Надрокористування сьогодні: межі дозволу — межі безпеки


Отримати дозвіл на користування надрами в Україні у 2025 році — це не просто “папір”. Це стратегічне рішення, яке відкриває шлях до геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин. І тепер усе це — в одному документі: наскрізний дозвіл.
ТОВ «ПЛАСТ» оформлює спецдозволи на надра під ключ. Ми не просто консультуємо — ми робимо.
☑ Документи — без зайвого: готуємо повний пакет — через аукціон або без нього*
☑ Геоаналіз — точно: перевіряємо ПЗФ, санітарні зони, ризики
☑ Контур — без помилок: визначаємо межі дозволу, готуємо схему
☑ Кабінет — під контролем: супровід в електронному кабінеті
☑ Аукціон — під ключ: готуємо, супроводжуємо, оформлюємо
☑ Програма робіт — як має бути: розробляємо угоду і програму
☑ Держоргани — без зайвих дзвінків: усе погоджуємо за вас
Замість окремих дозволів на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування, держава впровадила єдиний наскрізний дозвіл. Тепер ви можете охопити весь цикл робіт одним документом. Вся процедура максимально цифровізована — від подачі заявки до отримання дозволу все відбувається онлайн через електронний кабінет надрокористувача. Основний механізм — відкриті електронні торги в системі «Прозорро.Продажі». Проте в окремих випадках, наприклад, якщо ви володієте земельною ділянкою до 25 га та працюєте з копалинами місцевого значення, можна обійтись без аукціону.
✔ Повний супровід — від ідеї до дозволу
✔ Юридичні гарантії і досвід понад 20 років
✔ Одна команда: геологи, юристи, геодезисти
✔ Швидке оформлення, без бюрократії
Хочете знати, скільки коштує дозвіл саме для вашої ділянки?
Зв’яжіться з нами — і ми все пояснимо.
ТОВ «ПЛАСТ» — дозволи на надра без зайвих слів, дій і проблем.
Вінницька водонапірна вежа — це не просто споруда. Це міський символ, що дивиться на Європейську площу вже понад сто років. Зведена у 1911 році, реконструйована у 80-х, сьогодні вона приймає відвідувачів як музей. І саме тоді, під час реконструкції, у її стінах з’явились цікаві оздоблювальні матеріали, які варто роздивитися уважніше.
Внутрішнє оздоблення вежі виконано з каменю, який добре знайомий багатьом — навіть якщо ви не знали його назви.
— Вірменський туф — легкий, пористий, з легким рожевим або бордовим відтінком. Його настільки багато у Вірменії, що в Ленінакані свого часу працював завод, який виготовляв спеціальні машини для розпилювання саме туфу. А вже звідти він їздив по всьому СРСР.
— Жетибайський вапняк — з Казахстану. Камінь, у якому видно справжнісінькі раковини! У прямому сенсі. Плити виглядають так, ніби їх вирізали зі стародавнього морського дна.

Поки ми працювали з фото, кілька колег одразу згадали:
“Такі ж плити — у коридорах ВНТУ”,
“І у ‘Книжці’ в центрі міста — ті самі текстури”.
І правда. У радянські часи такі матеріали використовували всюди, де треба було швидко й масово: університети, лікарні, вокзали, адмінбудівлі, під’їзди…
Ці оздоблювальні матеріали стали майже непомітними — як тло, яке з нами десятиліттями. Але якщо придивитися, в них можна побачити набагато більше:
— не лише технічну необхідність
— а ще естетику епохи
— і навіть спробу прикрасити буденне
Сьогодні ми знаємо їхню назву, походження і навіть логістику їхньої подорожі. Але головне — ми знаємо, що вони досі серед нас. У стінах, коридорах і сходових клітках.
Варто лиш підняти очі — і побачити.
Ще понад десять років тому наше підприємство створило серію карт родовищ твердих корисних копалин для окремих областей України, зосередивши увагу на Центральному та Західному регіонах. Мета була зрозуміла й актуальна: зробити доступною систематизовану інформацію про природні ресурси — для фахівців галузі, інвесторів і всіх, хто цікавиться надрами нашої держави.
У наступні роки було впроваджено інтерактивну карту від Геонадра України, яка значно спростила доступ до даних. Однак із 2022 року її функціонування обмежене, і тому наші карти знову стають у нагоді як джерело перевіреної інформації.
У відкритому доступі — мапи Київської, Житомирської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької та Рівненської областей з нанесеними родовищами твердих корисних копалин.
Ми переконані: доступ до знань — основа для сталого розвитку і зважених рішень.
Ці матеріали будуть корисні: Підприємцям у галузі надрокористування, інвесторам, які вивчають ресурсний потенціал України, геологам, аналітикам, студентам, дослідникам
Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.
Ця історія почалась не з архівів, не з карт і не зі схем. Вона почалась із фрази, яку наш головний геолог кинув мимохідь. Людина він спокійна, навіть трохи флегматична. Зайвого не скаже — але коли вже говорить, зупиняєшся і слухаєш.
Колись він працював у державній структурі. І якось був залучений до досліджень на території ставки Гітлера “Вервольф” — того самого бункера під Вінницею. Ну… сподіваємось, це справді були офіційні дослідження, а не варіант “відколов шмат, поки ніхто не бачив”. Але як би там не було — спостереження він зробив дуже цікаве.
“Бетон на ставці — не зі щебеню. Там гравій.”
Це зауваження одразу викликало цікавість. Адже в серйозних бетонних конструкціях зазвичай використовують саме щебінь — твердий, дроблений, з чіткими гранями. А тут — гравій. Природний, округлий, окатаний. І, що найцікавіше — гранітний.
А це вже нетипово. В Україні гравій — річ не рідкісна. Але здебільшого він складається з порід кварцитовидного пісковику: міцний, так, але не граніт. А от гранітний гравій — зовсім інша історія. Такий матеріал зустрічається переважно у північній Європі, зокрема в Скандинавії. В Україні ж він не трапляється.
Тобто цей гравій — точно не місцевий.
За словами геолога, близько 90% кам’яної частини в бетоні ставки — це саме цей гранітний гравій. Решта — місцевий щебінь. І це ще дивніше, бо зовсім поруч, на той час, уже працювали гранітні кар’єри — Стрижавський, Гніванський. Але їхню продукцію практично не використали.
Чому? Можливо, були технічні чи організаційні обмеження. А можливо — інженери просто точно знали, який саме матеріал їм потрібен. І цей гравій відповідав вимогам: висока міцність, стабільна фракція, ідеальна форма зерен для щільного бетону.
І ось тут ми переходимо від історії — до сьогодення.
Бо гравій — це не “другосортний” матеріал. У нас його мільйони кубів. Так, він не гранітний. Але достатньо міцний для доріг, бетонів загального призначення, благоустрою. І головне — його видобуток у рази дешевший, ніж у щебеню. Він не потребує дроблення, має природну форму, і, до речі, ще й виглядає естетично.
Гравій має свій потенціал. І приклад із Вервольфу це тільки підтверджує.
До речі, коли ми раніше публікували цю історію, нам написали цікаве повідомлення в коментарях:
“Я був на екскурсії в ставці. Екскурсовод казав, що щебінь (чи то гравій) привозили з Одеси.”
Так як, у самій Одесі й області гранітного гравію немає, він там інший. Із цього припускаємо: матеріал могли завозити морем — з Європи, доставляти в Одеський порт, а звідти вже — залізницею або вантажівками до Вінниці, на будівництво ставки.
Маємо добірку родовищ та перспективних ділянок гравію в центральній та західній України — можна ознайомитися у нас на сайті за посиланням: http://plast.vn.ua/%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b8…/
Ціна управлінської помилки, яка паралізувала цілу галузь — і чому ми маємо говорити про це публічно
Ця публікація — не емоційна реакція, а спроба звернути увагу на системну проблему, яка вже призвела до мільйонних збитків і може знову повторитися, якщо не зробити висновків і не забезпечити відповідальність.
З третього кварталу 2024 року і майже до літа 2025-го ринок спецдозволів на видобуток піску фактично зупинився. Причина — непропорційне і штучне завищення ключового індикатора — ціни одиниці товарної продукції (ЦО), яка використовується для розрахунку вартості спеціального дозволу на користування надрами.
Відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабміну №1374 від 15.09.2004 р., вартість дозволу визначається за спеціальною формулою. У цій формулі саме показник ЦО є визначальним.
У вказаний період для піску цей показник було встановлено на рівні 4427 грн за 1 м³. Це приблизно у 20 разів перевищувало реальну ринкову ціну, яка коливалась у межах 200–250 грн/м³. У доларовому еквіваленті — понад 100 доларів за кубометр піску, що є абсурдним для внутрішнього ринку.
Фактично, через адміністративне рішення було паралізовано доступ до одного з базових ресурсів для будівництва — піску.
Лише у другому кварталі 2025 року ситуацію вдалося частково стабілізувати: ЦО для піску було знижено до більш реального рівня — приблизно 219 грн/м³. Це дозволило ринку знову запрацювати. Очікується, що невдовзі буде оголошено нові конкурси, і перші спецдозволи нарешті почнуть видаватися.
Після 9 місяців простою, втрат і зупинок проєктів, ми не можемо задовольнитися лише «відкатом назад». Потрібно публічно поставити запитання:
Це не випадковість. Це — результат конкретних управлінських рішень або бездіяльності. Тому ми публікуємо цю статтю, щоб запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. Мовчання — найкраще середовище для нових системних помилок. А от публічність — єдиний шлях до відповідальності та реформ.
Відновлення активності у сфері надрокористування неможливе без стратегічного перегляду підходів до формування спеціальних дозволів. Сьогодні весь процес зосереджено на аукціонах: хтось формує пакет документів, витрачає час, кошти, проходить бюрократичні етапи — а в підсумку спецдозвіл може дістатися будь-кому. Ініціатор залишається поза грою.
Це створює парадокс: система, що мала б стимулювати розвиток, фактично стримує його.
Високі ризики, відсутність гарантій та нульова винагорода — ось реалії, в яких працюють ті, хто намагається запускати нові лоти. Очевидно, що за таких умов ініціатива — рідкісне явище. Проте саме вона є джерелом прогресу. Якщо ми хочемо якісного зростання галузі, нам потрібна система, яка буде не карати, а винагороджувати тих, хто готовий вкладати знання, час і ресурси.
Пропонується проста, але дієва модель: впровадити систему відстроченої винагороди для ініціаторів — у розмірі 5–15% від вартості проданого спецдозволу. Цей бонус може виплачуватись поступово — у міру запуску проєкту та появи прибутку.
Сьогодні всі лоти ініціюють ті, хто сам має намір їх купити. Це обмежує коло учасників та звужує потенціал ринку. Проте в Україні є чимало фахівців — геологів, інженерів, науковців, які мають глибокі знання про ресурси надр, але не беруть участі в системі через її невигідність. Їх не мотивує працювати на результат, адже вони не бачать винагороди за власну ініціативу.
Саме тому потрібно створити умови, за яких ці спеціалісти зможуть подавати обґрунтовані ідеї, готувати лоти, оформлювати документи — і знати, що у разі продажу спецдозволу, вони отримають справедливу винагороду. Йдеться не про додаткові державні витрати — жодних нових бюджетних платежів не потрібно. Просто частину прибутку від проданого спецдозволу варто віддати тим, хто створив цей актив.
Це проста, але ефективна логіка: ініціатива стає товаром, її купують, реалізовують — і діляться прибутком. Виграють усі: держава отримує більше якісних лотів і доходів, бізнес — підготовлені об’єкти для інвестицій, фахівці — стимул працювати й ініціювати нові проєкти.
Якщо не змінити підхід, ми й надалі залишатимемо ринок у тіні, з низьким рівнем нових проєктів, браком конкурентоспроможних лотів і втратою інвестиційного інтересу. Коли система не підтримує ініціативу — вона вбиває розвиток. Навпаки, справедливе й фінансово обґрунтоване заохочення здатне перетворити фахові знання на двигун економіки.
Держава, бізнес і громади виграють лише тоді, коли ініціатива перетворюється на продукт, а не залишається лише на папері чи в голові. Щоб запустити нові родовища, відродити довіру до ринку та створити умови для партнерства між знанням і капіталом, потрібно не чекати дива, а будувати прозору, вигідну і чесну систему.
Бо там, де ініціатива винагороджується — завжди є рух вперед.
Хочете отримати дозвіл на надра без зайвих труднощів? ТОВ «ПЛАСТ» надає професійні послуги з оформлення спецдозволу на надра — під ключ. Ми працюємо по всій Україні, супроводжуючи клієнтів на кожному етапі: від консультації до реального дозволу.
Ми надаємо чіткий план дій, що робити до отримання спецдозволу і що — після, аби все працювало без зупинок і ризиків.
Станом на 2025 рік спецдозвіл на користування надрами надається виключно через аукціон у системі «Прозорро.Продажі» — незалежно від значення родовища.
Виняток: якщо ви є власником земельної ділянки та видобуваєте корисні копалини місцевого значення на площі до 25 га — дозвіл можна отримати без аукціону.
Зверніться до нас сьогодні — і ми допоможемо вам оформити спецыальний дозвіл на надра швидко, законно та без зайвих ризиків.
Комплексний аналіз впливу запланованої діяльності на довкілля та здоров’я населення. Проведення на етапі проектування об’єкту. Мета — розробка заходів щодо мінімізації негативного впливу.
*Згідно ДБН А.2.2-1:2021 — для об’єктів, які не підлягають ОВД.
**Згідно ЗУ «Про ОВД» №2059-VIII, ПКМУ №1010.
Зацікавлені у співпраці?
Звертайтесь до наших спеціалістів — надамо детальну консультацію та допоможемо в будь-якому питанні екологічного характеру!
Практично всім власникам висновків з ОВД передбачені заходи з проведення післяпроектного моніторингу, що зазвичай включає в себе комплекс лабораторних вимірювань, контроль та проведення екологічних заходів з подальшим звітуванням про результати їх виконня уповноваженим органам.
Ми пропонуємо повний комплекс робіт з проведення післяпроектного моніторингу (ППМ), що передбачений вашим Висновком з ОВД:
✅ Розробка та погодження планів/графіків здійснення заходів з ППМ.
✅ Замовлення необхідних лабораторних досліджень у терміни та з періодичністю, передбаченою умовами Висновку з ОВД.
✅ Аналіз та систематизацію отриманих результатів проведених досліджень.
✅ Розробку та супровід звіту з ППМ.
Наші фахівці забезпечують вчасне та належне оформлення звіту відповідно до стандартів і вимог законодавства, на основі результатів проведених заходів з післяпроектного моніторингу вашого підприємства, передбачених розділом 6 Висновку з ОВД.
Основні засади щодо проведення післяпроектного моніторингу визначено статтею 13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон). Відповідно до статті, якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу (далі – ППМ) з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення.
Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №291 від 15.03.2024 р. затверджено «Методичні рекомендації щодо здійснення післяпроектного моніторингу», що здійснюється суб’єктами господарювання під час провадження планованої діяльності, щодо якої проведено оцінку впливу на довкілля (далі – ОВД) та отримано позитивний Висновок з ОВД (висновок про допустимість провадження планованої діяльності). Методичні рекомендації визначають належну практику щодо ППМ та подання інформації до відповідних уповноважених органів про здійснення ППМ.
Пропонуємо Вам унікальну можливість ознайомитись на нашому сайті з картою родовищ корисних копалин України. Працівники нашого підприємства тривалий час збирали, узагальнювали та аналізували інформацію про всі родовища корисних копалин України.
Наразі ми готові представити Вам перший наочний результат цієї роботи – карти родовищ корисних копалин Вінницької, Хмельницької, Житомирської, Рівненської та Тернопільської областей.
Карта корисних копалин, яку ми пропонуємо Вашій увазі містить інформацію про усі вивчені родовища корисних копалин України, як ті, що експлуатуються, так і ті, що наразі не мають власників.
Також нова карта родовищ корисних копалин України містить інформацію про деякі перспективні ділянки для геологічного вивчення.
Розрізненої інформації про окремі родовища корисних копалин є чимало. Однак знайти справжні карти корисних копалин, на яких нанесено усі родовища відповідного регіону, практично неможливо.
Якщо Ви шукаєте родовище корисних копалин, то на нашому сайті Ви можете ознайомитись з наступною інформацією у розділі перелік родовищ.
Примітка: Карта родовищ корисних копалин України є інтелектуальною власністю ТОВ “Пласт” і її копіювання та тиражування можна здійснювати лише з прямим посиланням на наш сайт.
Ви готові взяти участь в аукціоні на надра: документи в порядку
, гроші є
, бажання купити спецдозвіл теж. Але раптом з’являється несподівана перепона – без другого учасника вам нічого не продадуть.
Немає конкурентів? Немає угоди! ![]()
Класика жанру: цегельний завод хоче купити дозвіл на видобуток глини. Нікому більше ця глина не потрібна. Завод готовий платити
, працювати
, створювати робочі місця. Але система каже: «Ні, де другий учасник?» ![]()
Якщо на аукціоні лише один учасник – торги скасовують
. Але це ще не все! Призначають повторний аукціон
і… знижують ціну вдвічі! І якщо знову один учасник – ще мінус 50%! А якщо і за таку смішну ціну конкурет не з`явиться – просто знімаємо лот з торгів. Ура! Надра залишаються в землі
, завод стоїть
, бюджет без податків, але головне – все по правилах! ![]()
Уявіть собі магазин
, де ви хочете купити телефон за 10 000, а продавець каже: «Почекайте, може ще хтось захоче. Якщо ні – розіграємо за 5000, але тільки для двох. Ти все ще один? Тоді сховаємо телефон на складі
. Може, років через десять з’явиться двоє покупців». Звучить логічно? Ні? Але саме так зараз працюють аукціони на надра! ![]()
Є ще варіант – «підсадний кролик»
. Якщо знайти «конкурента для галочки», Антимонопольний комітет тут як тут
: «А чи не змова це?» Якщо доведуть – дозвіл заберуть, гроші не повернуть, завод стоятиме, але зате боротьба за чесність переможе! ![]()
Можливо, варто спростити цей процес? Дати можливість єдиному реальному покупцеві придбати спецдозвіл без зайвого клопоту? ![]()
Адже головною метою є не створення видимості конкуренції, а запуск виробництва та отримання реальних економічних вигод
.
P.S. ділянки, які зараз виставляються на аукціонах з надр, були ініційовані не Геонадрами, а конкретними заявниками. Які тепер змушені чекати міфічного конкурента, або ж забути про свій бізнес-план
.
Звітність за формами №5-гр та №7-гр за 2024 рік подається через електронний кабінет надрокористувача
📢 Увага, надрокористувачі!
Форми №5-гр і №7-гр є обов’язковими для подання звітності у сфері використання надр. Відтепер звітування за цими формами здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, що має спростити процес подання та забезпечети прозорість обліку.
Що таке звітність за формами №5-гр та №7-гр?
✅ Форма №5-гр: використовується для подання звіту про обсяги видобутих і використаних корисних копалин.
✅ Форма №7-гр: містить дані про стан запасів родовищ корисних копалин.
Як подати звітність через електронний кабінет?
Важливе оновлення:
Станом на 16 січня 2024 року функція подання звітності за формою №5-гр у електронному кабінеті досі недоступна. Звітність за формою №7-гр доступна для подання.
Для докладнішої інформації та наочних інструкцій перегляньте наш відеоогляд:
🎥Дивіться відео тут: https://youtu.be/6Q4eGU1P4CU
Слідкуйте за оновленнями, щоб вчасно подати звіти та виконати всі вимоги законодавства!
Незважаючи, на те, що до частини державних реєстрів вже є доступ, а Держгеонадра України відновили роботу з видачі спеціальних дозволів, функціонал звітування за формою 5- гр станом на 13 січня 2025 року все ще не активний.
На даний час немає також ясності з якого саме часу зупинено строки подання звітності, з 20.12.2024 – дати прийняття Постанови Кабінету Міністрів №1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції» (що було б логічно), чи все ж таки з 08.01.2025 – дати відповідного повідомлення про зупинення строків подання звітності від Держгеонадр України. Якщо рахувати з першої дати, то строк подання звітності 5-гр настане не раніше 25 лютого 2025 (+ 20 днів), якщо з другої то поки набігло тільки 5 додаткових днів.

Раді повідомити про запуск нашого YouTube-каналу!
Ми з радістю оголошуємо про створення власного YouTube-каналу PlastChannel. Це ще один крок до того, щоб зробити інформацію доступнішою та допомогти вам бути в курсі ключових подій і новин у сфері надрокористування.
Що на каналі?
Ми починаємо з презентацій та оглядів родовищ корисних копалин, спецдозволи на які виставлятимуться на аукціони. Ви зможете отримати детальну інформацію про перспективні ділянки, їхні характеристики та можливості для розвитку.

Долучайтеся вже зараз!
Не пропустіть найсвіжіші огляди й аналітику. Підписуйтесь на PlastChannel і залишайтеся в курсі всіх новин та оновлень.
Наш досвід — це ваші можливості для успіху.
Згідно змін, внесених до Наказу Мінприроди України від 14.03.2019 року № 97 «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0789-16/ed20240301#Text), які набрали чинності, ще 01 березня 2024 року, річна звітність про рух балансових запасів за формою 5-ГР заповнюється в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (далі – Електронний кабінет).
Таким чином, має відбутись перехід від паперової до електронної звітності за формою 5-гр для надрокористувачів, які видобувають тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини.
Однак, з 01.03.2024 і по 10 січня 2025 року даний функціонал в електронному кабінеті не активний (скрін 1).
Скрін 1

Електронна звітність за формою 7-гр для надрокористувачів, які видобувають підземні води, вже давно відкрита і відповідна форма завантажується в електронному кабінеті – скрін 2. (Чи нормально працює, ще не знаємо, не подавали, розповімо про це трохи згодом).
Скрін 2

Тож ми вже приготувались подавати паперову звітність, однак, Держгеонадра України 08 січня 2024 року на своєму сайті оприлюднили наступне повідомлення (https://www.geo.gov.ua/do-uvahy-nadrokorystuvachiv-10/):
«Державна служба геології та надр України інформує про те, що у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та ускладненням ідентифікації певних категорій надрокористувачів під час проходження процедури електронної ідентифікації в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі, строки, визначені в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97 щодо подачі форми звітності 7-ГР (підземні води) до 20 січня та до 5 лютого для форми 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) зупиняються.
Терміни подачі звітності за формою 6-гр (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) залишаються без змін (до 5 лютого). Звітування за цією формою здійснюється в паперовому вигляді.
Подання форм звітності 7-ГР (підземні води) та 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) в електронному кабінеті надрокористувача на Державному геологічному вебпорталі (nadra.gov.ua) відбуватиметься після відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.»
Тож, виходить електронній звітності таки бути! Очікуємо!
Щоправда як це все буде відбуватись, поки більше питань. З досвіду, який ми отримали користуючись електронним кабінетом надрокористувача, не всі його функції одразу ж запрацювали як слід, для нормального функціонування окремих розділів знадобилось декілька місяців (щоправда то було на самому початку запуску електронного кабінету). Однак і часу до подання звітності залишилось не багато, навіть з урахуванням зупинення строків.
Можливо, на додачу до цього, окрім зупинення строків, Держгеонадра на цей рік додатково продовжить строки подання самої звітності через електронний кабінет, адже не відомо як відреагує сервіс на одночасну атаку доволі значної кількості надрокористувачів, які до того ж робитимуть це вперше і, цілком вірогідно, наступатимуть на всі можливі граблі.