Архивы автора: adplast

Перспективні родовища торфу. Житомирська область

Державним балансом запасів корисних копалин на території Житомирської області враховано 46 розвіданих родовищ торфу. Оскільки окремі родовища складаються з кількох ділянок, усього на території області понад 60 розвіданих ділянок торфу.

При цьому, згідно державного балансу:

  • експлуатаційних родовищ, на які видано спеціальні дозволи на користування надрами для видобування торфу – 3 (Гвоздь, Озерянське, «Чистина і Няжна»);
  • резервних (детально розвіданих на які не видано спеціальні дозволи на користування надрами для видобування торфу – 11;
  • перспективних для розвідки (недостатньо розвіданих з попередньо оціненими запасами, які рекомендуються для проведення детальної розвідки) – 18;
  • охоронних (в межах охоронних зон – в основному в природно-заповідному фонді) – 6;
  • осушених (проведено меліорацію) – 4;
  • мілкопокладових – 4.

Майже усі родовища с низькою зольністю торфу – переважно до 10% – зосереджені в Олевському районі і окремі в суміжних з ним районах. На решті території переважають родовища і ділянки з середньою зольністю торфу понад 20 – 30%.

Виходячи з усереднених показників якості, запасів торфу, потужності та розташування, найбільш перспективними можна вважати  наступні родовища і ділянки:

  1. Бучмани – Олевський, Лугинський і Ємільчинський райони.
  2. Небуга – Олевський район.
  3. Ямни – Олевський і Овруцький райони.
  4. Губерня – Новоград-Волинський  район і частково Рівненська область.
  5. Рудня Радовельська  – Олевський район.
  6. Єльник – Новоград-Волинський і частково Ємільчинський райони.
  7. Плав 2 – Олевський район і частково Рівненська область.
  8. Спаське – Ємільчинський район.
  9. Черевківське Гало – Овруцький район. 

Нижче приведена узагальнена текстова і графічна інформація про родовища торфу (за даними державного балансу запасів корисних копалин, оглядів, зведених карт і т.п.). Детальна інформація по кожному родовищу (детальні плани, результати аналізів та інше) зберігається в державному геологічному фонді («Геоінформ України») і надається в установленому порядку.

Родовище торфу  БУЧМАНИ

 Розташоване на території Олевського, Лугинського і Ємільчинського районів на захід від с.Бучмани в 3 -10 км від залізничної станції Нові Білокоровичі.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – низинний;
  • середня зольність – 6,3%;
  • середній ступінь розкладу – 34%;
  • середня вологість – 89,5%;
  • середня глибина (потужність) – 3,01 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 6712 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 706  тис.тон за категоріями А+В;

Родовище розроблялося. За даними державного балансу з 1448 га розвіданої промислової площі залишок промислової площі становить 74 га, на якій числиться 706 тис.тон торфу (що практично не реально і потребує уточнення).

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1945 та 1995 роках.

В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

Родовище торфу НЕБУГА

Розташоване на території Олевського району між селами Хочино і майдан Копищенський.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – верховий і перехідний;
  • середня зольність – 6,3%;
  • середній ступінь розкладу – 27%;
  • середня вологість – 89,5%;
  • середня глибина (потужність) – 1,8 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 1048 тис.тон;

– залишок згідно балансу – 1048 тис.тон за категоріями А+В;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 325 га.

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1985 році.

Запаси торфу затверджені в  ДКЗ.

Родовище торфу  ЯМНИ

Розташоване на території Олевського і Овруцького районів в 1 -3 км на північ від с.Рудня Озерянська.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – перехідний, змішаний і верховий;
  • середня зольність – 7,2%;
  • середній ступінь розкладу – 37%;
  • середня вологість – 89,9%;
  • середня глибина (потужність) – 1,68 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 702 тис.тон. в т.ч. Південна частина – 470 тис.тон, Північна частина – 232 тис.тон;

– залишок згідно балансу – 702 тис.тон за категоріями А+В, в т.ч. Південна частина – 470 тис.тон, Північна частина – 232 тис.тон;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 251 га, в т.ч. Південна частина – 173 га, Північна частина – 78 га;

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1985 році.

Запаси торфу в  ДКЗ не затверджувалися.

 Родовище торфу ГУБЕРНЯ

 Розташоване на території Новоград-Волинського району і на території Рівненської області (Рокитнянський район) в 4 км на північ від с.Червона Воля.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – низинний, перехідний, змішаний, верховий;
  • середня зольність – 7 – 10 %;
  • середній ступінь розкладу – 31%;
  • глибина (потужність) – 1,5 – 3,3 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 2404 тис.тон, в т.ч. на території Житомирської області 1357 тис.тон, на території Рівненської області 1047 тис.тон.;

– залишок згідно балансу – 2404 тис.тон, в т.ч. за категоріями А+В 2359 тис.тон, за категорією С1  45 тис.тон;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 769 га, в т.ч. на території Житомирської області 424 тис.тон, на території Рівненської області 345 га.

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1977 році.

Запаси торфу в  ДКЗ не затверджувалися.

Родовище торфу РУДНЯ РАДОВЕЛЬСЬКА

Розташоване на території Олевського району на схід від с.Радовель в 4 км на захід від залізничної станції Діброва Олевська.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – низинний;
  • середня зольність – 9,4%;
  • середній ступінь розкладу – 25%;
  • середня вологість – 89,4%;
  • середня глибина (потужність) – 1,88 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 3461 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 997  тис.тон за категорією С1;

Родовище розроблялося. За даними державного балансу з 995 га розвіданої промислової площі залишок промислової площі становить 212 га, на якій числиться 997 тис.тон торфу.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1957 році.

Родовище попередньо розвідане (категорія С1). В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

Родовище торфу ЄЛЬНИК

 Розташоване на території Новоград-Волинського і частково Ємільчинського району на схід від с.Бронниця.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – низинний;
  • середня зольність – 10,0%;
  • середній ступінь розкладу – 25%;
  • середня вологість – 91,1%;
  • середня глибина (потужність) – 1,55 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 1264 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 483  тис.тон за категоріями А+В;

Родовище розроблялося. За даними державного балансу з 583 га розвіданої промислової площі залишок не відпрацьованої промислової площі становить 143 га, на якій числиться 483 тис.тон торфу.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1957 році.

В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

 Родовище   торфу   ПЛАВ 2

 Розташоване на території Олевського району і, частково, на території Рівненської області між селом Журжевичі та селом Кам’яне (Рівненської області) в заплаві р.Плав.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – низинний;
  • середня зольність – 13,0%;
  • середній ступінь розкладу – 38%;
  • середня вологість – 89,0%;
  • середня глибина (потужність) – 1,56 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 299 тис.тон, в т.ч. на території Житомирської області 233 тис.тон, на території Рівненської області 66 тис.тон.;

– залишок згідно балансу – 299 тис.тон за категоріями А+В, в т.ч. на території Житомирської області 233 тис.тон, на території Рівненської області 66 тис.тон.;;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 104 га, в т.ч. на території Житомирської області 80 тис.тон, на території Рівненської області 24 га.

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1981 році.

Запаси торфу в  ДКЗ не затверджувалися.

Родовище торфу СПАСЬКЕ

Розташоване на території Ємільчинського району на схід від с.Спаське в заплаві р.Перга в 10 км від залізничної станції Нові Білокоровичі.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – низинний;
  • середня зольність – 11,0%;
  • середній ступінь розкладу – 30%;
  • середня глибина (потужність) – 1,36 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 841 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 841 тис.тон за категорією С1;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 341 га;

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на родовищі проводилися в 1962 році.

Родовище попередньо розвідане (категорія С1). В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

 Родовище торфу ЧЕРЕВКІВСЬКЕ ГАЛО

(ділянка детальної розвідки 1965 р.)

 Розташоване на території Овруцького району в 3 км на північний схід від зал.ст.Мощаниця в заплаві р.Мощаниця.

Характеристика покладу торфу:

  • тип торфу – низинний і перехідний;
  • середня зольність – 8,7%;
  • середній ступінь розкладу – 19%;
  • середня вологість – 90,1%;
  • середня глибина (потужність) – 1,50 м.

Запаси торфу (в перерахунку на торф 40% вологості):

– розвідані – 804 тис.тон;

– залишок згідно державного балансу – 804 тис.тон за категорією С1;

– площа в межах промислової глибини (потужності) торфу 373 га;

Родовище не розроблялося.

Розвідувальні роботи на ділянці проводилися в 1965 році.

Запаси торфу розвідані за категорією С1, що відповідає попередньо розвіданим запасам. В ДКЗ запаси торфу не затверджувалися.

Коротка інформація про інші, менш перспективні, родовища торфу на території Житомирської області наведена нижче:

Район Родовище Середня зольність, % Запаси, тис.тон Примітки
Детально розвідані родовища
Малинський Баранівське 25,9 20
Олевський Замисловицьке Гало 17,6 1892
Овруцький Граничне 20,5 122
Брусилівський Здвиж і Покришів 21,0 402
Андрушівський Пустохівське 43,2 981
Овруцький Словечанське 16 288
Попередньо оцінені – (перспективні для розвідки згідно держбалансу)
Овруцький Велика Верховина 18,8 25
Брусилівський Бикове
Бердичівський Глибокодолинське 28,4 16
Радомишльський Глухівське 14,6 386
Попільнянський Єрчики 35,6 97
Брусилівський Ірпіньське 35,0 60
Попільнянський Кам’янське ? 277
Лугинський Кінське 12,3 32
Лугинський Копил 18,9 73
Малинський Різня (діл.Лумля) ? 10
Попільнянський Унавське 43,6 650
Радомишльський Вили 27,5 59
Олевський Бубнівське 18,0 270
Олевський Сенькове (діл.Зами-словицьке Гало) 11,1 567 Середня глибина 0,96 м
Охоронні
Новогр.Волинський Козява 16,5
Ємільчинський Кури 10,7
Олевський Становицьке (д.Кованка) 11,9 (?) 208
Ємільчинський Телячий Мох 9,6
Ємільчинський Гало Збаразьке 14,6
Олевський Страхів 9,8
Осушені (меліорація)
Овруцький Виступовичі 18,1
Ємільчинський Відьма 9,9
Коростишівський Осовцівське і Заплава р.Здвиж 25,6
Олевський Мураші 19,0 123
Ємільчинський Наклимівське 18,8 242

 

Що перевіряє екологічна інспекція

Що перевіряє екологічна інспекція – новий уніфікований акт перевірки екологічної інспекції.

Під час здійснення державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності, працівники екологічної інспекції перевірять виключно питання передбачені їхнім затвердженим актом. Тому, найкращим способом підготуватись до перевірки екологічної інспекції та вияснити які саме питання вони перевірятимуть –  буде завантажити акт перевірки екоінспекції та пройтись по всіх пунктах/питаннях цього акту.

Міністерство екології та природних ресурсів Наказом №303 від 09.08.2017р. затвердило Уніфіковану форму Акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Скачати:   Акт складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів
(з додатками)

Перелік питань, що перевіряє екологічна інспеція:

 

Не надані у користування перспективні родовища

Не надані у користування перспективні родовища корисних копалин на землях запасу

На більшості родовищ корисних копалин, що не розробляються, землі надані у власність – переважно для товарного сільськогосподарського виробництва (паї), особистого селянського господарства (ОСГ). Освоєння таких родовищ є досить проблемним.

Разом з цим, залишаються окремі перспективні родовища на ненаданих у власність чи користування землях (землях запасу, відведених для користування надрами, порушених кар’єрами та ін..).

Перелік не наданих у користування перспективних родовищ на землях запасу та інших не наданих у власність чи користування землях, наводиться в таблицях нижче.

Спеціалісти ТОВ “Пласт” нададуть Вам більш детальну інформацію стосовно вільних родовищ, для отримання більш детальної інформації звертайтесь: E-mail: plast_@i.ua. Тел.: (0432) 50-94-24, моб.тел. (067) 430-92-03.

Не надані у користування ПЕРСПЕКТИВНІ родовища на землях запасу

та інших не наданих у власність чи користування землях

Розкриття інформації у сфері користування надрами + драконівський штраф!

16 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 18.09.2018 р. № 2545-VIII «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (далі – Закон № 2545).

Стаття 2. Сфера дії Закону

  1. Цей Закон поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства у видобувних галузях незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також на отримувачів платежів.

* (Термін «суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях»  вживається в цьому  законі  у  наступному  значенні:  суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, – фізична особа – підприємець чи юридична особа, яка здійснює користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту.  Отже,  мова все ж  таки  про надрокористувачів,  які  мають  справу з  корисними  копалинами загальнодержавного  значення, у т.ч. підземні  води, камінь блочний  і  для  виробництва щебеню, глини,  піщано-гравійна суміш тощо.  На  тих надрокористувачів, які добувають суглинки і будівельний пісок дія даного закону вочевидь не  поширюватиметься).

Стаття 12. Строки та порядок розкриття інформації

  1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, що настає після звітного періоду, та забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше трьох років з дня розкриття.

** (Перший звітний період – 2018 рік.,  отже  граничний  термін  звіту  – не  пізніше  01.09.2019р.)!

  1. Інформація про істотні умови угод про користування надрами (крім угод про умови користування надрами) разом з відповідними витягами з таких угод, а також про будь-які зміни до зазначених документів надсилається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, шляхом надсилання електронної версії, а якщо це неможливо – у паперовому вигляді поштовим відправленням з описом вкладення, або розміщується в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи) протягом одного місяця з дня їх укладення, внесення змін.

*** А  для тих  надрокористувачів,  які  уклали  угоди до  початку дії  цього  закону  перехідними  положеннями  встановлено : Інформація про істотні умови угод про користування надрами (крім угод про умови користування надрами) разом з відповідними витягами з таких угод протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом направляється суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості, для оприлюднення в установленому цим Законом порядку.

Стаття 14. Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнських підприємств у видобувних галузях за порушення законодавства про забезпечення прозорості у видобувних галузях

  1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, несуть відповідальність за такі правопорушення:

нерозкриття інформації або порушення строків розкриття інформації, передбачених статтею 12 цього Закону, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;  ****(85 000 грн)

розкриття звіту (консолідованого звіту) про платежі на користь держави, що містить неповну інформацію про діяльність суб’єкта, який здійснює діяльність у видобувних галузях, передбаченого статтею 6 цього Закону, порушення встановленого порядку розкриття інформації у видобувних галузях, передбаченого статтею 12 цього Закону, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. *****(34 000 грн.)

****** (Новий звіт подається  до  Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості)

 * Примітки

 

 

Види спеціальних дозволів на користування надрами

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами детально регулюється Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМУ №316 від 30.05.2011р. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

Пункт 5 Порядку виділяє 7 видів користування надрами на які надаються спеціальні дозволи. Однак, для внесення ясності у це складне питання всі ці види можна розділити на дві основні категорії:
1. Спеціальні дозволи на користування надрами пов’язані із видобутком кориснних копалин.
2. Спеціальні дозволи на користування надрами не пов’язані з видобуванням корисних копалин.

До другої категорії відносяться будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, а також створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

Перша категорія включає в себе два основних види спеціальних дозволів на користування надрами:
1.1. Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр.
1.2. Спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин.

Спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин надається на термін до 20 років (до 30 років і разі видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України). Однак, отримати такий дозвіл підприємство може лише якщо запаси корисної копалини на родовищі раніше були розвідані і затверджені або апробовані державною комісією по запасах корисних копалин (ДКЗ, УкрТКЗ, ЦКЗ). У такому разі, окрім матеріалів геологічного вивчення родовища має бути протокол затвердження запасів відповідною комісією, а родовище має бути включене до державного балансу родовищ корисних копалин.

В іншому разі, для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин, потібно спершу отримати спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, провести геологорозвідку і затвердити запаси в Державній комісії по запасах України.

Спецдозволи на геологічне вивчення поділяються на два основні види:
1.1.1 Спеціальний дозвіл на геологчіне вивчення – надається на термін до трьох років.
1.1.2 Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою – надається на термін до п’яти років (до десяти років у разі вивчення нафтогазоносних надр з дослідно-промисловою розробкою родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України).

У першому випадку надрокористувач має право лише на геологічне вивчення ділянки надр без права на видобуток корисної копалини. Такі спеціальні дозволи надаються для вивчення корисних копалин місцевого значення згідно Постанови КМУ №827 від 12 грудня 1994 р. “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”. переліки корисних копалин загальнодержавного і місцевого значень

Що ж стосується корисних копалин загальнодержавного значення, то надрокористувачу надається право паралельно із вивченням проводити видобуток на підставі спеціального дозволу на користування надрами з ДПР.

ТОВ “Пласт” здійснює підготовку та супровід матеріалів для отримання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення і видобування корисних копалин, а також для цілей не пов’язаних з користуванням надрами.

Висновок з ОВД

ОВД Оцінка впливу на довкіллля

ТОВ Пласт розробляє звіти з оцінки впливу на довкілля та здійснює супровід до отримання підприємством Висновку з ОВД.

Наше підприємство має в штаті досвідчених екологів, екологічних аудиторів, метрологів, геологів, гідрогеологів. Такий кваліфікаційний склад підприємства гарантує професійну роботу з написання звіту з ОВД та надання компетентних обгрунтувань громадськості та державним органам при отриманні Висновку з ОВД.

ОВД під ключ:

ОВД Оцінка впливу на довкілля

ОВД Оцінка впливу на довкілля – гранітний кар`єр  Вінницька область

  • розробка та подання повідомлення про планову діяльність, що підлягає ОВД;
  • подання в ЗМІ публікації про проведення робіт з ОВД;
  • розробка та подання звіту з ОВД до уповноваженого територіального органу з питань  екології та природних ресурсів;
  • участь у громадських обговореннях та підготовка звіту про враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення;
  • отримання висновку з оцінки впливу на довкілля;
  • подання висновку з ОВД дозвільним установам для отримання рішення про провадження планованої діяльності, у разі необхідності;
  • здійснення післяпроектного моніторингу.

Умови, що зазначаються у висновоку з ОВД є обов`язковими для виконання підприємством. Непропрацьовані питання призводять до включень у Висновок з ОВД ряду вимог щодо регулярного виконання у майбутньому додаткових аналізів та досліджень. Тому важливо, детально та професійно пропрацювати всі питання для уникнення зайвих витрат підприємства з виконання  рекомендацій висновку з ОВД.

Кому потрібна оцінка впливу на довкілля?

Нагадуємо, згідно Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” від 23.05.2017 року

Забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об’єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Кому непотрібно отримувати висновок з ОВД:

В прикінцевих положеннях ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля” зазначається, що:

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Тобто, підприємства, господарська діяльність чи об`єкти яких підпадають під дію п.2 та п.3 ст.3 ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля“, і, які отримали висновок державної екологічної експертизи до введення в дію цього закону – звільняються від отримання висновку з ОВД. А відповідне рішення про провадження планованої діяльності, у такому випадку, прийматиметься на підставі, та за умов дотримання, саме висновку державної екологічної експертизи.

 

План перевірок підприємств на 2019 рік

План перевірок підприємств на 2019 рік : перевірте чи є Ваше підприємство в планах (графіках) перевірок на поточний рік.

Наказом Державної регуляторної служби України №152 від 15.11.2018 року затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.

Не варто забувати, до План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, включає в себе лише здійснення комплексних перевірок. Тобто, коли одне й те саме підприємство внесено до планів-графіків здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів держнагляду.

Підприємства, що не увійшли до Плану комплексних річних перевірок, можуть увійти до індивідуальних планів-графіків перевірок окремих контролюючих органів. Такі плани-графіки перевірок  контролюючі органи публікують на своїх офіційних сайтах. Однак, шукати своє підприємство в графіках на цих сайтах – незручно та довго.

Для швидкого та простого пошуку свого підприємства пропонуємо Вам скористатись Пілотний модуле інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), що включає в себе, окрім плану комплексних перевірок, практично всі існуючі перевірки:

План перевірок підприємств на 2019 рік:

https://ias.brdo.com.ua https://ias.brdo.com.ua – онлайн сервіс для пошуку за назвою чи кодом ЄДРПОУ підприємства в Планах перевірок підприємств в 2019 році (окрім плану комплексних заходів, ресурс включає індивідуальні плани перевірок окремих контролюючих органів):

Знайти підприємство в Планах перевірок на 2019рік

Для мобільних пристроїв:

https://opendatabot.ua https://opendatabot.ua За допомогою нового ресурсу Опендатабот, зручно шукати інформацію про підприємства, у тому числі про заплановані перевірки, використовуючи месенджери встановлені у Вас на смартфоні.

Виберіть яким месенджеров скористатись:

Telegram Telegram Viber Viber Messenger Messenger Skype Skype

Держгеонадра виставить на аукціон понад 160 родовищ

Державна служба геології та надр України має намір виставити найближчим часом на аукціон спецдозволи по понад 160 родовищах рудних та нерудних корисних копалин, розвіданих ще в радянські часи.

Перелік ділянок надр рудних та нерудних корисних копалин, спеціальні дозволи яких планується виставити на черговий аукціон, наведено в таблиці нижче.

Разом з цим слід зауважити, що Держгеонадрами надано інформацію тільки про область розташування родовища та його запаси. Ще деяку інформацію можна отримати з розміщеної на сайті ДНВП «Геоінформ України» інтерактивної карти родовищ корисних копалин

ТОВ «Пласт» понад 20 років веде діяльність в сфері пошуків, розвідки, геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, підготовки матеріалів для отримання дозволів на користування надрами, геолого-маркшейдерського обслуговування видобувних підприємств, екологічного аудиту та інше.

При Вашій зацікавленості окремими родовищами з наведеного нижче переліку, ми надамо Вам більш повну інформацію або підготуємо для Вас детальну інформацію про родовище з прив’язкою його меж до кадастрової карти, визначенням категорії та статусу земель, наявності та розмірів охоронних зон, інших обмежень, даними про якість корисної копалини, глибину залягання, гірничо-технічні умови видобування та інше Тел/факс: (0432) 50-94-24, тел.. (067) 430-92-03; E-mail: plast_@i.ua www.plast.vn.ua.

Перелік ділянок надр рудних та нерудних корисних копалин, спеціальні дозволи на користування яких планується виставити на черговий аукціон:

(Перелік доповнено посиланнями на види сировини та її основне застосування)

з/п

Родовища, що не розробляються:

Назва родовища

(об’єкта

користування)

Вид корисної копалин

Вид користування надрами

Місце розташування

Запаси

1. Торчинське кори вивiтрювання апатито вміщуючі

руда

видобування

Волинська обл.

209090 тис.т.

Сировина для вапнування кислих ґрунтів

2. Білокоровицьке вапняк

видобування

Житомирська обл.

32018 тис.т.

Сировина карбонатна для цукрової промисловості

3. Карачківецьке вапняк

видобування

Хмельницька обл.

51143 тис.т.

Сірка самородна

4. Загайпільське сірка самородна

видобування

Івано-Франківська обл

62881 тис.т
5. Шевченківське сірка самородна

видобування

Івано-Франківська обл

56212 тис.т
6. Гримнівське сірка самородна

видобування

Львівська обл

63708 тис.т
7. Любінське сірка самородна

видобування

Львівська обл

31727 тис.т
8. Немирівське сірка самородна

видобування

Львівська обл

74649 тис.т
9. Подорожненське сірка самородна

видобування

Львівська обл

8557.2 тис.т
10. Язівське сірка самородна

видобування

Львівська обл

132793 тис.т

Залізна руда

11. Шахта «Гігант глибока» (ділянка №1) залізооксидно-глинясті каолін-гематитові (мумія червоне)

видобування

Дніпропетровська обл.

10005 тис.т
залізооксидні гематитові (сурик коричневий) 9702 тис.т
12. «Шахта Саксагань» залізооксидно-глинясті каолін-гематитові (мумія червона)

видобування

Дніпропетровська обл.

752 тис.т

Сировина для виробництва мінеральних фарб

13. Яснополянське глинясті (вохра жовта)

видобування

Донецька обл

588.739 тис.т
14. Ільницьке глинясті (вохра жовта)

видобування

Закарпатська обл.

335.4 тис.т
15. Іршавське глинясті (вохра жовта)

видобування

Закарпатська обл.

445 тис.т
16. Малоком’ятська глинясті (вохра жовта, червона)

видобування

Закарпатська обл.

2289.6 тис.т
17. Новоселицьке глинясті (мумія червона)

видобування

Закарпатська обл.

1753 тис.т
18. Марківське глинясті (вохра жовта) видобування

Луганська обл.

261.7 тис.т
19. Суха Кам’янка глинясті (вохра жовта) видобування

Харківська обл.

320.6 тис.т

Сировина адсорбційна (близька до бентонітових глин, цеолітів)

20. Варварівське сапонітові глини видобування

Хмельницька обл.

22664 тис.т

Сировина абразивна (для шліфувальних матеріалів, піскоструйної обробки)

21. Слобідське граніт біотит-гранатовий руда видобування

Вінницька обл.

4436 тис.т

Кремінь (для розмелювання фарфорових та керамічних мас, абразивів та інше)

22. Гринчуцьке кремінь руда видобування

Хмельницька обл.

3186 тис.т

Графіт (для виготовлення електродів, вогнетривких тиглів, високотемпературних мастил, олівців)

23. Балахівське (південна ділянка) графіт кристалічний руда видобування

Кіровоградська обл.

23936 тис.т
24. Буртинське графіт кристалічний руда видобування

Хмельницька обл.

113390.9 тис.т

Каолін первинний (для керамічної і паперової промисловості – після збагачення)

25. Новоандрієвське каолін первинний (нормальний) видобування

Донецька обл.

21573 тис.т

Каолін вторинний (для вогнетривів і керамічної промисловості – без збагачення)

26. Західнорижанівське каолін вторинний (нормальний) видобування

Черкаська обл.

25865 тис.т

Озокерит (гірський віск, парафін, лікувальна сировина)

27. Старунське озокерит видобування

Івано-Франківська обл.

61300 тис.т

Сланець пірофілітовий (для вогнетривких виробів, декоративних виробів з природного каменю)

28. Нагорянське сланець пірофілітовий видобування

Житомирська обл.

1686.045 тис.т

Вапняк флюсовий (для металургії)

29. Первомайське (Петрівське) вапняк флюсовий видобування

Донецька обл.

124104 тис.т
30. Північно-Шевченківське вапняк флюсовий видобування

Донецька обл.

71505 тис.т

Глина вогнетривка (біловипальна, для вогнетривів, фарфоро-фаянсової, керамічної промисловості)

31. Затишанське глина вогнетривка видобування

Донецька обл.

93579 тис.т

Сировина для вогнетривів, металургійної, скляної промисловості

32. Криворізьке (Фрунзенське) доломіт 1-2 класів видобування

Дніпропетровська обл.

111834 тис.т
33. Північно- Шевченківське доломіт 1 класу видобування

Донецька обл.

116384 тис.т

Сировина для вогнетривів, наповнювачів пластмас та інше

34. Правдинське талько-магнезит видобування

Дніпропетровська обл.

105134 тис.т

Сировина формувальна (для металургії)

35. Благодатівське пісок видобування

Харківська обл.

86083 тис.т
36. Ріпкинське пісок видобування

Чернігівська

41663 тис.т

Вапняк для випалу на вапно

37. Тягинське вапняк видобування

Херсонська обл.

16225 тис.т

Сировина для виробництва гіпсових в’яжучих матеріалів

38. Зайцівське-2 гіпс видобування

Донецька обл.

9914 тис.т
39. Вовчанське гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

8504 тис.т
40. Вовчинецьке гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

4579 тис.т
ангідрит 5151 тис.т
41. Кам’янське гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

31571 тис.т
42 Межигірцівське гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

7000 тис.т
43. Палагицьке гіпс видобування

Івано-Франківська обл.

5114 тис.т
44. Попаснянське гіпс видобування

Луганська обл.

15388 тис.т
45. Сков’ятинське гіпс видобування

Тернопільська обл.

43902 тис.т
46. Завальське гіпс видобування

Хмельницька обл.

15109 тис.т

Сировина для будівельної кераміки

47. Новокрасноторське глина тугоплавка видобування

Донецька обл.

16649 тис.т

Сировина для виробництва щебеню та бутового каменю

48. Маріупольське гнейс видобування

Донецька обл.

254300 тис.т
49. Вишняківське граніт видобування

Житомирська обл.

45417 тис.т
50. Дровяний пост пісковик видобування

Житомирська обл.

30094 тис.т
51. Зборівське андезито-дацит видобування

Закарпатська обл.

34422 тис.т
52. Гуляйпільське кварцит, пісковик видобування

Запорізька обл.

305833 тис.т
53. Ахтовське граніт видобування

Миколаївська обл.

43639 тис.т
54. Конотопське граніт, мігматит видобування

Хмельницька обл.

28971 тис.т
55. Кудашівське граніт, сірий видобування

Дніпропетровська обл.

12524 тис.т
56. Кремінне вапняк видобування

Закарпатська обл.

9210 тис.т

Сировина для розпилювання на стінові блоки («ракушняк»)

57. Деребчинське вапняк видобування

Вінницька обл.

16418 тис.т
58. Дмитрашківське вапняк видобування

Вінницька обл.

7164 тис.т
59. Лиса гора вапняк видобування

Вінницька обл.

13425 тис.т
60. Сапіжанське вапняк видобування

Вінницька обл.

5340.75 тис.т
61. Стіна вапняк видобування

Вінницька обл.

6364 тис.т
62. Стінянське вапняк видобування

Вінницька обл.

35170 тис.т
63. Рогатинське вапняк видобування

Івано-Франківська обл.

6252 тис.т
64. Олександрівське мергель видобування

Луганська обл.

22324 тис.т
65. Тарасівське мергель видобування

Луганська обл.

11446 тис.т
66. Новосвітлівське вапняк видобування

Миколаївська обл.

43327 тис.т
67. Подинівське вапняк видобування

Миколаївська обл.

19607 тис.т
68. Алтестівське вапняк видобування

Одеська обл.

7288 тис.т
69. Булдинське вапняк видобування

Одеська обл.

31961 тис.т
70. Винограднинське вапняк видобування

Одеська обл.

6795 тис.т
71. Главанське вапняк видобування

Одеська обл.

27699 тис.т
72. Гуляй-Балтівське вапняк видобування

Одеська обл.

6223.1 тис.т
73. Дубівське вапняк видобування

Одеська обл.

7231 тис.т
74. Загнидківське вапняк видобування

Одеська обл.

23405
75. Іллінське (Ковалівське) вапняк видобування

Одеська обл.

7989 тис.т
76. Карпівське вапняк видобування

Одеська обл.

11382 тис.т
77. Красноокнянське вапняк видобування

Одеська обл.

7012 тис.т
78. Мало-аджаликське вапняк видобування

Одеська обл.

8595 тис.т
79. Орлівське вапняк видобування

Одеська обл.

9541 тис.т
80. Ряснопільське вапняк видобування

Одеська обл.

9603 тис.т
81. Ульянівське вапняк видобування

Одеська обл.

28695 тис.т
82. Фонтанське вапняк видобування

Одеська обл.

21300 тис.т
83. Холодно-балківське вапняк видобування

Одеська обл.

6194 тис.т
84. Іванківецьке вапняк видобування

Хмельницька обл.

17711 тис.т
85. Сиворогівське вапняк видобування

Хмельницька обл.

11539 тис.т
86. Коболчинське вапняк видобування

Чернівецька обл.

18038 тис.т
87. Комарівське вапняк видобування

Чернівецька обл.

16527 тис.т

Сировина для теплоізоляційних матеріалів (керамзиту, аглопориту)

88. Вендичанське глина керамзитова видобування

Вінницька обл.

7391.6 тис.т
89. Харцизьке сланець глинистий видобування

Донецька обл.

15329 тис.т
90. Музичанське глина керамзитова видобування

Київська обл.

10995 тис.т
91. Фастівське суглинок видобування

Київська обл.

10364 тис.т
92. Дубівське сланець глинистий видобування

Луганська обл.

20392 тис.т
93. Новозванівське аргіліт видобування

Луганська обл.

12818 тис.т
94. Орлівське глина керамзитова видобування

Одеська обл.

21020 тис.т
95. Щемилівське глина керамзитова видобування

Полтавська обл.

10497 тис.т

Крейда для випалювання вапна та інше

96. Маяківське-2 крейда видобування

Донецька обл.

23403 тис.т
97. Білокуракинське крейда видобування

Луганська обл.

21437 тис.т
98. Шечківське крейда видобування

Сумська обл.

16270 тис.т
99. Пушкарівське крейда видобування

Чернігівська обл.

24841 тис.т

Сировина теплоізоляційна (для легких заповнювачів бетону)

100. Водянське опока видобування

Луганська обл.

17651 тис.т
101. Гостромогильське опока видобування

Луганська обл.

21662 тис.т

Сировина для теплоізоляційних матеріалів

102. Ардівське перліт видобування

Закарпатська обл.

32717 тис.т

Піски для будівельних робіт та дорожного будівництва

103. Олексіївське для бетону, дорожнього буд. видобування

Дніпропетровська обл.

1904 тис.м.куб.
для бетону 10191 тис.м.куб.
104. Самарське для силікатної цегли видобування

Дніпропетровська обл.

10213 тис.м.куб.
105. Білосарайське для бетону, буд.розчинів видобування

Донецька обл.

19037 тис.м.куб.
106. Кутейниківське для піносилікату, буд.розчинів видобування

Донецька обл.

54736.8 тис.куб.м.
107. Ямпільське для буд.розчинів видобування

Донецька обл.

52606 тис куб м
108. Дідковицьке для баласту, буд.розчинів видобування

Житомирська обл.

24528 тис куб м
109. Дідівське для бетону, буд.розчинів видобування

Закарпатська обл.

18360 тис куб м
110. Комишуваське для бетону, буд.розчинів видобування

Запорізька обл.

33744 тис куб м
111. Гатне для силікатної цегли видобування

Київська обл.

44834 тис куб м
112. Козинське для дорожнього будівництва, буд.розчинів видобування

Київська обл.

10528 тис куб м
113. Обухівське для силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Київська обл.

14087 тис куб м
114. Борівське-2 для силікатної цегли видобування

Луганська обл.

15300 тис м куб
115. Кондрашівське для бетону видобування

Луганська обл.

5328 тис м куб
для силікатних блоків, цегли, буд.розчинів 24155.7 тис м куб
116. Кремінське для дорожнього будувництва, благоустрою, рекультивації та планування видобування

Луганська обл.

16152 тис м куб
117. Лозинське для бетону, буд.розчинів видобування

Львівська обл.

15142 тис м .куб
118. Балабанівське для буд.розчинів видобування

Миколаївська обл.

9280.9 тис м куб
119. Матвіївське для силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Миколаївська обл.

14936 тис м куб
120. Великомихайлівське для силікатних блоків цегли видобування

Одеська обл.

12823 тис м куб
121. Вилківське для бетону, силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Одеська обл.

12812 тис м куб
122. Вільшанське для силікатних блоків видобування

Одеська обл.

16710 тис м куб
123. Очеретівське для силікатної цегли видобування

Одеська обл.

14472 тис м куб
124. Гадяцьке для силікатних блоків, цегли видобування

Полтавська обл.

22527 тис м куб
125. Кременчуцьке для силікатних блоків, цегли видобування

Полтавська обл.

17368 тис м куб
126. Богданівське для бетону, буд.розчинів видобування

Сумська обл.

34642 тис. м. куб.
127. Волицьке для буд.розчинів видобування

Тернопільська обл.

12275 тис.м куб
128. Басищівське для бетону, силікатної цегли, буд.розчинів видобування

Харківська обл.

24408 тис. м. куб.
129. Камплицька для силікатних блоків, цегли, буд.розчинів видобування

Харківська обл.

11964 тис. м. куб.
для силікатної цегли, буд розчинів 91053 тис. м. куб.
130. Пересічнянське для силікатної цегли видобування

Харківська обл.

10305 тис м куб
131. Семенівське для бетону, буд.розчинів видобування

Харківська обл.

15813 тис м куб
132. Шебелинське для силікатної цегли видобування

Харківська обл.

749 тис м куб
133. Збур’ївське для силікатної цегли видобування

Херсонська

обл.

12591 тис м куб
134. Цюрупинське для силікатних блоків видобування

Херсонська

обл.

123731 тис м куб
135. Крупецьке для силікатної цегли видобування

Хмельницька обл.

18382 тис м куб
136. Полянське для бетону, буд. розчинів видобування

Хмельницька обл.

17804 тис м куб
137. Сільцівське для баласту, буд.розчинів видобування

Хмельницька обл.

10304 тис м куб
138. Славутське для буд.розчинів видобування

Хмельницька обл.

10663 тис м куб
139. Солов’ївське для силікатних блоків, цегли видобування

Хмельницька обл.

15848 тис м куб
140. Городищенське для бетону видобування

Черкаська обл.

21446 тис м куб
141. Золотинка для буд.розчинів видобування

Чернігівська обл.

17744 тис м куб
142. Кам’янське для бетону, буд. розчинів видобування

Чернігівська обл.

12331 тис м куб
143. Червоні гори для буд.розчинів видобування

Чернігівська обл.

24703 тис м куб
144. Янівське для силікатної цегли видобування

Чернігівська обл.

18846 тис м куб
145. Онутське для буд. розчинів видобування

Чернівецька обл.

12302 тис м куб

Крупнозернистий пісок для обсипки фільтрів свердловин, фільтрування води, для бетонів

146. Трубіївське піщано-гравійна суміш видобування

Житомирська обл.

10661 тис м куб

Сировина для будівництва доріг, виготовлення щебеню і піску

147. Любинцівське піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

11656 тис м куб
148. Покрівцівське піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

10475 тис м куб
149. Страшевицьке піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

14008 тис. м. куб.
150. Стрийське піщано-гравійна суміш видобування

Львівська обл.

13130 тис м куб
151. Вашківецьке піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

15919 тис м куб
152. Вижницьке піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

12866 тис м куб
153. Вижницьке (Чорногузівське) піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

47067 тис м куб
154. Майдан-1

Спаське -1

піщано-гравійна суміш видобування

Чернівецька обл.

41798 тис. м. куб.

Сировина для виробництва мінеральної вати, щебеню

155. Іванчінське базальт видобування

Рівненська обл.

112733 тис. т.

Сировина, що може використовуватись у виробництві асфальтобетону, м’якої покрівлі

156. Верхньосиньовиднинське сланець менілітовий видобування

Львівська обл.

3759 тис т

Сировина для виробництва цегли облицювальної, черепиці, дренажних труб

157. Вендичанське глина видобування

Вінницька обл.

11081.7 тис м куб
пісок 1359 тис м куб

Сировина для виробництва цегли

158. Богуславське суглинок видобування

Дніпропетровська

обл.

10888 тис м куб
162. Нікопольське суглинок видобування

Дніпропетровська

обл.

11576 тис м куб
159. Донецьке пісок видобування

Донецька обл.

1388 тис м куб
глина 21568 тис м куб
160. Зайцівське -2 аргіліт видобування

Донецька обл.

16713 тис м куб
161. Новобахмутівське пісок видобування

Донецька обл.

1772 тис м куб
глина 14781 тис м куб
162. Селидівське сланець глинистий видобування

Донецька обл.

21110 тис м куб
пісок 171 тис м куб

Сировина для виробництва цегли (глина), сировина для теплоізоляційних матеріалів (перліт)?

163. Ардівське глина видобування

Закарпатська обл.

22328 тис м куб

Сировина для виробництва цегли

164. Ястремщинське глина видобування

Київська обл.

9923 тис м куб
наглинок 2057 тис м куб

Сировина цементна(вапняк) та керамзитова (глина)

165. Єлизаветівське (Ставидлянська ділянка) суглинок видобування

Кіровоградська обл.

66100 тис м куб

Сировина цегельна

166. Живахова Гора суглинок видобування

Одеська обл.

14228 тис м куб

Сировина цементна

167. Мар’янське вапняк видобування

Дніпропетровська обл.

132328 тис м куб
168. Бертниківське вапняк видобування

Тернопільська обл.

76135 тис. т.
глина 10808 тис. т.
суглинок 10202 тис. т.
169. Боброво-кутське глина видобування

Херсонська обл.

51397 тис. т.
вапняк 66970 тис. т.

Как получить спецразрешение на пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Как получить спецразрешение на пользование недрами для добычи полезных ископаемых.

В настоящее время, единственным реальным способом получения разрешения на добычу полезных ископаемых общегосударственного значения на ранее разведанных месторождениях является апробация запасов в ГКЗ Украины, которая дает право на получение разрешения без аукциона.

«За год Госгеонедрами выдано 500 специальных разрешений на пользование недрами, из них 2 через аукцион … ..». Это фраза из отчета предыдущего главы Госгеонадр Н.А. Боркина за позапрошлый год. По результатам прошлогоднего аукциона выдано 3 разрешения, в этом году единственный аукцион обещают в конце лета. Таким образом, несмотря на то, что согласно действующему законодательству разрешения на пользование недрами должны выдаваться, как правило, через аукцион, в 99% случаев они выдаются без аукциона.

Механизм аукционов оказался не дееспособным. Главная причина – объекты на аукцион предлагаются не Госгеонедрами, а заинтересованными предприятиями, которые самостоятельно находят перспективные месторождения, готовят материалы, обеспечивающие предоставление Госгеонедрам согласований местных советов и государственных органов, а затем все остальные претенденты могут принимать участие в аукционе, который происходит не чаще одного раза в год и на который выставляют до 5 – 10 объектов, и то, как в текущем году – преимущественно на добычу питьевых вод.
Электронные торги, которыми Госгеонедра обещают заменить аукцион, только ухудшат ситуацию, поскольку число претендентов на найденный и подготовлен каким энтузиастом объект значительно увеличится.

Но выход из ситуации всегда есть.

Если не учитывать полезные ископаемые местного значения (суглинок, песок) и воду для централизованного водоснабжения, разрешения на которые предоставляются без аукциона, то наиболее распространенным способом получения специальных разрешений на пользование недрами является получение их без аукциона на основании п.п.1 п.8 Порядка предоставления специальных разрешений на пользование недрами, утвержденного постановлением КМУ №615 от 30.05. 2011, согласно которому разрешение на добычу полезных ископаемых без проведения аукциона предоставляется в случае:
– если заявитель за свой счет осуществил геологическое изучение участка недр и подсчет запасов полезных ископаемых, утвержденного ГКЗ (Государственной комиссией Украины по запасам полезных ископаемых)

– если заявитель за свой счет осуществил апробацию в ГКЗ.

Однако, в первом случае заявитель фактически не освобождается от аукциона, поскольку для осуществления геологического изучения он должен через аукцион получить разрешение на это изучение.

Во втором случае – если заявитель совершил апробацию запасов в ГКЗ – разрешение на добычу предоставляется действительно без аукциона.

Что такое апробация запасов? – Это предварительное утверждение их ГКЗ по материалам геологоразведочных работ прошлых, а чаще всего – давно прошедших лет.

При этом, апробировать можно не только запасы разведанных месторождений, числящихся на государственном балансе, многие из которых отражены в размещенных на сайте Геоинформа интерактивных картах, но и многих других месторождений и участков, которые не отражены ни в государственном балансе, ни на обзорных картах. Почему? – Потому, что почти 90% учтенных государственным балансом месторождений, разведаны во времена СССР. А в те времена, при разведке большинства месторождений, сначала предварительно разведывались до 3 – 5, а то и больше участков или месторождений и только потом детально разведывалось одно из них, которое считалось наиболее перспективным, или чаще было больше по запасам. Именно это месторождение и попало в государственный баланс, справочники, на карты.

Информацию о других предварительно разведанные месторождения и участках можно найти только в архивах Геоинформа.

Общее количество объектов, для которых возможно осуществить апробацию запасов, составляет десятки тысяч. В пределах каждой области это не менее нескольких сотен. Соответственно, возможности получения разрешений без аукциона несравненно больше чем, количество выставляемых на аукцион.

Что нужно для осуществления апробации запасов в ГКЗ, которая позволяет сразу же получить разрешение на добычу на 20 лет без аукциона?

1. Найти материалы ранее проведенных геологоразведочных работ.

2. Выкупить в Госгеонедрах геологическую информацию, как это предусмотрено Положением, утвержденным постановлением КМУ от 13.06.1995 № 423 и осуществить государственную регистрацию работ в соответствии с Порядком, утвержденным приказом Минприроды от 14.06.2013 № 263, зарегистрированного Минюстом 10.07.2013 за № 1157 / 23689 которая, в данном случае, осуществляется на основании заключения о целесообразности распределения ранее утвержденных запасов полезных ископаемых месторождения (участка) на отдельные объекты недропользования, утвержденного в установленном порядке (п.п.1.4. порядка).

3. Осуществить подсчет запасов на которые будет предоставляться разрешение и подготовить материалы геолого-экономической оценки месторождения или участка, предоставляемого.

4. Подать материалы геолого-экономической оценки и подсчета запасов в ГКЗ и получить соответствующий протокол.

Что такое распределение ранее утвержденных запасов полезных ископаемых месторождения (участка) на отдельные объекты недропользования? – Это механизм который, при разумном подходе, дает возможность получить разрешение только на запасы, добыча которых возможна и целесообразна, а также не платить за избыточные запасы и те, которые не могут быть добыты (в бортах карьера, на предоставленных в собственность землях, под лесами, в охранных зонах и т.д.). Затраты на распределение запасов и их апробацию в ГКЗ, хотя и составляют несколько сотен тысяч гривен, в большинстве случаев, с избытком компенсируются уменьшением платы за получение разрешения.

Плата за геологическую информацию, для подавляющего большинства месторождений (кроме нефти, газа, угля, металлов и некоторого другого ценного сырья) колеблется в пределах 30 – 100 тыс.грн. При этом следует учесть, что выкуп геологической информации является обязательным при любом способе получения разрешения, в т.ч. и через аукцион.
На преимущества такого способа получения разрешений указывает сам орган по выдаче разрешений на пользование недрами – Госгеонедра –
«используя механизмы покупки геологической информации и государственной регистрации работ, действует принцип первой заявки, что исключает возможную конкуренцию, предусмотренную процедурой аукционов» .

ООО «Пласт» осуществляет работы по поиску, разведке, геолого-экономической оценки месторождений полезных ископаемых, поиск информации о разведанных месторождения, работы по распределению ранее разведанных запасов, регистрации работ по геологическому изучению, утверждения и апробации запасов в ГКЗ, подготовки материалов для получения специальных разрешений на пользование недрами и другие работы, связанные с использованием недр.

українською мовою…>

Як отримати спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин ?

Як отримати спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин ?Оптимальний механізм отримання спецдозволу на видобування корисних копалин.

На даний час, єдиним реальним способом отримання дозволу на видобування корисних копалин загальнодержавного значення на раніше розвіданих родовищах є апробація запасів в ДКЗ України, яка дає право на отримання дозволу без аукціону.

«За рік Держгеонадрами видано 500 спеціальних дозволів на користування надрами, з них 2 через аукціон …..». Це фраза зі звіту попереднього голови Держгеонадр М.О. Бояркіна за позаминулий рік. За результатами минулорічного аукціону видано 3 дозволи, в цьому році єдиний аукціон обіцяють в кінці літа. Отже, не зважаючи на те, що згідно чинного законодавства дозволи на користування надрами повинні видаватися, як правило, через аукціон, у 99% випадків вони видаються без аукціону.

Механізм аукціонів виявився не дієздатним. Основна причина – об’єкти на аукціон пропонуються не Держгеонадрами, а зацікавленими підприємствами, які самотужки знаходять перспективні родовища, готують матеріали, забезпечують надання Держгеонадрам погоджень місцевих рад та державних органів, а потім усі інші претенденти можуть приймати участь в аукціоні, який відбувається не частіше одного разу на рік і на який виставляють до 5 – 10 обєктів, і то, як у поточному році – переважно на видобування питних вод.

Електронні торги, якими Держгеонадра обіцяють замінити аукціон, тільки погіршать ситуацію, оскільки число претендентів на знайдений і підготовлений якимось ентузіастом об’єкт значно збільшиться.

Але вихід з ситуації завжди є.

Якщо не враховувати корисні копалини місцевого значення (суглинок, пісок) та воду для централізованого водопостачання, дозволи на які надаються без аукціону, то найбільш поширеним способом отримання спеціальних дозволів на користування надрами є отримання їх без аукціону на підставі п.п.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05. 2011, згідно якого дозвіл на видобування корисних копалин без проведення аукціону надається у разі:

– якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ (Державною комісією України по запасах корисних копалин);

якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ.

Однак, у першому випадку заявник фактично не звільняється від аукціону, оскільки для здійснення геологічного вивчення він повинен через аукціон отримати дозвіл на це вивчення.

У другому випадку – якщо заявник здійснив апробацію запасів в ДКЗ – дозвіл на видобування надається дійсно без аукціону.

Що таке апробація запасів? – Це попереднє затвердження їх в ДКЗ за матеріалами геологорозвідувальних робіт минулих, а найчастіше – давно минулих років.

При цьому, апробувати можна не тільки запаси розвіданих родовищ, що числяться на державному балансі, багато з яких відображені на розміщених на сайті Геоінформу інтерактивних картах, але і багатьох інших родовищ та ділянок, які не відображені, ні в державному балансі, ні на оглядових картах. Чому? – Тому, що майже 90% врахованих державним балансом родовищ розвідні за часів СРСР. А в ті часи, при розвідці більшості родовищ, спочатку попередньо розвідувалися до 3 – 5, а то і більше ділянок чи родовищ і тільки потім детально розвідувалося одне з них, яке вважалося найбільш перспективним, або частіше було найбільше за запасами. Саме це родовище і потрапило в державний баланс, довідники, на карти. Інформацію про інші попередньо розвідані родовища та ділянки можна знайти тільки в архівах Геоінформу.

Загальна кількість об’єктів, для яких можливо здійснити апробацію запасів, становить десятки тисяч, або щонайменше декілька сотень в межах кожної області. Відповідно, можливості отримання дозволів без аукціону незрівнянно більші ніж, кількість об’єктів, що виставляються на аукціон.

Що потрібно для здійснення апробації запасів в ДКЗ, яка дозволяє зразу ж отримати дозвіл на видобування на 20 років без аукціону?

1. Знайти матеріали раніше проведених геологорозвідувальних робіт.

2. Викупити в Держгеонадрах геологічну інформацію, як це передбачено Положенням, затвердженим постановою КМУ від 13.06.1995 № 423 та здійснити державну реєстрацію робіт відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінприроди від 14.06.2013  № 263, зареєстрованого Мінюстом 10.07.2013 за № 1157/23689 яка, у даному випадку, здійснюється на підставі висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об’єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку (п.п.1.4. Порядку).

3. Здійснити підрахунок запасів на які буде надаватися дозвіл та підготувати матеріали геолого-економічної оцінки родовища чи ділянки, що надається.

4. Подати матеріали геолого-економічної оцінки та підрахунку запасів в ДКЗ і отримати відповідний протокол.

Що таке розподіл раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об’єкти надрокористування? – Це механізм який, при розумному підході, дає можливість отримати дозвіл тільки на запаси, видобування яких можливе і доцільне, а також не платити за надлишкові запаси та ті, які не можуть бути видобуті (в бортах кар’єру, на наданих у власність землях, під лісами, в охоронних зонах і т.д.). Витрати на розподіл запасів та їх апробацію в ДКЗ, хоча і становлять кілька сотень тисяч гривень, у більшості випадків, з надлишком компенсуються зменшенням плати за отримання дозволу.

Плата за геологічну інформацію, для переважної більшості родовищ (крім нафти, газу, вугілля, металів та деякої іншої цінної сировини) коливається в межах 30 – 100 тис.грн. При цьому слід врахувати, що викуп геологічної інформації є обов’язковим при будь-якому способі отримання дозволу, в т.ч. і через аукціон.

На переваги такого способу отримання дозволів вказує сам орган з видачі дозволів на користування надрами – Держгеонадра – «використовуючи механізми купівлі геологічної інформації та державної реєстрації робіт, діє принцип першої заявки, тобто уникнення можливої конкуренції, що закладено процедурою аукціонів»

ТОВ «Пласт» здійснює роботи з пошуків, розвідки, геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, пошук інформації про розвідані родовища, роботи з розподілу раніше розвіданих запасів, реєстрації робіт з геологічного вивчення, затвердження та апробації запасів в ДКЗ, підготовки матеріалів для отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інші роботи, пов’язані з використанням надр.

російською мовою…>

Мораторій на перевірки в 2018 році – відміняється.

Кабінет Міністрів України практично скасував довгоочікуваний мораторій на перевірки в 2018 році.

Постановою КМУ № 1104 від 18.12.2017р затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Тобто, Перелік контролюючих органів які зможуть здійснювати перевірки, та на які не діятиме мораторій на перевірки в 2018 році. 

До цього Переліку увійшло 24 контролюючих органів.

І так, згідно Переліку затвердженого Постановою КМУ № 1104 від 18.12.2017р, у 2018 році перевірки зможуть здійснювати:

  1. Національний банк
  2. Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення
  3. НКРЕКП та її територіальні органи
  4. НКЦПФР та її територіальні органи
  5. Антимонопольний комітет та його територіальні відділення
  6. Державіаслужба
  7. Держархбудінспекція та її територіальні органи
  8. Держатомрегулювання та її територіальні органи
  9. Держаудитслужба  та її територіальні органи
  10. Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки)
  11. Держекспортконтроль
  12. Держлік служба та її територіальні органи
  13. Адміністрація Держспецзв’язку та її територіальні органи
  14. Мінприроди
  15. Держгеонадра
  16. Держгеокадастр та його територіальні органи
  17. Держпраці та її територіальні органи
  18. Держпродспоживслужба та її територіальні органи (в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин)
  19. ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об’єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об’єктів та об’єктів висотного будівництва)
  20. ДФС та її територіальні органи
  21. Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
  22. Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад
  23. Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю)
  24. Органи державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від    28 грудня 2016 р. № 1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” (Офіційний вісник України, 2017 р., №  50, ст. 1550).

Завантажити: Перерелік.doc

Дозвіл на спецводокористування у 2019 р. для організацій що надають послуги з централізованого водопостачання

Інформаційна довідка
про порядок отримання дозволу на спецводокористування для організацій, що здійснюють централізоване водопостачання населення.

1. Правові підстави.
7 лютого 2017 року було внесено зміни в ряд Законів та нормативно-правових актів України в сфері спецводокористування.
І з 4 червня 2017 року набув новий порядок видачі дозволів на спецводокористування.

2. Який пакет документів потрібно подати організації, що здійснює централізоване водопостачання (обслуговуючі кооперативи і т.д. ) для отримання дозволу на спецводокористування:
Заява (встановленого зразка)
Обґрунтування потреби води з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення (форма затверджена наказом Мінприроди від 23.06.2017 № 234, зареєстрованим у Мін’юсті 21.07.2017 за №№ 887/30755-888/30756);
Опис та схема місць забору води і скиду зворотніх вод;
Затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (скорочено ІТНВПВ)

3. Що таке ІТНВПВ та який порядок його затвердження?
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного  водопостачання, погоджуються з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої  влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного  середовища та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Органи що погоджують ІТНВПВ:
Сільрада, на території якої здійснює роботу організація;
Територіальний департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів та територіальний сектор  Державного агентства водних ресурсів України
ВАЖЛИВО: тільки за умов погодження всіма вищепереліченими органами проект ІТНВПВ для організації стає документом, що докладається до обов’язкового пакету документів з метою отримання дозволу на спецводокористування.
Також звертаємо Вашу увагу, що вказані органи згідно діючого законодавства мають право розглядати проект перед погодженням до 30 календарних днів. Радимо починати роботу над розробкою проекту завчасно. Адже момент між початком розробки і повним погодженням проекту складає від 3 до 4 місяців!

4.Який документ визначає порядок розрахунку ІТНВПВ?
Розрахунок втрат та технологічних витрат води здійснюється відповідно до наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
№ 179 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1062/25839;
№180 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1064/25840.
№ 181 від 25.06.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09. 2014 р. за № 1064/25841.

5. Проект розробили і погодили. Що далі?
Після того, як проект ІТНВПВ погоджено всіма компетентними органами він додається до пакету документів, що вказаний в п.2 і через дозвільний офіс подається на розгляд до територіального органу Державного агентства водних ресурсів.
Він розглядає поданий пакет документів й дає запит на висновок щодо можливості видачі дозволу організації до Держгеонадр України. За умов позитивного висновку – дозвіл видається.
Зверніть увагу! Термін розгляду документів Державним водним агентством складає 30 календарних днів.
Дозвіл видається терміном на 5 років.

Ця довідка розроблена ТОВ «Пласт» та є способом інформування організацій, обслуговуючих кооперативів, що здійснюють централізоване водопостачання населених пунктів.
ТОВ «Пласт» надає консультації та послуги з розробки ІТНВПВ та пакету документів для отримання дозволу на спецводокористування й проводить повний супровід: від початку розробки проекту до факту отримання вашою організацією дозволу на спец водокористування.

Екологічний аудит

ТОВ “Пласт” має право на здійснення екологічного аудиту підприємств (в т.ч. обов’язкових – в процесі банкрутства, приватизації, оренди тощо).Ми проводимо як комплексні екологічні аудити (всі виробничі процеси підприємства в комплексі), так і експрес-аудити у сфері охорони атмосферного повітря, утворення та розміщення відходів, спеціального водокористування, надрокористування, екологічних платежів та зборів тощо.

Також можливе надання висновків екологічного аудиту з конкретних екологічних аспектів, в т.ч. і в якості доказів для суду.

Завдяки результатам екологічного аудиту Ви будете почуватись значно впевненіше під час перевірок Держекоінспекцією.

ТОВ “Пласт” внесено до Реєстру екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту за №67 від 28.02.2006р.

Сертифікат екологічного аудитора ЕА №109 від 22.04.2009р.
Що таке екологічний аудит Ви можете прочитати тут…

Проект індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ)

Товариство “Пласт” виконує роботи з розробки та супроводу під час отримання погоджень проекту індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ) для організацій, що надають, чи планують надавати послуги з централізованого водопостачання населенню в Вінницькій області та м.Вінниця.

Також спеціалісти нашого підприємства після розробки та погодження (ІТНВПВ) допоможуть Вам з отриманням дозволу на спецводокористування та ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного  водопостачання, погоджуються з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої  влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного  середовища та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Дозвіл на спеціальне водокористування (спецводокористування)

З нами Ви легко отримаєте дозвіл на спеціальне водокористування (спецводокористування) в Вінницькій області та м. Вінниця.

Надаємо наступні послуги:

– оформлення та супровід комплекту документів для одержання дозволу на спецводокористування;
– розрахунок потреби у воді;
– продовження дозволів на спеціальне водокористування;
– проект індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ);
– оформлення документів на одержання (переоформлення/продовження) спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення/видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних).

Згіно ст.48 Водного Кодексу України: Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Далі цим же Кодексом чітко прописано, що спеціальне водокористування здійснюється лище за наявності дозволу.

Забір води без дозволу на спецводокористування тягне за собою накладення штрафів, нарахування збитків (часто у дуже суттєвих розмірах), може призвести до прийняття постанови про призупинення діяльності підприємства пов’язаної із забором або скидом вод, а також до відкриття карних справ.

Нова річна звітність за формами №-5гр, №6-гр та №-7гр .

Нові бланки форм №5-гр, №6-гр та №7-гр за 2016р.

Річну звітність про рух балансових запасів корисної копалини у 2016 році (форми №-5гр, №6-гр та №-7гр) здаватимемо за новою формою і безпосередньо до Держгеонадр України.

Наказом Мінекології України №97 від 14.03.2016р., зареєс
трованому в Міністерстві юстиції України 30 травня 2016 р. за № 789/28919, затверджено нові бланки звітності за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр та нові інструкції щодо їх заповнення.

Тож звітність за 2016 рік, здаватимемо вже за новими бланками.

Скачати: БЛАНК форма №5-гр 2016р. – Інструкція щодо заповнення
Скачати: БЛАНК форма №6-гр 2016р. – Інструкція щодо заповнення
Скачати: БЛАНК форма №7-гр 2016р. – Інструкці щодо заповненняь
Скачати: Бланк Акту списання корисних копалин

Основні нововведення, які стосуються всіх надрокористувачів:

1) звітність подається до Держгеонадр України (до цього подавалась в ДВНП “Геоінформ України”).

2) звітність має подаватись одночасно в паперовій та електронній формі.

3) звітність складається окремо щодо кожного родовища (ділянки, шахти, горизонту, пласта тощо) та окремо для кожного виду сировини за промисловим використанням відповідно до результатів державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Надрокористувачі, які звітують по формі 5-гр, окрім самого звіту мають подавати також пояснювальну записку і акт списання корисних копалин, форма якого наведена в додатку 1 до Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.

Окрім того, тепер у формі 5-ГР доведеться додатково вказувати наступні відомості: кількість (за видами) готової продукції, що відвантажена споживачам; фактичну собівартість одиниці видобутку сировини; відпускну ціну одиниці сировини; відпускну ціну одиниці готової продукції.

Також чітко визначено, що форми 5-, 6-ГР оформлюється на аркушах паперу формату А3 (297 х 420 мм). Для форми 7-ГР, формат окремо не передбачений, але з урахуванням форми бланку, можна припустити, що формат має бути також А-3.

ТОВ “Пласт” виконує ряд робіт, що є необхідним практично всім добувним підприємствам. Зокрема:

переоцінка запасів, повторна геолого-економічна експертиза запасів корисних копалин;
щорічний радіаційний контроль за породами в кар’єрі на відповідність вимогам НРБУ-97;
геолого-маркшейдрське обслуговування гірничих робіт та видобування підземних вод;
переоформлення, продовження спецдозволу на користування надрами, внесення змін до Програми робіт;

російською мовою…>

Зміна керівницва Держгеонадр – не звільнила від “переоцінки запасів”

Після зміни керівництва Державної служби геології та надр України, що відбулось на початку літа 2017року,  надрокористувачі покладали великі надії на відміну  так званої «переоцінки запасів» родовищ корисних копалин кожні п`ять років.

Однак, після довгого налагодження роботи новим керівництвом, на офіційному сайті Держгеонадр знову почали з`являтись накази, якими переоцінку не відмінено, а лише встановлено нові строки для її виконання шляхом внесення змін до наказів старого керівництва.

Ось декілька з них:

  1. Наказ Держгеонадр від 28.08.2017 № 383 “Про продовження термінів для усунення порушень”
  1. Наказ Держгеонадр від 28.08.2017 № 382 “Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 № 373, від 11.01.2017 № 5, від 01.02.2017 № 50 та від 19.04.2017 № 172”

Отже, політика Державної служби геології та надр України, стосовно проведення повторної  державної  експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років залишилась незмінною.

Нагадаємо, що епопея з переоцінками запасів родовищ корисних копалин розпочалась ще у 2016 році. Тоді Держгеонадра почали надсилати листи підприємствам, в яких йшлось про необхідність виконати переоцінку запасів в зазначений строк.

Потім на офіційному сайті Держгеонадр почали з`являтись численні накази з переліками підприємств, яким зупинено дію спецдозволів та надано строки для усунення порушень.  До цих наказів увійшли практично всі діючі гірничовидобувні підприємства України, які не виконали повторну геолого-економічну оцінку запасів родовищ корисних копалин, що передбачена пунктом 25 Положенням «Про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» затвердженого постановою КМУ №865  від 22.1994.   

Аерофотозйомка з прив`язкою до державної системи координат.

Аерофотозйомка

Аерофотозйомка кар`єру

Нашими спеціалістами здійснюеться аерофотозйомка з прив`язкою до державної системи координат: кар’єрів, полів, відкритих складів та інших об`єктів.

Такі результи аерофотозйомки можуть  бути використані  для  складання  топографічних  планів, генеральних планів міст чи сіл, здійснення  маркшейдерського  обліку  видобутих  корисних  копалин, а  також  для  визначення об’ємів   сировини  чи  продукції  на  відкритих складах.

Аерофотозйомка  здійснюється за допомогою БПЛА із камерою з високою роздільною здатністю та високоточним двухчастотним GPS-приймачем, що дає  змогу легко опрацювати відзнятий  матеріал та отримати якісні чітки знімки з прив`язкою до державної системи координат.

Аерофотозйомка піщаного кар`єру

Аерофотозйомка піщаного кар`єру

Аерофторозйомка складів каоліну

 

і  ще

Фото з БПЛА уступу гранітного кар`єру

 

Аерофторозйомка складів щебеню

Потенційні притрасові кар’єри вздовж магістралі Львів-Одеса

Натисніть для збільшеня

У зв’язку з прийнятим урядом рішенням щодо пріоритетного будівництва магістральної автомобільної дороги Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-Одеса публікуємо схему розташування найближчих до магістралі розвіданих родовищ граніту для щебеню і піску, які не надані в користування або не розробляються з інших причин і можуть бути використані в якості притрасових кар’єрів для забезпечення масштабного будівництва.

Дозволи на розробку не наданих у користування родовищ надає Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) за погодженням з районними (родовища піску), обласними (родовища граніту) радами та Мінприроди України.  Дозволи надаються в порядку, передбаченому постановами КМУ №594 та №615 від 30.05.2011 р. шляхом продажу на аукціонах, або без проведення аукціонів – у випадку надання дозволів на видобування піску, а також граніту за наявності підстав для одержання дозволу без аукціону (наприклад якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ раніше затверджених запасів – п.п.1.п.8 Порядку постанови КМУ №615).

Родовища будівельних пісків, що не розробляються. Вінницька область

Родовища будівельних пісків, що не розробляються

(не надані в користування)

Вінницька область

Район Родовище Запаси, ресурси, тис.м3 Потужність, м
розвідані,

категорії А+В+С1

попередньо оцінені,

кат. С2, Р1

пісків розкрив-них порід
Р о д о в и щ а   п і с к і в
Вінницький Бохоницьке 1706 4,8 4,8
Прибузьке 2724 13,7 5,8
Сосонське 1626 4,0-13,5 0,2-3,0
Стрижавське 954 2020 8,0 2,5
Підлісне 544 5,8 3,1
Гайсинський Мар’янівське 340 4,0 0,8
Жмеринський Жмеринське 133 6,8 1,7
Калинівський Зах.-Гущинецьке 700 6,4 0,4
Мизяківське 600 6,5 0,3
Могилів-

Подільський

Вендичанське 2629 5,5 3,9
Немійсько-Юрківецьке 2240 3,5 4,7
Ізраїлівське 657 17,6
Немирівський Коржівське 166
Погребищенський Ординецьке 1121
Теплицький Поборське 13500 2260 6,4 4,2
Томашпіль- Комаргородське 301 6,2 2,4
ський Раківське 178 5,6 2,0
Раківське-1 726
Тростянець- Ладижинське 1500 6,8 3,5
кий Скибинецьке 453 9,1 2,8
Лукашівське 11312 8,0 0,4
Северинівське-2 107
Тульчинський Заозернівське 2438
Федьківське 11000 7,9 3,0
Тиврівський Зарванське 1500 9,5 8,0
Новомістівське 4300 16,2 2,7
Пирогівське 4200 13,1 1,7
Чернівецький Березівське 475
Чечельниць-кий Берізко-Чечельницьке 1554 14,2 1,0
Ямпільський Дзигівське 256 5 3
Гальжбіївське 226
Северинівське 397
м.Ладижин Ладижинське-2 1183
Р о д о в и щ а   п і щ а н о – г р а в і й н о ї   с у м і ш і
Мог.Подільський Яружанське
Ямпільський Цекинівське 1017
Михайлівське

 Спеціальні дозволи на користування надрами надаються в порядку, затвердженому постановами КМУ №615 та 594 від 30.05.2011р.

ТОВ «Пласт» готує документацію, необхідну для отримання спеціальних дозволів на користування надрами, при потребі здійснює пошукові та розвідувальні роботи.

1 2 3 4 5