотити

Сьогодні всі лоти ініціюють ті, хто сам має намір їх купити. Це обмежує коло учасників та звужує потенціал ринку. Проте в Україні є чимало фахівців — геологів, інженерів, науковців, які мають глибокі знання про ресурси надр, але не беруть участі в системі через її невигідність. Їх не мотивує працювати на результат, адже вони не бачать винагороди за власну ініціативу.

Саме тому потрібно створити умови, за яких ці спеціалісти зможуть подавати обґрунтовані ідеї, готувати лоти, оформлювати документи — і знати, що у разі продажу спецдозволу, вони отримають справедливу винагороду. Йдеться не про додаткові державні витрати — жодних нових бюджетних платежів не потрібно. Просто частину прибутку від проданого спецдозволу варто віддати тим, хто створив цей актив.

Це проста, але ефективна логіка: ініціатива стає товаром, її купують, реалізовують — і діляться прибутком. Виграють усі: держава отримує більше якісних лотів і доходів, бізнес — підготовлені об’єкти для інвестицій, фахівці — стимул працювати й ініціювати нові проєкти.

Наслідки без ініціативи: застій, втрати і втрачені можливості

Якщо не змінити підхід, ми й надалі залишатимемо ринок у тіні, з низьким рівнем нових проєктів, браком конкурентоспроможних лотів і втратою інвестиційного інтересу. Коли система не підтримує ініціативу — вона вбиває розвиток. Навпаки, справедливе й фінансово обґрунтоване заохочення здатне перетворити фахові знання на двигун економіки.

Висновок: ініціатива — це не витрата, а інвестиція

Держава, бізнес і громади виграють лише тоді, коли ініціатива перетворюється на продукт, а не залишається лише на папері чи в голові. Щоб запустити нові родовища, відродити довіру до ринку та створити умови для партнерства між знанням і капіталом, потрібно не чекати дива, а будувати прозору, вигідну і чесну систему.

Бо там, де ініціатива винагороджується — завжди є рух вперед.

Залишити коментар

Дослідно-промислова розробка: тепер лише після затвердження запасів

ТОП новини

⚖️ Зміни у процедурі ДПР: тепер лише після затвердження запасів

З жовтня 2024 року набули чинності зміни до Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки (ДПР) родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Що змінилося?

Відповідно до оновленого пункту 2.3 Положення, проведення видобувних робіт у межах ДПР дозволене виключно в межах запасів, які внесені до Державного балансу запасів корисних копалин України:

  • до 5% балансових запасів — для більшості копалин;
  • до 10% — для родовищ вуглеводнів.

Наслідки для надрокористувачів

У попередній редакції Положення дозволялося розпочинати ДПР на підставі прогнозованих запасів, визначених під час аукціону та розрахунку початкової вартості спецдозволу. Це відкривало можливість для досить оперативного старту робіт після отримання дозволу на геологічне вивчення.

Тепер цей підхід виключено. Якщо ділянка не має затверджених балансових запасів, перед початком ДПР необхідно провести геологічне вивчення та пройти процедуру затвердження в ДКЗ України.

Що це означає на практиці?

  • ДПР більше не є інструментом “швидкого старту” для нових ділянок.
  • Компанії повинні планувати діяльність із урахуванням додаткових витрат часу та ресурсів на затвердження запасів.
  • Змінюється підхід до придбання спецдозволів — тепер потрібна чітка стратегія геологорозвідки ще до початку видобутку.

Коментар

Ці зміни суттєво впливають на практику роботи надрокористувачів і змінюють підхід до використання дозволів на геологічне вивчення з подальшим ДПР. Серед найбільш вразливих — компанії, які орієнтувались на спрощену модель виходу на нові ділянки без проведення повної геологорозвідки.

Посилання на текст оновленого Положення — у нашому Facebook-дописі.

Залишити коментар

Короткий перелік наших послуг в сфері екології

Екологія, Новини, ТОП новини
ТОВ «ПЛАСТ» надає професійні послуги у сфері екологічного супроводу, забезпечуючи юридичних осіб та ФОП відповідно до вимог природоохоронного законодавства України. Ми працюємо по всій Україні, надаючи повний супровід у сфері екології — від інвентаризації до оформлення дозвільної документації.

✅ Наші послуги:

I. Послуги, пов’язані з викидами в атмосферне повітря:

  • Розробка документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, організацій та громадян-підприємців.
  • Проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел промислових підприємств.
  • Підготовка, подання, супровід документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
  • Контроль за виконанням нормативів ГДВ.
  • Розрахунок плати за забруднення навколишнього середовища (екологічний податок).
  • Підготовка звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин (Постанова КМУ №58 від 20.01.2023).
  • Підготовка звіту №2-ТП (повітря) (річна).
  • Постановка на Державний облік об’єктів, які справляють шкідливий вплив на повітря.
  • Заповнення єДекларації (Постанова КМУ №314 від 18.03.2022).

II. Послуги, пов’язані із спеціальним водокористуванням:

  • Підготовка, подання, супровід документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування.
  • Внесення відомостей про свердловини в Державний реєстр артезіанських свердловин.
  • Підготовка та заповнення форм №2ТП-водгосп, №7-ГР.
  • Розробка індивідуальних норм водоспоживання (технологічних, балансових).
  • Розробка проекту гранично допустимих скидів у водойму (ГДС).

III. Послуги, пов’язані з відходами:

  • Розробка планів управління відходами, класифікація відходів.
  • Підготовка типової форми обліку відходів та електронної звітної форми.
  • Консультації та оформлення Декларації про утворення відходів.
  • Підготовка звіту №1-відходи (річна).

IV. Проведення ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище)*

Комплексний аналіз впливу запланованої діяльності на довкілля та здоров’я населення. Проведення на етапі проектування об’єкту. Мета — розробка заходів щодо мінімізації негативного впливу.

*Згідно ДБН А.2.2-1:2021 — для об’єктів, які не підлягають ОВД.

V. Проведення ОВД (оцінка впливу на довкілля)**

  • Супровід на всіх етапах: від повідомлення до отримання висновку.
  • Підготовка звіту з ОВД, організація громадського обговорення.
  • Післяпроєктний моніторинг (ППМ), консультаційна підтримка.

**Згідно ЗУ «Про ОВД» №2059-VIII, ПКМУ №1010.

VI. Лабораторні дослідження:

  • Інструментальні заміри викидів від стаціонарних джерел.
  • Вимірювання рівнів шуму та вібрації.
  • Аналіз атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони.
  • Дослідження якості води (підземної, поверхневої, стічної).

Переваги співпраці з нами:

  • Команда фахівців з екологічною освітою та практичним досвідом
  • Якісний сервіс та підтримка на всіх етапах
  • Послуги «під ключ» — від консультації до отримання дозволу
  • Робота виключно в рамках законодавства України
  • Супровід екологічної звітності та захист інтересів бізнесу

Зацікавлені у співпраці?
Звертайтесь до наших спеціалістів — надамо детальну консультацію та допоможемо в будь-якому питанні екологічного характеру!

Залишити коментар

Як надрокористувачу оформити земельну ділянку.

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини
⛏️ Маєш спецдозвіл на надра? Тоді час взятись за землю!
Спеціальний дозвіл на користування надрами — це лише старт.
Щоб офіційно розпочати роботи на конкретній території, потрібно оформити земельну ділянку. І робиться це на підставі земельного сервітуту, відповідно до статті 66 Земельного кодексу України (зі змінами 2023 року).
⚖️ Спецдозвіл — не означає право на землю
Закон чітко передбачає: земля надається надрокористувачу на підставі сервітуту, причому без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Тобто ділянка залишається сільськогосподарською, лісовою, промисловою — але ви можете на ній працювати в межах свого дозволу на надра.
???? Як оформити сервітут, якщо земля державна або комунальна?
Починаємо з того, чи сформована ділянка:
???? Варіант 1: Ділянка не сформована (біла пляма на кадастровій карті ????
Надрокористувач подає до розпорядника земель:
Заяву з проханням надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
Графічні матеріали з орієнтовним розміщенням ділянки (відповідно до координат із спецдозволу);
Копію спецдозволу на користування надрами (це і є ваше «право входу»).
Після погодження: отримуєте дозвіл ➡ замовляєте проєкт у землевпорядної організації ➡формуєте земельну ділянку (отримуєте кадастровий номер) ➡переходите до укладення договору сервітуту.
???? Варіант 2: Ділянка сформована (кадастровий номер є)
У такому випадку подається:
Заява про укладення договору земельного сервітуту;
Графічні матеріали (координати згідно з вашим спецдозволом);
Проєкт договору про встановлення земельного сервітуту;
Копія спецдозволу на користування надрами;
Письмова згода землекористувача (якщо ділянка перебуває в оренді чи іншому користуванні);
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини ділянки (якщо сервітут стосується лише її частини; розробляється без отримання дозволу).
Після цього — підписання договору і державна реєстрація сервітуту.
???? Якщо земля у приватній власності
Алгоритм простий:
Укладаєте договір земельного сервітуту з власником ділянки;
Реєструєте договір у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
Якщо сервітут на частину ділянки — додається технічна документація (без окремого дозволу на її розроблення).
???? Висновок
Оформлення сервітуту — це не лотерея. Тут усе чітко: спецдозвіл є — далі збираєш документи, подаєш, реєструєш — і працюєш офіційно.
Жодної магії. Просто юридично правильний шлях від дозволу до кар’єру — чи що там у вас у планах ????).
Залишити коментар

Як продати свою ідею державі й ще й заплатити за це!

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини
Як продати свою ідею державі й ще й заплатити за це! ????????
Усі спецдозволи на надра, які сьогодні виставляються на аукціонах, ініціювали не геонадра, а підприємства та підприємці, які самі ж хотіли їх придбати.
???? ЕТАП 1: Будь ініціативним (але не надто!)
Ви – ініціатор аукціону:
✅ Знаходите перспективну ділянку.
✅ Витрачаєте час, гроші, ресурси.
✅ Оформлюєте документи та подаєте заявку.
✔️ Документи подано! Чекаєте схвалення? Наївно…
???? Відповідь від геонадр (одна з найпоширеніших): “Невірні координати, повернуто на доопрацювання!”
???? Що робити?
✔️ Геонадра мають правильні координати? – Так.
✔️ Виправляють їх самі? – Ні.
✔️ Надсилають вам правильні? – Теж ні.
???? «Заплатіть, і ми їх визначимо!»
???? Ви платите, щоб дозвіл ВЗАГАЛІ могли виставити на аукціон!
???? ЕТАП 2: Аукціон “Купи свою ж роботу!”
Дозвіл виставлено на торги! Ура! Але…
❌ Ви – просто ще один учасник.
❌ Жодних переваг за те, що зробили всю роботу.
❌ Ви торгуєтеся за спецдозвіл на рівні з усіма!
???? ЕТАП 3: ФІНАЛЬНИЙ АКОРД
???? Аукціон завершено, дозвіл продано!
???? Але гроші за підготовку комплекту аукціонної документації йдуть чомусь не вам… а знову геонадрам!
???? Результат:
✅ Ви зробили всю роботу (чи, принаймні, левову частку).
✅ Геонадра отримали гроші на всіх етапах.
✅ Дозвіл забрав той, хто виграв торги.
????????А ви? Ну… хочете ще раз? ????
Бізнес – це ризик…
???? Ризикувати – нормально. Але коли за ініціативу не дякують, а ще й виставляють рахунок, бажання ініціювати якось швидко зникає.
???? Якщо кожен, хто хоче зробити щось корисне, отримує не підтримку, а квест “заплати ще”, то наступного разу він просто нічого не зробить.
Залишити коментар

Готуємося до битви за надра!

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини
???? Готуємося до битви за надра!
???? Відеогляд лотів четвертого аукціону спецдозволів – уже тут!
???? Торги відбудуться 1 квітня 2025 року. І це не жарт ????
7 ділянок надр — бурштин, мармур, торф, граніт, підземні води, пісок та гравій!
Кожен знайде собі щось до душі: хочеш розкіш — бери мармур, хочеш тепло — обирай торф, хочеш блиск — бурштин чекає. А якщо шукаєш просто стабільність — підземні води ніколи не підведуть ????
???? Поглянь відео, прикинь, на яку ділянку поклав око, і готуй ставку. Бо переможе той, у кого не лише розум, а й швидкий інтернет під час торгів ????
???? Посилання на відео — https://youtu.be/cNXgHzPaAlE
Залишити коментар

Немає конкурентів? Немає угоди!

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Ви готові взяти участь в аукціоні на надра: документи в порядку ????, гроші є ????, бажання купити спецдозвіл теж. Але раптом з’являється несподівана перепона – без другого учасника вам нічого не продадуть. ❌ Немає конкурентів? Немає угоди! ????

Класика жанру: цегельний завод хоче купити дозвіл на видобуток глини. Нікому більше ця глина не потрібна. Завод готовий платити ????, працювати ????, створювати робочі місця. Але система каже: «Ні, де другий учасник?» ????

Якщо на аукціоні лише один учасник – торги скасовують ????. Але це ще не все! Призначають повторний аукціон ???? і… знижують ціну вдвічі! І якщо знову один учасник – ще мінус 50%! А якщо і за таку смішну ціну конкурет не з`явиться – просто знімаємо лот з торгів. Ура! Надра залишаються в землі ????, завод стоїть ????, бюджет без податків, але головне – все по правилах! ✔️

Уявіть собі магазин ????, де ви хочете купити телефон за 10 000, а продавець каже: «Почекайте, може ще хтось захоче. Якщо ні – розіграємо за 5000, але тільки для двох. Ти все ще один? Тоді сховаємо телефон на складі ????. Може, років через десять з’явиться двоє покупців». Звучить логічно? Ні? Але саме так зараз працюють аукціони на надра! ????

Є ще варіант – «підсадний кролик» ????. Якщо знайти «конкурента для галочки», Антимонопольний комітет тут як тут ⚖️: «А чи не змова це?» Якщо доведуть – дозвіл заберуть, гроші не повернуть, завод стоятиме, але зате боротьба за чесність переможе! ????

Можливо, варто спростити цей процес? Дати можливість єдиному реальному покупцеві придбати спецдозвіл без зайвого клопоту? ????

Адже головною метою є не створення видимості конкуренції, а запуск виробництва та отримання реальних економічних вигод ????.

P.S. ділянки, які зараз виставляються на аукціонах з надр, були ініційовані не Геонадрами, а конкретними заявниками. Які тепер змушені чекати міфічного конкурента, або ж забути про свій бізнес-план ????.

Залишити коментар

Розробка надр: від задуму до реального майнінгу!

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини
Усі великі речі починаються з ідеї. Хтось мріє полетіти на Марс, хтось – збудувати вічний двигун, а хтось хоче видобувати корисні копалини. І це правильно! Бо без копалин не було б ні Марсу (ракети теж із металу), ні двигуна (бо він теж із руди).
Але просто взяти лопату й копати – не наш метод. Ми ж цивілізовані люди! Тут усе за законом: через дозвіл, який видається на аукціоні.
???? Початок шляху: перше випробування
Є два варіанти:
✔️ Якщо твоя земля до 25 га, а корисна копалина – місцевого значення, ти у виграші: аукціон не потрібен!
❌ Якщо ж ні – готуйся до торгів через ПРОЗОРРО.
Отримати дозвіл – це як перемогти в шахах. Тут не сила головне, а стратегія.
???? Аукціон: битва за надра!
Що робимо? Починається бюрократичний блокбастер:
???? Дія 1: Реєструємо ділянку в електронному кабінеті.
⏳ Дія 2: Чекаємо аукціон (іноді це схоже на гру «А коли вже?»).
???? Дія 3: Вносимо гарантійний внесок (1 млн грн мінімум, для піску – 2 млн грн, бо пісок – це вам не жарти! ????).
???? Дія 4: Виграємо аукціон! Якщо не виграли – відкриваємо кав’ярню, бо видобуток не наш шлях. ☕
????Що далі? Геологорозвідка!
Отримали дозвіл? Не поспішайте святкувати! Тепер треба довести, що під вашою ділянкою є що копати. Буримо, досліджуємо, аналізуємо та затверджуємо запаси у ДКЗ України. Без цього навіть тестовий майнінг почати не можна.
Якщо там погодили – тепер у вас не просто ділянка, а справжнє родовище! ????
????Ви на фінішній прямій
Щоб розпочати реальний видобуток, треба ще кілька важливих кроків:
✔️ Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – природа теж має знати, що ти задумав робити ????.
✔️ Оновлення дозволу – щоб видобувати на повну.
✔️ Доплата за затверджені запаси (на додачу до того, що платили на аукціоні).
✔️ Договір сервітуту – щоб дорога до родовища була твоєю, а не через сусідський город.
✔️ Дозволи на роботи підвищеної небезпеки – бо «Та я вмію!» ще ніколи не було офіційним документом ????.
✔️ Проєкт розробки та рекультивації – бо видобувати треба правильно, не залишаючи після себе пустку.
✔️ Екологічні дозволи – викиди, спецводокористування тощо, залежно від специфіки родовища.
✔️ І, можливо, ще кілька документів… – бо бюрократичні нюанси можуть відрізнятися.
???? Вітаємо! Тепер ти не просто власник бізнесу – ти людина, яка відкриває нові можливості для економіки країни, створює робочі місця. Ти офіційний надрокористувач! ????
Філософія успіху проста:
???? Хтось бачить у землі ґрунт, а ти бачиш можливості.
⚒️ Хтось скаржиться на закони, а ти вчишся працювати з ними.
???? Хтось думає, де взяти гроші, а ти їх видобуваєш!
Тому не зупиняйся. Майни, будуй і заробляй! ????????
Залишити коментар

Як звітувати за формами №5-гр та №7-гр у 2025 році через електронний кабінет надрокористувача

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Звітність за формами №5-гр та №7-гр за 2024 рік подається через електронний кабінет надрокористувача

📢 Увага, надрокористувачі!

Форми №5-гр і №7-гр є обов’язковими для подання звітності у сфері використання надр. Відтепер звітування за цими формами здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, що має спростити процес подання та забезпечети прозорість обліку.

Що таке звітність за формами №5-гр та №7-гр?
✅ Форма №5-гр: використовується для подання звіту про обсяги видобутих і використаних корисних копалин.
✅ Форма №7-гр: містить дані про стан запасів родовищ корисних копалин.

Як подати звітність через електронний кабінет?

  1. Увійдіть до електронного кабінету надрокористувача через офіційний вебсайт.
  2. Заповніть відповідні форми звітності, дотримуючись затверджених інструкцій.
  3. Підпишіть звіти за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Важливе оновлення:
Станом на 16 січня 2024 року функція подання звітності за формою №5-гр у електронному кабінеті досі недоступна. Звітність за формою №7-гр доступна для подання.

Для докладнішої інформації та наочних інструкцій перегляньте наш відеоогляд:
🎥Дивіться відео тут: https://youtu.be/6Q4eGU1P4CU

Слідкуйте за оновленнями, щоб вчасно подати звіти та виконати всі вимоги законодавства!

Залишити коментар

Моніторинг стану запуску звітності за формою 5-ГР в електронному кабінеті

Новини, ТОП новини

Незважаючи, на те, що до частини державних реєстрів вже є доступ, а Держгеонадра України відновили роботу з видачі спеціальних дозволів, функціонал звітування за формою 5- гр станом на 13 січня 2025 року все ще не активний.

На даний час немає також ясності з якого саме часу зупинено строки подання звітності, з 20.12.2024 – дати прийняття Постанови Кабінету Міністрів №1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції» (що було б логічно), чи все ж таки з 08.01.2025 – дати відповідного повідомлення про зупинення строків подання звітності від Держгеонадр України. Якщо рахувати з першої дати, то строк подання звітності 5-гр настане не раніше 25 лютого 2025 (+ 20 днів), якщо з другої то поки набігло тільки 5 додаткових днів.

Залишити коментар

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!

Новини, ТОП новини

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!

Ми з радістю оголошуємо про створення власного YouTube-каналу PlastChannel. Це ще один крок до того, щоб зробити інформацію доступнішою та допомогти вам бути в курсі ключових подій і новин у сфері надрокористування.

Що на каналі?
Ми починаємо з презентацій та оглядів родовищ корисних копалин, спецдозволи на які виставлятимуться на аукціони. Ви зможете отримати детальну інформацію про перспективні ділянки, їхні характеристики та можливості для розвитку.

Долучайтеся вже зараз!
Не пропустіть найсвіжіші огляди й аналітику. Підписуйтесь на PlastChannel і залишайтеся в курсі всіх новин та оновлень.

Наш досвід — це ваші можливості для успіху.

Залишити коментар

Як звітувати за формою-5гр за 2024 рік? Електронна чи паперова форма?

Геологія та надрокористування, Новини, ТОП новини

Згідно змін, внесених до Наказу Мінприроди України від 14.03.2019 року № 97 «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0789-16/ed20240301#Text), які набрали чинності, ще 01 березня 2024 року, річна звітність про рух балансових запасів за формою 5-ГР заповнюється в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (далі – Електронний кабінет).

Таким чином, має відбутись перехід від паперової до електронної звітності за формою 5-гр для надрокористувачів, які видобувають тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини.

Однак, з 01.03.2024 і по 10 січня 2025 року даний функціонал в електронному кабінеті не активний (скрін 1).

Скрін 1

Електронна звітність за формою 7-гр для надрокористувачів, які видобувають підземні води, вже давно відкрита і відповідна форма завантажується в електронному кабінеті – скрін 2. (Чи нормально працює, ще не знаємо, не подавали, розповімо про це трохи згодом).

Скрін 2

Тож ми вже приготувались подавати паперову звітність, однак, Держгеонадра України 08 січня 2024 року на своєму сайті оприлюднили наступне повідомлення (https://www.geo.gov.ua/do-uvahy-nadrokorystuvachiv-10/):

«Державна служба геології та надр України інформує про те, що у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та ускладненням ідентифікації певних категорій надрокористувачів під час проходження процедури електронної ідентифікації в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі, строки, визначені в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97 щодо подачі форми звітності 7-ГР (підземні води) до 20 січня та до 5 лютого для форми 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) зупиняються.

Терміни подачі звітності за формою 6-гр (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) залишаються без змін (до 5 лютого). Звітування за цією формою здійснюється в паперовому вигляді.

Подання форм звітності 7-ГР (підземні води) та 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (nadra.gov.ua) відбуватиметься після відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.»

Тож, виходить електронній звітності таки бути! Очікуємо!

Щоправда як це все буде відбуватись, поки більше питань. З досвіду, який ми отримали користуючись електронним кабінетом надрокористувача, не всі його функції одразу ж запрацювали як слід, для нормального функціонування окремих розділів знадобилось декілька місяців (щоправда то було на самому початку запуску електронного кабінету). Однак і часу до подання звітності залишилось не багато, навіть з урахуванням зупинення строків.

Можливо, на додачу до цього, окрім зупинення строків, Держгеонадра на цей рік додатково продовжить строки подання самої звітності через електронний кабінет, адже не відомо як відреагує сервіс на одночасну атаку доволі значної кількості надрокористувачів, які до того ж робитимуть це вперше і, цілком вірогідно, наступатимуть на всі можливі граблі.

Залишити коментар
1 2 3