Родовища декоративного каменю – різнокольорового пісковику в Україні – на території Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Вінницької та інших областей.

Класична схема освоєння родовищ, що залишилася з радянських часів: отримання дозвільних документів на розвідку родовища – розвідка з затвердженням запасів в державній комісії та постановкою їх на державний баланс – знову отримання дозвільних документів на розробку родовища – і тільки після цього видобування каменю, для невеликих родовищ, якими частіше за все є родовища пісковику – неприйнятна.

З урахуванням останніх змін в законодавстві про надра та виходячи з власного досвіду ми пропонуємо просту дешеву і ефективну схему освоєння родовищ пісковику в найкоротші терміни, яка зводиться до наступного.

1. Вибір найбільш перспективного родовища в певному регіоні (з врахуванням наявної у нас інформації про розвідані родовища, кар’єри, що розроблялися раніше без розвідки, не розвідані але перспективні для організації кар’єрів ділянки), включаючи обстеження їх фахівцями, оперативну оцінку запасів, якості каменю, умов видобування, можливих обмежень та інше.

2. Оформлення дозвільних документів на видобування каменю (спеціальний дозвіл на користування надрами з правом дослідно-промислової розробки родовища протягом 5 років, проектна документація на дослідно-промислову розробку кар’єру та інше).

3. Геолого-маркшейдерський супровід робіт з дослідно-промислової розробки родовища та затвердження запасів в державній комісії за результатами розробки родовища у продовж 5 років і наступним оформленням дозвільних документів на промислову розробку родовища терміном на 20 років.

Така схема дозволяє розпочати видобування пісковику на кар’єрі у продовж року, не залежно від наявності чи відсутності матеріалів розвідки та на порядок зменшує витрати на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Нижче наведено далеко не повний перелік відомих родовищ декоративного пісковику на Поділлі (перспективні родовища для організації кар`єру пісковику).

Область	Район	Родовище, ділянка	Запаси, млн.м3
Івано-Франківська	Богородчанський	Бистрицьке	не оцінено
		Ворохтанське	0,4
		Доровське	0,2
		Кременцовське	не оцінено
		Лубленецьке	0,3
		Пасічнянське	0,35
		Пигинське	не оцінено
		Татарівське	не оцінено
		Ямненське	не оцінено
		Яремчанське	1,38
	Галичський	Липівське	0,8
		Чесниківське	0,25
	Городенківський	Городницьке	не оцінено
		Лукське	не оцінено
		Монастирське	0,1
		Раковецьке	не оцінено
		Семаківецьке	не оцінено
		Сокирчинське	0,08
		Стрильченське	не оцінено
		Унижське	не оцінено
	Калушський	Багонківське	не оцінено
		Собольське	не оцінено
	Косівський	Великорожинське	не оцінено
		Криворівненське	не оцінено
		Кривопіллівське	не оцінено
		Микуличинське	не оцінено
		Речкинське	не оцінено
		Средньоберезівське	не оцінено
		Шешорське	не оцінено
		Шепітське	не оцінено
Тернопільська	Бучачський	Заново-Стрипське	1,3
		Заривинецьке	0,09
		Костельницьке	не оцінено
		Киданівське	не оцінено
		Переволокське	не оцінено
		Рукомишське	не оцінено
		Старопетликівецьке	не оцінено
	Гусятинський	Синяківське	не оцінено
	Заліщицький	Касперовецьке	не оцінено
		Кошиловецьке	не оцінено
	Кременецький	Куликівське	не оцінено
		Соколья Гора	не оцінено
		Чугалинське	250
	Козовський	Вибудовське	не оцінено
	Теребовлянський	Островецьке	не оцінено
		Підгайчиківське	4,6
		Різдвянівське	3,0
		Теребовлянське (Застіночне)	0,25
		Буданівське	не оцінено
	Тернопільський	Застінківське	не оцінено
		Буцневське (Великолукське)	0,13
	Чортківський	Палашовське	не оцінено
		Бердовське	0,27
	Шумський	Башківецьке	не оцінено

Різнокольоровий камінь пісковик широко використовується як в сучасному архітектурному дизайні, так і при реставрації історичних пам’яток в Європі.

Тільки на Поділлі відомо десятки родовищ пісковиків від темно-червоних і зелених пісковиків Теребовлянщини до світло-сірих і білих ямпільських. Багато з них у свій час розроблялися кар’єрами.

На сьогоднішній день розробляється тільки декілька родовищ.

Видобування пісковику, в порівнянні з іншим каменем, особливо гранітом чи габро, технологічно є набагато простішим і дешевшим.

Однак його розробка часто стримується через відсутність інформації про родовища та проблеми з оформленням дозвільних документів.

Державним балансом запасів корисних копалин на території Житомирської області враховано 46 розвіданих родовищ торфу. Оскільки окремі родовища складаються з кількох ділянок, усього на території області понад 60 розвіданих ділянок торфу.

При цьому, згідно державного балансу:

• експлуатаційних родовищ, на які видано спеціальні дозволи на користування надрами для видобування торфу – 3 (Гвоздь, Озерянське, «Чистина і Няжна»);
• резервних (детально розвіданих на які не видано спеціальні дозволи на користування надрами для видобування торфу – 11;
• перспективних для розвідки (недостатньо розвіданих з попередньо оціненими запасами, які рекомендуються для проведення детальної розвідки) – 18;
• охоронних (в межах охоронних зон – в основному в природно-заповідному фонді) – 6;
• осушених (проведено меліорацію) – 4;
• мілкопокладових – 4.

Майже усі родовища с низькою зольністю торфу – переважно до 10% – зосереджені в Олевському районі і окремі в суміжних з ним районах. На решті території переважають родовища і ділянки з середньою зольністю торфу понад 20 – 30%.

Виходячи з усереднених показників якості, запасів торфу, потужності та розташування, найбільш перспективними можна вважати  наступні родовища і ділянки:

1. Бучмани – Олевський, Лугинський і Ємільчинський райони.
2. Небуга – Олевський район.
3. Ямни – Олевський і Овруцький райони.
4. Губерня – Новоград-Волинський  район і частково Рівненська область.
5. Рудня Радовельська  – Олевський район.
6. Єльник – Новоград-Волинський і частково Ємільчинський райони.
7. Плав 2 – Олевський район і частково Рівненська область.
8. Спаське – Ємільчинський район.
9. Черевківське Гало – Овруцький район. 

Нижче приведена узагальнена текстова і графічна інформація про родовища торфу (за даними державного балансу запасів корисних копалин, оглядів, зведених карт і т.п.). Детальна інформація по кожному родовищу (детальні плани, результати аналізів та інше) зберігається в державному геологічному фонді («Геоінформ України») і надається в установленому порядку.

Родовище торфу  БУЧМАНИ

 Розташоване на території Олевського, Лугинського і Ємільчинського районів на захід від с.Бучмани в 3 -10 км від залізничної станції Нові Білокоровичі.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – низинний;
• середня зольність – 6,3%;
• середній ступінь розкладу – 34%;
• середня вологість – 89,5%;
• середня глибина (потужність) – 3,01 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 6712 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 706  тис.тон за категоріями А+В;

Родовище розроблялося. За даними державного балансу з 1448 га розвіданої промислової площі залишок промислової площі становить 74 га, на якій числиться 706 тис.тон торфу (що практично не реально і потребує уточнення).

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1945 та 1995 роках.

В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

Родовище торфу НЕБУГА

Розташоване на території Олевського району між селами Хочино і майдан Копищенський.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – верховий і перехідний;
• середня зольність – 6,3%;
• середній ступінь розкладу – 27%;
• середня вологість – 89,5%;
• середня глибина (потужність) – 1,8 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 1048 тис.тон;

– залишок згідно балансу – 1048 тис.тон за категоріями А+В;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 325 га.

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1985 році.

Запаси торфу затверджені в  ДКЗ.

Родовище торфу  ЯМНИ

Розташоване на території Олевського і Овруцького районів в 1 -3 км на північ від с.Рудня Озерянська.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – перехідний, змішаний і верховий;
• середня зольність – 7,2%;
• середній ступінь розкладу – 37%;
• середня вологість – 89,9%;
• середня глибина (потужність) – 1,68 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 702 тис.тон. в т.ч. Південна частина – 470 тис.тон, Північна частина – 232 тис.тон;

– залишок згідно балансу – 702 тис.тон за категоріями А+В, в т.ч. Південна частина – 470 тис.тон, Північна частина – 232 тис.тон;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 251 га, в т.ч. Південна частина – 173 га, Північна частина – 78 га;

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1985 році.

Запаси торфу в  ДКЗ не затверджувалися.

 Родовище торфу ГУБЕРНЯ

 Розташоване на території Новоград-Волинського району і на території Рівненської області (Рокитнянський район) в 4 км на північ від с.Червона Воля.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – низинний, перехідний, змішаний, верховий;
• середня зольність – 7 – 10 %;
• середній ступінь розкладу – 31%;
• глибина (потужність) – 1,5 – 3,3 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 2404 тис.тон, в т.ч. на території Житомирської області 1357 тис.тон, на території Рівненської області 1047 тис.тон.;

– залишок згідно балансу – 2404 тис.тон, в т.ч. за категоріями А+В 2359 тис.тон, за категорією С₁  45 тис.тон;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 769 га, в т.ч. на території Житомирської області 424 тис.тон, на території Рівненської області 345 га.

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1977 році.

Запаси торфу в  ДКЗ не затверджувалися.

Родовище торфу РУДНЯ РАДОВЕЛЬСЬКА

Розташоване на території Олевського району на схід від с.Радовель в 4 км на захід від залізничної станції Діброва Олевська.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – низинний;
• середня зольність – 9,4%;
• середній ступінь розкладу – 25%;
• середня вологість – 89,4%;
• середня глибина (потужність) – 1,88 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 3461 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 997  тис.тон за категорією С₁;

Родовище розроблялося. За даними державного балансу з 995 га розвіданої промислової площі залишок промислової площі становить 212 га, на якій числиться 997 тис.тон торфу.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1957 році.

Родовище попередньо розвідане (категорія С₁). В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

Родовище торфу ЄЛЬНИК

 Розташоване на території Новоград-Волинського і частково Ємільчинського району на схід від с.Бронниця.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – низинний;
• середня зольність – 10,0%;
• середній ступінь розкладу – 25%;
• середня вологість – 91,1%;
• середня глибина (потужність) – 1,55 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 1264 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 483  тис.тон за категоріями А+В;

Родовище розроблялося. За даними державного балансу з 583 га розвіданої промислової площі залишок не відпрацьованої промислової площі становить 143 га, на якій числиться 483 тис.тон торфу.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1957 році.

В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

 Родовище   торфу   ПЛАВ 2

 Розташоване на території Олевського району і, частково, на території Рівненської області між селом Журжевичі та селом Кам’яне (Рівненської області) в заплаві р.Плав.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – низинний;
• середня зольність – 13,0%;
• середній ступінь розкладу – 38%;
• середня вологість – 89,0%;
• середня глибина (потужність) – 1,56 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 299 тис.тон, в т.ч. на території Житомирської області 233 тис.тон, на території Рівненської області 66 тис.тон.;

– залишок згідно балансу – 299 тис.тон за категоріями А+В, в т.ч. на території Житомирської області 233 тис.тон, на території Рівненської області 66 тис.тон.;;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 104 га, в т.ч. на території Житомирської області 80 тис.тон, на території Рівненської області 24 га.

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1981 році.

Запаси торфу в  ДКЗ не затверджувалися.

Родовище торфу СПАСЬКЕ

Розташоване на території Ємільчинського району на схід від с.Спаське в заплаві р.Перга в 10 км від залізничної станції Нові Білокоровичі.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – низинний;
• середня зольність – 11,0%;
• середній ступінь розкладу – 30%;
• середня глибина (потужність) – 1,36 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 841 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 841 тис.тон за категорією С₁;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 341 га;

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1962 році.

Родовище попередньо розвідане (категорія С₁). В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

 Родовище торфу ЧЕРЕВКІВСЬКЕ ГАЛО

(ділянка детальної розвідки 1965 р.)

 Розташоване на території Овруцького району в 3 км на північний схід від зал.ст.Мощаниця в заплаві р.Мощаниця.

Характеристика покладу торфу:

• тип торфу – низинний і перехідний;
• середня зольність – 8,7%;
• середній ступінь розкладу – 19%;
• середня вологість – 90,1%;
• середня глибина (потужність) – 1,50 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 804 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 804 тис.тон за категорією С₁;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 373 га;

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на ділянці проводилися в 1965 році.

Запаси торфу розвідані за категорією С₁, що відповідає попередньо розвіданим запасам. В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

Коротка інформація про інші, менш перспективні, родовища торфу на території Житомирської області наведена нижче:

Район	Родовище	Середня зольність, %	Запаси, тис.тон	Примітки
Детально розвідані родовища
Малинський	Баранівське	25,9	20
Олевський	Замисловицьке Гало	17,6	1892
Овруцький	Граничне	20,5	122
Брусилівський	Здвиж і Покришів	21,0	402
Андрушівський	Пустохівське	43,2	981
Овруцький	Словечанське	16	288
Попередньо оцінені – (перспективні для розвідки згідно держбалансу)
Овруцький	Велика Верховина	18,8	25
Брусилівський	Бикове
Бердичівський	Глибокодолинське	28,4	16
Радомишльський	Глухівське	14,6	386
Попільнянський	Єрчики	35,6	97
Брусилівський	Ірпіньське	35,0	60
Попільнянський	Кам’янське	?	277
Лугинський	Кінське	12,3	32
Лугинський	Копил	18,9	73
Малинський	Різня (діл.Лумля)	?	10
Попільнянський	Унавське	43,6	650
Радомишльський	Вили	27,5	59
Олевський	Бубнівське	18,0	270
Олевський	Сенькове (діл.Зами-словицьке Гало)	11,1	567	Середня глибина 0,96 м
Охоронні
Новогр.Волинський	Козява	16,5	–
Ємільчинський	Кури	10,7	–
Олевський	Становицьке (д.Кованка)	11,9 (?)	208
Ємільчинський	Телячий Мох	9,6	–
Ємільчинський	Гало Збаразьке	14,6	–
Олевський	Страхів	9,8	–
Осушені (меліорація)
Овруцький	Виступовичі	18,1	–
Ємільчинський	Відьма	9,9
Коростишівський	Осовцівське і Заплава р.Здвиж	25,6	–
Олевський	Мураші	19,0	123
Ємільчинський	Наклимівське	18,8	242