Дефіцит солі чи децентралізації?
Зупинка через бойові дії підприємства-монополіста “Артемсолі” призвела до дефіциту солі в Україні. В Одеській області запропонували почати розробку інших родовищ.
Ідея цілком логічна, але наскільки реальна у короткостроковій перспективі?
Згідно Постанови від 12.12.1994 року № 827 “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”, як і переважна більшість інших видів корисних копалин відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, незалежно від розмірів такого родовища та його запасів спеціальний дозвіл на його розробку чи вивчення може бути надано виключно за результатами аукціону.
Якщо подивитись на офіційному сайті Державної служби геології та надр України заяви на проведення аукціону за звичайний мирний 2021 рік, то можна побачити, що за частиною заяв, які надійшли у січні 2021 року аукціони були проведенні лише у вересні-грудні 2021 року, а інша частина з них досі очікує свого часу.
Звісно, щодо нафти, газу, металів, стратегічних і особливо цінних корисних копалин такий стан речей є цілком нормальним і виправданим.
Але щодо солі, а також для загальнопоширених корисних копалин – сировини для виробництва будівельних матеріалів, які найближчим часом будуть гостро необхідні для відбудови зруйнованої інфраструктури, за даних обставин механізм має бути суттєво спрощений і, принаймні тимчасово, децентралізований.
Відбудова, завданих Україні руйнувань, особливо за фінансового сприяння міжнародних організацій, могла б сприяти стрімкому розвитку виробництва будівельних матеріалів у першу чергу безпосередньо на територіях, які постраждали від руйнувань, або на територіях суміжних областей, що дало б суттєвий поштовх до економічного відродження постраждалих і прилеглих територій.
Однак, за умов коли тільки питання отримання спеціального дозволу на користування надрами займатиме роки, не кажучи вже про отримання всіх інших дозвільних документів, включно з правом користування землею, ця можливість навряд чи буде ефективно реалізована. За цей час, швидше за все, будівельні матеріали будуть завезені з інших територій або з-за кордону, що суттєво вплине на вартість будівельних робіт. При цьому, місцева громада втратить привабливий інвестиційний проект.
Можливо, за даних обставин, до вирішення таких стратегічних питань варто максимально залучити місцеві громади, делегувавши їм частину повноважень на певний особливий період.
Свого часу реформа децентралізації спричинила швидкий розвиток багатьох населених пунктів. Окрім того, ніхто краще за місцеву громаду не знає, що їй на даний момент більше потрібно, новий міст, вуличне освітлення чи утеплення школи.
Дане питання на сьогодні є вкрай важливим, оскільки це дозволить не лише суттєво зменшити вартість будівельних робіт за рахунок логістики (коли кожен зайвий кілометр транспортування є “золотим”), але й дозволить одночасно інвестувати у розвиток місцевого виробництва, створювати робочі місця в громаді, повертати людей.
Те ж саме і з сіллю… було б не зайвим. Інакше з часом можемо назавжди перейти на імпорт.